Рішення

від 21.03.2013 по справі 906/220/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" березня 2013 р. Справа № 906/220/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Біленький В.Г. - директор підприємства

Божок Л.В. - адвокат, договір про надання правової допомоги від 04.03.13р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Підприємства "Автолюбитель" Житомирської обласної Всеукраїнської спілки автомобілістів (м.Житомир)

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" (м.Житомир)

про стягнення 72151,64 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 72151,64 грн. заборгованості згідно договору банківського вкладу "Прибутковий" №251/7 від 24.09.12р., з яких 70000,00 грн. - сума основного боргу, 2151,64 грн. - відсотки.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві. Просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.12р. між сторонами був укладений договір банківського вкладу "Прибутковий" №251/7 (а.с.9-10), відповідно до умов якого відповідач відкриває позивачу (вкладнику) депозитний строковий рахунок №261093064427 в АТ "Банк "Таврика" в гривнях та залучає грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 21.12.12р. (п.1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору, вкладник здійснює переказ з поточного рахунку, а банк приймає на відкритий вкладнику депозитний строковий рахунок грошові кошти в сумі 70000,00 грн.

Пунктом 1.4 зазначеного договору сторони визначили, що за використання коштів, розміщених на рахунку вкладника, банк щомісяця нараховує проценти на суму вкладу з розрахунку 22,5% річних і щомісяця сплачує нараховані проценти шляхом переказу на поточний рахунок вкладника в перший робочий день місяця, наступного за місяцем, за який було нараховано проценти.

Переказ суми вкладу підтверджується даним договором банківського вкладу з видачею виписки встановленого зразка, що відповідає вимогам, встановленими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності та звичаями ділового обороту (п. 1.5 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору, проценти по вкладу нараховуються щомісяця, за період з першого по останній день місяця. Проценти нараховуються в останній робочий день місяця та при закінченні строку зберігання вкладу, що зазначений у п. 1.1 договору.

Як передбачено п. 2.4 даного договору, сума вкладу у разі закінчення строку зберігання, а також нараховані проценти переказуються у валюті вкладу на поточний рахунок вкладника, що зазначений у розділі 8 цього договору.

Згідно з п. 3.1.2 вказаного договору, відповідач зобов'язаний зараховувати грошові кошти вкладника на рахунок згідно п. 1.2 цього договору і забезпечити їх своєчасне повернення.

На виконання умов договору позивач зі свого рахунку здійснив переказ коштів в сумі 70000,00 грн. на вказаний у договорі рахунок, що підтверджується платіжним дорученням №118 від 24.09.12р. та банківською випискою (а.с.11-12).

Пунктом 3.1.6 договору сторони передбачили, що при закінченні строку зберігання вкладу та дії цього договору, відповідач зобов'язаний повернути вкладнику суму вкладу та суму нарахованих процентів. Виплата процентів та повернення вкладу здійснюється шляхом переказу на поточний рахунок вкладника, що зазначений в розділі 8 цього договору.

Після закінчення дії даного договору, позивач звернувся до відповідача з заявою про отримання банківського вкладу та нарахованих відсотків (а.с.14).

Проте, відповідач суму вкладу та нараховані проценти не повернув, зіславшись, що ПАТ "Банк "Таврика" віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №33 від 20.12.12р. запроваджено тимчасову адміністрацію на 3 місяці з 21.12.13р. до 20.03.13р. (а.с.37).

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору банківського вкладу №251/7 від 24.09.12р.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено частиною 1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу (ч. 1 ст. 1061 ЦК України).

Згідно виписки банку від 07.02.13р., розмір відсотків на вкладному рахунку позивача становить 2151,64 грн.

У відповідності до ч.3 ст. 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно п. 2.4 Постанови Правління Національного банку України від 03.12.03 р. № 516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами", за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком (п.3.3 зазначеної вище постанови).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо повернення вкладу та сплати відсотків.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 70000,00 грн. основного боргу та 2151,64 грн. відсотків суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 17-18), з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що 20.12.12р. на підставі постанови Правління Національного Банку України №548, керуючись п. 2 ч.5 ст. 12 та ст.34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідача - ПАТ "Банк "Таврика" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.12р. прийнято рішення №33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Банк "Таврика".

Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 21.12.12р. по 20.03.13р.

Відповідач зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Разом з тим, статтею 1 вказаного Закону визначено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень (ст. 26 Закону).

Відповідно до ч.1 ст. 36 вищезазначеного Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку (ч.2 ст. 36 Закону).

Згідно ч.6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті (на яке посилається відповідач), не поширюється на зобов'язання банку щодо:

1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом;

2) витрат, пов'язаних із забезпеченням його операційної діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті;

3) виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку.

Зобов'язання банку, передбачені пунктами 2 і 3 частини шостої цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

З метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених пунктом 1 частини шостої цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику.

Таким чином, введення тимчасової адміністрації банку не є підставою для невиконання ним своїх обов'язків по договору банківського вкладу, строк якого закінчився.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повернення вкладу та сплати відсотків не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика", 10008, м. Житомир, вул. Івана Кочерги, 6, код ЄДРПОУ 19454139

на користь Підприємства "Автолюбитель" Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, 10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 35, код ЄДРПОУ 22048131

- 70000,00 грн. - банківського вкладу;

- 2151,64 грн. - відсотків;

- 1720,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання:27/03/13

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)