Рішення

від 26.03.2013 по справі 922/843/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 922/843/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Явір-2000", м.Харків, до Державного підприємства "Південна залізниця", м.Харків, про стягнення 90103,16 грн. за участю представників:

позивача - Шевченка В.І. (директор, протокол зборів № 7 від 08.11.2012р.);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Явір-2000", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Державного підприємства "Південна залізниця", м.Харків, заборгованості за Договором поставки № П/НХ-121156/НЮ від 27.06.2012р. в розмірі 90103,16 грн., у тому числі: 88497,60 грн. основного боргу; 1146,85 грн. пені; 458,71 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2013р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/843/13-г та розгляд справи призначено на 13.03.2013р. на 11:15 год.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2013р. розгляд справи було відкладено на 26.03.2013р. о 12:00 год. Даною ухвалою було задоволено клопотання відповідача про зобов'язання позивача направити на адресу відповідача копії документів, доданих до позовної заяви.

19.03.2013р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач, у зв'язку з частковою оплатою суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 78497,60 грн. основного боргу, 1146,85 грн. пені та 458,71 грн. - 3% річних. Дана уточнена позовна заява була надіслана на адресу відповідача 14.03.2013р. разом із уточненим розрахунком, копією спірного договору та актом звірки, що підтверджується описом вкладення до цінного листа.

25.03.2013р. відповідач подав до суду заяву, в якій просить суд вдруге зобов'язати позивача виконати вимоги ч. 1 ст. 56 ГПК України, а саме надати відповідачу копії документів, доданих до позовної заяви, а також вказує, що 14.03.2013р. відповідач оплатив на користь позивача 70000,00 грн., у зв'язку з чим сума грошового зобов'язання, яка є предметом судового розгляду зменшилась. Відповідач просить припинити провадження у справі в цій частині. На підтвердження часткової оплати заборгованості в сумі 70000,00 грн. відповідач надав платіжне доручення № 424 від 14.03.2013р.

Гадані відповідачем документи були долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.03.2013р., представник позивача просив суд прийняти уточнену позовну заяву та на підтвердження часткової оплати заборгованості відповідачем надав копії платіжних доручень № 240_2D028/ від 13.02.2013р. про сплату 10000,00 грн. та № 424 від 14.03.2013р. про сплату відповідачем 70000,00 грн., які були долучені судом до матеріалів справи.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає уточнену позовну заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству, та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Розглянувши заяву відповідача, подану до суду 25.03.2013р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви відповідача в частині зобов'язання позивача направити на адресу відповідача копії документів, доданих до позовної заяви, оскільки 19.03.2013р. позивачем на вимогу суду було надано докази, які свідчать про направлення таких документів на адресу відповідача, а саме фіскальний чек № 8314 від 14.03.2013р. та опис вкладення до цінного листа від 14.03.2013р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Доказів отримання відповідачем копії ухвали суду про відкладення розгляду справи на 26.03.2013р. на час даного судового засідання до суду не надійшло.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

27.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Явір-2000" (позивачем) та Державним підприємством "Південна залізниця" (відповідачем) було укладено Договір поставки № П/НХ-121156/НЮ, згідно п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язався у відповідності з цим Договором поставити і передати у зумовлені строки у власність відповідачу (покупцю) певну продукцію (товар), відповідно до Специфікації № 1 (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору, покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару не пізніше 45 банківських днів з дати поставки товару покупцю, при умові своєчасного надання постачальником рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов Договору, у період з 07.08.2012р. по 28.11.2012р. відвантажив відповідачу товар (меблі) на загальну суму 139472,40 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлений товар належним чином не виконав. Станом на 15.12.2012р. прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки № П/НХ-121156/НЮ від 27.06.2012р. становила 118497,60 грн.

В оплату отриманого товару відповідачем було фактично перераховано:

- 19.12.2012р. - 20000,00 грн.;

- 16.01.2013р. - 10000,00 грн.;

- 13.02.2013р. - 10000,00 грн.

Також судом встановлено, що після порушення провадження у даній справі, а саме 14.03.2013р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача 70000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 424 від 14.03.2013р.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 8497,60 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 7.3. Договору, за несвоєчасну оплату покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 1146,85 грн. пені та 458,71 грн. - 3% річних законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 10103,30 грн., у тому числі: 8497,60 грн. основного боргу, 1146,85 пені та 458,71 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів повної сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Явір-2000" про стягнення з відповідача 8497,60 грн. основного боргу, 1146,85 пені та 458,71 грн. - 3% річних обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 70000,00 грн. основного боргу суд вважає за необхідне припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з оплати судового збору в сумі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Витрати з оплати судового збору в сумі 81,60 грн. підлягають поверненню позивачеві з Державного бюджету України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнену позовну заяву.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Південна залізниця" (61052, м.Харків, вул.Червоноармійська, 7; код ЄДРПОУ: 01072609; п/р 26004000016 в ХФ "Експрес-Банк", МФО 350716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "фірма "Явір-2000" (61105, м.Харків, вул.Фонвізіна, 27; п/р 26003011641 у філії № 1 "Регіон-банку" м.Харків, МФО 351975; код ЄДРПОУ: 30882019) - 8497,60 грн. основного боргу; 1146,85 грн. пені; 458,71 грн. - 3% річних.

В частині стягнення 70000,00 грн. основного боргу припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Державного підприємства "Південна залізниця" (61052, м.Харків, вул.Червоноармійська, 7; код ЄДРПОУ: 01072609; п/р 26004000016 в ХФ "Експрес-Банк", МФО 350716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "фірма "Явір-2000" (61105, м.Харків, вул.Фонвізіна, 27; п/р 26003011641 у філії № 1 "Регіон-банку" м.Харків, МФО 351975; код ЄДРПОУ: 30882019) - 1720,50 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "фірма "Явір-2000" (61105, м.Харків, вул.Фонвізіна, 27; п/р 26003011641 у філії № 1 "Регіон-банку" м.Харків, МФО 351975; код ЄДРПОУ: 30882019) з Державного бюджету України частину судових витрат в розмірі 81,60 грн., сплачених платіжним дорученням № 41 від 06.02.2013р.

Оригінал платіжного доручення № 41 від 06.02.2013р. про сплату 1802,10 грн. судового збору знаходиться в матеріалах справи господарського суду Харківської області № 922/843/13.

Повне рішення складено 29.03.2013 р.

Суддя Кухар Н.М.