cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2013 р. Справа № 13/12/5022-486/2012
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузя В.Л.
суддів Желіка М.Б.
Малех І.Б.
за участю представників сторін:
від позивача - Черничинець С.П., Мартинюк О.М. - представники;
від відповідача - Матолич А.Б. - представник;
від третьої особи - Коротенко М.М. - представник;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н та б/дати Великоходачківської сільської ради, с. Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.08.12
у справі № 13/12/5022-486/2012
за позовом Великоходачківської сільської ради, с. Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область
до відповідача Приватного підприємства «Агропродсервіс-Плюс», вул. Бережанська, 8, с.Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Держкомзему у Козівському районі Тернопільської області, вул. Дорошенка, 6 смт. Козова Тернопільська область
про визнання недійсними договору оренди землі від 29.03.10 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 1,3310 га та договору оренди землі від 29.03.10 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 19,07 га
Присутнім учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.
Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 164 від 16.11.12 у зв'язку із настанням обставин, які унеможливлюють участь головуючого судді Малех І.Б. у розгляді справи, відповідно до п. 3.1.11 та п. 3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 13/12/5022-486/2012, внаслідок якого передано дану справу на розгляд судді - доповідачу Кузю В.Л.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.12 у склад колегії для розгляду справи № 13/12/5022-486/2012 господарського суду Тернопільської області введено суддів - Гриців В.М. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.12 апеляційну скаргу у справі № 13/12/5022-486/2012 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 17.12.12
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.12 в склад колегії для розгляду справи № 13/12/5022-486/2012 господарського суду Тернопільської області замість суддів Гриців В.М. та Скрипчук О.С. введено суддів Желіка М.Б. та Дубник О.П.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.12 розгляд апеляційної скарги у справі № 13/12/5022-486/2012 відкладено на 15.01.13.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.13 розгляд апеляційної скарги у справі № 13/12/5022-486/2012 на клопотання відповідача відкладено на 29.01.13
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.13 в склад колегії для розгляду справи № 13/12/5022-486/2012 господарського суду Тернопільської області замість судді Дубник О.П. введено суддю Малех І.Б.
Враховуючи зміну складу колегії суддів в процесі розгляду даної справи в порядку апеляційного провадження та з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» принцип незмінності судді, розгляд справи № 13/12/5022-486/2012 колегією суддів у складі: Кузь В.Л., Малех І.Б., Желік М.Б. розпочато спочатку.
Про вказані обставини представників позивача повідомлено на початку судового засідання 29.01.13. Відводів такому складу колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду не заявлено.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.08.12 у справі № 13/12/5022-486/2012 (суддя Стопник С.Г.) відмовлено в позові Великоходачківської сільської ради до Приватного підприємства «Агропродсервіс Плюс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Держкомзему у Козівському районі Тернопільської області, про визнання недійсними договору оренди землі від 29.03.10 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 1,3310 га та договору оренди землі від 29.03.10 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 19,07 га.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу та пояснення (в порядку ст. 22 ГПК України), в яких просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.08.12 та прийняти нове рішення, яким визнати договір оренди землі від 29.03.10 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 1,3310 га та договір оренди землі від 29.03.10 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 19,07 га недійсними.
Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував наступне, а саме:
- не надав правової оцінки рішенню Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.12, яким відмінено рішення сесії Великоходачківської сільської ради №№ 705, 706 від 11.05.10, що позбавляє правових підстав для укладення оспорюваних договорів;
- не взяв до уваги протести прокурора на рішення Великоходачківської сільської ради № 700 від 29.03.10, що має істотне значення для вирішення спору по суті;
- судом не оцінено висновки почеркознавчої експертизи, в якій чітко зазначено, що рукописний запис «щорічно» у 10 розділі договорів оренди від 29.03.10 написано поверх знаку «-« і виконано не тими особами, які підписували дані договори;
- в оскаржуваних договорах відсутні умови щодо умов збереження стану об'єкта оренди та щодо визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
- органом місцевого самоврядування рішення про надання в оренду відповідачу спірних земельних ділянок відповідно до п. 6 ст. 123 та ст. 124 ЗК України не приймалося, а тому голова Великоходачківської сільської ради не був наділений відповідними повноваженнями на підписання договорів оренди землі від 29.03.10.
Відповідач подав суду відзив на апеляційну скаргу та доповнення до відзиву, в яких заперечує доводи скаржника та просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа подала суду пояснення по суті позовних вимог.
Позивач та третя особа виконали вимоги ухвали від 05.03.13, подали суду належним чином засвідчену копію рішення Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.12, протоколу ХІХ сесії Великоходачківської сільської ради від 20.04.12 та належним чином засвідчені копії договорів оренди землі від 29.03.10 площею 19,07 га та площею 1,3310 га, укладених між Великоходачківською сільською радою та ПП «Агропродсервіс Плюс».
Представники сторін та третьої особи навели у судовому засіданні свої доводи та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 26.03.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.08.12 у справі № 13/12/5022-486/2012 підлягає скасуванню, зважаючи на таке:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.09 на 27 сесії 5-го скликання Великоходачківської сільської ради № 648 було розглянуто заяву ПП «Агропродсервіс Плюс» про надання в оренду землі терміном на один рік та затверджено тимчасовий договір оренди землі орієнтованою площею 24,91 га з земель запасу (Т. ІІ а.с. 34). На підставі цього рішення 02.10.09 між сторонами був укладений тимчасовий договір оренди землі (Т. ІІ а.с. 35).
Як зазначає скаржник, дане рішення було опротестовано прокуратурою Козівського району та рішенням позивача № 680 від 02.03.10 було скасовано. Надалі, як вбачається з матеріалів справи, 17.03.10 прокуратурою Козівського району було внесено припис про усунення порушень закону про негайне вирішення звернення ПП «Агропродсервіс Плюс» з приводу затвердження тимчасового договору оренди землі терміном на один рік.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.10 позивач, розглянувши припис прокурора від 17.03.10, прийняв рішення № 700, яким вирішено привести у відповідність до вимог чинного законодавства договір оренди землі з ПП «Агропродсервіс Плюс», надано дозвіл відповідачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 19,07 га та 1,3310 га, вирішено подати на розгляд і затвердження у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Агропродсервіс Плюс» та зобов'язано відповідача зареєструвати нову редакцію договору оренди землі в органах державної реєстрації (Т. І а.с. 27).
Надалі, за протестом прокурора рішенням від 09.12.11 № 132 Великоходачківської сільської ради рішення від 29.03.10 № 700 було відмінено (Т. І а.с. 131). Між позивачем як орендодавцем в особі голови сільської ради Антошківа М.С. та відповідачем як орендарем в особі директора - Бучинського І.М. було укладено два оскаржувані договори оренди землі від 29.03.10, відповідно до умов яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки розміром 19,07 га та 1,3310 га, які знаходяться по вул. Бережанській, вул. Тернопільській в селі Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області.
Відповідно до умов даних договорів на земельних ділянках розміщені об'єкти нерухомого майна - тваринницькі та виробничі приміщення, а також зазначено цільове призначення земельних ділянок - для обслуговування викуплених будівель та ведення сільського господарства.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником об'єктів нерухомості, що розташовані на орендованих земельних ділянках, що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно Козівського районного БТІ від 14.12.09 №№ 24780099; 24779825; 24779579; 24779332; 24779084; 24778822; 24778623; 24778374; 24778121; 24778287; 24778184; 24774618; 24778448; 24780593; 24780711; 24780971; 24780483.
Надалі, рішеннями №№ 705, 706 від 11.05.10 позивач затвердив відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею відповідно 19,07 га та 1,3310 га для сільськогосподарського використання (обслуговування приміщень господарських будівель) (Т. І а.с. 74, 90).
Дані договори оренди були зареєстровані в Козівському районному відділі Тернопільської філії ДП «Центр ДЗК» 26.05.10, про що зроблено відповідний напис.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.11 прокурором Козівського району був внесений протест на рішення Великоходачківської сільської ради № 700 від 29.03.11, оскільки в цьому рішенні не вказано розмір земельної ділянки, яка передається в оренду, цільове призначення та строк оренди (Т. І а.с. 130).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Великоходачківської сільської ради № 132 від 09.12.11 «Про протест на рішення сесії Великоходачківської сільської ради» рішення № 700 від 29.03.10 було визнано таким, що втратило чинність, зобов'язано відповідача узгодити всі договірні зобов'язання з позивачем в 10-ти денний термін з дня отримання копії рішення (Т. І а.с. 131).
Відповідно до норм чинного законодавства власник, а саме: ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, житлового будинку будівлі, споруди вправі вимагати від власника земельної ділянки оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, та ділянкою, необхідною для його обслуговування, шляхом укладення, зокрема, договору оренди. Місцевий господарський суд, приймаючи рішення про відмову в позові про визнання оспорюваних договорів недійсними, зіслався на ці норми матеріального права, а також на положення п. 2.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», відповідно до якого необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.
Місцевий господарський суд внаслідок застосування вищезазначених положень дійшов висновку про відсутність необхідності прийняття рішення органом місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки у разі наявності на такій ділянці нерухомого майна, що належить заявнику. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, зазначені норми законодавства встановлюють лише право на землекористування для обслуговування нерухомого майна, проте не обмежують права власника землі на таку передачу шляхом прийняття відповідного рішення, а при наявності спору - внаслідок прийняття судового рішення.
Так, згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Відповідно до положень ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Згідно із ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Зі змісту рішення Великоходачківської сільської ради № 700 від 29.03.10 вбачається, що було вирішено питання про надання ПП «Агропродсервіс Плюс» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 19,0700 га по вул. Бережанській та 1,3310 га по вул. Тернопільській в с. Великий Ходачків для здійснення сільськогосподарської діяльності, а також зобов'язано відповідача подати ці проекти землеустрою на розгляд і затвердження у встановленому порядку, а також зобов'язано відповідача зареєструвати нову редакцію договору оренди землі в органах державної реєстрації.
Рішення про надання в оренду відповідачу земельних ділянок із зазначенням їх розмірів, цільового призначення, терміну оренди та інших необхідних відповідно до норм Закону України «Про оренду землі» істотних умов - не приймалось.
Разом з цим, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що оспорювані договори оренди були укладені 29.03.10, натомість, як рішення про погодження проектів землеустрою були прийняті позивачем лише 11.05.10 за №№ 705, 706.
Тобто, в момент укладення оспорюваних договорів проекти відведення спірних земельних ділянок, які в свою чергу є невід'ємною частиною цих договорів, були відсутні.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішення позивача №№ 705, 706 від 11.05.10, якими затверджено проекти землеустрою, були відмінені за протестом прокурора рішенням Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.12 у зв'язку з відсутністю достовірних даних в проектах землеустрою (Т. ІІ а.с. 115). На час прийняття оскаржуваного рішення суду наведене рішення позивача від 20.04.12 № 157 існувало, проте не було долучено позивачем до матеріалів справи і, відповідно, не могло бути оцінено судом.
Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що посилання в рішенні позивача № 700 від 29.03.10 про зобов'язання відповідача зареєструвати нову редакцію договору оренди землі в органах держаної реєстрації (п. 4 рішення) не є належним доказом прийняття позивачем рішення про надання відповідачу в оренду земельних ділянок. Тобто, рішення Великоходачківською сільською радою про передачу в оренду ПП «Агропродсервіс Плюс» спірних земельних ділянок як таке - не приймалося. Доказів протилежного сторонами суду не подано.
Разом з тим, в рішенні позивача № 700 від 29.03.10 не зазначено розміру земельних ділянок, які передаються в оренду, їхнє цільове призначення та не визначено терміну оренди. Крім того, в преамбулі вищезгаданого рішення існує посилання на термін - «один рік», натомість, оскаржувані договори оренди землі були укладені між сторонами терміном на 40 років.
Посилання відповідача на те, що в проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок йде мова про довгострокову оренду не спростовує необхідності прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення, в якому повинно бути визначено розміри земельних ділянок, які передаються в оренду, їхнє цільове призначення, термін оренди, визначення та затвердження інших умов щодо використання цих земельних ділянок, про що зазначено вище.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначалося вище, рішення позивача № 700 від 29.03.10 визнано таким, що втратило чинність.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, попередній власник нерухомості (право власності на яку набув відповідач), яка частково розташована на спірних земельних ділянках, не був їхнім землекористувачем, тобто не набув права користування землею у встановленому порядку.
Разом з тим, в силу вимог ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України на позивачі лежить обов'язок оформити відповідачу право землекористування спірними земельними ділянками у встановленому законом порядку, тобто шляхом прийняття Великоходачківською сільською радою, як власником спірних земельних ділянок, відповідного рішення, яке на час розгляду даного спору не приймалось.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що у спірних договорах оренди відсутній кадастровий номер цих ділянок, що є істотною умовою договору відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Доводи скаржника про відсутність інших істотних умов договору оренди землі, визначених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», і які в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду спростовані, є лише частково обґрунтованими. Так, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що нормою ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі» прямо встановлено передачу орендарем земельної ділянки в статутний фонд чи в заставу права оренди землі. Натомість, ст. 11 цього ж Закону містить альтернативну норму щодо умови про особу, яка несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, надаючи можливість вирішення цього питання в договорі. Проте, в договорах оренди землі, укладених між сторонами, ця істотна умова не погоджена. При цьому, ч. 2 ст. 18 договорів оренди не вирішує цього, оскільки містить умову про відшкодування збитків лише у разі зміни стану земельної ділянки.
Згідно частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За правилами частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як уже зазначалось господарським судом, в силу вимог статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а в договорі оренди землі мають бути зазначені всі істотні умови передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», і відсутність бодай однієї з цих умов є підставою для визнання договору недійсним.
З врахуванням вищенаведених висновків суду, а також з врахуванням тієї обставини, що рішення органом місцевого самоврядування - Великоходачківською сільською радою про передачу спірних земельних ділянок в оренду ПП «Агропродсервіс Плюс» не приймалося, договори оренди землі від 29.03.10, укладені між сторонами, підлягають визнанню недійсними.
Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що оскільки предметом судового розгляду були дві позовні вимоги про визнання двох договорів оренди землі недійсними, то відповідно судовий збір повинен бути сплачений за дві позовні вимоги немайнового характеру. Натомість, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1073 грн., тобто лише по одній вимозі. Проте, суд першої інстанції не усунув цього порушення Закону України «Про судовий збір». Зважаючи на це, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на відповідача повинно бути покладено судовий збір по двох вимогах за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Таким чином, оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову було прийнято внаслідок неповного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, а тому, відповідно до норми ст. 104 ГПК України таке рішення підлягає скасуванню.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Великоходачківської сільської ради задоволити.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.08.12 у справі № 13/12/5022-486/2012 скасувати. Прийняти нове рішення - позов задоволити, визнати договір оренди землі від 29.03.10 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 1,3310 га та договір оренди землі від 29.03.10 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 19,07 га, укладені між Великоходачківською сільською радою та ПП «Агропродсервіс Плюс», недійсними.
3. Стягнути з ПП «Агропродсервіс Плюс» (47660, Тернопільська область, Козівський район, с. Великий Ходачків, вул. Бережанська, 8, код 35453137) на користь Великоходачківської сільської ради (47660, Тернопільська область, Козівський район, с. Великий Ходачків, код 04395538) 1073 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
4. Стягнути з ПП «Агропродсервіс Плюс» (47660, Тернопільська область, Козівський район, с. Великий Ходачків, вул. Бережанська, 8, код 35453137) на користь Великоходачківської сільської ради (47660, Тернопільська область, Козівський район, с. Великий Ходачків, код 04395538) 536,50 грн. судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
5. Стягнути з ПП «Агропродсервіс Плюс» (47660, Тернопільська область, Козівський район, с. Великий Ходачків, вул. Бережанська, 8, код 35453137) 1073 грн. судового збору до спеціального фонду державного бюджету за розгляд справи в суді першої інстанції за наступними реквізитами Банк: УДКСУ м. Тернополя; МФО 838012; отримувач: ГУ ДКСУ у Тернопільській області; код ЄДРПОУ 37977726; рахунок 31217206783002.
6. Стягнути з ПП «Агропродсервіс Плюс» (47660, Тернопільська область, Козівський район, с. Великий Ходачків, вул. Бережанська, 8, код 35453137) 536,50 грн. судового збору до спеціального фонду державного бюджету за перегляд судового рішення в апеляційному порядку за наступними реквізитами Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006.
7. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 28.03.13
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Малех І.Б.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2013 |
Оприлюднено | 29.03.2013 |
Номер документу | 30271244 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Кузь В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні