Постанова

від 26.03.2013 по справі 5023/3612/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Справа № 5023/3612/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В, Цвігун В.Л., розглянув касаційні скарги 1) ПП "ХПТФ"; 2) ФОП ОСОБА_4 на постановувід 14.01.2013 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№5023/3612/12 господарського суду Харківської області за позовомФОП ОСОБА_5 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики України; 2. АК "Харківобленерго" доПП "ХПТФ"; прозобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача: ОСОБА_6, дов. від 18.003.2013 б/н;

відповідача: Андрєєва О.Й., дов. від 15.02.2013 №45;

третя особа 1: Ісачової А.І., дов. від 02.01.2013 №2;

третя особа 2: Солдатенко А.М., дов. від 17.09.2012 №01-62юр/7131;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.2012 (судді Т. Лавренюк, О. Макаренко, І. Жигалкін), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 (судді О. Пуль, Я. Білоусова, В. Хачатрян) позов задоволено, зобов'язано приватне підприємство "ХПТФ", код ЄДРПОУ 31938863 (61157, м. Харків, вул. Текстильна, 18) підключити електроустановки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, ідент. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) до його технологічних електричних мереж (ТП № 111). Стягнуто з приватного підприємства "ХПТФ" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - 1 073,00грн. судового збору.

До Вищого господарського суду України надійшло дві касаційні скарги.

В порядку ст. 107 ГПК України надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, яка вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2012 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 порушують її права та охоронювані законом інтереси.

Ознайомившись з матеріалами вказаної касаційної скарги та з оскаржуваними судовими актами, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_4 підлягає припиненню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 107 ГПК України касаційну скаргу мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічної правової позиції стосовно оскарження особами у касаційному порядку рішень та постанов господарських судів у порядку ст.107 ГПК України, тобто тими, які не були залучені до участі у справі, дотримується Верховний Суд України (постанова від 02.09.2008 року у справі №23/294).

Колегія суддів зазначає, що мотивувальна та резолютивна частини ухвалених у даній справі судових рішень не містять жодних суджень та посилань, які б стосувались прав та обов'язків фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

Звертаючись із касаційною скаргою ФОП ОСОБА_4 надала договір оренди нежитлового приміщення та копію листа від 24.01.2013 №15А. Із договору вбачається, що ФОП ОСОБА_4 у ПП "ХПТФ" орендує 4 кв. м. нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2. За цією адресою ПП "ХПТФ" володіє головним виробничим корпусом (літ. "В-3"), загальною площею 251,8 кв.м. (як зазначено у постанові апеляційного суду Т.3, арк. 61). При цьому, відповідно до п.п. 2.2.2 договору оренди, доступ орендаря в орендоване ним приміщення здійснюється орендодавцем за вимогою орендаря за умови попереднього повідомлення орендарем не менше, ніж за 1 добу. Доступ орендаря в орендоване ним приміщення здійснюється виключно в присутності орендодавця.

Водночас, скаржник не надав доказів того, яким чином виконання оскаржуваних ним рішень впливає на його права орендаря. Як і не надав доказів того, що ФОП ОСОБА_4 є учасником спірних правовідносин. Даний спір виник з договорів постачання електричної енергії, укладених ПП "ХПТФ", АК "Харківобленерго" та ФОП ОСОБА_5. Скаржник - ФОП ОСОБА_4 не є стороною цих договорів. АК "Харківобленерго" у відзиві повідомила, що договір про постачання електричної енергії з ФОП ОСОБА_4 не укладався.

Відповідно до п. 6 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" у розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи господарським судом нижчої інстанції і яка вважала, що таким господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, касаційна інстанція, прийнявши касаційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягає поверненню з передбачених ГПК підстав), повинна з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи судовими рішення місцевого та апеляційного господарських судів не порушено та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі попередніми судовими інстанціями не вирішувалися, то суд касаційної інстанції своєю припиняє касаційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт касаційного оскарження.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 належить припинити, так як оскаржувані судові рішення не порушують прав та охоронюваних законом інтересів скаржника.

До Вищого господарського суду також надійшла касаційна скарга ПП "ХПТФ" - відповідача у справі, який просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2013, справу направити на новий розгляд. Вважає, що судами недотримано приписів ст.ст. 34,43 ГПК України. Суди залишили поза увагою доводи скаржника про те, що:

він не є правонаступником ЗАТ "Харків-Вовна", а тому не зобов'язаний виконувати зобов'язання товариства перед субспоживачами;

достеменно не з'ясовано коли саме було відключено позивача від електропостачання, у зв'язку з чим не було застосовано строки позовної давності;

договір постачання електричної енергії від 25.08.2004 №5-264К/1 припинив свою дію.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ПП "ХПТФ" не підлягає задоволенню.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_5, є власником складських приміщень за адресою АДРЕСА_2. Для забезпечення резервного електропостачання вищевказаних приміщень позивачем 10.07.2006 року були отримані Технічні умови щодо використання існуючого вводу від електромереж ЗАТ «Харків-вовна» потужністю 100 кВт.

Позивач був приєднаний до мереж основного споживача - ЗАТ «Харків-вовна», в якості субспоживача. Кожному із субспоживачів основним споживачем за рахунок своєї потужності була виділена потужність, на підставі чого між позивачем та АК «Харківобленерго» (третя особа у справі) було укладено договір про постачання електричної енергії № 5-264К/1 від 25.08.2004 року.

Даний договір на цей час є чинним, припинення дії договору або його розірвання у встановленому законом порядку здійснено не було.

Відповідно до додатків 4.1, 3.3, 11 цього договору позивач має приєднану та дозволену потужність 100 кВт у точці приєднання електроустановок субспоживача (ТП №111).

У зв'язку із зміною власника нежитлових приміщень 1-го поверху № 53-59, ІІІ, площею 125,7 кв.м., № 80, 81, 92, ІV, площею 126,1 кв.м., загальною площею 251,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "В-3" (головний виробничий корпус), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, новим власником, а відповідно і основним споживачем ТП №111 стало приватне підприємство «ХПТФ» (відповідач у справі).

17.01.2012 року між АК «Харківобленерго» та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №5-110к. Відповідно до додатку №18 до даного договору точкою продажу електричної енергії ПП «ХПТФ» є ТП №111, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

09.09.2011 року ЗАТ «Харків-вовна» звернулося до АК «Харківобленерго» з проханням переоформити на ПП «ХПТФ» технічні умови №11/111 від 11.03.2004 року, а 23.12.2011 року до АК «Харківобленерго» звернулося ПП «ХПТФ» з аналогічним проханням. На своє звернення відповідач отримав відповідь від 30.12.2012 року №01-54-111/6612, відповідно до якої АК «Харківобленерго» підтвердило чинність ТУ по існуючій схемі від ТП №111 з загальною потужністю 1120 кВт та попередила про наявність субспоживачів, в тому числі і ФОП ОСОБА_5, які мають право на електропостачання від ТП №111. Тобто, АК «Харківобленерго» повідомила відповідача, що загальна потужність електропостачання об'єктів ПП «ХПТФ» становить 1120 кВт за ІІІ категорією надійності з урахуванням усіх субспоживачів, включаючи і позивача. Для об'єктів відповідача залишилася тільки потужність 210 кВт, про що відповідач був також попереджений вищевказаним листом (т.2, а.с. 86).

На момент укладення між АК «Харківобленерго» та відповідачем договору про постачання електричної енергії №5-110к від 17.01.2012 року відповідачу було відомо про те, що ТП №111 обтяжений зобов'язаннями перед субспоживачами по відпуску погодженої потужності електричної енергії.

Згідно п.8.1.2 договору на постачання електричної енергії №5-110к від 17.01.2012 року відповідач взяв на себе зобов'язання передавати електричну енергію субспоживачам, перелік яких визначений у додатку №3.3 «Дані про відпуск електроенергії субспоживачам» у межах договірної величини потужності та в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 (додаток №1 «Договірні величини електроспоживання», та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

Відповідно до додатку 3.3 до договору на постачання електричної енергії №5-110к від 17.01.2012 року, відповідно до даних про відпуск електроенергії субспоживачам, що споживають електроенергію від ПП «ХПТФ», позивачу встановлена дозволена потужність 100 кВт., що було погоджено відповідачем шляхом підписання цього договору.

13.06.2012 року відповідач без попередження здійснив відключення електроустановки позивача в точці приєднання, чим повністю припинив можливість передачі (транзиту) останньому електричної енергії технологічними електричними мережами. Факт відключення підтверджується Актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку від 03.08.2012 року №516676, проведеним АК «Харківобленерго» (т. 1, а.с.70).

Відповідно до п.8.1.4 договору на постачання електричної енергії №5-110к від 17.01.2012 року відключення (крім аварійних), виведення в ремонт та ввімкнення після ремонту електроустановок споживачів, які беруть участь у передачі електричної енергії субспоживачам, здійснюється споживачем лише за погодженням з постачальником (АК «Харківобленерго»).

АК «Харківобленерго» не погоджувало відключення позивача від електромережі відповідача, що підтверджується листом №263-03/15-32888 від 03.07.2012 року, з якого вбачається, що постачальник електричної енергії не припиняв сам та не погоджував відповідачу припинення електропостачання ФОП ОСОБА_5

Між приватним підприємством «ХПТФ» та АК «Харківобленерго» укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 22.10.2012 року №0854, яким відповідач взяв на себе обов'язок здійснювати передачу електричної енергії потужністю 100 кВт власними технологічними електричними мережами субспоживачам, зокрема, ФОП ОСОБА_5 При цьому, ПП «ХПТФ» отримує плату за надання таких послуг від користувача АК «Харківобленерго».

Застосовуючи до спірних правовідносин норми ст.ст. 26,27 ЗУ «Про електроенергетику», 1.7, 5.15, 7.5-7.7, 10.7 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96р., ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України суди дійшли висновку, що вчинення відповідачем дій по обмеженню позивача в користуванні електричною енергією для здійснення останнім своєї господарської діяльності (відключення та відмова у підключенні), в передачі електричної енергії до об'єкта позивача електроустановок субспоживача ФОП ОСОБА_5 є такою, що суперечить чинному законодавству та умовам договору, а отже, позов підлягає задоволенню.

З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, затвердженої Указом Президента України від 23.11.2011 №1059/2011 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), є органом державного регулювання діяльності в енергетиці.

Згідно з п. 5 Положення НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує правила користування електричною енергією.

Пунктом 6 вказаного Положення визначено, що НКРЕ для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій.

Приписами ст. 2 ЗУ "Про природні монополії" встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках.

Статтею 5 ЗУ "Про природні монополії" встановлено, що цим Законом регулюється діяльність суб'єктів природних монополій у таких сферах: передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами; розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

Таким чином, постанови НКРЕ, винесені нею в межах повноважень, встановлених законом, є обов'язковими до виконання учасниками правовідносин у сфері постачання електроенергії.

Відносини у сфері укладення договорів про постачання електроенергії врегульовані Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996, №28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією", ст. 714 ЦК України, ст.ст. 179,180,275-277 ГК України.

В п. 1.1. Правил користування електричною енергією встановлено, що Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Приписами ст. 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пар, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Приписами ст. 27 ЗУ "Про електроенергетику" встановлено, що споживач (власник мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, населенню) зобов'язаний укласти з електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Приписами п. 1.7 Правил встановлено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.

В свою чергу, п. 5.15 Правил врегульовано, що відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж.

Апеляційним судом встановлено, що 17.01.2012 року між АК «Харківобленерго» та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №5-110к. Відповідно до додатку №18 до даного договору точкою продажу електричної енергії ПП «ХПТФ» є ТП №111, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до додатку 3.3 до договору на постачання електричної енергії №5-110к від 17.01.2012 року, відповідно до даних про відпуск електроенергії субспоживачам, що споживають електроенергію від ПП «ХПТФ», позивачу встановлена дозволена потужність 100 кВт., що було погоджено відповідачем шляхом підписання цього договору.

Між приватним підприємством «ХПТФ» та АК «Харківобленерго» укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 22.10.2012 року №0854, яким відповідач взяв на себе обов'язок здійснювати передачу електричної енергії потужністю 100 кВт власними технологічними електричними мережами субспоживачам, зокрема, ФОП ОСОБА_5 При цьому, ПП «ХПТФ» отримує плату за надання таких послуг від користувача АК «Харківобленерго».

АК «Харківобленерго» не погоджувало відключення позивача від електромережі відповідача, що підтверджується листом №263-03/15-32888 від 03.07.2012 року, з якого вбачається, що постачальник електричної енергії не припиняв сам та не погоджував відповідачу припинення електропостачання ФОП ОСОБА_5

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач безпідставно, без погодження з АК "Харківобленерго" відключив позивачу постачання електричної енергії. Що має наслідком задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили наявні в матеріали справи докази, встановили обставини, необхідні для вирішення спору, до спірних правовідносин правильно застосували норми матеріального права, що їх регулюють. При цьому, докази судами досліджені з дотриманням вимог ст.ст. 34,43 ГПК України. Доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.

Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про те, що він не є правонаступником ЗАТ "Харків-Вовна", а тому не зобов'язаний виконувати зобов'язання товариства перед субспоживачами. Обов'язок передавати електроенергію позивачу виник у відповідача у зв'язку із взятими ПП "ХПТФ" зобов'язаннями по договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 22.10.2012 року №0854, а не у випадку правонаступництва чи інших юридичних фактів.

Доводи скаржника про те, що судами достеменно не з'ясовано коли саме було відключено позивача від електропостачання, у зв'язку з чим не було застосовано строки позовної давності є неспроможними, оскільки факт відключення від технологічних електричних мереж відповідачем позивача підтверджується актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВт від 03.08.2012 року, який складено інспектором Холодногорського РВЕ. Відповідно до п.14 даного акту, зафіксований факт витрат електроенергії за резервним вводом, лічильник №609445 в обсязі 1,2 кВт за період з 30.09.2010 року по 31.10.2010 року. Це факт прямо свідчить про те, що у вересні-жовтні 2010 року електроустановка була підключена до електромереж відповідно до діючих ТУ, а отже для застосування строків давності немає правових підстав. Окрім вказаного акту від 03.08.2012 року факт споживання позивачем електроенергії за резервним вводом у 2010 році підтверджується також відомостями про витрати електроенергії за лічильником №609445 за період з 2005-2012 роки. За таких обставин, у суду не було підстав застосовувати строки позовної давності.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що дія договору №5-264к/1 закінчилася 20.09.2006 року, коли був підписаний новий додаток №8 до договору з огляду на те, що підписання нового додатку №8 від 20.09.2006 року не є переглядом умов договору №5-264к/1, а тільки доповненням щодо об'єктів, за якими здійснюється електропостачання позивача. Договір №5-264к/1 є чинним на поточну дату, припинення його дії чи розірвання у встановленому порядку здійснено не було. Про це слушно було зазначено апеляційним судом.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2012 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 відсутні.

Керуючись ст.ст.107, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_4 припинити.

Касаційну скаргу ПП "ХПТФ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 у справі №5023/3612/12 - без змін.

Головуючий, суддя В. Овечкін Судді: Є. Чернов В. Цвігун