Ухвала

від 26.03.2013 по справі 01/5026/472/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26 березня 2013 року Справа №01/5026/472/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В. , при секретарі судового засідання Пастуховій О.С., за участю:

ліквідатора банкрута - Холостого О.І.,

представників за довіреностями - Бричко Т.А. (від управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі), Бойка С.В. (від Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу за заявою прокурора Христинівського району Черкаської області в інтересах держави в особі Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області, управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі

до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» Хлібна база №86, м. Христинівка, Черкаської області

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Черкаської області від 22 січня 2013 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Холостого Олександра Івановича.

До суду з заявою про визнання кредитором звернулось управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі.

Заява призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник від державної акціонерної компанії «Хліб України» у засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

У судовому засіданні представник від управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі заяву підтримав та просив задовольнити. Ліквідатор банкрута проти заяви управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі про визнання кредитором заперечив, мотивуючи тим, що в ліквідаційній процедурі штраф та пеня не нараховуються. Представник від Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області проти заяви заперечив, підтримуючи позицію ліквідатора банкрута.

Заслухавши доводи учасників провадження у справі про банкрутство, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі такою, що не підлягає до задоволення з наступних правових підстав та мотивів.

Господарський суд, що розглядає справу про банкрутство, є пріоритетним перед іншими юрисдикційними та правоохоронними органами. Якщо господарським судом вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів або боржник визнається банкрутом, такі акти підлягають обов'язковому виконанню, навіть якщо вони зачіпають рішення державних органів. Тільки господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, може обмежити боржника у праві розпоряджатись майном у процедурах санації та ліквідації.

Однією з важливих категорій правового регулювання відносин банкрутства є мораторій на задоволення вимог кредиторів, його мета полягає у збереженні майнових активів боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, не можна визнавати правомірним застосування до платника податків і зборів (обов'язкових платежів) штрафних (фінансових) санкцій під час дії мораторію, незалежно від того, застосовуються такі санкції за вчинення порушень до введення мораторію чи під час його дії, в разі, коли рішення про застосування таких санкцій виносяться контролюючим органом під час дії мораторію.

Як вбачається із заяви про визнання кредитором та доданих до неї матеріалів, рішення про стягнення з боржника штрафних санкцій та пені були прийняті під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме: від 23 квітня 2012 року (рішення №161).

Отже, суд вважає, що заявником неправомірно застосовані до зобов'язань, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, заходи відповідальності за порушення зобов'язань, а саме нарахування штрафу та стягнення пені.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у Постанові від 28.04.2010 р. у справі №01-18-01/625.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, -

УХВАЛИВ:

У визнанні вимог управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі на суму 38 503 грн. 26 коп. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз