Постанова

від 05.03.2013 по справі 801/797/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2013 р. (12:06) Справа №801/797/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Говорун М.Ф., за участю представників сторін:

від позивача - Меньшиков А.А.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Золотий берег"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи. Приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Золотий берег" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000012203 від 08.01.2013 року.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладених правочинів позивачем із контрагентом приватною фірмою «Новатор» недійсним, а також безпідставністю застосовування наслідків цього.

Ухвалами суду від 16.01.2013 року відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи встановлено, що Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим реорганізовано у Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач), яка є її повним правонаступником.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представник відповідача під час розгляду справи позовні вимоги не визнавав з підстав викладених у письмових запереченнях, а саме, виявлені під час перевірки обставини та порушення є мотивованими, а позов безпідставним. В судове засідання призначене на 05.03.2013 року не прибув та надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням у інших судових засіданнях, однак жодних доказів останнього не надала. На підставі викладеного, суд із урахуванням вимог ст.ст.122,128 КАС України та строків вирішення, розглянув справу на підставі наявних доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правових відносин з ПФ «Новатор» за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р., за наслідками перевірки складено акт №2199\22-3\32903077 від 26.12.2012р.

За висновками даного акту встановлено завищення податкового кредиту у червні 2011 року на суму 41220 грн. На підставі акту, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0000012203 від 08.01.2013р.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту у спірному періоді суми податку, сплаченого у ціні послуг, отриманих від приватної фірми «Новатор».

В акті перевірки зазначено, що оскільки в липні 2011 року була відсутня можливість зустрічної перевірки ПФ «Новатор», а також анулюванням свідоцтва платника ПДВ, то податкові накладні надані позивачем виписані з порушенням діючого законодавства і відповідно оформлені не відповідним чином.

Фактично виявлені порушення відповідач обґрунтовує відсутністю у платника податку права на податковий кредит через нікчемність укладених господарських зобов'язань, які, на його думку, не можуть створювати наслідків у податковому обліку сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій із ПФ «Новатор» оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг.

Так, позивачем надані первинні документи, фіксуючі факти здійснення господарських операцій з ПФ «Новатор» , які виникли при наступних обставинах.

Згідно договору оренди приміщення №4/а від 16.05.2011р., позивач прийняв в тимчасове користування наступне приміщення: їдальня-обідня, зал площею 423,6 м.кв. і підсобні приміщення їдальні площею 272,91 м.кв. Об'єкт оренди розташований за адресою: АР Крим. Феодосія, с.Берегове, провулок Сонячний,6. Загальна площа оренди складає 696,51м2. Термін оренди приміщення триває з 01 липня до 30 вересня 2011р. включно. Розмір орендної плати за приміщення і майно з урахуванням ПДВ складає 5600 грн. Крім того, Орендар оплачує комунальні платежі за електроенергію і воду, спожиту протягом місяця. Орендар зобов'язаний протягом 10 днів, з моменту прийому приміщень і майна в оренду, перерахувати орендну плату авансом за місяць. По закінченню терміну оренди Орендар зобов'язаний передати Орендодавцеві орендовані приміщення і майно, протягом одного дня з моменту закінчення терміну оренди, згідно акту-передачі.

Додаток №1 до Договору №4/а від 16.05.2011р., згідно якого визначений перелік устаткування встановленого в підсобних приміщеннях їдальні. Акт здачі - прийняття від 31.05.2011р. на балансову вартість їдальні - 49214,88 грн. і підсобні приміщення балансовою вартістю - 52930,00грн.

Додаток №2 до Договору №4/а від 16.05.2011р., згідно якого визначений перелік посуди, яка надана в оренду. Акт здачі - прийняття від 31.05.2011р. на загальну суму 140323,29 грн. та Акт здачі - прийняття від 31.05.2011р. на загальну суму 12372,65 грн.

Договір №4-шс від 16.05.2011р. про надання послуг живлення відпочиваючих по системі «Шведський стіл», згідно якого позивач доручив ПФ «Новатор» організацію живлення відпочиваючих по системі «Шведський стіл», які знаходяться на відпочинку в Пансіонаті «Золотий берег». Замовник зобов'язується сплатити послуги Виконавця з організації харчування відпочиваючих по системі «Шведський стіл» у розмірі 130,00 грн. в т.ч. ПДВ за одного відпочиваючого, за кожен день обслуговування. Замовник завчасно інформує про кількісний склад відпочиваючих. Протягом травня місяця, перед початком курортного сезону 2011р. Замовником проводиться перерахування авансу за послуги у розмірі 200000,00грн.

Додаткова угода №1 від 01.07.2011р. до Договору №4-шс від 16.05.2011р., згідно якої Замовник зобов'язується сплатити послуги Виконавця з організації харчування відпочиваючих у розмірі 150,00 грн. в т.ч. ПДВ за одного відпочиваючого, за кожен день обслуговування.

На виконання вказаних угод ПФ «Новатор» надавав свої послуги позивачу, який, в свою чергу, сплачував вартість послуг з урахуванням ПДВ.

По факту поставки послуг ПФ «Новатор» були виписані податкові накладні податкова накладна №13 від 10.06.2011 р., податкова накладна №14 від 20.06.2011 р., податкова накладна №15 від 30.06.2011 р.

Відповідно до п. 198.1 а) ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, па вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того приписами п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України також встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В акті ж перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки первинні документи та податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.

Сторонами фактично визнано та ніким не оскаржено той факт, що ПФ «Новатор» згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» станом на червень 2011 року було зареєстроване у якості юридичної особи та він являвся платником ПДВ.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 11.03.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС № 0000012203 від 08.01.2013 року.

3. Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Золотий берег" судовий збір у розмірі 412,21грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.