Постанова

від 26.03.2013 по справі 14/292-03 (11/73-03)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Справа № 14/292-03 (11/73-03) Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: ТОВ "Теркхолдинг" розглянувши касаційну скаргу Путілін Є.В. ТОВ "Теркхолдинг" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 у справі за заявою№ 14/292-03 господарського суду Вінницької області ТОВ "Теркхолдинг" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду за позовомТОВ "Вінпродторг" ЛТД" доВиконавчого комітету Вінницької міської ради третя особаТОВ "Теркхолдинг" провизнання недійсним рішення В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.10.2010 (суддя Балтак О.О.) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркхолдинг" про перегляд рішення господарського суду від 17 вересня 2012 року в справі № 14/292-03 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вінпродторг ЛТД" (надалі-Позивач) до виконавчого комітету Вінницької міської ради (надалі-Відповідач) про визнання недійсним рішення та визнання недійсним свідоцтва третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркхолдинг" (надалі-Третя особа) за нововиявленими обставинами, відмовлено.

Суд дійшов висновку, що обставини, на які посилаєтья заявник не є істотними та нововиявленими для судового рішення, яке просить переглянути заявник, тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 (судді Василишин А.Р., Юрчук М.І., Крейбух О.Г.) ухвалу господарського суду Вінницької області від 23.10.2010 залишено без зміни.

ТОВ "Теркхолдинг" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, заяву задовольнити та в позові відмовити.

Скаржник доводить, що суд порушив ст. 112 ГПК України, оскільки позивач за даним позовом в обгрунтування свого права власності на спірне майно посилався на біржовий контракт, який судовим рішенням визнаний недійсним, тому ці обставини (недійсність біржового контракту) не були відомі на час розгляду справи та є для спору в даній справі істотними та нововиявленими.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом розгляду є перегляд рішення господарського суду Вінницької області від 17 вересня 2012 року за нововиявленими обставинами.

Заявник як на нововиявлену обставину посилається на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2012 року, якою скасовано рішення господарського суду Вінницької області від 30 травня 2012 року в справі № 19/30/2012/5003 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проминвестхолдинг" до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вінпродторг ЛТД" за участю Спільного українсько-німецького підприємства Торговий дім "РІК" та прийнято нове рішення, яким визнано торги проведені Вінницькою товарною універсальною біржею 8 вересня 1997 року по реалізації склоцеху ВАТ "Вінницький ламповий завод" такими, що не відбулися; визнано біржовий контракт № 607 зареєстрований 8 вересня 1997 року укладений між СУНП Торговий дім "Рік" з однієї сторони, та ТОВ "Вінпродторг ЛТД" з іншої сторони про купівлю-продаж скло цеху ВАТ "Вінницький ламповий завод" та акт прийому-передачі будівель корпусів № 2 та № 3 виробництва скловиробів ВАТ "Вінницький ламповий завод" від 24 липня 2000 року між відділом ДВС Замостянського управління юстиції та ТОВ "Вінпродторг ЛТД" недійсними.

Судом встановлено, що рішенням місцевого господарського суду від 17.09.2012 задоволено позов, а саме визнано недійсним рішення Відповідача № 182 від 29 січня 2002 року "Про оформлення права власності за Третьою особою" на будівлі по вул. Ватутіна/Чехова, 14/2".

Водночас, додатковим рішенням суду першої інстанції від 05.10.2012 суд розглянув іншу вимогу Позивача, котра не була розглянута в судовому рішенні та відмовив у позові про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлі за Третьою особою.

Згідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;встановлені вироком суду, який набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти які мають значення для правильного вирішення спору. Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляду справи забезпечила би прийняття судом іншого рішення.

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, нововиявлена обставина, це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Згідно постанови Вищого господарського суду України № 17 від 26 грудня 2011 року: необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Суди при прийняті рішення від 17 вересня по справі № 14/292-03 керувалися біржовим контрактом № 607, ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 26.03.1997, ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.07.1997, рішенням господарського суду Вінницької області в справі № 7/21-05 від 21.12. 2011.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції вірно зауважив, що рішення від 17 вересня 2012 по справі № 14/292-03 приймалось судом першої інстанції не лише на основі біржового контракту, оскільки, задовольняючи позов суд зсилався на вищевказані судові рішення Замостянського районного суду м. Вінниця та господарського суду Вінницької області.

Зокрема, ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниця від 26 березня 1997 року було знято арешт з майна ВАТ "Вінницький ламповий завод", котрий був накладений ухвалою від 12 березня 1997 року і накладено арешт на частину майна для продажу через аукціон.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниця від 21 липня 1997 року, з метою реалізації на Вінницькі товарній універсальній біржі (для погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками) вилучено з цілісного майнового комплексу ВАТ "Вінницькій ламповий завод" майно, вказане у переліку від 18 липня 1997 року, в тому числі і будівлі по вулиці Ватутіна\ Чехова 14\2. Крім того, вказаною ухвалою суду було заборонено керівництву ВАТ "Вінницькій ламповий завод" проводити будь-які дії з майном, вказаним у переліку.

Враховуючи наведене, колегія суду приходить до висновку, що обставина, яку Третя особа вважає нововиявленою (постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2012 року в справі № 19/30/2012/5003) не може розцінюватись як нововиявлена, не є істотною для перегляду судового рішення та не ставить під сумнів законність і обґрунтованість цього рішення.

Враховуючи вищевказане, слід погодитися з висновками судів, що в задоволенні заяви Третьої особи про перегляд рішення місцевого господарського суду від 17 вересня 2012 року по даній справі за нововиявленими обставинами -слід відмовити.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 та ухвалу господарського суду Вінницької області від 23.10.2010 у справі № 14/292-03 господарського суду Вінницької області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун