Постанова

від 06.12.2006 по справі 2-9/13946-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-9/13946-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

07 грудня 2006 року  

Справа № 2-9/13946-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Щепанської О.А.,

                                                                                          Прокопанич Г.К.,

за участю представників сторін:

позивача:          Бєлова Віталія Анатолійовича, довіреність №  9/09/2   від 11.09.06;

відповідача: Пугача Олександра Миколайовича (повноваження перевірені), директор приватного підприємства "Актей";

відповідача: Позднякова Олега Володимировича, довіреність №  31/8   від 25.11.06;

відповідача: Макєєвої Лариси Євгенівни, довіреність №  31/9   від 25.11.06;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИК" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Пєтухова Н.С.) від 03.10.2006 у справі № 2-9/13946-2006

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИК" (а/с 7,Севастополь,99011); (м. Севастополь, вул. Кулакова, 26)

до           приватного підприємства "Актей" (вул. Курчатова, 22/4,Сімферополь,95000)     

про стягнення 44259,48 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2006 у справі № 2-9/13946-2006 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИК" про стягнення з приватного підприємства „Актей” 44259,48 грн. задоволено частково. З приватного підприємства "Актей" на користь позивача стягнуто 8061,05 грн. основного боргу, 1614,94 грн. індексу інфляції, 3% річних в сумі 397,53 грн., 100,74 грн. держмита, а також 26,86 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем невірно рахувались транспортні витрати на перевезення відповідачеві однієї тони продукції, обумовленої договором купівлі-продажу №2005/АК від 20.05.2004 року. Встановивши той факт, що  загальна сума, на яку позивачем був відпущений товар та надані транспортні послуги, становить 296061,05 грн., а також той факт, що відповідачем проведений розрахунок з позивачем у сумі 288000,00 грн., господарський суд Автономної Республіки Крим прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.  

Не погодившись з цим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИК" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки пункту 5.4 договору № 2005/АК від 20.05.2004 року, згідно з яким остаточний розрахунок за місяць здійснюється: за продукцію - по накладній продавця та дорученню покупця; за транспортування - по акту виконаних робіт, підписаними повноважними представниками сторін. Позивач вважає невірним порядок визначення вартості транспортних послуг, передбачений пунктом 3.1 договору та застосований судом першої інстанції та зазначає на необхідність застосування саме пункту 5.4 договору № 2005/АК від 20.05.2004 року.

Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 06 по 07 грудня 2006 року.      

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИК" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовою колегією встановлено, що 20.05.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИК" –„Продавець” та приватним підприємством „Актей” –„Покупець” був укладений договір купівлі-продажу продукції №2005/АК.

Відповідно до розділу 1 договору, продавець продає, а покупець купує товар „Камень-вапняк” для цукрової промисловості ДСТУ 1451-96 у кількості - до 10000 тон щомісячно. Загальна сума договору на момент його підписання визначається сумою оплачених покупцем рахунків та поставленою продавцем продукції.   

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст  договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, пунктом 3.1 договору № 2005/АК встановлено, що ціна погоджується щомісячно з урахуванням ПДВ та використанням залізничної гілки у дорученнях Покупця - приватного підприємства „Актей” (Додаток №1).

З матеріалів справи вбачається наявність Додатку №1 від 15.07.2004 року до договору №2005/АК - яким сторони мали погодити вартість однієї тони поставленої продукції в сумі 17,82 грн. та вартість організації відправки одного вагону з такою продукцією в сумі 2546,75 грн. (а.с. 93).

Однак, даний додаток збоку покупця не підписано. Тому, судова колегія вважає, що викладені вище умови: вартість самого товару та вартість організації перевезення фактично сторонами не погоджувались, а умови пункту 3.1 договору № 2005/АК від 20.05.2004 року до правовідносин не застосовувались.

На підставі викладеного, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування саме пункту 3.1 договору №2005/АК.

Дослідивши відносини сторін у договорі № 2005/АК від 20.05.2004 року судова колегія вбачає, що фактичний розрахунок вартості поставленого товару та наданих послуг здійснювався у порядку, встановленому пунктом  5.4 договору.

Відповідно до пункту 5.4 договору № 2005/АК від 20.05.2004 року остаточний розрахунок за місяць здійснюється: за продукцію - по накладній продавця та дорученню покупця; за транспортування –по акту виконаних робіт, підписаними повноважними представниками сторін.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками господарського процесу.   

Позивачем у підтвердження факту поставки продукції надано суду наступні документи:

* видаткова накладна № 159 від 26.06.2004 року, відповідно до якої позивачем поставлено 970,00 тон продукції за ціною 14,85 грн. затону на загальну суму 17285,40 грн. (а.с.18);

* видаткова накладна № 251 від 29.08.2004 року, відповідно до якої позивачем поставлено 1717,00 тон продукції за ціною 14,85 грн. затону на загальну суму 30596,94 грн. (а.с.19);

* видаткова накладна № 270 від 22.09.2004 року, відповідно до якої позивачем поставлено 1455,00 тон продукції за ціною 14,85 грн. затону на загальну суму 25928,10 грн.(а.с.18);

* видаткова накладна № 215 від 31.07.2004 року, відповідно до якої позивачем поставлено 1993,00 тони продукції за ціною 14,85 грн. затону на загальну суму 35515,26 грн. (а.с.96). Всього позивачем поставлено товару на суму 109325,70 грн.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що підтвердженням необхідності застосування саме пункту 5.4 договору свідчить також ціна продукції, погоджена сторонами у вказаних вище видаткових накладних –14,85 грн. за тону товару. Саме за такою ціною здійснювались розрахунки між сторонами. При цьому, судом першої інстанції при розгляді спору помилково застосовувалась ціна у 17,82 грн. зазначена у Додатку №1 від 15.07.2004 року, який фактично сторонами не був укладений. Даний факт свідчить про неповне дослідження господарським судом АР Крим обставин справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

У підтвердження надання товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИК" послуг з організації відправки вагонів з вантажем суду також надано наступні докази:

* акт виконаних робіт від 26.06.2004 року про виконання у червні 2004 року робіт по організації відправки вагонів залізницею на загальну суму 29374,10 грн. (а.с.21);

* акт виконаних робіт від 29.08.2004 року про виконання у серпні 2004 року робіт по організації відправки вагонів залізницею на загальну суму 63668,70 грн. (а.с.20);

* акт здачі-приймання виконаних робіт, послуг від 22.09.2004 року про виконання у вересні 2004 року робіт по організації відправки вагонів залізницею на загальну суму 53481,76 грн. (а.с.19);

* акт виконаних робіт від 31.07.2004 року про виконання у липні 2004 року робіт по організації відправки вагонів залізницею на загальну суму 67126,75 грн. (а.с.95); Всього позивачем, у рамках договору № 2005/АК від 20.05.2004 року виконано робіт по організації відправки вагонів залізницею у період з червня по вересень 2004 року на загальну суму 213651,31 грн.

Стосовно відсутності підпису відповідача на видатковій накладній № 215 від 21.07.2004 року на суму 35515,26 грн., а також на акті виконаних робіт № 206 від 31.07.2004 року на суму 67126,75 грн., судова колегія вважає за необхідне зазначити, що приватним підприємством „Актей” факт поставки на його адресу товару на загальну суму 109325,70 грн. та у загальній кількості 6135 тон, у тому числі по накладній №215 від 21.07.2004 року не заперечується. Даний факт вбачається із змісту відзиву на позовну заяву (а.с.66) та пояснень представника відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши наявні у справі матеріали, судова колегія встановила відповідність загальної вартості поставленого товару вартості виконаних робіт по організації відправки вагонів залізницею. Тому, зазначені вище накладна № 215 від 21.07.2004 року та акт виконаних робіт № 206 від 31.07.2004 року є належними доказами у справі та підтвердженням факту застосування сторонами порядку розрахунків, встановленого саме пунктом 5.4 договору.

Таким чином, факт поставки позивачем на адресу відповідача товару на суму 109325,70 грн. та надання послуг з перевезення на суму 213651,31 грн. (всього на суму 322977,01 грн.) підтверджено наявними у справі матеріалами та фактичними обставинами.

Посилання відповідача на договір № 2 від 18.05.2004 року, укладений між ним та відкритим акціонерним товариством „Червонський цукровик” не можуть бути прийняті до уваги, оскільки до даного спору відношення не мають. Доказів безпосередньої пов`язаності правовідносин між договором № 2 від 18.05.2004 року та договором № 2005/АК від 20.05.2004 року, на що посилається приватне підприємство „Актей” у відзиві на позов, суду не надано. Згідно з частиною 1 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, що мають значення для справи.     

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України також встановлено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт перерахування збоку приватного підприємства „Актей” на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИК" в рахунок погашення заборгованості суми у розмірі 288000,00 грн. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 34977,01 грн. є обґрунтованими.

Судова колегія вважає правомірними посилання позивача на норму статті 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИК" про стягнення з приватного підприємства „Актей” 7007,25 грн. індексу інфляції, 3% річних в сумі 1720,18 грн. є також обґрунтованими.

Керуючись статтями 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.п.1, 4, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИК" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2006 у справі № 2-9/13946-2006 змінити.

3. Викласти резолютивну частину в наступній редакції:

   "1. Позов задовольнити.

    2. Стягнути з  приватного підприємства "Актей", м. Сімферополь, вул. Курчатова, 22/4, (р/р 260010131160 у КФ ВАТ "Інпромбанк" м. Феодосія, МФО 384481, ЗКПО 31717813) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИК", м. Севастополь, а/я 7 (р/р 26002035673700 у АКІБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005, ЗКПО 30661420) суму основного боргу з врахуванням індексу інфляції 41984,26 грн., 3% річних у сумі 1720,18 грн., 437,04 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу."

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.          

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                О.А. Щепанська

                                                                                Г.К. Прокопанич