Постанова

від 20.03.2013 по справі 809/157/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2013 р. Справа № 809/157/13-а

15 год. 58 хв.

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

представника позивача - Галуги В.Б.,

представників відповідача - Першини Н.М., Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Сіліка-Пленет-Україна" Великобританської компанії "Сіліка Пленет Лтд"

до відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС

про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень №0006121501; №0006131501; №0006141501 від 21.12.2012 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Сіліка-Пленет-Україна" Великобританської компанії "Сіліка Пленет Лтд" (надалі також - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС (надалі також - відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006121501; №0006131501; №0006141501 від 21.12.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.12.2012 року працівниками відповідача проведена камеральна перевірка, за результатами якої складено акт від 07.12.2012 року №2734/1501/3170733 у відповідності до якого встановлено порушення позивачем граничних строків сплати суми грошових зобов'язань з орендної плати за землю, внаслідок чого винесено податкове повідомлення-рішення №0006121501 від 21.12.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 82244,89 грн., податкове повідомлення-рішення №0006131501 від 21.12.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 24954,94 грн., та податкове повідомлення-рішення №0006141501 від 21.12.2012 року, за яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 75306,10 грн. Із встановленими в акті фактами порушень позивач не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а податкові повідомленні рішення, винесені на підставі даного акту є незаконними та підлягають скасуванню. Просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомленні-рішення №0006121501; №0006131501; №0006141501 від 21.12.2012 р.

Представник позивача вимоги, викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, наведених в запереченні проти адміністративного позову та додаткових поясненнях, що подані в судових засіданнях. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Юридична особа - Дочірнє підприємство "Сіліка-Пленет-Україна" Великобританської компанії "Сіліка Пленет Лтд" зареєстрована Виконавчим комітетом Львівської міської ради 10.12.2001 року, взята на облік у відповідача 01.09.2005 року, та згідно із ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів.

07.12.2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності плати за землю, включаючи звітний податковий період з 29.03.2010 року по 31.08.2012 року, результати якої викладені в акті перевірки за №2734/1501/31730733 (а.с.12-13).

Перевіркою встановлено систематичне порушення терміну сплати самостійно визначених грошових зобов'язань із земельного податку (орендної плати), визначених статтею 17 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року №2535-ХІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 та пп.5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ.

У відповідності до положень п.126.1 статті 126 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції та винесено податкові повідомленні-рішення, а саме: №0006131501/0 від 21.12.2012 року (а.с.10) в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу за затримку до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за землю в сумі 82244,89 грн.; №0006121501/0 від 21.12.2012 року (а.с.9) в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу за затримку більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за землю в сумі 24954,94 грн.; №0006141501/0 від 21.12.2012 року (а.с.11) в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу за затримку більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за землю 75306,10 грн.

Свої доводи щодо неправомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач виклав в шести пунктах, кожному з яких суд вважає за потрібне надати правову оцінку.

В пункті першому адміністративного позову позивач вказує на порушення відповідачем термінів проведення камеральної перевірки про несвоєчасну сплату орендної плати та порушення форми акту камеральної перевірки посилаючись на Лист Державної податкової адміністрації України №17197/7/15-0617 від 21.06.2011 року. З даного приводу суд зазначає, що сам лист ДПА України на який посилається позивач, врегульовує порядок оформлення Актів за результатами камеральних перевірок податкових декларації щодо правильності проведення розрахунків окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів, відтак стосується виключно правильності проведення суб'єктом господарювання відповідних розрахунків та відображення їх результатів у податкових деклараціях, в спірному випадку відповідачем перевірялися строки сплати позивачем самостійно визачених грошових зобов'язань з орендної плати за землю.

Акт камеральної перевірки податкової звітності плати за землю з юридичних осіб (орендна плата) від 07.12.2012 року за № 2734/1501/31730733 складений за формою та в порядку, передбаченому листом ДПА України від 27.04.2011 року №11920/7/15-0217 "Щодо оформлення акту проведення камеральних перевірок з податку на прибуток підприємства".

В пункті другому позову зазначено, що за звітний податковий період, відповідно до акту перевірки, не підписувався акт звірки з якого б випливала сума погашеного зобов'язання. Питання щодо проведення звірок регулюється пунктом 73.5 статті 73 ПК України, так з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Приписами даної норми законодавець звертає увагу на право податкового органу, а не його обов'язок щодо проведення зустрічних звірок, а тому ставити факт не проведення звірки в обґрунтування протиправності винесення податкових повідомлень-рішень, за насідками проведеної перевірки, є помилковим.

В третьому пункті адміністративного позову позивач зазначає, що в акті перевірки вживається термін «Невизначений документ AUTOPEN», щодо цього відповідні пояснення надали представники відповідача. Так, вищенаведений документ створюється в спеціалізованій програмі податкової служби у автоматизованому режимі в момент, коли платник, по самостійно визначеному грошовому зобов'язанню, згідно поданій податковій декларації по орендній платі за землю, частково погашає податковий борг у визначені місячні терміни, порушуючи при цьому терміни сплати самої орендної плати за земельні ділянки.

Позивач в пункті четвертому позову вказує, що в акт перевірки включені боргові зобов'язання за 2009 рік, термін позовної давності щодо яких минув. Дані доводи не відповідають дійсності, оскільки відповідно до приписів пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За змістом акту перевірки (а.с.12-13), та наданих в судове засідання розгорнутих розрахунків зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій по оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням (а.с.56-58), судом встановлено, що граничний строк сплати зобов'язання, визначеного контролюючим органом по Декларації №786 від 29.01.2009 року, що взята перевіркою до уваги завершується 01.02.2010 року, а тому податковим органом дотримано 1095 денний строк для самостійного визначення грошового зобов'язання та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

В п'ятому пункті позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 21.12.2012 року за №0006141501 складене по формі «Р», а не по формі «Ш» як передбачено законодавством, зокрема наказом ДПАУ від 22.12.2010 року №985, посилаючись на те, що у даному рішенні відсутня база для нарахування штрафних санкцій. З даного приводу судом встановлено, що наказ Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року за №985 на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року за № 1236 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків». Таким чином, позивач помилково посилається на норму матеріального права, яка на момент виникнення спірних правовідносин втратила чинність.

Так, у відповідності до приписів пункту 2.2 розділу ІІ наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків" за №1236 від 28.11.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 грудня 2012 р., за № 2135/22447, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема: за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма "Р"); за формою згідно з додатком 3 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (форма "Ш"). Враховуючи, що за насідками перевірки відповідачем виявлено саме порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання по орендній платі за землю, спірні податкові повідомлення-рішення можуть оформлятись як за формою «Р», так і за формою «Ш».

Позивач також в своїх доводах посилається на пункт 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Вказана норма прийнята з метою створення сприятливого податкового клімату та оптимізації застосування платниками податку Податкового кодексу України.

Так, у відповідності до абзацу 1 пункту 7 підрозділу 10 розділу XX ПК України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З метою встановлення правильності нарахувань позивачем штрафних (фінансових) санкцій в період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року судом витребувано у відповідача розширений розрахунок штрафних санкцій по податковим повідомленням рішенням, який наданий суду в формі додатків до акту перевірки (а.с.56-58).

Провівши аналіз вказаних документів та інших матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем, в порушення абзацу 1 пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 року нараховано штрафні санкції в загальному порядку, а не в розмірі 1 гривня за кожне порушення, як того вимагало чинне законодавство.

З вищенаведених підстав, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення за №0006121501 від 21.12.2012 р., в частині нарахувань штрафних санкцій за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 року в сумі 17041,78 грн. та податкове повідомлення рішення за №0006131501 від 21.12.2012 р., в частині нарахувань штрафних санкцій за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 року в сумі 15795,79 грн., підлягають скасуванню.

Щодо порушень встановлених безпосередньо актом перевірки (а.с.12-13), а саме порушень термінів сплати самостійно узгоджених зобов'язань, представник позивача по суті правопорушень жодних пояснень не надав і сам факт прострочення платежів не заперечив, а тому, штрафні фінансові санкції за дане порушення нараховані правомірно та підлягають стягненню.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим Кодексом України.

Цим Кодексом та іншими нормативними актами, прийнятими на його виконання, визначаються функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищенаведене, враховуючи той факт, що позивачем систематично порушувалися терміни сплати самостійно визначених зобов'язань по орендній платі за землю, а при розрахунку штрафних санкцій відповідачем допущені порушення абзацу 1 пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в пільговий період з 01.01.2011 по 30.06.2011 рік, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції форми "Ш" від 21.12.2012 р., за №0006121501 в частині визначення штрафних санкцій в розмірі 17041 (Сімнадцять тисяч сорок одна) гривня, 78 коп.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції форми "Ш" від 21.12.2012 р., за №0006131501 в частині визначення штрафних санкцій в розмірі 15795 (П'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) гривень, 79 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Сіліка-Пленет-Україна" Великобританської компанії "Сіліка Пленет Лтд" (ідентифікаційний код 31730733) сплачений судовий збір в розмірі 328 (Триста двадцять вісім) гривень, 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 25.03.2013 року.