Постанова

від 06.03.2013 по справі 457/164/13-а

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/164/13-а

номер провадження №2-а/457/37/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року м. Трускавець

Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Марчук В.І. розглянувши у скороченому провадженні в м. Трускавці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління ОСОБА_2 фонду України у м. Трускавець, ОСОБА_2 фонду України про зобов‘язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до управління ОСОБА_2 фонду України у м. Трускавець, ОСОБА_2 фонду України про зобов‘язання вчинити певні дії, а саме: просить визнати дії управління ОСОБА_2 фонду України в м. Трускавці щодо відмови в поновленні йому виплати пенсії – протиправними; зобов‘язати управління ОСОБА_2 фонду України в м. Трускавці поновити йому виплату пенсії за вислугу років, починаючи з 01.04.2012 року; зобов‘язати управління ОСОБА_2 фонду України в м. Трускавці виплатити йому недоотримані суми пенсій за період, починаючи з 01.04.2012 року.

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що є громадянином України та є пенсіонером. З 08.09.2009 року він перебував на обліку в управлінні ОСОБА_2 фонду України в м. Трускавці, де одержував пенсію за вислугою років. 05.10.2011 року він виїхав за межі України, а саме: до США де і по теперішній час проживає. Перед виїздом, у вересні 2011 року, йому було виплачено пенсію за шість місяців наперед, подальшу виплату пенсії припинено. 16.01.2013 року він звернувся з заявою про поновлення йому виплати пенсії., проте рішенням Управління ОСОБА_2 фонду України в м. Трускавці №374/03-02 від 30.01.2013 року йому було відмовлено. Тому він змушений звернутись до суду з даним позовом для відновлення його конституційних прав.

Відповідач надав заперечення, в яких послався на те, що ні Конституцією України, ні законами України не встановлений порядок поновлення виплати пенсій громадянам, які постійно легально проживають за кордоном в державах, з якими не укладено міжнародні договори про пенсійне забезпечення, та які не мають паспорта громадянина України і реєстрації в Україні. Просять на підставі ч.4 ст. 183-2 КАС України прийняти ухвалу про розгляд справи за загальними правилами КАС України.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини у справі, вважаю їх достатніми для прийняття рішення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183-2 КАС України, без виклику сторін в скороченому провадженні.

Дослідивши письмові докази, що є у справі, приходжу до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, раніше проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 08.09.2009 року позивачу призначено пенсію за вислугу років. 15.09.2011 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Трускавці з заявою про припинення виплати йому пенсії та виплату пенсії за шість місяців на перед, у зв‘язку з виїздом на постійне місце проживання в США.

05.10.2011 року ОСОБА_1 виїхав на постійне місце проживання до Сполучених Штатів Америки, у зв'язку з чим було припинено виплату пенсії.

На підставі ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому була припинена виплата пенсії. 7 жовтня 2009 року Конституційний Суд України у справі № 1-32/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 ч.І ст.49, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вирішив: Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.2 ч.І ст.49, другого реченняст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІУ.

16.01.2013 року позивач звернувся до Управління ОСОБА_2 фонду України в м. Трускавці з заявою про поновлення виплати йому пенсії.

ОСОБА_2 фонду від 30.01.2013 року №374/03-02 у відновлені виплати пенсії позивачу було відмовлено, з тих підстав, що ним не подано документа, який засвідчує місце його проживання (паспорт громадянина України або довідка уповноважених органів).

Разом з тим, суд вважає таку відмову неправомірною, з огляду на наступне.

Згідно п.38 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України затвердженого наказом МВС України 15.06.2006 N 600 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 р. за N 804/12678, у разі прийняття позитивного рішення за заявою особи щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на постійне проживання паспорт цієї особи з відміткою про зняття з реєстрації місця проживання здається до територіального органу, який оформлює виїзд на постійне проживання за кордон. Зданий паспорт надсилається до територіального підрозділу, що його видав, для знищення.

З даної норми вбачається, що позивач не в змозі пред‘явити паспорт громадянина України, оскільки його у нього вилучено.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, частково, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, права позивача на отримання пенсії в України є конституційним правом громадянина України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно абз.6, 11 ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1, проживаючи у Сполучених Штатах Америки, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

У відповідності з ч.ч.1, 2 ст.2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За таких обставин, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням за ним усіх конституційних прав.

Частиною 3 статті 22 Конституції України проголошено, що при прийняти нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням КСУ від 7 жовтня 2009 року у справі № 1-32/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. № 1058-ІУ» Положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Вказане рішення Конституційного Суду України є безумовною підставою для поновлення позивачу виплати пенсії.

За частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання УПФУ в м. Трускавці здійснити нарахування та виплату пенсії підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про відсутність нормативно-правових актів, які передбачають умови, норми та механізм виплати пенсій громадянам, що проживають за межами України, зазначаю наступне.

Згідно ч.2 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу ОСОБА_2 фонду України протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Наявність Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року у справі № 1-32/2009 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІУ є підставою для поновлення конституційного права позивача на виплату пенсії незалежно від місця її постійного проживання.

Керуючись ст. ст. 6, 70, 94, 158, 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 8, 22, 152 Конституції України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії управління ОСОБА_2 фонду України в м. Трускавці щодо відмови в поновленні ОСОБА_1 виплати пенсії – протиправними.

Зобов‘язати управління ОСОБА_2 фонду України в м. Трускавці поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років, починаючи з 01.04.2012 року.

Зобов‘язати управління ОСОБА_2 фонду України в м. Трускавці виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсій за період, починаючи з 01.04.2012 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

ОСОБА_3