Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-4951/11/0170/24

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-4951/11/0170/24

19.03.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кащеєва Г.Ю. ) від 06.12.11 у справі № 2а-4951/11/0170/24

за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

до Відкритого акціонерного товариства "Полівтор" (вул. Таврічеська, 2 А,Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Трейдінг" (вул. Набережна, 8а,Вишгород,Київська область,07300)

про визнання нечинним правочину та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011 у задоволенні адміністративного позову Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства "Полівтор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Трейдінг" - відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відмовлення у задоволенні позову, оскільки матеріали справи містять докази реального виконання відповідачами договору поставки № 4/0203 від 02.03.2009 року, а саме постанови Окружного адміністративного сулу АРК у справі № 2а-3251/11/0170/17, яка набрала законної сили, адміністративний позов ВАТ «ПОЛІВТОР» до Красноперекопської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Красноперекопської ОДПІ від 23.11.2011 року № 0000912301/0.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011, та прийняти нове рішення по справі.

Основним доводом апеляційної скарги є порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке виразилось у порушенні ч.1 ст. 202, ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215, ст. 228, ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 19.03.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року Красноперекопською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Полівтор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 1491/23-0/00426408 від 15.11.2010 року (далі - акт перевірки) (а.с. 22-25).

Перевіркою встановлено, зокрема, що ВАТ «Полівтор» по операціях з ТОВ «Хімія Трейдінг» зависило податковий кредит зПДВ на суму 26908,33 гривень,

Так, в акті перевірки зазначено, що між ВАТ «Полівтор» та ТОВ «Хімія Трейдінг» укладено договір поставки № 4/0203 від 02.03.2009 року, відповідно до предмету якого Продавець зобов'язаний передати, а Покупець - прийняти та сплатити товар - поліетилен НВРЕ Р301Е у кількості, по цінам та на умовах поставки згідно Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

З акту перевірки вбачається, що згідно отриманих даних від ДШ у Вишгородському районі Київської області посадові особи ТОВ «Хімія Трейдінг» за юридичною адресою не знаходяться, про що складено акт № 655 від 16.06.10р., якого станом на 29.10.10р. ТОВ «Хімія Трейдінг» має стан « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Складські приміщення у підприємства не встановлено, виробничі потужності відсутні, автотранспорт на підприємстві не значиться.

Також, відповідно до акту від 11.03.2011р. № 114/23-1/36076357 «Про неможливість проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Хімія Трейдінг» з питань взаємовідносин з ВАТ «Полівтор» за період з 01.01.09р. по 01.01.2011р.» зазначено, що відсутність матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Хімія Трейдінг».

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до договору поставки № 4/0203, укладеному 02.03.2009 року між ВАТ «Полівтор» та ТОВ «Хімія Трейдінг» (а.с. 65-72), Продавець зобов'язаний передати, а Покупець - прийняти та сплатити товар - поліетилен НВРЕ Р301Е у кількості, по цінам та на умовах поставки згідно Спеціфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

02.03.2009 р. між ВАТ «Полівтор» та ТОВ «Хімія Трейдінг» складено Специфікацію за № 1 (а.с. 69), відповідно до якої Продавець протягом 45 днів з моменту підписання даної специфікації здійснює поставку товару на загальну суму 408 000,00грн., у т.ч. ПДВ - 68 000,00грн.

31.03.2009 р. між ВАТ «Полівтор» та ТОВ «Хімія Трейдінг» складено Специфікацію за № 2 (а.с.70), відповідно до якої Продавець протягом 45 днів з моменту підписання даної специфікації здійснює поставку товару на загальну суму 1 080 000,00грн..

у т.ч. ПДВ - 180 000,00 грн.

06.04.2009 р. між ВАТ «Полівтор» та ТОВ «Хімія Трейдінг» складено Специфікацію за № 3 (а.с. 71), відповідно до якої Продавець протягом 45 днів з моменту підписання даної специфікації здійснює поставку товару на загальну суму 1 084 500,00грн., у т.ч. ПДВ - 180 750,00 грн.

ТОВ «Хімія Трейдінг» на адресу ВАТ «Полівтор» були надані податкові накладні.

Угодою від 16.09.2009 року, укладеною між ВАТ «ПОЛІВТОР» та ТОВ «Хімія Трейдінг» про зарахування зустрічних однорідних вимог, сторонами були зараховані зустрічні однорідні вимоги, зокрема, за договором № 4/0203 від 02.03.2009 року в сумі 2499700,00 грн. (а.с. 106). Відповідно до п. 2 зазначеної угоди з моменту набрання чинності цією угодою сторони не є зобов'язаними за договорами, зазначеними в п. 1 цієї угоди, зокрема, за договором № 4/0203 від 02.03.2009 р. на суму 2499700,00 грн. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 6). Внаслідок підписання угоди заборгованість між сторонами відсутня (п. З Угоди).

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначеного договору поставки № 4/0203 від 02.03.2009 року, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Посилання податкового органу на укладення ВАТ «Полівтор» правочинїв з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання також не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеним договором.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування ВАТ «Полівтор».

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір поставки № 4/0203 від 02.03.2009 року відповідає вимогам ч.і ст.203 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Позивачем не надано жодних доказів наявності наміру у відповідачів при укладенні та виконанні договору поставки № 4/0203 від 02.03.2009 року на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, договір поставки № 4/0203 від 02.03.2009 року не може бути визнано нікчемним за ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України з підстав порушення публічного порядку.

Відповідно до ч.З ст.228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Податковий орган взагалі не обґрунтовує наявності умислу у відповідачів для визнання договору поставки № 4/0203 від 02.03.2009 року таким, що укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Разом з тим, обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції, та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку -учасників відповідної операції.

Відповідно до приписів ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі.

якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Для визнання правочину недійсним за ч.З ст.228 Цивільного кодексу України податковий орган мав заявити відповідну вимогу в позовній заяві, оскільки позивач не заявив про такі позовні вимоги, та правочин не був визнаний судом недійсним, підстави для застосування наслідків у вигляді стягнення одержаного за угодою відсутні.

Законом не передбачено такий спосіб захисту прав як стягнення коштів в дохід держави за нікчемним правочином з підстав, на які посилається податковий орган, а саме: укладання правочину без мети настання реальних наслідків та порушення інтересів держави та суспільства.

Суд зауважує, що у випадку недійсності правочину у зв'язку з недодержанням в момент вчинення ч.З ст.203 Цивільного кодексу України, відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому, у випадку порушення інтересів держави та суспільства, правочин може бути визнано недійсним, та, залежно від належності умислу тій чи іншій стороні договору, одержане за угодою підлягає стягненню у порядку, встановленому ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

На підставі акту перевірки від 15.11.2010 року № 149/23-0/00426408 Красноперекопською ОДПІ в АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2010 року № 0000912301/0, яким відповідачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4184047,50 грн., з яких за основним платежем 2789365,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1394682,50 грн.

Як свідчать матеріали справи, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.06.2011 року по справі № 2а-3251/11/0170/17, яка набрала законної сили адміністративний позов ВАТ «ПОЛІВТОР» до Красноперекопської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Красноперекопської ОДПІ від 23.11.2011 року № 0000912301/0.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджено реальне виконання відповідачами договору поставки № 4/0203 від 02.03.2009 року, доводи-податкового органу щодо нікчемності або недійсності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.11 у справі № 2а-4951/11/0170/24 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.11 у справі № 2а-4951/11/0170/24 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко