Постанова

від 31.01.2013 по справі 801/582/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2013 р. (11:24) Справа №801/582/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Державного підприємства "Мисливське господарство "Холодна гора"

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача - Попова Ксенія Іванівна, довіреність №44 від 30.01.2013 року, паспорт серії: АР 353393;

від відповідача - Коверко Ілона Сергіївна, довіреність №16/9/10-0 від 20.08.2012 року, посвідчення серії УКР №098175.

Суть спору: Державне підприємство "Мисливське господарство "Холодна гора" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000311502 на суму з основного платежу у розмірі 3704,00 грн. та по штрафних санкціях 926,00 грн. та від 17.10.2012 року №0000301502 на суму з основного платежу у розмірі 5109,00 грн. та по штрафних санкціях у розмірі 1277,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм податкового законодавства, в зв'язку з чим, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.01.2013 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.01.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами податкового органу проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Державного підприємства "Мисливське господарство "Холодна гора" (ЄДРПОУ 00993917) з питань своєчасност, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-плюс» (ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656), ПП «Габарит-плюс» (ЄДРПОУ 35941644), ПП «Гранд-М» (ЄДРПОУ 33581667), ПП «Райс-М» (ЄДРПОУ 33655597), ПП «Гранд продукт» (ЄДРПОУ 34946788), ТОВ «ВТК «Окнополь» (ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» (ЄДРПОУ 37081745), ПП «Команд» (ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкримторг» (ЄДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімидж» (ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (ЄДРПОУ 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (ЄДРПОУ 32100553), ТОВ «Аквамарин» (ЄДРПОУ 32836776), ПП «Євраградстрой» (ЄДРПОУ 34836406), ПП «Прима Торг» (ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (ЄДРПОУ 37132621), Фірма «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (ЄДРПОУ 3708991), ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 55096833), ПП «Мастер Торг» (ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 04.10.2012 року №679/15-02/0993917 (далі - акт перевірки) (а.с.10-31).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення (а.с.31):

-відсутність у ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" об'єктів, які підпадають під визначення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР та ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України та дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди: серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, серпень 2011 року в наслідок не підтвердження реальності здійснення фінансово-гоподарських операцій з суб'єктами господарювання, а саме БВП «Строитель-Плюс» (ЄДРПОУ 31263808), ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833) встановлено:

- заниження податку на додану вартість за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 5109,00грн, у тому числі за серпень 2010 року на суму 2400,00грн, за жовтень 2010 року на суму 927,00грн, за листопад 2010 року на суму 528,00грн, за серпень 2011 року на суму 1254,00грн;

на порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, ст.185, п.188.1 ст.188, п.188.1 ст.188, ст.200 Податкового кодексу, встановлено:

-заниження податку на прибуток за рахунок завищення валових витрат та завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 3704,00грн, у тому числі за 3 квартал 2010 року на суму 3000,00грн, за 4 квартал 2010 року на суму 660,00грн, за 1 квартал 2011 року на суму 44,00грн.

На підставі виявлених порушень, Сімферопольською МДПІ АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 17.10.2011 року №0000301502 про збільшення ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 5109,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1277,25грн (а.с.8);

- від 17.10.2011 року №0000311502 про збільшення ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 3704,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 926,00грн (а.с.9).

Висновки Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС обґрунтовуються в акті тим, що ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року мало взаємовідносини з БВП «Строитель Плюс» (ЄДРПОУ 31263808) та ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833) проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит отриманий БВП «Строитель Плюс» та ПП «Севелітстрой» від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання від реальних «вигодонабувачів». У зв'язку з цим, операції з поставки товарів (послуг) в адресу ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" мають ознаки «нікчемних», - операція з надання послуг має ознаки «безтоварних», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків (а.с.13,15).

Не погодившись з висновками акту перевірки від 04.10.2012 року №679/15-02/0993917 та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннямим від 17.10.2011 року №0000301502 та №0000311502 позивач оскаржив зазначений акт та податкові повідомлення-рішення шляхом направлення скарги від 26.10.2012 року вих. №338 до Державної податкової служби в АР Крим (а.с.38-39).

Державна податкова служба в АР Крим у рішенні від 19.11.2012 року вих. №3551/10/10-0223 про результати розгляду первинної скарги зазначила, що залишає без змін податкові повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ в АР Крим ДПС від 17.10.2012 року №0000301502 та №0000311502, а первинну скаргу - без задоволення (а.с.32-34).

26.11.2012 року ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою на акт перевірки від 04.10.2012 року №679/15-02/0993917 та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннямим від 17.10.2011 року №0000301502 та №0000311502 (а.с.40-42).

Державна податкова служба України у рішенні від 24.12.2012 року №7614/0/61-12/10-2115 про результати скарги, зазначила, що залишає без змін податкові повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ в АР Крим ДПС від 17.10.2012 року №0000301502 та №0000311502, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення (а.с.35-37).

Вирішуючи питання про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішеннь та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

01.08.2011 року між ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" (замовник) було укладено з ПП «Севелітстрой» (підрядник) договір №323/75, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити поточний ремонт ТП-234 ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" з використанням матеріалу підрядника. Загальна сума договору становить 7523,47грн, у тому числі ПДВ 20% - 1253,91грн (а.с.63).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору ПП «Севелитстрой» виписало ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" податкову накладну від 12.08.2011 року №34 на загальну суму 7523,47грн, у тому числі ПДВ у сумі 1253,91грн (а.с.67).

Факт виконаних робіт підтверджується належним чином оформленим актом №б/н приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 7523,47грн, у тому числі ПДВ 1253,91грн (а.с.106-107).

Як вбачається з наданих до суду доказів за виконані роботи, ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" перераховано на користь ПП «Севелітстрой» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 7523,47грн, у тому числі ПДВ у сумі 1253,91грн (призначення платежу договір №323 від 01.08.2011 року), що підтверджується платіжним дорученням від 12.08.2011 року №315 (а.с.120).

У бухгалтерському обліку по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період, що перевірявся операції з ремонту ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" відображені наступними проводками:

Д-т 10 «Основні засоби», К-т «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 6269,56грн;

Д-т «Податок на додану вартість», К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 1253,91грн.

Станом на 31.03.2012 року сальдо по кредиту рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ПП «Севелітстрой» складає 0,0грн.

Сума ПДВ за придбаний товар була включена ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" до складу податкового кредиту за серпень 2011 року.

05.08.2010 року між ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" (замовник) було укладено з БВП «Строитель-Плюс» (виконавець) договір №759/48, відповідно до якого виконавець надає, а замовник приймає та оплачує ремонт схеми обліку електроенергії на ТП-234 ДП "Мисливське господарство "Холодна гора". Загальна сума договору становить 14400,00грн, у тому числі ПДВ 20% - 2400,00грн (а.с.62).

На виконання умов договору БВП «Строитель-Плюс» було проведено ремонт схеми обліку електроенергії на ТП-234 ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" та виписано податкову накладну від 10.08.2010 року на загальну суму 14400,00грн, у тому числі ПДВ у сумі 2400,00грн (а.с.65).

Факт виконаних робіт підтверджується належним чином оформленим актом №б/н приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року на загальну суму 14400,00грн, у тому числі ПДВ у сумі 2400,00грн (а.с.95-97).

ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" за виконані роботи було перераховано на користь БВП «Строитель-Плюс» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 14400,00грн, у тому числі ПДВ у сумі 2400,00грн, що підтверджується платіжним дорученням від 09.08.2010 року №278 (а.с.117).

05.08.2010 року між ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" (замовник) було укладено з БВП «Строитель-Плюс» (виконавець) договір №760/49, відповідно до якого виконавець надає, а замовник приймає та оплачує ремонт системи електропостачання контори ДП "Мисливське господарство "Холодна гора". Загальна сума договору становить 3170,00грн, у тому числі ПДВ 20% - 528,00грн (а.с.61).

На виконання умов договору БВП «Строитель-Плюс» було проведено ремонт системи електропостачання контори ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" та виписано податкову накладну від 10.08.2010 року №3591 на загальну суму 3170,00грн, у тому числі ПДВ у сумі 528,00грн (а.с.64).

Факт виконаних робіт підтверджується належним чином оформленим актом №б/н приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року на загальну суму 3170,00грн, у тому числі ПДВ 528,00грн (а.с.81-82).

Як вбачається з наданих до суду доказів за виконані роботи, ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" перераховано на користь БВП «Строитель-Плюс» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 3170,00грн, у тому числі ПДВ у сумі 528,00грн (призначення платежу договір №760/49 від 05.08.2010 року), що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2010 року №358 (а.с.118).

01.10.2010 року між ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" (замовник) було укладено з БВП «Строитель-Плюс» (підрядник) договір №1178/64, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ремонт трансформатора силового 160 кВА на ТП-234 ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" з використанням матеріалу підрядника. Загальна сума договору становить 5563,20грн (а.с.60).

На виконання умов договору БВП «Строитель-Плюс» було проведено ремонт трансформатора силового 160 кВА на ТП-234 ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" та було виписано податкову накладну від 27.10.2010 року на загальну суму 5563,20грн, у тому числі ПДВ у сумі 927,20грн (а.с.66).

Факт виконаних робіт підтверджується належним чином оформленим актом №б/н приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року на загальну суму 5563,20грн, у тому числі ПДВ у сумі 927,20грн (а.с.81-82).

ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" за виконані роботи було перераховано на користь БВП «Строитель-Плюс» в безготівковій формі грошові кошти у 5563,20грн, у тому числі ПДВ у сумі 927,20грн, що підтверджується платіжним дорученням від 27.10.2010 року №411 (а.с.119).

У бухгалтерському обліку по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період, що перевірявся операції з ремонту ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" відображені наступними проводками:

Серпень 2011 року:

Д-т 91 «Загальногосподарські витрати», К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 12 000,00грн;

Д-т 64 «Податок на додану вартість», К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 2 400,00грн;

Д-т 92 «Адміністративні витрати», К-Т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» суму 2642,00грн;

Д-т 64 «Податок на додану вартість», К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 528,00грн;

Жовтень 2011 року:

Д-т «Основні засоби», К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 4636,00грн;

Д-т 64 «Податок на додану вартість», К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 927,00грн.

Станом на 31.03.2012 року сальдо по кредиту рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту БВП «Строитель-Плюс» складає 0,0грн.

Сума ПДВ за придбаний товар була включена до складу податкового періоду за серпень 2010 року у сумі 2400,00грн, за жовтень 2010 року 927,20грн, за листопад 528,20грн.

Таким чином, використання послуг для здійснення господарської діяльності ДП "Мисливське господарство "Холодна гора", які отримані від ПП «Севелітстрой» та БВП «Строитель-Плюс» за договором від 01.08.2011 року №323/75, договором від 05.08.2010 року №759/48, договором від 05.08.2010 року №760/49, договором від 01.10.2010 року №1178/64 підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XV, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. під №168/704, які відповідають вимогам первинного документа, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ ПК України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі - Закон №334),(в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до ст.3 Закону №334 об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 Закону №334 встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім тих, що відмічені в цьому Законі, не дозволяється.

Поняття господарської діяльності наведено у п.1.32 ст.1 Закону №334 в силу якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу витрат та податкового кредиту у перевіряємому періоді були надані податкові накладні, акти виконаних робіт, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавству.

Згідно з п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону №168).

Підпунктом 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону №168 сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 2011 року регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до положень п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до статті 186 Податкового Кодексу:

п.186.1. Місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

п.186.4. Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладені норми свідчать про відсутність права платника податків включати до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Всі податкові накладні, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Проаналізувавши всі матеріали справи судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів, що сторони при укладені договорів та оформленні документів мали умисел направлений на несплату податків та одержання неоподаткованого прибутку на момент укладання такої угоди.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", відповідно до частини 2 зазначеної статті якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є достовірними і були внесені і до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд також враховує, що відповідно до чинного законодавства позивач ДП "Мисливське господарство "Холодна гора" не зобов'язано та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ними податків.

Суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Зазначеної думки також додержується Вищий адміністративний суд України в постанові від 14.11.2012 року у справі №К/9991/50772/12.

Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, був не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. При цьому слід прийняти до уваги, що позивач не має права витребувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним роботи, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента, а відтак у діях позивача відсутні порушення норм чинного податкового законодавства з наведених вище підстав.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Аналогічні висновки викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р., справа "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) де зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В силу ч.1 ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Конституційним принципом є принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України), громадяни здійснюють свої права за принципом "дозволено все, що прямо не заборонено законом", а державні органи та їх посадові особи - за принципом "дозволено лише те, що прямо визначено законом".

Таке саме відноситься і до сфери господарської діяльність суб'єктів підприємницької діяльності щодо розподілу компетенції у системі органів, які мають забезпечити реалізацію конституційних та інших прав і свобод передбачений Конституцією України.

Як вбачається з первинних бухгалтерських документів, наданих до перевірки, угоди між позивачем та ПП «Севелітстрой», БВП «Строитель-Плюс» були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується договорами, рахунками, актами виконаних робіт, локальними кошторисами, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань.

Враховуючи що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято спірне повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000311502 на суму з основного платежу у розмірі 3704,00 грн. та по штрафних санкціях 926,00 грн та податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000301502 на суму з основного платежу у розмірі 5109,00 грн. та по штрафних санкціях у розмірі 1277,25 грн не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.01.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 05.02.2013 року.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000311502 на суму з основного платежу у розмірі 3704,00 грн. та по штрафних санкціях 926,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000301502 на суму з основного платежу у розмірі 5109,00 грн. та по штрафних санкціях у розмірі 1277,25 грн.

3.Стягнути на користь Державного підприємства "Мисливське господарство "Холодна гора" (ЄДРПОУ 00993917) судовий збір у розмірі 117,00грн з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко