Ухвала

від 18.03.2013 по справі 18/2006-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"18" березня 2013 р.Справа № 18/2006-10

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутський покрівельний завод" м. Славута

до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький

про зобов'язання Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення вчинити дії щодо вивільнення займаних приміщень та земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Князів Сангушків, 95 м.Славута та належних позивачу ТОВ „Славутський покрівельний завод" на праві власності, забравши з збереження комплекс технологічного обладнання для виробництва покрівельних і гідроізоляційних матеріалів вартістю 861450 грн.

(скарга на дії відділу Державної виконавчої служби)

Представники сторін :

позивача : не з'явився

відповідача : Рудик О.М. - представник за довіреністю №332 від 01.12.11р.

за участю від ДВС : не з'явився

Ухвала виноситься 18.03.2013р., оскільки в судовому засіданні 06.03.2013р. оголошувалась перерва.

Суть спору :

Рішенням господарського суду області від 22.12.10р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський покрівельний завод" м. Славута до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький про зобов'язання Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення вчинити дії щодо вивільнення займаних приміщень та земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Князів Сангушків, 95 м.Славута та належних позивачу ТОВ "Славутський покрівельний завод" на праві власності, забравши з збереження комплекс технологічного обладнання для виробництва покрівельних і гідроізоляційних матеріалів вартістю 861450 грн. задоволено.

Зобов'язано Державну інноваційну фінансово-кредитну установу в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький, вул. Театральна, 12 (код 00041467) вчинити дії щодо вивільнення займаних приміщень та земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Князів Сангушків, 95 м.Славута та належних позивачу ТОВ "Славутський покрівельний завод" на праві власності, забравши з збереження комплекс технологічного обладнання для виробництва покрівельних і гідроізоляційних матеріалів вартістю 861450 грн.

Стягнуто з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький, вул. Театральна, 12 (код 00041467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський покрівельний завод" м. Славута (вул. Князів Сангушків, 95, код 35891363) 85 грн. (вісімдесят п'ять гривень) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.11р. рішення господарського суду області від 22.12.10р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 19.05.11р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.11р. залишено без змін.

Ухвалою господарського суду області від 22.06.11р. видано накази на виконання рішення від 22.12.10р.

Ухвалою господарського області від 26.07.2012р. видано дублікат наказу господарського суду Хмельницької області №18/2006-10 від 22.06.2011р. по справі №18/2006-10 наступного змісту:

„Зобов'язати Державну інноваційну фінансово-кредитну установу в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький, вул. Театральна, 12 ( код 00041467 ) вчинити дії щодо вивільнення займаних приміщень та земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Князів Сангушків, 95 м.Славута та належних позивачу ТОВ "Славутський покрівельний завод" на праві власності, забравши з збереження комплекс технологічного обладнання для виробництва покрівельних і гідроізоляційних матеріалів вартістю 861450 грн".

17.01.2013р. ТОВ „Славутський покрівельний завод" звернувся до суду зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції. Просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк подання скарги на дії ДВС Славутського МРУЮ; визнати дії державного виконавця ВДВС Славутського МРУЮ Главацького С.В., які виявились у винесенні постанови від 04.12.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними; постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження державного виконавця ВДВС Славутського МРУЮ Главацького С.В. від 04.12.2012р. (реєстраційний номер виконавчого провадження 35480377) скасувати.

В обґрунтування скарги посилається на те, що 30 листопада 2011р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану (позивачу) на підставі заяви позивача про повернення виконавчого документу.

Позивач 30 листопада 2012р. звернувся до відповідача з повторною заявою про примусове виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 22.12.2010р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутський покрівельний завод" до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення зобов'язано Державну інноваційну фінансово-кредитну установу в особі Хмельницького регіонального відділення вчинити дії щодо вивільнення займаних приміщень та земельної ділянки, що знаходяться за адресою вул. Князів Сангушків, 95 м.Славута та належних позивачу ТОВ „Славутський покрівельний завод" на праві власності, забравши з збереження комплекс технологічного обладнання для виробництва покрівельних і гідроізоляційних матеріалів вартістю 861450 грн.

Відповідачем 04.12.2012р. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (реєстраційний номер виконавчого провадження 35480377), оскільки п.7 ч.1 ст.26 ЗУ „Про виконавче провадження" передбачено відмову у відкритті виконавчого провадження у разі повторного пред'явлення документу до виконання, якщо виконавчий документ повернуто стягувану за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Вказану постанову позивачем отримано рекомендованим листом 06.12.2012р.

Вважає зазначену постанову незаконною з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст.6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ч.1 ст.23 ЗУ „Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

У відповідності до ч.3 ст.23 ЗУ „Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Згідно п.9.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у розгляді скарг на дії органів Державної виконавчої служби, пов'язаних з відмовою у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", господарському суду слід мати на увазі таке. За змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 в сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.

У відповідності до п. 9.1. Постанови за змістом статті 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу).

Позивач 14 грудня 2012р. в порядку господарського судочинства звернувся з позовною заявою до ДВС Славутського МРУЮ „Про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії". Ухвалою від 20.12.2012р. у справі №15/05-12/512/12 господарський суд Хмельницької області відмовив позивачу у прийнятті позовної заяви, та вказав, що відповідна позовна заява розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства. Ухвала суду отримана поштою 28 грудня 2012р.

Повторно позивач в порядку адміністративного судочинства звернувся з позовною заявою до ДВС Славутського МРУЮ „Про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії". Ухвалою від 04.01.2013р. у справі №05-12/11/13 господарський суд Хмельницької області відмовив позивачу у прийнятті позовної заяви. Ухвала суду отримана поштою 10 січня 2013р.

У судовому засіданні 06.03.2013р. представником скаржника подано заяву про відмову від вимоги про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження державного виконавця ВДВС Славутського МРУЮ Главацького С.В. від 04.12.2012р. (реєстраційний номер виконавчого провадження 35480377).

Боржник проти скарги заперечив. Вважає доводи скаржника безпідставними. Просить в задоволенні скарги відмовити.

Представник відділу ДВС у судове засідання не з'явився. Ним направлено до суду клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника. Крім того, повідомлено суд що постановою від 28.01.2013року відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду №18/2006-10 від 22.06.2011р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У п.2 постанови пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що відповідно до статей 248-20, 248-21 ЦПК ( 1502-06 ), ст. 85 Закону N 606-XIV ( 606-14 ) скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби, державних виконавців і посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, що стосуються виконання судових рішень, подаються до суду, який видав виконавчий документ.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб,осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

З матеріалів скарги вбачається, що 28.11.201року до відділу ДВС надійшла заява від ТОВ „Славутський покрівельний завод" про повернення виконавчого документа без подальшого виконання.

30.11.2011року старшим державним виконавцем ДВС Славутського МРУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

В п.2 постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 30.11.2012року.

30.11.12року стягувачем повторно подано заяву про примусове виконання наказу господарського суду.

Постановою державного виконавця від 04.12.2012року винесено відмовлено у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п.7 ч.1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження".

Статтею 26 Закону встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Відповідно до ст. 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 1) є письмова заява стягувача.

В п.5 вказаної статті зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (в редакції на час прийняття постанови).

В п. 9.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у розгляді скарг на дії органів Державної виконавчої служби, повязаних з відмовою у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 26 Закону України „Про виконавче провадження", господарському суду слід мати на увазі таке. За змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 в сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 4 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, дії державного виконавця стосовно винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.12.2012р. суперечать положенням Закону України „Про виконавче провадження" .

Поряд з цим, суд приймає до уваги наступне.

Виносячи постанову про повернення виконавчого документа (30.11.2011р.) державний виконавець зазначив, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 30.11.2012року (п.2 Постанови), що і було вчинено стягувачем.

Крім того, державний виконавець всупереч положенням постанови від 04.12.2012року 28.01.2013р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду 18/2006-10.

В п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, слід визнає доводи заявника щодо неправомірності дій відділу ДВС стосовно винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.12.2012р. правомірними, а дії органу Державної виконавчої служби незаконними.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Визнати доводи скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутський покрівельний завод" м. Славута щодо неправомірності дій відділу ДВС стосовно винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.12.2012р. правомірними, а дії органу Державної виконавчої служби незаконними.

Суддя В.О. Шпак

Віддруковано 4 примірника:

1- до справи;

2 - Товариству з обмеженою відповідальністю „Славутський покрівельний завод": 30002, м. Славута , вул. Князів Сангушків, 95

3 - Відповідачу: м. Хмельницький, вул. Театральна, 12,

4 - відділ ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції: м. Славута, вул. Козацька, 2.