Рішення

від 26.06.2006 по справі 30/154-06-5097

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2006 р.

Справа  № 30/154-06-5097

За позовом:

Татарбунарська районна спілка споживчих товариств „Райспоживспілка”

До відповідача:

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

Про розірвання

договору , виселення та стягнення 1 333 грн. 

                                                                                            Суддя                       Рога Н.В.

Представники сторін:

          Від позивача: Шульга Л.Є.-

довіреність НОМЕР_6 від 24.03.2006р. , Севастьянов М.О.- довіреність від

19.06.2006р.

          Від відповідача: ОСОБА_2-

довіреність від 13.06.2006р.   

СУТЬ СПОРУ: Позивач,

Татарбунарська районна спілка споживчих товариств „Райспоживспілка”

(далі-Татарбунарська Райспоживспілка), звернувся до господарського суду

Одеської області  з вимогою до Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи (далі -СПД) ОСОБА_1 про виселення

відповідача з   приміщень бази відпочинку

„ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташованої в АДРЕСА_1 та стягнення з відповідача заборгованості

по орендній платі у сумі 1333 грн.

В ході розгляду справи позивач

доповнив свої позовні вимоги та додатково вимагає розірвати договір оренди

нерухомого майна від НОМЕР_1, укладений між сторонами по справі.

Представники позивача позовну заяву

підтримують, наполягають на її задоволенні.

Відповідач проти позову

заперечує  посилаючись на припинення дії

договору НОМЕР_2 у зв'язку з укладанням Договору НОМЕР_1, належне виконання

умов договору щодо оплати орендної плати.

У розгляду справи оголошувалась

перерва відповідно до ст.77 ГПК України.

Розглянув  матеріали справи та заслухав пояснення

представників сторін, судом встановлено:

17 грудня 2003р. між

Татарбунарською Райспоживспілкою (орендодавець) та СПД ОСОБА_1 (Орендар)  був укладений договір НОМЕР_2 оренди бази

відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” Татарбунарської Райспоживспілки, відповідно до якого

Орендодавець передає в орендне користування базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”, а

Орендар приймає її у  тимчасове

користування з метою відпочинку та оздоровлення громадян. Договір  НОМЕР_2 був укладений строком до 17.12.2012

р.

Відповідно до п.3.1. Договору

НОМЕР_2 розмір орендної плати складає 2250 грн. в сезон. П.3.2 Договору НОМЕР_2

передбачений порядок сплати орендної плати: 750 грн. в строк до 15 червня

2003р., 750 грн. в строк до 15 липня 2003р., 750 грн. у строк до 15 серпня

2003р.

17 грудня 2002р. сторони підписали

Акт приймання-передачі майна по договору оренди б\в „ІНФОРМАЦІЯ_1”.

04 січня 2005р. сторони за

Договором НОМЕР_2 підписали Доповнення та зміни до Договору, якими встановили,

що розмір орендної плати складає 1000 грн. поквартально (п.3.1.), п.3.2.

-виключили, доповнили розділ 3 п. 3.4. такого змісту: „Своєчасно, не пізніше 5

числа поточного місяця та у повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну

плату”. Крім того, сторони внесли деякі інші зміни та доповнення у договір.

10 квітня 2006р.  Татарбунарська райспоживспілка надіслала на

адресу СПД ОСОБА_1 повідомлення про відмову від договору від 17.12.2002р. на

підставі ст.782 Цивільного кодексу України у зв'язку з несплатою орендної плати

за січень-квітень 2006р. та запропонувала звільнити орендовані приміщення та

сплатити заборгованість по орендній платі у сумі 1333 грн. -за січень - квітень

2006р. виходячи із розрахунку 333 грн. в місяць. Повідомлення було отримане СПД

ОСОБА_1 13 квітня 2006р.

За таких обставин, на підставі

ст.785 Цивільного кодексу України позивач вимагає виселити відповідача з

орендованих приміщень бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташованої в с.

Приморське Татарбунарського району Одеської області . Крім того, позивач

просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у сумі 1333

грн., виходячи з прийнятого на себе СПД ОСОБА_1 зобов'язання за Договором

НОМЕР_2 та змінами та доповненнями до нього від 04.01.2005р. щодо оплати орендної

плати.

В ході розгляду справи, стало

відомо, що 17 січня 2003р. між Татарбунарською Райспоживспілкою

(орендодавець)   та СПД ОСОБА_1

(Орендар)  був укладений договір НОМЕР_1

оренди бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” Татарбунарської Райспоживспілки, відповідно

до якого Орендодавець передає в орендне користування базу відпочинку

„ІНФОРМАЦІЯ_1”, а Орендар приймає її у 

тимчасове користування з метою відпочинку та оздоровлення громадян.  Договір 

НОМЕР_2 був укладений строком до 17.01.2013 р.

Відповідно до п.3.1. Договору

НОМЕР_2 розмір орендної плати складає 2250 грн. в сезон. П.3.2 Договору НОМЕР_2

передбачений порядок сплати орендної плати: 750 грн. в строк до 15 червня

2003р., 750 грн. в строк до 15 липня 2003р., 750 грн. у строк до 15 серпня

2003р.

Позивач по справі вважає, що

орендні відносини між сторонами по справі регулювалися договором оренди

НОМЕР_2  від 17.12.2002р., що

підтверджується  Доповненнями та змінами,

які сторони внесли 04.01.2005р. саме у цей договір. Але, враховуючи наявність в

матеріалах справи Договору НОМЕР_1, позивач вважає, що СПД ОСОБА_1 неналежним

чином виконує умови і цього договору, враховуючи порушення умов п.3.2.

договору, адже оплата орендної плати здійснюється ним нерегулярно та з

порушенням встановлених строків. За таких обставин, позивач вимагає розірвати

Договір НОМЕР_1 на підставі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує,

посилаючись на те, що на даний час орендні правовідносини між сторонами

регулюються Договором НОМЕР_1, який СПД ОСОБА_1 виконує належним чином, що

підтверджується, на думку відповідача, наданими ним платіжними квитанціями.

Договір оренди НОМЕР_2 припинив

свою чинність з моменту підписання сторонами Договору оренди НОМЕР_1, тому

правовідносин за цим договором між сторонами по справі не існує.

Що стосується Доповнень та змін,

які сторони внесли 04.01.2005р. до Договору НОМЕР_2, то представник відповідача

повідомив, що СПД ОСОБА_1 підписав їх помилково, так як вважав, що це зміни та

доповнення до Договору від 17.01.2003р.

Розглянув матеріали справи, суд

доходить до такого висновку :

Відповідно до ст.626 Цивільного

кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована та

встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є

обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.759 Цивільного кодексу

України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується

передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.  Строк договору найму встановлюється договором

(ст.763 ЦК України). Як вбачається з тексту п.5.1. Договору НОМЕР_2 він вступає

в силу з дня його підписання та дії до 17.12.2012р. з подальшою пролонгацією.

Умовами договору від 17.12.2002р. не передбачені будь-які інші  умови припинення дії договору . Сторони по

справі не укладали будь-яких угод щодо припинення дії , переукладання у новій

редакції або розірвання цього договору. 

В тексті Договору НОМЕР_1 також не йде мова про те, що те, що цей

договір є новою редакцією Договору НОМЕР_2, або про будь-які інші орендні

відносини між сторонами по справі, пов'язані з Договором НОМЕР_2 від

17.12.2003р. Отже, Договір НОМЕР_2 не припинив свою дію, що

підтверджується  підписанням сторонами за

цим договором Доповнень та змін, які сторони внесли 04.01.2005р. Факт  прийняття СПД ОСОБА_1 змін до Договору

підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи квитанціями до

прибуткового касового ордера НОМЕР_3 , якою СПД ОСОБА_1 сплатив орендну плату

за І та ІІ квартал 2005р. у сумі 2000 грн. та НОМЕР_4, якою СПД ОСОБА_1  знов сплатив орендну плату у сумі 1000 грн.

Згідно ч.1 ст.782 Цивільного

кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати

повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом

трьох місяців підряд. Відповідно до Доповнень та змін, які сторони внесли

04.01.2005р. до Договору НОМЕР_2 орендна плата за користування об'єктом оренди

складає 1000 грн. у квартал з помісячною оплатою не пізніше 5 числа поточного

місяця у повному обсязі.  СПД ОСОБА_1

орендну плату з січня 2006р. не сплачував, на чому наполягає як позивач по

справі  та що  підтверджується наданою представником

відповідача у судове засідання квитанцією НОМЕР_5 від 16.06.2006р. на суму 750

грн. Отже, Татарбунарська Райспоживспілка 

правомірно відмовилася від договору оренди НОМЕР_2

Згідно ч.2 ст.782 Цивільного

кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є

розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від

договору. Отже, з 13 квітня 2006р. договір НОМЕР_2 оренди бази відпочинку

„ІНФОРМАЦІЯ_1” Татарбунарської Райспоживспілки 

від 17.12.2006р. є розірваним, отже, орендні відносини між сторонами за

договором перестали існувати і у відповідача відсутні правові підстави для

користування базою відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” у зв'язку з чим вимога позивача

щодо виселення СПД ОСОБА_1 з бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташованої  в                     с. Приморське

Татарбунарського району Одеської області є правомірною та підлягає виселенню.

Вимога позивача щодо стягнення

заборгованості по орендній платі у сумі 1333 грн.  є обґрунтованою , але  підлягає задоволенню частково виходячи з

того, що  відповідно до ст.762 Цивільного

кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір

якої встановлюється договором найму. Згідно 

Доповнень та змін, які сторони внесли 04.01.2005р. до Договору НОМЕР_2,

орендна плата за користування об'єктом оренди складає 1000 грн. у квартал з

помісячною оплатою не пізніше 5 числа поточного місяця у повному обсязі.  Враховуючи те, що квитанцією НОМЕР_5 від

16.06.2006р. на суму 750 грн. СПД ОСОБА_1 сплати в частину орендної плати,

стягненню підлягає лише 583 грн.

Що стосується вимоги позивача щодо

розірвання Договору НОМЕР_1, то слід зазначити, що укладення цього договору

сторонами слід розглядати як новацію Договору НОМЕР_2, адже Договір НОМЕР_1 був

укладений між тими ж сторонами, про той же об'єкт оренди. Правовідносини між

сторонами по справі існували з 17.12.2002р., а потім сторони лише змінювали

деякі положення цих  правовідносин.

Підписавши Доповнення  та зміни, які

сторони внесли 04.01.2005р. до Договору НОМЕР_2, сторони фактично знов  вернулися до умов  Договору НОМЕР_2 і з цього моменту Договір

НОМЕР_1 перестав існувати, адже сторони знов здійснили новацію  орендних правовідносин, стосовно бази

відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”. Слід зауважити, що СПД ОСОБА_1 також прийняв  редакцію правовідносин з Татарбунарською

Райспоживспілкою, адже, після підписання 

Доповнень та змін, які сторони внесли 04.01.2005р. до Договору НОМЕР_2,

орендну плату він сплачував саме у такому розмірі.

Отже, з моменту підписання

сторонами  Доповнень та змін,  від 

04.01.2005р. до Договору НОМЕР_2, 

припинила свою дію редакція Договору НОМЕР_1, у зв'язку з чим

провадження у справі у частині вимоги позивача щодо розірвання НОМЕР_1 оренди

бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” від 17.01.2003р. слід припинити  за відсутністю предмету спору на підставі

п.1-1 ст.80 ГПК України.

Судові витрати по сплаті державного

мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти

на відповідача за первісним позовом згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 44, 49, 82-85, п.1-1 ст.80  ГПК

України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву  Татарбунарської районної спілки споживчих

товариств „Райспоживспілка”  задовольнити

частково.

2. Виселити Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1   (АДРЕСА_2, код НОМЕР_5)  з не житлових   приміщень бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташованої

в АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1   (АДРЕСА_2, код НОМЕР_5) на користь

Татарбунарської районної спілки споживчих товариств „Райспоживспілка” (м.

Татарбунари, Одеської обл.., вул. В.Тура, 48, код 01761592, р\р26002004692001 в

АКБ „Імексбанк”, МФО 328384)  борг у сумі

583 грн.,  витрати по сплаті держмита у

розмірі  146 грн. та витрати . на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

4.У задоволенні іншої частини

позову  щодо стягнення боргу відмовити.

5. У частині вимоги позивача щодо

розірвання НОМЕР_1 оренди бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” від 17.01.2003р.  провадження у справі припинити.

          Рішення набирає законної сили

протягом 10-денного строку з дня його прийняття.

                       Накази видати після

набрання рішенням законної сили.

                     Суддя                                                                                      

Рога Н. В.