Постанова

від 18.03.2013 по справі 811/272/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року Справа № 811/272/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого - судді Хилько Л.І.,

при секретарі судового засідання - Дегтярьов Д.В.,

за участю представників:

позивача - Король О.І.,

відповідача - Скрипник О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Технотранссервіс» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Технотранссервіс» (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0001460225 і №0001470225 від 25.10.2012 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Технотранссервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.03.2012 року, в частині правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах із ТОВ «Легал-Світ» (код ЄДРПОУ 37191226), ТОВ «Арктика» (код ЄДРПОУ 31846233) та ПП Постачторгвироб» (код ЄДРПОУ 31637047). За результатами перевірки складено акт №92/22-40/24712389 від 08.10.2012 року, в якому встановлено наступні порушення позивачем: - п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України.

25.10.2012 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001460225 і №0001470225, якими було збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Технотранссервіс» по податку на прибуток на суму 422769,00 грн. та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на 970608,00 грн.. Позивач не погоджується із встановленими у акті перевірки порушеннями оскільки відповідачем неправильно застосовані норми матеріального права, висновки акту не відповідають чинному законодавству (Господарському та Податковому кодексам України), а отже податкові повідомлення-рішення №0001460225 і №0001470225 від 25.10.2012 року мають бути скасовані в цілому.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в їх задоволенні відмовити. З наданих до суду письмових запереченнях пояснив, що в ході перевірки було встановлено наступні порушення податкового законодавства, а саме: 1) п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.10 року №2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування всього в сумі 984922,00 грн., в тому числі за ІІ-ІУ квартали 2011 року в сумі 485304,00 грн., за І квартал 2012 року в сумі 499618,00 грн.; 2) п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.10 року № 2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за ІІ-IУ квартали 2011 року в сумі 457581,00 грн.; 3) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 року №2755-ІУ із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 181266,00 грн., у тому числі за червень 2011 року в 58333,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 68995,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 51075,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 600,00 грн., за березень 2012 року в сумі 2263,00 грн..

Таким чином встановлено, що позивачем в порушення вимог п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.10 року №2755-УІ із змінами і доповненнями, завищено суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ-ІУ квартали 2011 року в сумі 485304,00 грн., за І квартал 2012 року в сумі 485304,00 грн.; п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.10 року №2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ-ІУ квартали 2011 року в сумі 422769,00 грн. /а.с.141-142 т.1/.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 22.03.2013 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд прийшов до наступних правових висновків.

Встановлено, що посадовими особами ДПС у Кіровоградській області, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.44.5 ст.44, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами і доповненнями, на підставі наказу ДПС у Кіровоградській області від 06.09.12 №411 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Технотранссервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.11 по 31.03.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.11 по 31.03.12, за результатами якої складено акт від 08 жовтня 2012 року №92/22-40/24712389 /а.с.7-26 т./.

Згідно висновків даного акту, перевіркою встановлено порушення:

1) п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування всього в сумі 984922,00 грн., в тому числі за ІІ-ІУ квартали 2011 року в сумі 485304,00 грн., за І квартал 2012 року в сумі 499618,00 грн.;

2) п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за ІІ-IУ квартали 2011 року в сумі 457581,00 грн.;

3) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року№2755-ІУ із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 181266,00 грн., у тому числі за червень 2011 року в 58333,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 68995,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 51075,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 600,00 грн., за березень 2012 року в сумі 2263,00 грн..

На підставі вказаного, 25 жовтня 2012 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: за №0001460225, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 422769,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн. /а.с.27 т.1/; за №0001470225, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 970608,00 грн., в т.ч. за ІІ-ІУ кв. 2011 року в сумі 485304,00 грн., за І кв.2012 року в сумі 485304,00 грн. /а.с.28 т.1/.

Згідно частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням №0001460225 і №0001470225 від 25.10.2012 року, адміністративний суд виходить із наступних фактичних обставин.

Як зазначено представником відповідача, в ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем допущено порушення п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України - завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ-ІУ квартали 2011 року в сумі 485304,00 грн., І квартал 2012 року в сумі 485304,00 грн.; п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток за ІІ-ІУ квартали 2011 року в сумі 422769,00 грн.. До вказаних висновків відповідач прийшов у зв'язку з використанням в ході проведення перевірки посадовими особами ДПС у Кіровоградській області актів перевірок підприємств-контрагентів позивача, в тому числі саме:

акт від 24.11.2011 року №147/18/37191226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки СПД ТОВ «Легал Світ» (код ЄДРПОУ 37191226) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень 2011 року» /а.с.145-148 т.1/;

акт від 05.12.2011 року №7105/23-3/31846233 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Арктика» (код за ЄДРПОУ 31846233) з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні операцій придбання ТМЦ у підприємств ТОВ «Легал Світ» (код за ЄДРПОУ 3791226), ТОВ «Лутугінрудпром» (код за ЄДРПОУ 36847336), ТОВ «Промислово-торгівельна компанія «Донбас» (код за ЄДРПэОУ 36456448) та подальшої їх реалізації по ланцюгу постачання за вересень 2011 року» /а.с.149-154 т.1/;

акт від 28.09.2011 року №56/15-407/37191226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки СПД ТОВ «Легал Світ» (код за ЄДРПОУ 37191226) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011 року» /а.с.155-156 т.1/;

акт від 26.09.2011 року №50/23/37191226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки СПД ТОВ «Легал Світ» (код за ЄДРПОУ 37191226) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2011 року» /а.с.157-160 т.1/.

Статтею 42 Конституції України вказано, що кожен має право на підприємницьку діяльність не заборонену законом.

Згідно з визначенням частини 1 статті 19 Господарського кодексу України, - суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. За наслідками здійснення такої діяльності суб'єкт господарювання отримує дохід, з якого провадиться сплата податків.

Слід зазначити, що з наданих відповідачем документів не вбачається фактів того, що позивачем при веденні господарської діяльності не було дотримано вимог чинного законодавства України.

Згідно п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

П.135.2 ст.135 Податкового кодексу України вказує, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п.135.5.4, 135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, до інших доходів включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Вимогами п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5,138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

На підставі п.138.4 та п.138.5 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Встановлено, що між ТОВ «Арктика» (Постачальник) та позивачем (Покупець) було укладено договір поставки №2809/1 від 28.09.2011 року. Згідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця товар (дизельне паливо), а Покупець, в свою чергу, зобов'язувався його прийняти та оплатити /а.с.59-61 т.1/.

04.07.2011 року між ТОВ «Легал Світ» (Постачальник) та позивачем (Покупець) було укладено договір поставки дизельного палива №4-7/ДТ. Згідно п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього Договору постачати у власність Покупця нафтопродукти (далі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати у власність та оплачувати Товар згідно з умовами цього Договору /а.с.62-64 т.1/

На виконання умов вказаних Договорів виписано наступні податкові накладні: №11 від 04.07.2011 року /а.с.94 т.1/, №174 від 25.07.2011 року /а.с.95 т.1/, №51 від 10.08.2011 року /а.с.96 т.1/, №95 від 16.08.2011 року /а.с.97 т.1/, №207 від 31.08.2011 року /а.с.98 т.1/, №43 від 06.09.2011 року /а.с.99 т.1/, №54 від 30.09.2011 року /а.с.100 т.1/, №9 від 04.10.2011 року /а.с.101 т.1/. Отримання товару підтверджується видатковими накладними /а.с.94-101зв. т.1/.

Факт транспортування товару та його оплата підтверджується: договором №252/11 ТР на транспортування нафтопродуктів автомобільним транспортом від 04.07.2011 року /а.с.65-66 т.1/, ТТН та актами виконаних робіт /а.с.67-72 т.1/, виписками по банківських рахунках /а.с.102-107, 114-116 т.1/, талонами замовника та податковими накладними /а.с.108-113 т.1/.

Позивачем на підтвердження отримання від контрагентів товару (дизельного палива) та його подальшого використання у власній господарській діяльності надано до суду відповідні документи, в т.ч. Свідоцтво про право власності (наявність складських приміщень), довідку про наявність транспортних засобів, картку рахунку /а.с.117-130 т.1/, договори поставки та інші докази подальшої реалізації за ними /а.с.174-197, 199-250 т.1, а.с.1-32 т.2/.

Підприємства-контрагенти позивача зареєстровані як юридичні особи, що підтверджено відповідними Витягами з ЄДР /а.с.131-132, 133-134, 135-136 т.1/. ,

Всі податкові та видаткові накладні були складені сторонами у відповідності вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Відповідно до ст.133 Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств є у тому числі суб'єкти господарювання-юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. Згідно із пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження в Україні та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно із п.п.14.1.26 п.14.1 ст.14 ПК України, під витратами розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). До валових витрат не включається сума ПДВ, сплаченого у зв'язку із придбанням таких товарів, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (ст.139 ПК України).

Аналізуючи положення даних статей Розділу ІІІ Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що для визначення суми видатків підприємства як валових витрат, необхідно встановити: наявність належної податкової правосуб'єктності сторін; факт документального підтвердження видатків платника податку (договори, відповідно до яких придбавається товар, послуга, видаткові накладні, та інші первинні документи); встановити реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат.

Положеннями п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З матеріалів справи встановлено, що всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виписані підприємствами, які станом на момент спірних правовідносин є платниками податку на прибуток, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебували на обліку в органах ДПІ. Доказів зворотного судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечується та не спростовано.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 17, 69-71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0001460225 від 25 жовтня 2012 року.

3.Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0001470225 від 25 жовтня 2012 року.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Технотранссервіс» (код за ЄДРПОУ 24712389) судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 2294,00 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано - 22.03.2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько