Постанова

від 26.03.2013 по справі 15/5007/1272/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. Справа № 15/5007/1272/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Грязнов В.В. ,

судді Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - представник Виговський С.С., дов.№222 від 06.11.2012 року; Білобровенко С.А. (директор);

Від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Север-Сталь" на рішення господарського суду Житомирської області від 28.01.13 р. у справі №15/5007/1272/12 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентрелеватормлинбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Север-Сталь"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро"

про стягнення 89 440,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28 січня 2013 року у справі №15/5007/1272/12 - позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Север-Сталь" (10029, м.Житомир, вул.Східна, 80, ідентифікаційний код 34973350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентрелеватормлинбуд" (01042, м.Київ, вул.Патріса Лумумби, 4/6, ідентифікаційний код 33403152) - 88168,42грн. боргу; 918,12грн. 3% річних; 1781,73грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Север-Сталь" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 28 січня 2013 року у справі №15/5007/1272/12 - скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були не вірно застосовані норми матеріального та процесуального права та не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Скаржник апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентрелеватормлинбуд" вимагаючи від відповідача (скаржника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Север-Сталь" виконання обов'язку щодо оплати за виготовлену продукцію, в свою чергу не виконало умови договору та чинного законодавства України (ст.538 ЦК України).

Скаржник зазначає, що однією з підстав абсолютного несприйняття вимог позивача є недотримання ним законодавства щодо виготовлення металоконструкцій відповідно до проекту креслень стадії КМД та передачі документації замовнику, в зв'язку з чим у нього (скаржника) не має можливості перевірити ні якість продукції, ні її відповідність технічній документації.

Посилається на те, що пунктом 3.2 договору від 15.03.2012 р. №05/03-2012 встановлено, що роботи мають виконуватись відповідно до технічної документації і вимог ДБН, тому посилання суду першої інстанції на п.2 ст.15 ГК України вважає недоречним.

Також скаржник зазначає, що місцевий господарський суд у своєму рішенні посилався на можливість виготовлення металевих конструкцій «в окремих випадках, у невеликих об'ємах» по кресленням КМ розробленим згідно «Правил виконання проектної та робочої документації металевих конструкцій» ДСТУ БА.2.4-43:2009.

Апелянт доводить той факт, що даний стандарт по-перше: стосується виключно виконання проектної та робочої документації, по-друге: не передбачає винятків і можливості не виготовлення КМД. Більше того, системний аналіз пунктів 1.2, 4.4.2, 5.6.1. 5.6.4, 5.7.3, 5.7.4 ДСТУ БА.2.4-43:2009 свідчить про необхідність розроблення проекту креслень КМД.

Крім того скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно погодився з позивачем, що роботи можуть проводитись по кресленням КМ з дотриманням вимог діючих норм по кваліфікації виконавців і забезпеченню контролю якості виготовлених конструкцій, проведення робіт під контролем працівника технічного нагляду замовника та зобов'язав позивача і третю особу надати певні документи (п.4 резолютивної частини ухвали від 24.01.2013р., п.7 резолютивної частини ухвали від 15.01.2013р.). Однак, витребувані документи суду надані не були, а були надані (кваліфікаційні посвідчення і накази на відрядження) - таким документом не являються і не свідчать про забезпечення позивачем контролю якості.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що згідно п.2.2.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності в будівництві, у суб'єкта господарської діяльності має бути документ, що підтверджує впровадження системи управління якістю продукції. Тобто, якість продукції має підтверджуватись певними документами, а не кваліфікаційними посвідченнями і наказами на відрядження. Разом з тим суд ухвалив рішення про необов'язковість виготовлення креслень КМД.

Свої припущення щодо обов'язковості виготовлення проекту КМД скаржник підтверджує судовою практикою по аналогічній категорії справ. Зокрема судовими актами по справі №20-30/223-08-4600 за позовом ТОВ «Мебліоптторг» до Виробничо-комерційного підприємства «Рубікон - ЛТД» про виконання зобов'язання в частині падання документів.

Також у своїй апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що позивачем не дотримано положень щодо сертифікації виготовлених металоконструкцій.

Вказує, що ТОВ «Агроцентрелеватормлинбуд» вважає, що ця вимога не передбачена договором та на нього вона не поширюється. Апелянт вважає такий висновок не вірним, тому що він не грунтується на законі.

Посилається на те, що необхідність сертифікації металоконструкцій закріплена Законами України «Про підтвердження відповідності» (ч.1 ст.9, ч.2 ст.11, абз.5 ч.1 ст.13) та «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» (ст.4, ч.2 ст.13, ч.3 ст.32, ч.4 ст.34).

Крім того посилається на те, що відповідно до п.2.12.5 ДБН В.2.6-163:2010 виробник сталевих конструкцій після закінчення всього замовлення (або його частини) повинен видати сертифікат на виготовлені сталеві конструкції.

Зазначає, що сертифікація продукції здійснюється в силу закону, а не регулюється договором. Однак, на думку позивача, документами, які підтверджують якість виготовлених металоконструкцій є: гарантійний строк якості їх виготовлення, сертифікати на металопрокат, технічні паспорти електродів, акти вибіркового контролю зварювальних швів, журнали виконання робіт. Крім того, на його думку, сертифікат на виготовлену продукцію - це паспорт, гарантуючий якість продукції, що і є сертифікатом на виготовлену продукцію.

Також у своїй апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що позивач не виконав договірних зобов'язань по обсягу металоконструкцій.

Зазначає, що згідно додаткової угоди від 02.04.2012р. до договору №05/03-2012 позивач ТОВ «Агроцентрелеватормлинбуд» зобов'язувався виготовити металоконструкції в кількості 120 тонн (в тому числі 20 тонн з отриманих від апелянта матеріалів). Однак своїх зобов'язань ТОВ «Агроцентрелеватормлинбуд» не виконало.

Крім того скаржник вказує на те, що при укладенні договору від 15.03.2012 р. №05/03-2012 сторонами не дотримано вимог чинного законодавства та не визначено (не погоджено) його істотних умов. Відповідно до ч.2. ст.638 ЦК України істотними є умови, без яких він не може вважатися укладеним (дійсним), закріплення їх у договорі є обов'язковим в силу закону або волі сторін, і які с необхідними для існування договору в цілому. Істотними умовами договору підряду є його предмет, ціна і строк виконання робіт.

Посилається на те, що позивач ТОВ «Агроцентрелеватормлинбуд» і відповідач (скаржник) ТОВ «ПГ «Север-Сталь» обсягу, характеру і вартості робіт не визначили. Позивач кошторису не розробив, пропозиції по договірній ціні не сформував і на погодження ТОВ «ПГ «Север-Сталь» не подав. Разом з тим, в позовній заяві і в наданих поясненнях на обгрунтування своїх вимог ТОВ «Агроцентрелеватормлинбуд» посилається на Додаток №1, як на чинний і погоджений сторонами документ.

Скаржник вважає, що не погодивши і не підписавши Додаток №1 (Договірна ціна) сторонами не досягнуто згоди по істотним умова договору - предмету (в частині конкретного переліку (характеру) робіт) і ціні.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник Скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Север-Сталь" підтримує доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентрелеватормлинбуд" в судове засідання не з'явився. Подав відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує доводи апеляційної скарги, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник від третьої особи, в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду не з'явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового розгляду. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представників позивача та відповідача.

Дослідивши докази у справі, вислухавши доводи скаржника, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

15 березня 2012 року між ТОВ "Промислова група "Север-Сталь" (замовник/відповідач) та ТОВ "Агроцентрелеватормлинбуд" (виконавець(виробник)/позивач) укладено договір №05/03-2012 на виготовлення металоконструкцій (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виробник зобов'язується на свій ризик, своїми силами і засобами, згідно переданої проектної документації, виготовити металоконструкції в кількості 100,0тн на будівництво зернового елеватора місткістю 40000,00 тонн в с.Козятин, Козятинського району, Вінницької області по вул. Довженко, 28 (а.с.9-10,т.1).

Згідно п.1.2. договору, замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані виробником роботи відповідно до погодженої сторонами договірної ціни (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору.

Обсяг, характер і вартість робіт, передбачений цим договором, визначається узгодженою договірною ціною (п.1.3 договору).

Термін виконання робіт: початок робіт - 19 березня 2012р.; закінчення робіт - 30 квітня 2012р. (п.1.4 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що вартість робіт (ціна) за цим договором визначена договірною ціною і складає 1462168,00грн., в тому числі ПДВ - 243693,00грн.

Відповідно до п.2.1.1. договору, вартість робіт (ціна) є динамічною і буде уточнена по фактично виготовленій вазі металоконструкцій.

До початку робіт замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 70% від вартості робіт, визначений договірною ціною, для придбання металопрокату, інструментів, обладнання і матеріалів (п.2.2 договору).

У пункті 3.1. договору сторони передбачили, що виробник у триденний строк отримує проект креслень KM, необхідних для виготовлення металоконструкцій від ТОВ "Елеваторна компанія Кряж" (третя особа) Вінницька обл., смт. Крижопіль, вул. Чкалова 16Б. Відповідальність за отримання креслень виконавець бере на себе.

Згідно п.п. 3.2, 3.3 договору, виробник зобов'язується виконати роботу належним чином, згідно технічної документації і вимогам ДБН. Якість виготовлення металоконструкцій повинна відповідати вимогам проекту креслень, які передав замовник.

Виробник гарантує якість виготовлених металоконструкцій на протязі 36 місяців з моменту їх виготовлення (п.3.4. договору).

Пунктом 3.6 договору сторони обумовили, що при закінченні виготовлення металоконструкцій виробник передає замовнику таку документацію: проект креслень, рахунок-фактуру, акт здачі-приймання робіт, податкову накладну, сертифікати на метал, ліцензію на виконання спеціальних робіт.

У пункті 5.1 договору сторони передбачили, що замовник має право доступу до роботи виробника для перевірки ходу і якості виконання робіт в любий час.

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами до повного виконання ними своїх зобов'язань по договору (п.5.4 договору).

02.04.2012р. між ТОВ "Промислова група "Север-Сталь" та ТОВ "Агроцентрелеватормлинбуд" було укладено додаткову угоду до договору №05/03-2012 від 15.03.2012р., відповідно до п.1.1 якої замовник доручає, а виробник зобов'язується на свій ризик, своїми силами і засобами, згідно переданої проектної документації, виготовити металоконструкції в кількості 120,0тонн (в тому числі 20 тонн з отриманих від замовника матеріалів згідно накладної) на будівництво зернового елеватора місткістю 40000,00 тонн в с.Козятин, Козятинського району, Вінницької області по вул. Довженко, 28 (а.с.94,т.2).

Пунктом 2.1 додаткової угоди сторони обумовили, що вартість робіт (ціна) за цим договором визначена договірною ціною і складає 1553988,43грн., в тому числі ПДВ - 258998,07грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №05/03-2012 від 15.03.2012р., позивачем було виконано роботи щодо виготовлення металоконструкцій на загальну суму 1462299,59грн., на підтвердження чого позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт №1/М3-03-12 за 2012 рік, №2/МЗ-03-12 від 09.04.2012р., №3/МЗ-04-12 від 23.04.2012р., №4/МЗ-05-12 від 11.05.2012р. та "акты выполненных работ" (б/н).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою виникнення зобов'язань відповідача перед позивачем є договір №05/03-2012 на виготовлення металоконструкцій від 15.03.2012р. (а.с.9 т.1), який за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

В силу положень ч.2, ч.3, ч.5 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.2 ст.189 ЦК України, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Ціна - це грошова сума, яку одна сторона сплачує іншій за надану річ, товари, послуги, роботи. Згідно зі ст.6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р. та ч. 3 ст. 189 Господарського кодексу України існують три види цін: вільні; державні фіксовані ціни; регульовані ціни.

Державні фіксовані ціни є обов'язковими для сторін і визначаються у конкретній сумі державними органами. Регульовані ціни визначають як державні органи, так і органи місцевого самоврядування, обмежуються вони вказівкою на граничний розмір, або на коефіцієнт до ціни, або на рівень рентабельності, який не може бути перевищений. За порушення державних фіксованих та регульованих цін встановлені відповідні санкції (ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення"). В усіх інших випадках сторони можуть встановлювати ціни на товари, роботи, послуги самостійно, за погодженням між собою. Ціна може визначатися безпосередньо в договорі або в додатках до нього (специфікації, кошторис).

Отже, ціна будь-якого договору є його істотною умовою. Враховуючи наведене та положення ст.843 ЦК України, ціна роботи або способи її визначення встановлюються сторонами безпосередньо в договорі підряду або в додатках до нього.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. До того ж відповідно до ч.3 ст.173 ГК України, сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Сторони в договорі №05/03-2012 від 15.03.2012р. погодили всі умови, які можуть виникнути під час виконання своїх зобов'язань, в тому числі і щодо договірної ціни.

Договірна ціна, порядок її формування і узгодження, визначені сторонами у розділі 2 договору №05/03-2012 від 15.03.2012р. Так, вартість підрядних робіт, які має виконати виконавець визначена договірною ціною і складає 1462168,00грн.

Згідно п.2.1.1 договору, вартість робіт (ціна) є динамічною і буде уточнена по фактично виготовленій вазі металоконструкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками ТОВ "Агроцентрелеватормлинбуд" було подано до місцевого господарського суду розрахунок вартості робіт (ціни) згідно додаткової угоди від 02 квітня 2012 року до договору №05/03-2012 від 15 березня 2012 року, відповідно до якого вартість робіт за договором №05/03-2012 складає 1462167,60грн. разом з вартістю металу і ПДВ за виготовлення 100,0тн металоконструкцій, або 14621,68грн. за 1тн виготовлення. Вартість 20,0тн металу, отриманого від ТОВ "ПГ "Север-Сталь" становить 200613,17грн. разом з ПДВ, або 10030,66грн. за 1тн. Вартість робіт по виготовленню 1тн металоконструкцій із металу отриманого від ТОВ "ПГ "Север-Сталь" без вартості самого металу: 14621,68 - 10030,66 = 4591,02грн. Вартість виготовлення 20тн металоконструкцій з металу, отриманого від ТОВ "ПГ "Север-Сталь" без вартості металу, який прийнятий від останнього ТОВ "Агроцентрелеватормлинбуд" згідно накладної №СС-0000003 від 09.04.2012р. (4591,02x20 = 91820,40грн.). Вартість робіт по виготовленню 120,0тн металоконструкцій складає: 1462167,60 + 91820,40 = 1553988,00грн., що і зазначено і п.2.1. додаткової угоди від 02 квітня 2012 року. Цією додатковою угодою сторони досягли згоди і вирішили пункти 1.1. та 2.1. договору №05/03-2012 змінити і викласти в новій редакції, згідно з якою вартість виготовлення 120,0тн металоконструкцій, в тому числі із 20,0тн металу, переданого ТОВ "ПГ "Север-Сталь", дорівнює 1553988,00грн.

Водночас, доводи відповідача про визначену вартість робіт позивача з виготовлення 1тн металоконструкцій у розмірі 12949,90грн. (з розрахунку: 1553988,43грн. : 120тн), не відповідають встановленим судом обставинам справи з наявних у справі матеріалів; жодним іншим чином обгрунтованість таких доводів відповідачем не доведено.

Згідно п.2.2 договору, до початку робіт замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 70% від вартості робіт (згідно договірної ціни), для придбання металопрокату, інструментів, обладнання і матеріалів.

Вказані умови пункту 2.2 договору №05/03-2012 від 15.03.2012р. відповідач прийняв до виконання та перерахував позивачу аванс на загальну суму 1173518,00грн., що підтверджується виписками банку №1079 від 19.03.2012р. у розмірі 1023518,00грн. та №1239 від 21.05.2012р. у розмірі 150000,00грн. з призначенням платежу "передплата за роботи згідно договору №05/03-2012 від 15.03.2012р." (а.с.106-107, т.1).

Наявні в матеріалах справи підписані акти приймання виконаних будівельних робіт також свідчать про досягнення сторонами згоди стосовно умов договору, зокрема, щодо обсягів, характеру та вартості (ціни) підрядних робіт. Роботи позивачем виконані, а відповідачем прийняті без зауважень та приміток, що, в свою чергу, вказує на фактичну узгодженість сторонами як обсягу, так і вартості робіт.

В актах міститься посилання на найменування робіт, одиницю виміру (тн.), кількість (тн.), вартість (ціну) робіт з виготовлення одиниці (1 тн) - 12184,7334грн. (без ПДВ), що становить 14621,68 грн. з ПДВ.

З огляду на вищевикладене, відсутність в матеріалах справи належним чином оформленого додатку №1 "Договірна ціна", передбаченого пунктом 1.2 договору №05/03-2012 від 15.03.2012р., не спростовує факту погодження сторонами такої істотної умови договору як вартість (ціна) робіт з виготовлення металоконструкцій, а також, умов щодо характеру та обсягів таких робіт, та жодним чином не може свідчити про неукладеність договору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 4 ст.882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором №05/03-2012 від 15.03.2012р. виконав повністю, передавши відповідачу виготовлені металоконструкції в кількості 100,009 тн на загальну суму 1462299,59 грн., а саме:

- відповідно до акту №1/МЗ-03-12 приймання виконаних будівельних робіт (без дати) позивач передав відповідачу металоконструкцій на суму 243787,27грн. (а.с.57-59, т.1);

- відповідно до акту №2/МЗ-03-12 приймання виконаних будівельних робіт від 09.04.2012р. позивач передав відповідачу металоконструкцій на суму 187961,70грн. (а.с.62-64, т.1);

- відповідно до акту №3/МЗ-04-12 приймання виконаних будівельних робіт від 23.04.2012р. позивач передав відповідачу металоконструкцій на суму 424935,26грн. (а.с.67-68, т.1);

- відповідно до акту №4/МЗ-05-12 приймання виконаних будівельних робіт від 11.05.2012р. позивач передав відповідачу металоконструкцій на суму 605615,36 грн. (а.с.71-74, т.1). Також сторонами підписано довідки про вартість виконаних підрядних робіт (а.с. 57,61,66,70, т.1).

Крім цього, під час оформлення сторонами вищезазначених актів приймання виконаних будівельних робіт, останніми було складено і "акты выполненных работ", якими зафіксовано вагу виготовлених металоконструкцій, яка загалом склала 100,009тн (а.с.60,65,69,75, т.1).

При цьому, відносно заперечень відповідача щодо невідповідності оформлених актів формі, затвердженій наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. №554, суд зауважує, що форми актів приймання виконаних будівельних робіт, затверджені наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. №554 є обов'язковими лише щодо об'єктів, які фінансуються з бюджету, відносно інших об'єктів мають рекомендований характер.

Таким чином, вказаними актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, що є належними доказами по справі стосовно обставин, на які покликається позивач, підтверджується факт прийняття відповідачем робіт за договором №05/03-2012 від 15.03.2012р. При цьому, як уже зазначалось, жодних зауважень щодо якості чи кількості робіт, як і недоліків прийнятих виконаних робіт, в актах не зазначено; інших доказів з даного приводу до справи також не подано.

В свою чергу, відповідач взяті на себе зобов'язання по проведенню оплати за виконані позивачем роботи на загальну суму 1462299,59грн. у повному обсязі не виконав. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено, а позивачем зараховано в рахунок оплати виконаних за договором №05/03-2012 від 15.03.2012р. робіт кошти в сумі 1173518,00грн., що підтверджується виписками банку №1079 від 19.03.2012р. на суму 1023518,00грн. та №1239 від 21.05.2012р. на суму 150000,00грн. (а.с.106-107,т.1).

Крім цього, на виконання вимог додаткової угоди від 02 квітня 2012 року до договору №05/03-2012 від 15 березня 2012 року, ТОВ "Промислова група "Север-Сталь" передало позивачу 19,888тн. металу на суму 200613,17грн., що, згідно пояснень сторін, підтверджується видатковою накладною №СС-0000003 від 09.04.2012р. (а.с.136,т.1). Вартість переданого металу - 200613,17грн. було зараховано позивачем в рахунок оплати робіт з виготовлення металоконструкцій.

Отже, з урахуванням проведених відповідачем оплат на суму 1173518,00грн. та зарахування вартості переданого металу на суму 200613,17грн., всього за роботи за договором від 15.03.2012р. сплачено позивачу 1374131,17 грн., отже, несплаченими залишились 88168,42 грн.

Частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 30.08.2012р. було направлено на адресу ТОВ "Промислова група "Север-Сталь" листа з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 90226,26грн., у тому числі 88168,42 грн. основного боргу (а.с.28,т.1); факт направлення листа підтверджується фіскальним чеком від 30.08.2012р. (а.с.30, т.1).

Однак, відповідачем зазначену вимогу було залишено без відповіді та задоволення.

Позивачем 21.09.2012р. було направлено на адресу ТОВ "Промислова група "Север-Сталь" претензію з вимогою про оплату виконаних робіт у розмірі 89202,28грн. (а.с.32,т.1), факт отримання якої підтверджується поштовим повідомленням №0407114058648 (а.с.35, т.1).

Проте, згідно наданої відповідачем відповіді на претензію, ТОВ "Промислова група "Север-Сталь" вимоги позивача не визнала, посилаючись на те, що саме ТОВ "Агроцентрелеватормлинбуд" порушило умови договору №05/03-2012 в частині не передання відповідачу проектів креслень, сертифікатів, ліцензії, та відсутності сертифікатів відповідності на виготовлені металоконструкції (а.с.36,т.1).

Невиконання вимоги щодо сплати боргу відповідачем й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

За таких обставин, враховуючи відсутність в укладеному між сторонами у справі договорі встановленого кінцевого строку проведення розрахунків, з огляду на положення ч.2 ст.530 ЦК України, з урахуванням, також, строків пересилання поштової кореспонденції, відповідач зобов'язаний був провести розрахунки з позивачем за виконані по договору №05/03-2012 від 15.03.2012р. роботи в строк до 10.09.2012р.

Станом на час звернення позивача із позовом до місцевого господарського суду у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість за договором №05/03-2012 від 15.03.2012р. у розмірі 88168,42грн.

Зазначену суму коштів позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції в тому, що з урахуванням встановлених обставин справи та наведених приписів чинного законодавства, вимоги позивача про стягнення з відповідача 88168,42грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просив стягнути з відповідача 1272,45грн. 3% річних. Розглядаючи питання про правомірність даної вимоги, суд першої інстанції враховував наступне.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути на свою користь з відповідача 3% річних в сумі 1272,45грн., нарахованих за період з 21.05.2012р. по 15.01.2013р. на суму простроченої заборгованості в розмірі 88168,42грн. по договору №05/03-2012 від 15.03.2012р. (а.с.106-108, т.2).

Крім того судова колегія погоджується з місцевим господарським судом в тому, що останній перевіривши здійснений позивачем розрахунок з урахуванням встановлених судом обставин справи щодо визначеного законом строку виконання зобов'язання відповідача (10.09.2012 р.), правильно встановив правомірність нарахування 3% річних в сумі 918,12 грн., що нараховані за період з 11.09.2012р. по 15.01.2013р. на суму заборгованості 88168,42 грн.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, а саме, в сумі 918,12 грн. У задоволенні позову в частині стягнення 354,33 грн. 3% річних суд першої інстанції також відмовив правомірно за безпідставністю нарахування.

Судовою колегією Рівненського апеляційного господарського суду не береться до уваги посилання скаржника на виконання позивачем умов договору не в повному обсязі (з урахуванням додаткової угоди від 02.04.2012р.), а саме - виготовлення металоконструкцій вагою лише 100,0 тон замість 120,0 тонн, зазначених у додатковій угоді, оскільки такі доводи спростовуються самою лише умовою пункту 2.1.1 договору №05/03-2012 від 15.03.2012р., що передбачала динамічність вартості робіт та її уточнення відповідно до фактично виготовленої ваги металоконструкцій.

При цьому, в матеріалах справи містяться акти прийому-передачі товару, підписані представниками ТОВ "ПГ"Север-Сталь" (продавець) та ТОВ "Елеваторна компанія "Кряж" (покупець) про передачу Товариством з обмеженою відповідальністю "ПГ"Север-Сталь" Товариству з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кряж" металоконструкцій (а.с.147,149 т.2; а.с. 2,4, т.3), найменування кількість та вага яких повністю співпадає із зазначеними в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) №1/М3-03-12, №2/МЗ-03-12, №3/МЗ-04-12, №4/МЗ-05-12, підписаних сторонами у справі.

Як вже зазначалось, п.3.6 договору №05/03-2012 від 15.03.2012р. сторони обумовили, що при закінчені виготовлення металоконструкцій виробник передає замовнику слідуючу документацію: проект креслень, рахунок-фактуру, акт здачі-приймання робіт, податкову накладну, сертифікати на метал, ліцензію на виконання спеціальних робіт.

При цьому, будь-якої відповідальності та/або правових наслідків для відповідача у разі невиконання п.3.6. договору (в т.ч. звільнення відповідача від обов'язку оплати фактично виконаних робіт або зменшення їх вартості, як і застосування штрафних санкцій) умовами договору №05/03-2012 від 15.03.2012р. не встановлено.

Стосовно тверджень скаржника, щодо виготовлення позивачем металоконструкцій відповідно до проекту креслень стадії КМД, судова колегія апеляційної інстанції зауважує, що ТОВ "Агроцентрелеватормлинбуд" відповідно до свого Статуту є будівельно-монтажною організацією (а.с.79-91,т.1) та має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серії АВ №515237, видану 25.05.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві (а.с.15-18, т.2), в той час як, згідно ДБН В.2.6-163:2010, розробка креслень КМД є прерогативою заводів-виготовлювачів металоконструкцій. При цьому, згідно з вимогами чинного законодавства креслення КМД розробляють заводи-виготовлювачі металоконструкцій, які мають в своєму складі проектно-конструкторські бюро (групи) і відповідну ліцензію, а сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів проводиться виключно в державній системі сертифікації.

Враховуючи викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що скаржником не доведено обов'язку ТОВ "Агроцентрелеватормлинбуд" щодо розроблення креслень КМД та виготовлення сертифікатів відповідності, на невиконання якого посилається скаржник в апеляційній скарзі.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з доводами позивача викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, а саме:

В скарзі ПГ «Север-Сталь» зазначає, що в актах виконаних робіт ТОВ «АЦЕМБ» йдеться про виготовлення конвеєрних галерей № 1,2, яке не погоджувалось т. я. в порушення умов п.1.3 договору сторонами не узгоджено характер робіт. Замовник (ПГ «Север-Сталь» зобов'язувався прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до погодженої сторонами договірної ціни (додаток №1) п.1.2 договору, але вона теж не погоджена т. я. на додатку №1 нема підпису і печатки замовника. А тому, вважає ПГ «Север-Сталь», якщо сторони не дійшли згоди за всіма істотними умовами договору, то він повинен вважатись неукладеним.

Однак, відповідач почав заявляти про непогодження додатку №1 і договірної ціни, неузгодження виготовлення конвеєрних галерей №1,2, з'явились у ПГ «Север-Сталь» тільки 20.12.2012р. вих. №269, через сім місяців після закінчення робіт. Ні при підписанні договору, ні при його виконанні ПГ «Север-Сталь» ніяких претензій що до цих положень не висувала. Тому, що згідно п.3.1 договору сторони доручили ТОВ «АЦЕМБ» отримати проект неузгоджених креслень для виготовлення неузгоджених конструкцій, а ПГ «Север-Сталь» прийняла ці неузгоджені конструкції, підписала на них акти виконаних робіт і скріпила їх своєю печаткою. Стосовно неузгодження договірної ціни.

Відповідач, як замовник не скористався правом розірвання договору, якщо вважав істотним порушення умов договору підрядника.

Підписання актів здачі - приймання виконаних робіт є підставою для виникнення у сторін договору майново - господарських зобов'язань. Така правова позиція викладена в постанові ВГС України від 11.05.2012 року №21/5005/14068/2011.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта, що замовник не виконав умов договору і не додав 20 тонн металоконструкцій, оскільки апелянт не пояснив які це саме конструкції.

Ніякі претензії до виготовлених і змонтованих металоконструкцій ні від авторського надзору, ні від ТОВ «Кусто-Агро» до ТОВ «АЦЕМБ» не пред'являлись (лист вих. №637 від 17.10.2012р. «Кусто-Агро»). Вибір виконавця робіт проводиться забудовником в залежності від його можливостей, а також стажу зведення об'єктів по зберіганню і переробки зерна. ТОВ «Агроцентрелеватормлинбуд», правоприємник тресту «Укрзаготбуд» - «Укрелеватормлинбуд», який заснований 07.02.1946 року, працює самостійно з 01.07.2005 року, знаний в колі замовників, і ніколи ніяких рекламацій на свою роботу, в т.ч. на виготовлені металоконструкції, не одержував. Має постійні замовлення, працює рентабельно, стабільно і не має заборгованостей по заробітній платі, а також перед бюджетом і пенсійним фондом. Якщо сертифікат на виготовлення продукції заводам - виробникам надається на 2-а роки, то ТОВ «АЦЕМБ» відповідає за виготовлені металоконструкції 3-и роки, що і записано в договорі №05/03-2012р. від 15.03.2012р.

Відповідно до ст.853 п.1.2 «Цивільного Кодексу України», замовник повинен прийняти виконану роботу і при виявленні недоліків зразу заявити про це виконавцю. Якщо замовник цього не зробить, він втрачає право в подальшому посилатися на недоліки у виконаній роботі. Це стосується і того положення, коли замовник прийняв роботу без перевірки.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню: з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 88168,42грн. основного боргу та 918,12грн. 3% річних. В решті позову суд першої інстанції правомірно відмовив.

На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи Відповідача викладені у апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими такими, що не підлягають задоволенню. В апеляційній скарзі відповідач (скаржник) не навів будь-яких заперечень по суті спору.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Север-Сталь" на рішення господарського суду Житомирської області від 28 січня 2013 року у справі №15/5007/1272/12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 28 січня 2013 року у справі №15/5007/1272/12 залишити без змін.

3. Матеріали справи №15/5007/1272/12 повернути до господарського суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.