Постанова

від 12.02.2013 по справі 801/639/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 р. Справа №801/639/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "ФІРМА "АЛЕКСАНДРІЯ"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та скасування акту,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Приватне підприємство "ФІРМА "АЛЕКСАНДРІЯ" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі щодо проведення позапланової невиїзної перевірки за результатами проведення якої було складено акт №5651/22-1/23666658 від 14.09.2912 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.2013 року відмовлено у відкритті провадження в частині скасування акту перевірки №5651/22-1/23666658 від 14.09.2912 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.01.2013 року витребувані докази у сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.02.2013 року витребувані докази у сторін.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.90), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.91).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.89), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "ФІРМА "АЛЕКСАНДРІЯ" зареєстроване у якості юридичної особи 11.07.1996 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.15-16).

Згідно свідоцтва №100137805 серії НБ №3254 позивач є платником податку на додану вартість (а.с.17).

ПП "ФІРМА "АЛЕКСАНДРІЯ" є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, в.о начальника ДПІ у м. Сімферополі І.Коробчуком 31.08.2012 року прийнятий наказ №1812 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірми «Александрія» в якому підставами для проведення перевірки зазначені - постанова слідчого з ОВС слідчого управління ДПС в АР Крим старшого лейтенанта податкової міліції Соловйової Д.А. від 13.08.2012 року та п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розд. І, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 гл.8, розд. ІІ Податкового кодексу України (а.с.45).

На підставі наказу від 31.08.2012 року відповідачем було складено повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірми «Александрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Каднос» (ЄДРПОУ 31817548) за період з 01.07.2010 року по 31.05.2011 року (а.с.44).

На виконання наказу від 31.08.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Фірми «Александрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Каднос» (ЄДРПОУ 31817548) за період з 01.07.2010 року по 31.05.2011 року, за результатами якої складено акт від 14.09.2012 року №565/22-1/23666658 (а.с.18-43).

Не погодившись з діями відповідача щодо підстав прийняття рішення про проведення перевірки, за результатами якої складений акт від 14.09.2012 року №565/22-1/23666658, ПП «Фірма «Александрія» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Згідно із пунктом 20.1.4 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою за приписами пункту 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин. Такі перевірки не передбачені у плані роботи органу державної податкової служби і проводяться за наявності хоча б однієї з обставин, виключно визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, -контролюючим органом здійснюється документальна позапланова перевірка. Проте, це не єдина умова, дотримання якої є підставою для проведення такого виду перевірок.

Аналізуючи положення статті 78 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов:

1) направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту;

2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків;

3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу;

4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Слід також зазначити, що зазначена вище обставина, яка передбачає сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, виникає та є законною для проведення позапланової перевірки у разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту (у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу) та невиконання платником податків обов'язку щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження на запит, обов'язок з надання якого передбачено приписами частини першої статті 42 та статті 73 Податкового кодексу України.

На вимогу пункту 78.4. статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З наданих сторонами доказів на обґрунтування своїх вимог та заперечень судом встановлено, що у наказі про проведення документальної позапланової перевірки підставою для проведення перевірки ПП «Фірми «Александрія» вказано п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 гл.8, розд. ІІ Податкового кодексу України та постанова слідчого з ОВС слідчого управління ДПС в АР Крим старшого лейтенанта податкової міліції Соловйової Д.А. від 13.08.2012 року.

Суд зазначає, що для прийняття спірного наказу відповідачем використано підставу, передбачену приписами пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України без достатніх на то правових підстав, адже в Податковому кодексі зазначено, що пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 набуває чинності лише 19.11.2012 року, а наказ складений 31.08.2012 року, тобто раніше ніж ця норма набула чинності.

З положень п. 78.5. статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з названим пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З наведених норм вбачається, що платник податків зобов'язаний розписатися та отримати копії зазначених документів, у разі надання їх повноважними особами контролюючого органу, відмова від їх отримання є неправомірною.

Зі змісту положень статті 81 Податкового кодексу України, вбачається, що незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватись у такий спосіб.

Так, платник податків зобов'язаний отримати від представників податкового органу направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Приписами п. 16.1.9 ст. 16 Податкового кодексу України, визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, платник податків зобов'язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи, проте у разі, якщо платник податків заперечує наявність підстав для проведення перевірки, такий платник податків може не допустити представників податкового органу до проведення перевірки.

Проте, платник податків не позбавлений права оскаржити у судовому порядку рішення керівника податкового органу про проведення перевірки, яке оформлене наказом.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В акті перевірки зазначено, що повідомлення від 31.08.2012 року та Наказ про проведення перевірки відправлено позивачу поштовим повідомленням 04.09.2012 року, тобто за 1 добу до початку проведення перевірки.

Як встановлено судом, спірний наказ містить також підставою для проведення перевірки - постанову слідчого з ОВС слідчого управління ДПС в АР Крим старшого лейтенанта податкової міліції Соловйової Д.А. від 13.08.2012 року, яке не є підставою, для проведення перевірки, адже пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, в якому зазначено, що підставою для проведення перевірки є судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону,набуває чинності лише 19.11.2012 року, а наказ складений 31.08.2012 року, тобто раніше ніж ця норма набула чинності.

Також суд зазначає, що у преамбулі наказу від 31.08.2012 року вказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Фірми «Александрія», тоді як у пункті 2 зазначено провести документальну планову виїзну перевірку.

Суд зазначає, що платник податку має право знати, яка саме перевірка буде проводитися планова або позапланова, виїзна або невиїзна.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані сторонами підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності проведення перевірки, в результаті якої було складено акт від 14.09.2012 року №565/22-1/23666658 суду не надано.

Враховуючи наведене, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної перевірки за результатами проведення якої було складено акт №5651/22-1/23666658 від 14.09.2912 року.

3.Стягнути на користь Приватного підприємства «Фірма «Александрія» (ЄДРПОУ 23666658) судовий збір у розмірі 398,18грн з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко