Ухвала

від 21.03.2013 по справі 2а-2073/12/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2073/12/2770

21.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби- Євсєєв Павло Олександрович, довіреність № 2639/9/10-039 від 03.12.12

представник відповідача, Приватного підприємства "Експострой"- Іванова Ольга Олександрівна, довіреність № б/н від 28.02.13

представник третьої особи, Севастопольської митниці Державної митної служби України- Агабанян Сергій Суренович, довіреність № 03-09/4724 від 08.10.12

представник третьої особи, Севастопольської митниці Державної митної служби України- Пальнова Олена Віталіївна, довіреність № 03-08/1429 від 15.03.13

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Експострой" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В. ) від 09.10.12 у справі № 2а-2073/12/2770

за позовом Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова 37,Севастополь,99011)

до Приватного підприємства "Експострой" (вул. Сафронова, 4 кв. 7,Севастополь,99003)

третя особа: Севастопольська митниця Державної митної служби України (пл. Нахімова 5 а,Севастополь,99011)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємство "Експострой" про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України в сумі 4240,84 грн., з мита на товари що ввозяться на територію України в сумі 21204,33 грн., з податку на додану вартість з товарів вироблених в Україні (робіт, послуг) в сумі 16679,06.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 09.10.12 року позов Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби задоволено.

Стягнено з Приватного підприємства "Екпострой" (99003, м. Севастополь, вул. Сафронова 4, кв. 7 ЭДРПОУ 33276363, рахунки в установах банків: р/р 26000000093780, МФО 300023. ПАТ "Укрсоцбанк"; р/р 26009000093781, МФО 300023, ПАТ "Укрсоцбанк"; р/р 26035000009943, МФО 300023, ПАТ "Укрсоцбанк") суму заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 4240,84 грн., код платежу 14010300, яка підлягає перерахуванню на р/р 31112031705001, МФО 824509, одержувач: ГУДКУ в м. Севастополі; суму заборгованості перед бюджетом з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в сумі 21204,33 грн., код платежу 15010100, яка підлягає перерахуванню на р/р 31116060705001, МФО 824509,одержувач: ГУДКУ в м. Севастополі; суму заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 16679,06 грн., код платежу 14010100, яка підлягає перерахуванню на р/р 31112029700007, МФО 824509, одержувач: ГУДКУ в м. Севастополі, шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника, у тому числі за рахунок готівки, що належить платнику податків, а також стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 09.10.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, також неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи.

У судовому засіданні представник відповідача наполягала на задоволенні скарги, просила скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник позивача просив залишити скаргу без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.10.2012 р. залишити без змін.

Представники третьої особи просили залишити скаргу без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.10.2012 р. залишити без змін..

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, третьої особи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "Експострой" зареєстровано як юридична особа в Ленінській районній державній адміністрації м. Севастополя з 23.012.2004 р., перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя як платник податків і зборів (обов'язкових платежів) з 06.01.2005 р. за № 7159.

18.04.2012, 16.05.12, 16.06.12 приватним підприємством "Експострой" подано до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби податкові декларації з податку на додану вартість, у якіх підприємство самостійно визначило суму зобов'язання до сплати за березень 2012 № 9019976599 у розмірі 2675,00, за квітень 2012року № 9027020863 грн. у розмірі 8679,00 грн., за травень № 9033941004 у розмірі 5189,00 грн.

У період з 20.02.2012 р. по 16.03.2012 р. Севастопольською митницею було проведено позапланову виїзну перевірку системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщувалися через митний кордон України приватним підприємством "Експострой", в частині дотримання ним вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.02.2009 р. по 31.01.2012 р. За результатами перевірки складений акт перевірки № 0004/2/123000000/0033276363 від 12.04.2012 р.

У акті перевірки зафіксоване порушення приватним підприємством "Експострой" вимог Закону України "Про митний тариф України" від 05.04.2001 № 2371-111, статей 7, 8, 17 Закону України "Про єдиний митний тариф України" від 05.02.1992 №2097-ХІІ, а саме: невірно класифіковано товари, що призвело до несплати до Держбюджету України податків (обов'язкових платежів) на суму 20365,13 грн. у т.ч. за ввізним митом (вид 020) 16963,46 грн., за податком на додану вартість (вид 028) 3392,67 грн.

За результатами перевірки, керівництвом Севастопольської митниці були прийняті податкове повідомлення № 9 від 19.04.2012 р. про нарахування податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 21204,33 грн., в тому числі за основним платежем 16963,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4240,87 грн., та податкове повідомлення № 10 від 19.04.2012 р. про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 4240,84 грн., в тому числі за основним платежем 3392,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 848,17 грн.

Податкові повідомлення були надіслані на адресу приватного підприємства "Експострой" поштою з повідомленням про вручення, які повернулися до Севастопольської митниці з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", про що складено акт № 1 від 28.05.2012 р.

Севастопольською митницею 06.06.2012 р. на адресу ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС були надіслані подання № 12 та № 13 про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, яке не було сплачено приватним підприємством "Експострой" у встановлені терміни.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя ДПС на адресу приватного підприємства "Експострой" направлено податкову вимогу № 12/1 від 17.01.2011 р. з пропозицією погасити наявну заборгованість перед бюджетом, що становила 55527,99 грн., яка вручена представнику відповідача 23.02.2011 р., про що свідчить підпис на поштовому повідомленні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у порушення вимог податкового законодавства України не сплатив узгоджену заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість - товарів увезених на територію України, товарів (робіт, послуг) вироблених на території України та мита на товари, що ввозяться на територію України в загальній сумі 42124,23 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

У встановлені Податковим кодексом України терміни самостійно визначених грошових зобов'язань з ПДВ платником сплачено не було, у зв'язку з чим на обліковій картці платника з цього податку утворилась заборгованість із перелічених податкових декларацій у сумі 16543,00 грн., а також нараховані пені у сумі 136,06 грн. за несвоєчасне погашення частини попередньої суми заборгованості.

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з пунктом 59.2 статті 59 Податкового кодексу України, якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Форма зазначеного подання затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1237 у Порядку надіслання органам податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання (далі - Порядок № 1237).

Наказом Державної митної служби України від 11.05.2006 № 370 затверджено Порядок дії митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань (далі - Порядок № 370).

Підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку № 370 передбачено, що якщо платник податків не сплачує в установлені строки узгоджену суму податкового зобов'язання, то митним органом відповідно до Порядку № 1237, надсилається до податкового органу за місцем реєстрації платника податків - подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником (платниками) податків у встановлені строки узгоджених сум податкових зобов'язань (далі - подання) відповідно до строків, зазначених у пунктах 3 - 5 Порядоку № 1237.

Відповідно до пункту 54.3.6 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3, 3.8, 3.9 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затвердженого наказом Державної митної служби України від 11.05.2006 № 370, останнім днем оплати приватного підприємства "Експострой" податкового зобов'язання за повідомленнями від 19.04.2012 р. № № 9,10 є 05.06.2012 р.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Апеляційним розглядом встановлено, що податкове повідомлвення-рішення Севастопольської митниці надіслане на адресу відповідача, однак отримані останнім не були.

Однак про наявність таких податкових повідомлень відповідачу було відомо, оскільки в матеріалах справи наявна переписка відповідача з митним органом, з якої вбачається обізнаність відповідача з тим, що стосовного нього донараховане грошове зобов'язання, так як такі зобов'язання відповідачем оскаржувались до керівника митного органу.

Таким чином колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що грошове зобов'язання визначене митним органом набуло статусу узгодженого.

Колегією суддів безперечно встановлено, що як на час розгляду справи судом першої інстанції, так і при апеляційному розгляді податкове повідомлення відповідачем не оскаржувалось, крім того в частині суми 16679,06грн. відповідач позов визнав.

Одним із доводів апеляційної скарги апелянта є те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які виразились в тому, що судове рішення ухвалене виключно на тих доказах, які були надані відповідачем. Однак такі доводи колегія суддів вважає необґрунтованим, так як матеріали справи містять письмові докази надані відповідачем,що свідчить про дотримання судом першої інстанції принципу змагальності.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції невчасно було проведено судове засідання безпідставні та необґрунтовані. Крім того, в матеріалах справи є заява представника відповідача, про розгляд справи у його відсутність..

Інші доводи апеляційної скарги стосуються дій та рішень митного органу, які не є предметом адміністративного позову та не можуть оцінюватися судом при вирішенні спору про стягнення заборгованості.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, а судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 09.10.12 не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Експострой"- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 09.10.12 у справі № 2а-2073/12/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна