Постанова

від 14.01.2013 по справі 2а-12674/12/0170/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2013 р. (15:04 год.) Справа №2а-12674/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Шевчук Олена Сергіївна, довіреність б/н від 06.11.12 р., Романова Світлана Вячеславівна, довіреність № 8 від 11.01.13 р.,

від відповідача - Володькін Сергій Анатолійович, довіреність № 3019/10-0 від 29.02.12 р., службове посвідчення УКР № 077900,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Долина Гір

до Державної податкової інспекція у м. Ялта АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування акту, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Долина Гір звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті, в якому просить визнати акт позапланової виїзної документальної перевірки № 1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012 року протиправним та скасувати, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті від 29 жовтня 2012р. № 0005162301 щодо зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50210 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті від 29 жовтня 2012р. № 0005172301 щодо зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50210 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 09.11.12 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 19.11.12 року позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати акт позапланової виїзної документальної перевірки № 1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012 року протиправним та скасувати, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті від 29 жовтня 2012р. № 0005162301 щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ Долини Гір за платежем : податок на прибуток, в сумі 57742 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті від 29 жовтня 2012р. № 0005172301 щодо зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50210 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі направлення від 28.09.2012р., виданого відповідачем № 000625/585 посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Ялті згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 Податкового кодексу України, акту Керченської ДПІ від 25 жовтня 2011р. № 1151/23-1/22260055 Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства МПП Маркет , код за ЄДРПОУ 22260055 з питань достовірності даних, наведених в декларації з ПДВ за серпень 2011р., відповідно до наказу ДПІ у м. Ялта АРК ДПС від 28.09.2012р. №737, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача по взаємовідносинам з МПП Маркет за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., за результатами якої складено акт №1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012 року.

Позивач зазначає, що за висновками вказаного акту перевіркою встановлені порушення ТОВ Долина Гір :

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.8, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та встановлено заниження податку на прибуток у 4 кварталі (жовтень) 2011 р. на суму 57742 грн.;

- п.198.1, п.198.3, п.198.4. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012р. на суму 50210 грн.

За результатами акту перевірки відповідачем буди прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.10.2012р. № 0005162301 щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ Долина Гір за платежем: податок на прибуток в сумі 57742 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012р. №0005172301 щодо зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50210 грн.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки, які були покладені в основу вказаних повідомлень-рішень та зазначає, що відповідачем проводилась перевірка взаємовідносин позивача з МПП Маркет .

Позивач вказує, що відповідачем зазначено, що правочини позивача з його контрагентом МПП Маркет відповідно п.п.1,2 ст.215, пп.5 ст.203 Цивільного кодексу України є безтоварними, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, що стало підставою для висновків ДПІ у м. Ялта, які зазначені в акті перевірки №1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012 року.

Однак позивач не згоден з висновками відповідача, оскільки 29.06.2011р. між ТОВ Долина Гір (Покупець) та МПП Маркет (Постачальник) було укладено угоду про поставку товару (металопластикові вироби), які були використані позивачем в своїй господарській діяльності, зокрема, будівельною організацією ТОВ Лівадія інвест в будинках жилого кварталу Долина Гір були вставлені металопластикові вироби, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №11 за жовтень 2011 року (графа №30 заповнення віконних прорізів готовими одинарними блоками площею більш 3 м.кв. з металопластика в кам'яних стінах ).

За період з 01 по 30 серпня 2011 року МПП Маркет поставило товар на загальну суму 701 261,26 грн. Оплата товару згідно умов договору позивачем була здійснена кількома платежами.

Позивач вказує, що правомірно скористався правом на податковий кредит по взаємовідносинам з МПП Маркет .

Позивач також вказує, що підставою для проведення позапланової перевірки позивача став акт Керченської ДПІ від 25.10.2011р. Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки МПП Маркет , в якому зазначено, що у МПП Маркет на період перевірки відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності.

На думку позивача що його контрагент - МПП Маркет у періоді, що перевірявся відповідачем, був юридичною особою, перебував на обліку в ДПІ, мав свідоцтво про сплату податку на додану вартість, таким чином, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності.

На думку позивача чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв своїх контрагентів по угодах та достовірність їх підписів, у зв'язку з чим позивач, як платник податків, діяв у межах чинного законодавства, не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність.

Позивач вважає, що реальними правовими наслідками для ТОВ Долина Гір є факт виконання умов за договором № 29/06, а ТОВ Долина Гір надані до перевірки всі необхідні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують виконання вказаного договору та реальність господарських операцій.

В обґрунтування своєї незгоди з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач також посилається на те, що на його думку відповідно до вимог чинного законодавства датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Позивач вказує, що виконання договору між ТОВ Долина Гір та вищезазначеним контрагентом підтверджується видатковими накладними, платіжними дорученнями про оплату товару, актом приймання будівельних робіт, яким підтверджується монтаж придбаного товару, що в свою чергу свідчить про реальне настання правових наслідків для підприємства за укладеним договором.

На підставі викладеного ТОВ Долина Гір вважає, що акт позапланової виїзної документальної перевірки № 1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню, а також є протиправними та підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялті від 29.10.2012р. № 0005162301 та від 29.10.2012р. №0005172301.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву.

Зокрема, відповідач пояснив, що в ході перевірки позивача Державною податковою інспекцією в м.Ялта була використана інформація Державної податкової інспекції в м. Керчі та матеріали перевірки МПП Маркет , а саме акт перевірки ДПІ в м. Керч від 25.10.2011р. №115/23-1/22260055 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки МПП Маркет (ЄДРПОУ 22260055) з питань неподання в установлений законом строк податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 р. , якою встановлено, що діяльність МПП Маркет була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди, МПП Маркет завищено суму податкових зобов'язань за серпень 2011 року, у тому числі з покупцем ТОВ Долина Гір на суму ПДВ 50210,21 грн.

На підставі інформації, наданої ДПІ в м. Керчі та акту перевірки МПП Маркет від 25.10.2011р. №115/23-1/22260055 ДПІ у м. Ялта АР Крим встановлено, що взаємовідносини МПП Маркет та ТОВ Долина Гір не мали реального товарного характеру.

Відповідач зазначає, що контрагентами ТОВ Долина Гір та МПП Маркет здійснювались взаєморозрахунки без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, контрагентом постачальником МПП Маркет видавались податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, таким чином податковий кредит ТОВ Долина Гір за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. сформований на підставі безтоварних операцій та відповідно до ст.196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування по податку на додану вартість.

Відповідач вказує, що в ході перевірки було встановлено відсутність фактичних поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ Долина Гір від МПП Маркет , виходячи з цього податкові накладні, які були складені МПП Маркет на суму 50210 грн. суперечать законодавчим та нормативним документам та не можуть бути підставою для відображення в регістрах податкового обліку і включення до складу податкового кредиту.

Тобто відповідач наполягає на тому, що перевіркою обґрунтовано встановлено заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2011р. (жовтень) на суму 57742 грн. та встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012р. на суму 50210 грн.

Таким чином відповідач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до обґрунтованих висновків, викладених в акті перевірки та відповідають чинному законодавству.

Суд зазначає, що позивач помилково зазначив відповідачем у позові Державну податкову інспекцію у м. Ялті, тоді як вірним найменуванням відповідача є Державна податкова інспекція у м. Ялті АРК ДПС, що не потребує заміни відповідача у справі, тому суд вважає належним відповідачем у справі саме Державну податкову інспекцію у м.Ялті АРК ДПС.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Ялті АРК ДПС є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Ялті АРК ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування акта перевірки, податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялті АРК ДПС у зв'язку з дотриманням порядку, строків та підстав проведення перевірки, а також прийняттям таких податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Долина Гір має статус юридичної особи з 13.05.2010р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 № 663546, виданим виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим, довідкою Відділу статистики у м. Ялті Головного управління статистики в АР Крим АБ № 264701 про включення позивача до ЄДРПОУ та Статутом ТОВ Долина Гір (11, 12, 13-26).

Суд зазначає, що позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у м. Ялта АР Крим та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100299759 від 01.09.2010р. (а.с. 10).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ Долина Гір , є юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 28.09.2012р., виданого ДПІ у м. Ялті АРК ДПС № 000625/585 посадовою особою податкової інспекції згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 Податкового кодексу України, акту Керченської ДПІ від 25 жовтня 2011р. №1151/23-1/22260055 Акт про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства МПП Маркет , код за ЄДРПОУ 22260055 з питань достовірності даних, наведених в декларації з ПДВ за серпень 2011р., відповідно до наказу ДПІ у м. Ялта АРК ДПС від 28.09.2012р. №737, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Долина Гір по взаємовідносинам з Малим приватним підприємством Маркет (МПП Маркет ) (код ЄДРПОУ 2260055) за серпень 2011р., за результатами якої складено акт №1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012р. (а.с.28-43).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.8, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ(із змінами і доповненнями) встановлено заниження податку на прибуток у 4 кварталі (жовтень) 2011 р. на суму 57742 грн.

- п.198.1, п.198.3, п.198.4., п.198.6 ст.198 Податкового кодексу від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами і доповненнями) встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012р. на суму 50210 грн.

Зазначені висновки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень від 29.10.2012р. № 0005162301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Долина Гір за платежем - податок на прибуток в сумі 57742 грн. та № 0005172301, яким зменшено розмір залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50210 грн. (а.с. 53, 54).

Перевіряючи правомірність прийнятих ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС податкових повідомлень-рішень, суд встановив наступне.

Перевіркою ТОВ Долина гір по взаємовідносинам з МПП Маркет в акті перевірки №1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012р. встановлено наступне.

Згідно наданого договору поставки товару №29/06 від 29.06.2011р., укладеного між ТОВ Долина гір та МПП Маркет , Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця металопластик ві вироби, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити переданий товар. В бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені відповідними бухгалтерськими проводками. Відповідно до умов договору ТОВ Долина гір отримало накладні: №257 від 05.08.2011р. на суму 104105, 26грн., №314 від 08.08.2011р. на суму 10936,32грн., №318 від 16.08.2011р. на суму 186219,68грн. та податкові накладні №16 від 05.08.2011р., №19 від 08.08.2011р., №26 від 16.08.2011р. із аналогічними сумами.

Актом перевірки встановлено, що з 01.08.2011р. по 31.12.2011р. позивачем задекларовано податку на прибуток у загальній сумі 35561грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 1075833грн. та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р. на суму 382009грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р. встановлено заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2011 року (жовтень) на суму 57742грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за серпень 2011 р. порушень не встановлено.

Як зазначено в акті перевірки в серпні 2011р. суми ПДВ за податковими накладними, виписаними МПП Маркет , включені позивачем до податкового кредиту на суму 50210грн. В 4 кв.2011р. (у жовтні за серпень) позивачем надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за №9008952822 від 19.10.11р. та зменшено податковий кредит за серпень 2011р. на суму 50210грн. по контрагенту МПП Маркет . Як зазначено в акті перевірки позивач в декларації за червень 2012р. за №9041685520 від 19.07.2012р. розділ ІІ Податковий кредит включив до податкового кредиту суму 50210грн. за серпень 2011р. по податковим накладним №257 від 05.08.2011р. на суму ПДВ 17350,38грн., №314 від 04.08.2011р. на суму ПДВ 1822,72грн., №318 від 16.08.2011р. на суму ПДВ 31036,61грн., виписаних контрагентом МПП Маркет .

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за червень 2012р. встановлено його завищення на загальну суму 50210грн.

Згідно Деталізованої інформації щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на момент перевірки рахується розбіжність у сумі 50210,21грн. між постачальником МПП Маркет та ТОВ Долина гір .

Як зазначено в акті перевірки позивача на адресу ДПІ в м.Ялті АРК ДПС надійшли матеріали перевірки МПП Маркет , а саме акт від 25.10.11р. №115/23-1/22260055 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки МПП Маркет (ЄДРПОУ 22260055) з питань неподання в установлений законом строк податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 р., якою встановлено, що податкова декларація МПП Маркет за серпень 2011р. згідно листа ДПІ в м.Керчі №19651 від 21.09.11 визнана до відома з порушенням недостовірних обов'язкових реквізитів по рядку Найменування органу ДПС, до якого подається звітність . До перевірки МПП Маркет не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ з продажу та придбання товарів. Згідно бази даних дПІ транспортні засоби за підприємством не зареєстровані, встановити чиїм транспортом було здійснено перевезення вантажі, за чий рахунок, яким є розмір витрат, їх використання, реалізація прав власності неможливо. Відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за серпень 2011р. складала 1 особу. МПП Маркет не знаходиться за юридичною та фактичною адресою.

МПП Маркет завищено суму податкових зобов'язань за серпень 2011 року, у тому числі з покупцем ТОВ Долина Гір на суму ПДВ 50210,21 грн.

На підставі інформації, наданої ДПІ в м. Керчі та акту перевірки МПП Маркет від 25.10.2011р. №115/23-1/22260055 ДПІ у м. Ялта АР Крим встановлено, що взаємовідносини МПП Маркет та ТОВ Долина Гір не мали реального товарного характеру.

Відповідач зазначає, що контрагентами ТОВ Долина Гір та МПП Маркет здійснювались взаєморозрахунки без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, контрагентом постачальником МПП Маркет видавались податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, таким чином податковий кредит ТОВ Долина Гір за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. сформований на підставі безтоварних операцій та відповідно до ст.196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування по податку на додану вартість.

Відповідач вказує, що в ході перевірки було встановлено відсутність фактичних поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ Долина Гір від МПП Маркет , виходячи з цього податкові накладні, які були складені МПП Маркет на суму 50210 грн. суперечать законодавчим та нормативним документам та не можуть бути підставою для відображення в регістрах податкового обліку і включення до складу податкового кредиту.

Тобто відповідач наполягає на тому, що перевіркою обґрунтовано встановлено заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2011р. (жовтень) на суму 57742 грн. та встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012р. на суму 50210 грн.

Перевіряючи обґрунтованість висновків ДПІ судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальність Долина Гір та Малим приватним підприємством Маркет 29 червня 2011 року був укладений договір поставки товару №29/06 (а.с.55-58).

Згідно п. 1.1. договору Постачальник - МПП Маркет зобов'язується передати у власність Покупцю - ТОВ Долина Гір металопластикові вироби, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити переданий товар грошовими коштами у строки, які встановлені договором.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що при здійсненні поставки кожної партії товару Постачальник зобов'язаний надати Покупцю наступні документи товарну накладну; податкову накладну; у разі повернення товару - коригуючу накладну; копії сертифікатів відповідності або інші документи, необхідні для товару даного виду відповідно діючого законодавства України.

У п. 2.6 Договору визначено, що моментом поставки та передачі товару вважається дата, визначена у товарній накладній, підписаній уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до п. 3.2. Договору Покупець робить попередню оплату у розмірі 100% від загальної вартості відповідного Замовлення на підставі виписаного Постачальником рахунку на партію товару, що постачається.

Згідно п. 4.1. Договору передача товару Покупцю за якістю та кількістю здійснюється уповноваженими представниками Сторін на складі Постачальника та оформлюється товарною накладною.

Згідно п. 8.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2011 року.

Позивачем доведено суду, що загальна сума поставленого товару складає 743013,75 грн., в т.ч. ПДВ - 123835,63 грн.

Так, за період з 01 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року МПП Маркет поставило позивачу товар на загальну суму 701261,26 грн.. Судом досліджено, що оплата товару згідно умов договору була здійснена позивачем кількома платежами на протязі липня-серпня 2011 року.

Судом встановлено, що передплата за товар згідно податкових накладних № 5 від 05.07.2011р. та №16 від 05.08.2011 року на загальну суму 504 105,26 грн. здійснювалась платіжними дорученнями №337 від 30.06.2011р. на суму 100 000,00 грн. (а.с. 144); № 353 від 05.07.2011р. на суму 100 000,00 грн. (а.с. 145); № 365 від 08.07.2011р. на суму 100 000,00 грн. (а.с. 146); № 392 від 28.07.2011р. на суму 100 000,00 грн. (а.с. 147); №431 від 05.08.2011р. на суму 104 105,26 грн. (а.с. 77).

Судом встановлено, що оплата товару згідно податкової накладної № 19 від 08.08.11р. на загальну суму 10936,32грн. здійснювалось платіжним дорученням № 439 від 08.08.2011 року (а.с. 76), згідно податкової накладної № 26 від 16.08.2011р. на загальну суму 186219,68 грн. здійснювалась платіжними дорученнями № 459 від 16.08.2011 року на суму 36 219,68 грн. (а.с. 75); № 482 від 29.08.2011 року на суму 150 000,00 грн. (а.с. 74).

На виконання п.2.5 Договору при постачанні товару Постачальник надав Покупцю податкові накладні: №16 від 05.08.2011р. на загальну суму 104 105,26 грн. у тому числі ПДВ 17350,88 грн. (а.с. 72); №19 від 08.08.2011р. на загальну суму 10936,32 грн., у тому числі ПДВ 1822,72 грн. (а.с. 73); № 26 від 16.08.2011р. на загальну суму 186219,68 грн., у тому числі ПДВ 31036,61 грн. (а.с. 71).

Вказані податкові накладні видані Малим приватним підприємством Маркет , індивідуальний номер продавця 222600501063, місцезнаходження продавця: м. Керч, вул.Леніна, 16, кв. 21, номер телефону: 0504969695, номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця): 100339792, вид цивільно-правового договору: договір поставки від 29.06.2011р. №29/06, форма проведених розрахунків: оплата з поточного рахунку.

Загальна сума ПДВ згідно вказаних податкових накладних склала 50210,21 грн., що також відображено відповідачем в акті перевірки.

Право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить у момент передачі товару, згідно накладних, (як вказано у п. 2.9 договору). На виконання п. 4.1. договору, згідно якого передача товару здійснюється на складі Постачальника та оформлюється товарними накладними, було здійснено передачу товару на складі Постачальника в м. Керч, факт якої оформлено товарними накладними №257 від 05 серпня 2011року (а.с. 90), №314 від 08 серпня 2011 року (а.с. 94), №318 від 16 серпня 2011 року (а.с. 93).

Судом встановлено, що на виконання п.4.1. Договору поставки товару від 29.06.2011р. №29/06 доставка товару здійснювалась на складі Постачальником в м.Керч з оформленням товарних накладних №257 від 05.08.11, №314 від 08.08.11, №318 ВІД 16.08.11. Транспортування товару зі складу Постачальника здійснювалось ПП Магістраль Сервіс Плюс за рахунок Покупця відповідно до укладеного договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №ДГ-03 від 01.02.11р. (а.с.178-181).

В якості доказів використання отриманого від МПП Маркет металопластикових виробів позивачем надані договір підряду №2 від 01.08.2010р. між ТОВ Долина гір (Замовник) та ТОВ Лівадія інвест (Підрядник), згідно якого Замовник доручає Підряднику на свій ризик виконати у відповідності з умовами договору роботу, а Замовник зобов'язується її прийняти та оплатити (а.с. 138-141).

Судом встановлено, що ТОВ Лівадія інвест має ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №314508 строком дії з 16.03.2007р. по 16.03.2012р. на будівельну діяльність (а.с.142)

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №11 за жовтень 2011 року в графі №30 заповнення віконних прорізів готовими одинарними блоками площею більш 3 м.кв. з металопластика в кам'яних стінах підтверджується монтаж металопластикових вікон на суму 601113грн., найменування будівництва: житловий квартал Долина гір . 3-хсекційний житловий будинок (а.с.60-70).

Але, як зазначає відповідач у акті перевірки, вказана господарська операція не могла відбутися в силу того, що при перевірці Державною податковою інспекцією в м. Керчі встановлено, що діяльність контрагента ТОВ Долина Гір МПП Маркет була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди, тобто МПП Маркет не здійснювало відпуск товару на адресу позивача.

Отже на думку відповідача відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України вказаний правочин є безтоварним, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з ї недійсністю, оскільки у МПП Маркет відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, та не подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Тобто відповідач на підставі висновків ДПІ в м. Керчі АР Крим вважає, що правочин між позивачем та МПП Маркет має ознаки безтоварних операцій та є нікчемним, а відтак ТОВ Долина гір порушена ст. 203 Цивільного кодексу України та укладений правочин, який суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Відповідно до п. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, укладений між ТОВ Долина Гір та МПП Маркет є нікчемним.

Суд зазначає, що відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акт виконаних будівельних робіт), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, підтвердженням реальності господарських операцій окрім наявності всіх первинних документів податкового та бухгалтерського обліку є використання придбаних товарів та отриманих послуг в господарській діяльності підприємства шляхом монтажу металопластикових виробів при будівництві житлового будинку, замовником послуг виступає саме позивач.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Щодо відображення сумнівних на думку відповідача господарських операцій з МПП Маркет в податковому обліку суд зазначає наступне.

В податковій декларації позивача з ПДВ за серпень 2011 р. до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 50210грн. по взаємовідносинам з МПП Маркет у зв'язку з поставкою придбаного товару, передплата та оплата за який відбулась в період з червня 2011р. по серпень 2011р. (а.с.150-153).

В жовтні 2011 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким суму податкового кредиту у розмірі 50210грн. по взаємовідносинам з МПП Маркет сторновано (а.с.154-158).

В декларації з ПДВ за червень 2012 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 50210грн. по взаємовідносинам з МПП Маркет (а.с.159-162).

З цього приводу суд зазначає, що згідно з абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи даний норму, а також той факт, що позивач не використав своє право на податковий кредит у сумі 50210грн. по взаємовідносинам з МПП Маркет , приймаючи до уваги, що включення суми ПДВ у розмірі 50210грн. до податкового кредиту по податковим накладним №16 від 05.08.11р., №19 від 08.08.11р., №26 від 16.08.11р. відбулось в межах строку, передбаченого абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, суд вважає, що позивач правомірно скористався своїм правом на цей податковий кредит.

Щодо відображення в податковому обліку витрат операційної діяльності щодо товару, придбаного у МПП Маркет , то з цього приводу судом встановлено, що витрати об'єкту оподаткування податком на прибуток позивачем включені до податкового періоду, в якому відбулось використання придбаних у МПП Маркет металопластикових виробів, а саме в жовтні 2011 року, підтвердженням чого є акт приймання виконаних будівельних робіт ТОВ Лівадія Інвест за жовтень 2011р., отже витрати у сумі 601113грн. за виконані ТОВ Лівадія Інвест будівельні роботи, позивачем правомірно віднесено до складу витрат в 4 кв.2011р. згідно звітної податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011р.(а.с.102-103).

Суд також вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з МПП Маркет господарського договору № 29/06 від 29.06.2011 року на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність договорів, укладених між позивачем та МПП Маркет , відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем в акті перевірки не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з МПП Маркет правочину на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ним.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Проте, з цих підстав спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Інших підстав для визнання укладеного правочину нікчемним відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України

Що стосується посилання податкового органу на те, що у контрагента позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, та не подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2011 року, тобто діяльність МПП Маркет була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди, а податкові накладні МПП Маркет видавались без мети реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти наявність у штаті контрагента працівників певного профілю, правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Стосовно правомірності висновків відповідача про заниження ТОВ Долина Гір податку на прибуток у 4 кварталі (жовтень) 2011 р. на суму 57742 грн. за рахунок операцій з МПП Маркет суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до пп.138.8.2. п.138.8 ст.138 ПКУ до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

П. 151.1 ст.151 розділу ІІІ Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України визначено, що основна ставка податку становить 16 відсотків.

Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено ставку податку на прибуток підприємств:

з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;

з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків;

з 1 січня 2014 року - 16 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків.

Згідно п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п.п. г п.п. 138.8.5 п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд вважає, що ТОВ Долина гір правомірно включило до складу витрат операційної діяльності суму витрат по операціям за актом № 11 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, зокрема робіт, виконаних ТОВ Лівадія Інвест , в тому числі до складу витрат віднесена вартість металопластикових виробів в кількості 777,782 м.кв. на суму 601113грн., які були придбані у МПП Маркет на підставі договору поставки товару № 29/06 від 29 червня 2011 року, згідно видаткових накладних №№ 257, 314, 318, які відносяться до витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на підставі п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України.

Оскільки судом встановлена реальність господарської угоди між ТОВ Долина Гір та МПП Маркет , виконані господарські операції підтверджуються належним чином складеними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, платіжними документами, видатковими накладними, актом виконаних будівельних робіт, суд приходить до висновку про протиправність висновків податкового органу щодо заниження ТОВ Долина Гір податку на прибуток у 4 кварталі (жовтень) 2011 р. на суму 57742 грн. за рахунок операцій з МПП Маркет .

Стосовно формування позивачем податкового кредиту за рахунок МПП Маркет , а саме висновків відповідача про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012р. на суму 50210 грн. суд зазначає.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового кодексу України.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів / послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ Долина Гір та МПП Маркет під час виписки вищевказаних податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ.

Дослідивши наявні у справі податкові накладні, судом встановлено, що вони містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву, зазначену у статутних документах юридичної особи - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця; назву, зазначену у статутних документах юридичної особи - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатуру) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціну постачання без урахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

П. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період (п. 200.3).

Зважаючи на те, що судом встановлена реальність господарської угоди між ТОВ Долина гір та МПП Маркет та документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податкові накладні, по договору, укладеному між позивачем та МПП Маркет , відповідають нормам чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність висновків податкового органу про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012р. на суму 50210 грн.

Таким чином, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення 29 жовтня 2012р. №0005162301 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 57742 грн. та № 0005172301 щодо зменшення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 50210 грн. прийняті відповідачем у порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи.

У зв'язку з викладеним суд вважає позовні вимоги ТОВ Долина Гір про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2012р. №0005162301 та № 0005172301 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування акту позапланової виїзної документальної перевірки № 1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 ч.1 ст.3 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство - це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд вважає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, він не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правових наслідків для позивача.

Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового законодавства суб'єктом господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

Враховуючи викладене суд вважає, що акт позапланової виїзної документальної перевірки № 1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012 року та викладені у ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що сам по собі породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту позапланової виїзної документальної перевірки № 1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012 року Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу витрати на сплату судового збору в розмірі 502,10 грн.

У зв'язку зі складністю справи судом 14.01.2013 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 18.01.2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС від 29 жовтня 2012 року № 0005162301 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 57742 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС від 29 жовтня 2012р. № 0005172301 щодо зменшення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50210 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Долина Гір (ЄДРПОУ 37027981) судовий збір в розмірі 502,10 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.