Постанова

від 19.03.2013 по справі 805/2912/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р. Справа № 805/2912/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Донецький комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 5513,42 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька звернулися до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Донецький комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 5513,42 гривень.

В обґрунтування позовних вимог управлінням зазначено про те, що відповідач щомісяця до 25-го числа повинен був відшкодувати суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію, проте, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, у встановлені строки відповідачем відшкодовано не було, відтак за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року у Відкритого акціонерного товариства «Донецький комбінат хлібопродуктів» виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 5513,42 гривень.

У судове засідання представник позивача не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце судового розгляду позивача повідомлено належним чином з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України.

19 березня 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду позивачем надано клопотання, у якому Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька просять позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, а також розглядати справу без участі представника управління.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце судового розгляду відповідача повідомлено належним чином, з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду із відміткою про його отримання. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи у відсутності представника відповідача до суду не надходило. Також суду не було надано заперечень проти позову або заяви про визнання позову.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Донецький комбінат хлібопродуктів» є юридичною особою (83045, м. Донецьк, пр-т Ленінський, 43, код ЄДРПОУ 00957471) та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Донецький комбінат хлібопродуктів» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька, як платник внесків до Пенсійного фонду України.

Управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року здійснено витрати на виплату і доставку працівникам Відкритого акціонерного товариства «Донецький комбінат хлібопродуктів» пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком № 2, на суму 5513,42 гривень.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем направлялися на адресу Відкритого акціонерного товариства «Донецький комбінат хлібопродуктів» повідомлення (розрахунок) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року.

Проте, невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стало наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

На момент звернення до суду, згідно розрахунку сум, які належать до відшкодування, відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року у розмірі 5513,42 гривень.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Так, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» статті 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» статті 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» статті 13 Закону).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням нормстатті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.

Згідно з частиною 16 «Прикінцевих положень» вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Інструкція набрала чинності 27 січня 2004 року, яка визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладений у пункті 6 Інструкції.

Згідно з п.п. 6.1. п. 6 Інструкції ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Проте, в порушення вищенаведених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, у встановлені строки відповідачем відшкодовано не було, в результаті чого за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року у відповідача виникла заборгованість по оплаті зазначених витрат у розмірі 5513,42 гривень.

Доказів сплати вказаної заборгованості суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, призначених на підставі пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 2), у розмірі 5513,42 грн. у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Донецький комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 5513,42 гривень - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Донецький комбінат хлібопродуктів» (83045, м. Донецьк, пр-т Ленінський, 43, код ЄДРПОУ 00957471) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька (83101, м. Донецьк, вул. Пілотна, 28 А, р/р 256083012005 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, код ЄДРПОУ 21956033) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 5513 (п'ять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 42 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 19 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.