Рішення

від 02.10.2012 по справі 9/29/5022-598/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2012 р.Справа № 9/29/5022-598/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Електро", вул. Пимоненка, 3, м. Львів, 79035 в особі Тернопільського управління Закритого акціонерного товариства "Електро", вул. Текстильна, 1, м. Тернопіль, 46020

до відповідача Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради, вул. Опільського, 6, м. Тернопіль, 46000

про cтягнення заборгованості в сумі 12 892 грн. 04 коп., з яких: 12 058 грн. 80 коп. - борг за виконані роботи згідно укладеного договору та 833 грн. 24 коп. - пені за весь час прострочення боргу.

За участю представників сторін:

позивача:директор Дмитраш Володимир Михайлович, довіреність № 1197 від 27.04.11 р.

відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 02.10.2012р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач -Закрите акціонерне товариство "Електро", вул. Пимоненка, 3, м.Львів,79035 в особі Тернопільського управління Закритого акціонерного товариства "Електро", вул. Текстильна, 1, м. Тернопіль (далі по тексту -підрядник, позивач) звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради, вул. Опільського, 6, м. Тернопіль (далі по тексту -замовник, відповідач) про cтягнення заборгованості в сумі 12 892 грн. 04 коп., з яких: 12 058 грн. 80 коп. - борг за виконані роботи згідно укладеного договору та 833 грн. 24 коп. - пені за весь час прострочення боргу.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: Договору №15-11 від 12.09.2012р.; Акту прийняття виконаних будівельних робіт; Довідки про вартість виконаних робіт; Вимоги №62 від 22.03.2012р. з поштовим повідомленням; нагадуванням №74 від 06.04.2012р. з поштовим повідомленням; звернення до міського голови від 10.04.2012р.; листа №614/14 від 17.04.2012р.; та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 23.07.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 07.08.2012 р. о 14 год. 40 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 20.08.2012р. на 14 год. 40 хв., на 04.09.2012р. на 15 год. 10 хв., на 18.09.2012р. на 15 год. 40 хв. та на 02.10.2012р. на 15 год. 10 хв.

Ухвалою господарського суду від 18.09.2012р. у відповідності до частини 3 ст. 69 ГПК України, за письмовим клопотанням представника позивача, строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів -до 05.10.2012р.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав повною мірою з підстав викладених в позовній заяві. Також, в судовому засіданні зазначив, що жодних проплат по заявленій до стягнення сумі, станом на час розгляду справи, відповідачем не здійснено.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст.64,77 ГПК України, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про отримання відповідачем -Комунальним підприємством фірми "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради, ухвал суду (оригінали повідомлень знаходяться у матеріалах справи). При цьому судом у попередньому судовому засіданні відкладався розгляд справи за клопотанням представника відповідача для надання йому права подати свої заперечення та відповідні докази. Проте, таким своїм правом відповідач не скористався.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі прокурора та представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та п. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 1 статті 174 ГК України, відповідно до якої господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як встановлено судом, 12.09.2011р. між КП Фірмою "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради, що є платником податку на прибуток на загальних умовах, в особі директора Вар'яна Андрія Романовича, який діє на підставі Статуту, надалі «Замовник», - з однієї сторони, та Тернопільським управлінням ЗАТ "Електро", що є платником податку на прибуток на загальних умовах в особі директора Дмитраша Володимира Михайловича, який діє на підставі Статуту, надалі "Підрядник", - з другої сторони, укладено Договір №15-11 підряду(далі по тексту Договір), за умовами якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати та здати йому у встановленому порядку роботи з «Бурінням, перевезення і встановлення з/б опор за адресою м. Тернопіль вул. Білогірська» відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх відповідно до умов даного Договору.

З огляду на наведене, слід вважати, що між сторонами за позовом виникли правовідносини з договору підряду, які регулюються положеннями глави 61 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Із змісту ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому сторонами у Договорі погоджено, що Підрядник починає виконання робіт не пізніше ніж на 5-ий день з моменту одержання авансу від Замовника та закінчує у вересні 2011р. Підрядник гарантує якість робіт на момент їх передачі Замовнику. Результат роботи має бути придатним для звичайного використання протягом гарантійного строку, який визначається ст. 884 ЦК України (п.3.4. Договору).

Згідно п. 4.2 Договору Замовник зобов'язується прийняти роботу, виконану Підрядником відповідно до договору підряду, що оформляється Актом, (форма КБ-2в і довідкою про вартість виконаних робіт Форма КБ-3) протягом 5 днів.

Як зазначено позивачем в позовній заяві та підтверджено в судових засіданнях, ним на виконання договірних зобов'язань у встановлені строки виконано роботи "Буріння ям, перевезення та встановлення з/б опор за адресою: м.Тернопіль, вул. Білогірська", які прийняті відповідачем, як Замовником, без будь-яких претензій і зауважень.

Факт виконання зазначених робіт та прийняття їх відповідачем підтверджується поданим позивачем суду як доказ Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року форми КБ-2в, підписаним уповноваженими особами з боку позивача -Дмитраш В.М. та з боку відповідача -Вар'ян А.Р. та завіреного печатками сторін без зауважень та застережень.

При цьому як вбачається із поданих суду позивачем як докази Акту приймання виконаних робіт КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт Форма КБ-3 за вересень 2011р. вартість виконаних робіт складає 12 058,80 грн., що відповідає в цій частині і ціні визначеній у п. 2.1. Договору. Вказана довідка Форми КБ-3, підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена їх печатками без зауважень та застережень.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов Договору остаточний розрахунок здійснюватиметься на підставі довідок про вартість виконаних робіт Форми КБ-2в і Форма КБ-3, протягом 20 банківських днів після приймання та підписання актів виконаних робіт Форми КБ-2в і Форма КБ-3.(п.2.3.2. Договору).

Однак, як стверджує позивач зобов'язання щодо погашення заборгованості за виконані роботи, передбачених вказаним договором, відповідач не виконав і за виконані роботи не розрахувався.

Направлені на адресу КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради вимога про погашення боргу від 22.03.2012р. №62 та нагадування про необхідність погашення боргу №74 від 06.04.2012р. рекомендованою кореспонденцією, залишені відповідачем без виконання та реагування.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. В свою чергу ч. 7 даної статті закріплено правило про те, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи та враховуючи, що відповідач станом на день розгляду справи заявлену в позові суму заборгованості не погасив (належних доказів протилежного не представив), а тому позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради 12058 грн. 80 коп. основного боргу підлягають задоволенню, як обґрунтовано заявлені позивачем та підтверджені поданими ним доказами і не спростовані відповідачем.

Щодо стягнення пені, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Також, із змісту ч. 2 статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Разом з тим, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до статей 1, 3 якого передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін ; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, сторонами при укладенні Договору підряду №15-11 від 12.09.2011р. погоджено, що у разі порушення Замовником пункту 2.3.2., він сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення .

При цьому позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення 833 грн. 24 коп. -пені, нарахованої відповідно до п.6.2. Договору №15-11 від 12.09.2011р. у розмірі облікової ставки за весь час прострочення боргу з 01.10.2011р. по 07.07.2012р.

Проте, суд має за необхідне зазначити, що згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з наведеним та згідно із змісту Акту приймання виконаних будівельних робіт від 30.09.2011р. (роботи виконано та здано у вересні 2011 року), враховуючи строки оплати робіт визначені п. 2.3.2 Договору (20 днів після прийняття робіт та підписання актів), має місце помилково нарахована позивачем пеня в сумі 363 грн. 01 коп., оскільки нарахування пені повинно було бути проведеним з 21.10.2011р. (день виникнення заборгованості з оплати) по 21.04.2012р. (завершення шестимісячного строку нарахування пені), а не за весь період прострочення з 01.10.2011р. по 07.07.2012р. як це проведено позивачем в порушення умов Договору та ч. 6 статті 232 ГК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає правомірно нарахованою та такою, що підлягає до стягнення з відповідача пеню в сумі 470 грн. 23 коп., нараховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення за весь період з 21.10.2011р. по 21.04.2012р.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 4 3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи та беручи до уваги те, що відповідач станом на день розгляду справи заявлену в позові суму заборгованості не погасив (належних доказів протилежного не представив) суд вважає, що доводи позивача про порушення його майнових прав є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача - Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради, вул. Опільського, 6, м. Тернопіль на користь позивача -Закритого акціонерного товариства "Електро", вул. Пимоненка, 3, м. Львів,79035 в особі Тернопільського управління Закритого акціонерного товариства "Електро", вул. Текстильна, 1, м. Тернопіль: 12058 грн. 80 коп. - основного боргу; 470 грн. 23 коп. - пені, підлягають до задоволення. В частині стягнення 363 грн. 01 коп. пені, у позові відмовити

Із змісту статті 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги, що зменшення розміру задоволених позовних вимог відбулось з вини позивача, внаслідок невірно проведених ним розрахунків заявлених до стягнення суми позовних вимог у позові, суд на позивача покладає судовий збір у розмірі 45,32 грн. (сплачений позивачем за розгляд позовних вимог на які зменшено суму позову) в свою чергу на відповідача покладається 1564,18 грн. судового збору. А тому, в користь позивача з відповідача підлягає до стягнення 1564 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири) грн. 18 коп. судового збору .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4 3 , 32-33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради, вул. Опільського, 6, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14055223 на користь Закритого акціонерного товариства "Електро", вул. Пимоненка, 3, м. Львів,79035 в особі Тернопільського управління Закритого акціонерного товариства "Електро", вул. Текстильна, 1, м. Тернопіль, р/р 26003301680096 в ПІБ, м.Тернопіль, МФО 338426, код 00132291 - 12058 (дванадцять тисяч п'ятдесят вісім) грн. 80 коп. -основного боргу, 470 (чотириста сімдесят) грн. 23 коп. -пені, 1 564 (одну тисячу п'ятсот шістдесят чотири) грн. 18 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. В частині стягнення 363 грн. 01 коп. пені, у позові відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя В.Л. Гевко

Повне рішення складено та підписано 08 . 10.2012р.