Постанова

від 27.03.2013 по справі 820/1651/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

27 березня 2013 р. справа № 820/1651/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роспринт" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роспринт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 р. за №0000352201.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 26.03.2012 р. №189/22-106/32238903 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Роспринт" (код ЄДРПОУ 32238903) з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) за період березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року та ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за листопад 2011 року", відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення від 21.05.2012 р. за №0000352201. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Роспринт" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.11.2002 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №507608, має код за ЄДРПОУ 32238903 (т. 1 а.с. 15), перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС з 10.12.2002 р. за №3372 (а.с. 18). Позивач є платником ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №28750608, індивідуальний податковий номер 322389020319 (т. 1 а.с. 17).

Згідно довідки №8527, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, позивач має наступні види діяльності за КВЕД: 72.50.1 Ремонт і технічне обслуговування офісної техніки; 51.85.0 Оптова торгівля офісною технікою та устаткуванням; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 72.50.2 Ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки; 51.84.0 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійними пристроями та програмним забезпеченням; 73.10.2 Дослідження і розробки в галузі технічних наук (т. 1 а.с. 16).

Фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Роспринт" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг" за період березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року та ТОВ "Промтехноопт" за листопад 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 26.03.2012 р. №189/22-106/32238903 (т. 1 а.с. 78-94). В акті зазначено про порушення ТОВ "Роспринт":

- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Роспринт" з ТОВ «Промспец Консалтинг» за період: березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року та ТОВ "Промтехноопт" за листопад 2011 року;

- п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 133987 грн., у т.ч. за березень 2011 року на суму 5240 грн., за квітень 2011 року на суму 19348 грн., за червень 2011 року на суму 27745 грн., за липень 2011 року на суму 13225 грн., за серпень 2011 року на суму 13080 грн., за вересень 2011 року на суму 14189 грн., за жовтень 2011 року на суму 20030 грн., за листопад 2011 року на суму 21130 грн. (т. 1 а.с. 93).

На підставі висновків акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 21.05.2012 р. за №0000352201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 154401,50 грн., у тому числі: 133987,00 грн. - за основним платежем та 20414,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 8).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача ТОВ "Промспец Консалтинг" та ТОВ "Промтехноопт своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад) .

В основу зазначеного висновку ДПІ було покладено відомості з актів перевірки та актів про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Промспец Консалтинг» та ТОВ "Промтехноопт", складених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, а саме:

- акт від 01.06.2011 р. № 1253/15-05-14/37091549 за період лютий-березень 2011 року;

- акт від 30.06.2011 р. № 1482/15-05-14/37091549 за період квітень 2011 року;

- акт від 13.09.2011 р. № 10/23-02/37091549 за період червень 2011 року;

- акт від 07.10.2011 р. № 61/23-03-05/37093551 за період липень.2011 року;

- акт від 21.10.2011 р. № 112/23-03-05/37091549 за період серпень 2011 року;

- акт від 13.12.2011 р. № 251/23-03-05/37093551 за період вересень-жовтень 2011 року;

- акт від 26.01.2012 р. № 41/15-02-36/37092055 за період листопад 2011 року.

Згідно висновків вищезазначених актів, ТОВ "Промспец Консалтинг" та ТОВ "Промтехноопт" мають ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ТОВ "Роспринт" з TOB «Промспец Консалтинг» та ТОВ "Промтехноопт", які виконувались в березні, квітні, червні-листопаді 2011 року, є нікчемними.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року) позивач мав взаємовідносини з TOB «Промспец Консалтинг».

Між ТОВ "Роспринт" (Покупець) та TOB «Промспец Консалтинг» (Продавець) 02.09.2010 р. укладено договір купівлі-продажу, згідно якого Продавець зобов'язується передавати у власність товарно-матеріальні цінності: витратні матеріали для друкувальної та копіювальної техніки, побутове обладнання, паяльне обладнання, а Покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору (т. 1 а.с. 19-21).

В подальшому між вказаними сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 01.12.2010 р., додаткову угоду №2 від 04.01.2011 р., додаткову угоду від 30.11.2011 р. (т. 1 а.с. 22-24).

Згідно п. 3.1 Договору, відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "Роспринт".

Переміщення товару здійснювалось орендованими позивачем транспортними засобами: автомобілем марки "VOLKSWAGEN" моделі "CADDY" 2000 року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_1), автомобілем марки та моделі "RENAULT Rapid" 1995 року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_3), автомобілем марки "HONDA" моделі "CIVIK" 2006 року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_2), згідно нотаріально посвідченого договору оренди транспортних засобів від 17.12.2008 р. (т. 1 а.с. 33) та свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (т. 1 а.с. 125 - 127).

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 134 - 179).

Позивачем було отримано від TOB «Промспец Консалтинг» товар, оформлений видатковими накладними (т. 2 а.с. 64-93, 95-112) та податковими накладними (т. 2 а.с. 12-57).

Позивачем здійснено оплату придбаного у TOB «Промспец Консалтинг» товару, згідно копій платіжних доручень (т. 1 а.с. 96-121), та передано згідно акта прийому-передачі цінних паперів від 31.05.2012 р. простий вексель АА 1003215 (т. 1 а.с. 26, 124).

В перевіряємому періоді (листопад 2011 року) позивач мав взаємовідносини з TOB TOB «Промтехноопт». Між ТОВ "Роспринт" (Покупець) та TOB «Промтехноопт» (Продавець) 01.11.2011 р. укладено договір купівлі-продажу, згідно якого Продавець зобов'язується передавати у власність товарно-матеріальні цінності: витратні матеріали для друкувальної та копіювальної техніки, побутове обладнання, паяльне обладнання, а Покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору (т. 1 а.с. 27-29).

Згідно п. 3.1 Договору, відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "Роспринт".

Переміщення товару здійснювалось орендованим позивачем трансопртним засобом: автомобілем марки "VOLKSWAGEN" моделі "CADDY" 2000 року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_1), згідно нотаріально посвідченого договору оренди транспортних засобів від 17.12.2008 р. (т. 1 а.с. 33) та свідоцтва про реєстрацію трансопртного засобу (т. 1 а.с. 126).

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 128-133).

Позивачем було отримано від TOB «Промтехноопт» товар, оформлений видатковими накладними (т. 2 а.с. 94, 124-128) та податковими накладними (т. 2 а.с. 58-63).

Позивачем здійснено оплату придбаного у TOB «Промтехноопт» товару, згідно копії платіжного доручення №1906 від 27.01.2012 р. (т. 1 а.с. 122) та передано згідно акта прийому-передачі цінних паперів від 31.05.2012 р. простий вексель АА 1003216 (т. 1 а.с. 32, 123).

Суд не погоджується з позицією відповідача, що правочини, укладені ТОВ "Роспринт" з TOB «Промспец Консалтинг», TOB «Промтехноопт», здійснені без мети настання реальних наслідків з огляду на таке.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної норми закону, первинні документи по відображенню господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ТОВ «Роспринт») права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні придбаного товару) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що ТОВ «Роспринт» виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні придбаних товарів контрагентів TOB «Промспец Консалтинг» та TOB «Промтехноопт», які в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши ТОВ «Роспринт» належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 ЦК України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент можливо не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між «Роспринт» та TOB «Промспец Консалтинг», TOB «Промтехноопт» правочинів, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, договори між позивачем і контрагентами мали реальний характер. Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отримані позивачем від контрагентів зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що спричиняють втрату нею статусу первинного документа.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність включення до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманим податковим накладним.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо нікчемності угод є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладений договір виконаний з боку ТОВ «Роспринт» в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинним і в установленому законодавством порядку судом недійсним не визнавався, а податкові накладні в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення від 21.05.2012 р. за №0000352201 не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Роспринт" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 21.05.2012 р. за №0000352201.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.