Постанова

від 12.02.2013 по справі 802/169/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

12 лютого 2013 р. Справа № 802/169/13-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства "Вінницяагротранссервіс" до: Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про: визнання права власності на майно та зняття з нього арешту,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяагротранссервіс" (надалі - позивач) до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (надалі - відповідач) про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту .

Позовні вимоги мотивовані тим, що Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Замостянського районного управління юстиції м. Вінниці від 26.09.2000р. на майно позивача накладено арешт. При зверненні до органу державної виконавчої служби позивачем отримано лист, яким повідомлено, що вищезазначена постанова знищена у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Оскільки, при знищенні даної постанови, відповідачем не вчинено всі необхідні дії для відновлення прав позивача, тому останній звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача та зобов'язати винести постанову про зняття з арешту з майна ПрАТ "Вінницяагротранссервіс" та вчинити відповідні дії для відновлення прав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, уповноваженого представника не направив, однак повторно надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Надаючи правову оцінку неявці сторонам в судове засідання, суд виходив з того, що ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлює, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частина 4 статті 128 КАС України визначає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Положення ч.5 ст. 181 КАС України закріплюють, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження, адже відповідач як суб'єкт владних повноважень своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, більше того, двічі надано клопотання про відкладення розгляду справи без зазначення підстав для його відкладення.

Враховуючи вимоги ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Приватне акціонерне товариства "Вінницяагротранссервіс" зареєстроване за ідентифікаційним кодом 00415037 за адресою вул.Тарнагородського,42, м. Вінниця.

26.09.2000р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Замостянського управління юстиції м. Вінниці винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

20.09.2013р. позивач звернувся з листом за вих. № 79/12 до начальника відділу державної виконавчої служби Замостянського району стосовно зняття арешту з майна позивача, адже у відповідності до вищезазначеної постанови на майно позивача Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою накладено арешт.

На що листом від 19.10.2012р. ПрАТ "Вінницяагротранссервіс" повідомлено що згідно до п.п.9.9 п.9 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку роботи з документами органах державної виконавчої служби» строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання становить 3 роки, тому виконавчого провадження було знищено в зв'язку із закінченням терміну зберігання. Додатково проінформовано, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» позивач має право звернутись до суду з позовом про звільнення майна з арешту.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» (надалі - закон).

Зокрема статтею 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що арешт на майно позивача накладено постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Замостянського управління юстиції м. Вінниці від 26.09.2000р.

Як слідує із наданих до суду доказів, підставою для скасування даної постанови слугував факт закінчення терміну зберігання даної постанови.

Так, п.п.9.1 п.9 Наказу Міністерства юстиції від 25.12.2008р. № 2274/5 «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» визначено, що документи з часу створення (надходження) і до передачі їх у встановленому порядку до архіву органу державної виконавчої служби зберігаються за місцем їх формування у справи.

Положення п.п.9.8 п.9 вищезазначеного Наказу встановлено, що строки зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень) становлять 3 (три) роки, після чого вони підлягають знищенню.

У відповідності до п.6 ч.1 ст. 49 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Положення ч.1 ст.50 Закону визначають, що в разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника, що передбачає ч.2 вищевказаної норми Закону.

Тобто при завершенні виконавчого провадження державний виконавець здійснює всі необхідні дії в тому числі вирішує питання щодо арешту.

На противагу цьому, відповідачем при знищенні виконавчого провадження не вирішено питання щодо звільнення з під арешту майна ПрАТ "Вінницяагротранссервіс", що в подальшому потягнуло за собою порушення прав позивача.

Таким чином, судом встановлено, що Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції при знищенні постанови від 26.09.2000р. не дотримано процедуру щодо завершення виконавчого провадження.

Суд вважає за необхідне відмітити, що ч.1 ст. 6 Закону гарантує, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частина 2 статті 11 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно до ч.1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Дослідивши матеріали справи в розрізі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що не знаходять свого підтвердження мотивація ПрАТ "Вінницяагротранссервіс" щодо бездіяльності відповідача, оскільки Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції постанову від 26.09.2000р. знищено у відповідності до вимог Наказу Міністерства юстиції від 25.12.2008р. № 2274/5 «Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», однак не дотримано саму процедуру звільнення майна з під арешту згідно до вимог Закону

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині зобов'язання Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції прийняти рішення щодо зняття арешту з майна Приватного акціонерного товариства "Вінницяагротранссервіс" та вчинити всі відповідні дії для відновлення прав Приватного акціонерного товариства "Вінницяагротранссервіс" на зазначене майно, відтак в задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряючи, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 11 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 76 цього Кодексу).

Частина 4 статті 94 КАС України встановлює, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином підлягають відшкодуванню з Державного бюджету судові витрати в сумі 17 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції прийняти рішення щодо зняття арешту з майна Приватного акціонерного товариства "Вінницяагротранссервіс" та вчинити відповідні дії для відновлення прав Приватного акціонерного товариства "Вінницяагротранссервіс" на зазначене майно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Чернюк Алла Юріївна

Копія вірна:

Суддя: Секретар: