Постанова

від 06.06.2013 по справі 2а/1270/10365/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року справа №2а/1270/10365/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року по справі № 2а/1270/10365/2012за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс-2006» до Рубіжанської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Рубіжанської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102301, яким позивачу завищено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі - 15615,00 грн., з яких основний платіж - 12492, 00 грн., штрафні санкції - 3123,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000102301, винесене Рубіжанською об'єднаною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Фортекс-2006» завищено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі - 15615 грн. 00 коп., з яких основний платіж - 12492 грн. 00 коп., штрафні санкції - 3123 грн. 00 коп. та стягнуто на користь ТОВ «Фортекс-2006» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 156 грн. 15 копійок.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовної заяви.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що перевіркою встановлена відсутність у контрагента позивача ПП «Металод» майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає правомірним оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції, з 18.07.2012 по 24.07.2012 посадовими особами Рубіжанської ОДПІ Луганської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс-2006» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за ІІ квартал 2010, та правомірність нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року по взаємовідносинам ПП «Металод», код ЄДРПОУ 33620166, за результатами якої було складено акт від 31.07.2012 № 245/22/34688838.

Відповідно до акту перевірки, позивачем допущено порушення: п.п. 7.4., п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ « Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у травні 2010 року на суму 12492 грн. (а.с. 15-26, 70-71, 83-85).

Позивач оскаржені висновки акту перевірки до Державної податкової служби у Луганській області ДПС України, скарги залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки від 31.07.2012 № 245/22/34688838 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2012 р. №0000102301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі - 15615,00 грн., з яких основний платіж - 12492, 00 грн., штрафні санкції - 3123,00 грн. ( а.с.14).

Суть спору полягає в реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Металод», що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

Задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс-2006» та скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції керувався тим, що позивач підтвердив господарські операції між позивачем та ПП «Металод» первинними документами, у тому числі податковими накладними, до відповідає вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних операцій.

З таким висновком, однак, не можна погодитися з огляду на таке.

На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначалися Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Кремінського районного суду Луганської області від 31 жовтня 1012 року у справі № 1212/2654/2012, яка набрала чинності 11.11.2012 року, встановлено, що директор товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс-2006» Дугін В.А., у порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: завищення податкового кредиту за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року. ( а.с.89). Дугін В.А. провину визнав та здійснив щире каяття.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги зазначену постанову, посилаючись на те, що постанова прийнята в порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Проте, зазначена постанова не скасована, позивачем не оскаржена та набрала чинності.

Ці обставини відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України мають приюдиційне значення для суду при розгляду цієї справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а потому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року по справі № 2а/1270/10365/2012- задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року по справі № 2а/1270/10365/2012 - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс-2006» до Рубіжанської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак