Ухвала

від 10.07.2013 по справі 2а-12674/12/0170/8

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12674/12/0170/8

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина Гір"- Романова Світлана Вячеславівна, довіреність № 8 від 11.01.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - Будан Євгенія Георгіївна, довіреність № 2753/9/10-00 від 13.08.12

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 14.01.13 у справі № 2а-12674/12/0170/8

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина Гір" (вул. Червоних партизан, 14,Ялта,Автономна Республіка Крим,98637)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування акту, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.01.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина Гір" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування акту, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС від 29 жовтня 2012 року № 0005162301 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 57742 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС від 29 жовтня 2012р. № 0005172301 щодо зменшення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50210 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Долина Гір" (ЄДРПОУ 37027981) судовий збір в розмірі 502,10 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.01.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 10.07.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Долина Гір" є юридичною особою та взятий на облік як платник податків в ДПІ у м. Ялта АР Крим .

Судом встановлено, що відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина Гір" по взаємовідносинам з Малим приватним підприємством "Маркет (МПП "Маркет") за серпень 2011р.

За результатами перевірки складений акт №1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012р. (а.с.28-43), яким встановлені порушення позивачем:

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.8, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ(із змінами і доповненнями) встановлено заниження податку на прибуток у 4 кварталі (жовтень) 2011 р. на суму 57742 грн.

- п.198.1, п.198.3, п.198.4., п.198.6 ст.198 Податкового кодексу від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами і доповненнями) встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012р. на суму 50210 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р. встановлено заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2011 року (жовтень) на суму 57742грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за серпень 2011 р. порушень не встановлено.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за червень 2012р. встановлено його завищення на загальну суму 50210грн.

Як зазначено в акті перевірки позивача на адресу ДПІ в м.Ялті АРК ДПС надійшли матеріали перевірки МПП "Маркет", а саме акт від 25.10.11р. №115/23-1/22260055 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки МПП "Маркет" (ЄДРПОУ 22260055) з питань неподання в установлений законом строк податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 р., якою встановлено, що податкова декларація МПП "Маркет" за серпень 2011р. згідно листа ДПІ в м.Керчі №19651 від 21.09.11 визнана "до відома" з порушенням недостовірних обов'язкових реквізитів по рядку "Найменування органу ДПС, до якого подається звітність". До перевірки МПП "Маркет" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ з продажу та придбання товарів. Згідно бази даних ДПІ транспортні засоби за підприємством не зареєстровані, встановити чиїм транспортом було здійснено перевезення вантажі, за чий рахунок, яким є розмір витрат, їх використання, реалізація прав власності неможливо. Відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за серпень 2011р. складала 1 особу. МПП "Маркет" не знаходиться за юридичною та фактичною адресою.

МПП "Маркет" завищено суму податкових зобов'язань за серпень 2011 року, у тому числі з покупцем ТОВ "Долина Гір" на суму ПДВ 50210,21 грн.

На підставі інформації, наданої ДПІ в м. Керчі та акту перевірки МПП "Маркет" від 25.10.2011р. №115/23-1/22260055 ДПІ у м. Ялта АР Крим встановлено, що взаємовідносини МПП "Маркет" та ТОВ "Долина Гір" не мали реального товарного характеру.

Відповідач зазначає, що контрагентами ТОВ "Долина Гір" та МПП "Маркет" здійснювались взаєморозрахунки без мети реального настання правових наслідків.

З урахуванням викладеного, відповідач дійшов висновку, що податковий кредит ТОВ "Долина Гір" за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. сформований на підставі безтоварних операцій та відповідно до ст.196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування по податку на додану вартість.

Також, відповідачем зазначено, що в ході перевірки було встановлено відсутність фактичних поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ "Долина Гір" від МПП "Маркет", виходячи з цього податкові накладні, які були складені МПП "Маркет" на суму 50210 грн. суперечать законодавчим та нормативним документам та не можуть бути підставою для відображення в регістрах податкового обліку і включення до складу податкового кредиту.

За результатами акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 29.10.2012р. № 0005162301 яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Долина Гір" за платежем - податок на прибуток в сумі 57742 грн. та

- від 29.10.2012 № 0005172301 яким зменшено розмір залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50210 грн. (а.с. 53, 54).

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень судовою колегією встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальність "Долина Гір" та Малим приватним підприємством "Маркет" 29 червня 2011 року був укладений договір поставки товару №29/06 (а.с.55-58).

Позивачем зазначено, що загальна сума поставленого товару складає 743013,75 грн., в т.ч. ПДВ - 123835,63 грн.

На підтвердження виконання зазначеного вище договору позивачем долучені до матеріалів справи наступні документи:

- податкові накладні № 5 від 05.07.2011р. та №16 від 05.08.2011 року на загальну суму 504 105,26 грн., 19 від 08.08.11р. на загальну суму 10936,32грн., №16 від 05.08.2011р. на загальну суму 104 105,26 грн. у тому числі ПДВ 17350,88 грн. (а.с. 72); №19 від 08.08.2011р. на загальну суму 10936,32 грн., у тому числі ПДВ 1822,72 грн. (а.с. 73); № 26 від 16.08.2011р. на загальну суму 186219,68 грн., у тому числі ПДВ 31036,61 грн. (а.с. 71).

- платіжні доручення №337 від 30.06.2011р. на суму 100 000,00 грн. (а.с. 144); № 353 від 05.07.2011р. на суму 100 000,00 грн. (а.с. 145); № 365 від 08.07.2011р. на суму 100 000,00 грн. (а.с. 146); № 392 від 28.07.2011р. на суму 100 000,00 грн. (а.с. 147); №431 від 05.08.2011р. на суму 104 105,26 грн. (а.с. 77)., № 459 від 16.08.2011 року на суму 36 219,68 грн. (а.с. 75); № 482 від 29.08.2011 року на суму 150 000,00 грн. (а.с. 74).

- товарні накладні №257 від 05 серпня 2011року (а.с. 90), №314 від 08 серпня 2011 року (а.с. 94), №318 від 16 серпня 2011 року (а.с. 93), №257 від 05.08.11, №314 від 08.08.11, №318 ВІД 16.08.11.

- договір підряду №2 від 01.08.2010р. між ТОВ "Долина гір" (Замовник) та ТОВ "Лівадія інвест" (Підрядник), згідно якого Замовник доручає Підряднику на свій ризик виконати у відповідності з умовами договору роботу, а Замовник зобов'язується її прийняти та оплатити (а.с. 138-141).

- акт приймання виконаних будівельних робіт №11 за жовтень 2011, яким підтверджується монтаж металопластикових вікон на суму 601113грн., найменування будівництва: житловий квартал "Долина гір". 3-хсекційний житловий будинок (а.с.60-70).

Але, як зазначає відповідач у акті перевірки, вказана господарська операція спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди, тобто МПП "Маркет" не здійснювало відпуск товару на адресу позивача.

Тобто відповідач на підставі висновків ДПІ в м. Керчі АР Крим вважає, що правочин між позивачем та МПП "Маркет" має ознаки безтоварних операцій та є нікчемним, а відтак ТОВ "Долина гір" порушена п. 2 ст. 228, ст. 203 Цивільного кодексу України та укладений правочин, який суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Судова колегія вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України з огляду на наступне.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акт виконаних будівельних робіт), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо відображення сумнівних на думку відповідача господарських операцій з МПП "Маркет" в податковому обліку судова колегія зазначає наступне.

В податковій декларації позивача з ПДВ за серпень 2011 р. до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 50210грн. по взаємовідносинам з МПП "Маркет" у зв'язку з поставкою придбаного товару, передплата та оплата за який відбулась в період з червня 2011р. по серпень 2011р. (а.с.150-153).

В жовтні 2011 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким суму податкового кредиту у розмірі 50210грн. по взаємовідносинам з МПП "Маркет" сторновано (а.с.154-158).

В декларації з ПДВ за червень 2012 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 50210грн. по взаємовідносинам з МПП "Маркет" (а.с.159-162).

Так, відповідно до абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи дану норму, а також той факт, що позивач не використав своє право на податковий кредит у сумі 50210грн. по взаємовідносинам з МПП "Маркет", приймаючи до уваги, що включення суми ПДВ у розмірі 50210грн. до податкового кредиту по податковим накладним №16 від 05.08.11р., №19 від 08.08.11р., №26 від 16.08.11р. відбулось в межах строку, передбаченого абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, судова колегія вважає, що позивач правомірно скористався своїм правом на цей податковий кредит.

Щодо відображення в податковому обліку витрат операційної діяльності щодо товару, придбаного у МПП "Маркет", то з цього приводу судом встановлено, що витрати об'єкту оподаткування податком на прибуток позивачем включені до податкового періоду, в якому відбулось використання придбаних у МПП "Маркет" металопластикових виробів, а саме в жовтні 2011 року, підтвердженням чого є акт приймання виконаних будівельних робіт ТОВ "Лівадія Інвест" за жовтень 2011р., отже витрати у сумі 601113грн. за виконані ТОВ "Лівадія Інвест" будівельні роботи, позивачем правомірно віднесено до складу витрат в 4 кв.2011р. згідно звітної податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011р.(а.с.102-103).

Щодо висновків відповідача про заниження ТОВ "Долина Гір" податку на прибуток у 4 кварталі (жовтень) 2011 р. на суму 57742 грн. за рахунок операцій з МПП "Маркет" судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

До складу прямих витрат на оплату праці, відповідно до пп.138.8.2. п.138.8 ст.138 ПКУ, включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

П. 151.1 ст.151 розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України визначено, що основна ставка податку становить 16 відсотків.

Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Пунктом 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено ставку податку на прибуток підприємств:

з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;

з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків;

з 1 січня 2014 року - 16 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків.

Згідно п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу ( п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України).

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п.п. "г" п.п. 138.8.5 п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз наведених норм, дає судовій колегії право на висновок, що ТОВ "Долина гір" правомірно включило до складу витрат операційної діяльності суму витрат по операціям за актом № 11 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, зокрема робіт, виконаних ТОВ "Лівадія Інвест", в тому числі до складу витрат віднесена вартість металопластикових виробів в кількості 777,782 м.кв. на суму 601113грн., які були придбані у МПП "Маркет" на підставі договору поставки товару № 29/06 від 29 червня 2011 року, згідно видаткових накладних №№ 257, 314, 318, які відносяться до витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на підставі п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку про протиправність висновків податкового органу щодо заниження ТОВ "Долина Гір" податку на прибуток у 4 кварталі (жовтень) 2011 р. на суму 57742 грн. за рахунок операцій з МПП "Маркет".

Щодо висновків відповідача про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012р. на суму 50210 грн. судова колегія зазначає.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

В силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Долина Гір" та МПП "Маркет" під час виписки вищевказаних податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ.

П. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період (п. 200.3).

Оскільки реальність господарської угоди між ТОВ "Долина гір" та МПП "Маркет" підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, судова колегія приходить до висновку про протиправність висновків податкового органу про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012р. на суму 50210 грн.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 1963/22-01/3702798/197 від 11.10.2012 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 29.10. 2012 №0005162301, № 0005172301.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.01.13 у справі № 2а-12674/12/0170/8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва