Постанова

від 26.03.2013 по справі 826/1012/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2013 року 11:37 № 826/1012/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В., за участю представників сторін:

від позивача: Петрощук С.П. (довіреність від 11.12.2012 р.)

від відповідача: Жукова В.І. (довіреність від 31.07.2012 р. № 3595/9/10-034)

від третьої особи-1 : не з'явився

від третьої особи-2 : не з'явився

від третьої особи-3 : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Клуб оздоровчого туризму» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС третя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю «Лойєр» третя особа-2Товариство з обмеженою відповідальністю «Бері.Мор» третя особа-3Товариство з обмеженою відповідальністю «Едветайзинг-Експерт» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2012 № 0000762260 та № 0000772260,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Клуб оздоровчого туризму» з позовом до ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2012 р.:

- № 0000762260, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 339 346 грн. за основним платежем,

- № 0000772260, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 295 083 грн. за основним платежем та на 73 771 грн. за штрафними санкціями.

Позивач не погоджується із оскаржуваними рішеннями та зазначає, що відносно проведення перевірки, на підставі якої прийнято спірні рішення, він не отримував ні направлення, ні наказу про проведення перевірки, у зв'язку з чим вважає, що перевірка проведена з порушенням закону, а отже складений за її результатами акт перевірки є доказом, отриманим з порушенням закону, у зв'язку з чим акт перевірки не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Окрім того, позивач зазначає, що перевірка проведена на підставі п/п. 78.1.1. ПК України, однак, як вважає позивач, отримані перед призначенням перевірки запити не містили підстав для витребування документів у зв'язку з чим позивач правомірно, як він вважає, відмовив у наданні документів. Наведене, як вважає позивач, також свідчить про те, що у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення перевірки, що, у свою чергу, також вказує на те, що акт перевірки є доказом здобутим з порушенням закону, а відтак не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Щодо суті операцій, за якими сформовані спірні суми податкових вигод, позивач зазначає, що з контрагентами було укладено договори на виготовлення та розсилку рекламно-інформаційних матеріалів позивача для цілей збільшення попиту на путівки ПрАТ «Клінічний «Санаторій «Полтава-Крим». За результатами цих операцій з контрагентами було складено первинні документи та контрагентами було видано позивачу податкові накладні, що є підставою для формування спірних сум податкових вигод. Замовлення цих послуг, як зазначає позивач, взаємопов'язано із укладанням договору комісії № 1 від 31.12.2010 р. з ПрАТ «Клінічний «Санаторій «Полтава-Крим», яким, крім розповсюдження путівок, передбачалося і проведення рекламної компанії.

При цьому позивачем зазначається про викрадення первинних документів та їх наступне повернення, що не враховано ДПІ у зв'язку з призначенням та проведенням перевірки.

Позивач також зазначає про безпідставність висновків ДПІ щодо нікчемності договорів, які ґрунтуються на висновках про безтоварність спірних операцій, на поясненнях посадових осіб контрагентів та висновках експерта (відносно підписів на документах) на спростування чого позивач зазначає про те, що його не ознайомили з висновками експерта, вказує на фактичне виконання угод, відсутність судових рішень про визнання їх недійсними.

Відтак, як по суті вбачається з позовної заяви, позивач вважає протиправними спірні рішення, як з формальних підстав, так і по суті викладених в акті висновків, які покладені в основу оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим просить позов задовольнити та скасувати спірні рішення.

Відповідач проти позову заперечує, вважає оскаржувані рішення обґрунтованими та законними з підстав, викладених в акті перевірки.

Треті особи, залучені до участі у справі відповідно до ухвали суду про відкриття провадження у справі, неодноразово повідомлялись про розгляд справи та витребування документів на підтвердження взаємовідносин з позивачем.

У той же час, процесуальні документи, направлені поштою за їх адресами, зазначеними в ЄДР, повернуті поштою без вручення з незалежних від суду причин (у зв'язку з відсутністю за адресою, за закінченням терміну зберігання) у зв'язку з чим та виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України треті особи в силу закону вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи, а судові повідомлення - врученими належним чином.

Проте, треті особи в судові засідання не з'являлися, витребуваних судом матеріалів на підтвердження взаємовідносин з позивачем не надали, поважних причин неявки у судове засідання не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, виходячи з чого та з урахуванням того, що явка третіх осіб не визнавалася обов'язковою, з урахуванням встановлених строків розгляду справи, справу розглянуто за відсутності третіх осіб на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.03.2013 р. року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі п/п. 78.1.1. ПК України проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Клуб оздоровчого туризму» (код з ЄДР 33057394; адреса з ЄДР: 69057, м. Запоріжжя , Орджонікідзевський район, вул. Тамбовська, 1-а; поштова адреса: 04655, м. Київ , Московський проспект, 23) за період з 01.07.2011 р. по 31.08.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 15.08.2012 р. № 641/22-6/33057394 (далі - Акт перевірки).

Як зазначено в Акті перевірки вона проведена на підставі наказу № 1060 від 25.07.2012 р. та направлення № 1252 від 06.08.2012 р.

Зазначається, що вручити наказ та направлення не видалось можливим у зв'язку з відсутністю посадових осіб підприємства за адресою м. Київ, пр.-т Московський, 23. По вказаному факту складені акти про відсутність посадових осіб № 58 від 02.08.2012 р., № 60 від 03.08.2012 р., № 64 від 08.08.2012 р.

В Акті зазначається, що у зв'язку з наведеним перевірку проведено у приміщенні ДПІ.

Згідно з Актом перевірки до основним видів діяльності позивача належить діяльність туристичних операторів.

Перевіркою встановлено завищення витрат на суму 1 475 416,65 грн. за період 2-3 кв. 2011 року за операціями між позивачем та ТОВ «Лойєр» (код з ЄДР 37002621; адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. професора Підвисоцького, 5, офіс 1), ТОВ «Асторія Груп» (назву змінено на ТОВ «Бері.Мор»; код з ЄДР 37505972; адреса: 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Струтинського, 6) та ТОВ «Едветайзинг-Експерт» (код з ЄДР 35195412; 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корпус А, офіс 808).

Крім того, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 295083,33 грн., у т.ч.: за липень 2011 р. на 143333,33 грн. та за серпень 2011 року на 151750 грн.

В Акті перевірки зазначено, що під час перевірки не надано документів, які підтверджують взаємовідносини із зазначеними контрагентами.

У взаємозв'язку з наведеним також зазначено, що згідно баз даних на адресу позивача ТОВ «Лойєр» видано податкові накладні від 20.07.2011 р. № 720022 на суму 540000 грн. з ПДВ 90000 грн., та № 72021 на суму 320000 грн. з ПДВ - 53333,33 грн.

У той же час, як зазначається в Акті перевірки, до відповідача від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 13.04.2012 р. № 870/1/22-8 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лойєр» за період липня 2011 року. Зазначається, що свідоцтво платника ПДВ, видане 15.03.2011 р., було анульовано 21.07.2011 року з підстав відсутності поставок та ненадання декларацій. Згідно з даними податкової звітності кількість штатних працюючих осіб на підприємстві складає 0 осіб. У 2011 році форма 1-ДФ до ДПІ не подавалась. Остання податкова декларація з податку на прибуток подана за 2 кв. 2011 року, згідно якої заробітна плата не нараховувалась. Окрім того, відносно зазначеного контрагента зазначається про наявність висновку спеціаліста № 181 від 06.04.2012 р., згідно якого підписи від імені ОСОБА_3 в наданих документах виконані ймовірно іншою особою. У зв'язку з цим зазначається про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, зазначається про нікчемність угод, укладених зазначеним контрагентом, а також по суті зазначається про неможливість врахування первинних документів для цілей відображення їх в податковому обліку.

У той же час , відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Лойєр» зазначається, що позивачем 29.09.2011 р. подано уточнюючий розрахунок за липень 2011 року та додаток № 5 до нього, відповідно до якого сторновано податковий кредит за відносинами з ТОВ «Лойєр» на суму 143 333,33 грн.

Водночас задекларовано 143 333,33 грн. податкового кредиту з ПДВ за відносинами з ТОВ «Едвентайзинг-Експерт» за липень 2011 року.

В контексті наведено зазначається про наявність акту перевірки від 31.05.2012 р. № 1630/22-8 зазначеного підприємства, складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС.

Відповідно до цього акту підприємство відсутнє за своїм місцезнаходженням та 07.11.2011 року прийнято рішення про припинення юридичної особи. Зазначається, що в період, який перевірявся, товариство не декларувало доходи від здійснення підприємницької діяльності. За період з 01.04.2011 р. по 30.11.2011 р. подана лише одна декларація з податку на прибуток за 2 кв. 2011 року з нульовими показниками . При цьому, у штаті підприємства рахувалося 0 осіб , за період з 01.04.2011 р. по 30.11.2011 р. звіти 1-ДФ не подавалися. Крім цього, основні фонди, транспортні засоби відсутні (згідно поданої декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011 р.). Зазначається також, що згідно з поясненнями від 23.05.2012 р. засновника, директора та бухгалтера цього підприємства в одній особі ОСОБА_4, вона не має відношення до діяльності цього підприємства, при перереєстрації розуміла, що робила це з метою прикриття незаконної діяльності. Під час перевірки, як зазначається ДПІ, не надано документів на підтвердження виникнення податкового кредиту. При цьому, зазначається, що основним контрагентом зазначеного товариства було ТОВ «Вестлайн-Груп» із штатом 0 осіб та без наявності ресурсів, свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 08.06.2011 р. та директор якого надав пояснення про непричетність до діяльності зазначеного підприємства.

Щодо відносин з ТОВ «Асторія Груп» , назву якого на час розгляду справи змінено на ТОВ «Бері.Мор» (третя особа за позовом), в Акті перевірки зазначається, що до перевірки також не надано документів на підтвердження взаємовідносин із зазначеним підприємством. У той же час, за відомостями з баз даних під час перевірки встановлено, що у серпні 2011 року позивачем сформовано податковий кредит за рахунок податкових накладних, виданих цим підприємством 31.08.2011 р. № 83153 на суму 510300 грн. з ПДВ - 85050 грн. та № 83154 на суму 400200 грн. з ПДВ 66700 грн.

В контексті наведеного зазначається про надходження акту перевірки від 06.04.2012 р. № 715/22-03/37505972 про неможливість проведення зустрічної звірки по зазначеному підприємству. ДПІ у зв'язку з цим зазначається, що згідно з даними податкової звітності штатна чисельність працівників на зазначеному підприємстві складає 0 осіб , остання податкова звітність подана за 2 кв. 2011 року та має статус недійсної., балансова вартість запасів складає 0 грн. форма 1-ДФ до ДПІ не подавалась, згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011 року зарплата не нараховувалась. Згідно з висновком спеціаліста № 180 від 06.04.2012 р. в наданих на дослідження документах підписи ОСОБА_5 (директора) ймовірно виконані іншою особою. Зазначається про відсутність факту реального вчинення господарських операцій зазначеним підприємством за період з 01.08.2011 р. по 30.11.2011 р.

Виходячи з ненадання під час перевірки документів на підтвердження здійснення операцій, за якими сформовано спірні суми податкових вигод, безтоварності зазначених операцій, висновок щодо чого зроблений виходячи з відсутності у контрагентів відповідних ресурсів, ДПІ у розділі 4 Акту перевірки приходить до висновку про порушення позивачем п. 198.6., 200.1., 200.2. ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за липень 2011 р. на 143333,33 грн. та за серпень 2011 року на 151750 грн.

Крім того, ДПІ прийшла до висновку про рушення позивачем вимог п/п. 139.1.9. ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств за 2-3 кв. 2011 р. у сумі 339346 грн.

Зазначений акт направлений позивачу 16.08.2012 р. із супровідним листом № 12793/10/22-605-1, які разом отримані позивачем 22.08.2012 р.

На підставі висновків, викладених у зазначеному Акті перевірки, прийнято оскаржувані рішення.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд зазначає наступне.

(1) Щодо доводів позивача про відсутність підстав для призначення та проведення перевірки.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідно до запиту ДПІ від 19.09.2011 р. № 25894/10/15-409, на підставі положень п. 20.1.6 ПК України та абз. 2 п. 14 постанови КМ України № 1245 від 27.12.2010 р. з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, позивачу було запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Лойєр» за період липня 2011 року. Зокрема, запропоновано надати, договори, накладні, акти, розрахункові та інші перелічені у запиті документи. При цьому, у запиті міститься попередження про можливість проведення перевірки.

Листом від 29.09.2011 р. за № 52 позивач повідомив про помилковість декларування податкового кредиту у сумі 143 333,33 грн. за відносинами з ТОВ «Лойєр» та про подання уточнюючого розрахунку, не надавши , однак, відомостей та їх документального підтвердження щодо особи за відносинами з якою в кінцевому результаті сформовано суми податкового кредиту.

При цьому, 20.09.2011 р. листом № 45 позивач надав ДПІ податкові накладні, видані ТОВ «Лойєр» 20.07.2011 р., податковий кредит за якими «сторновано», які були надані на запит від 02.09.2011 р. в якому зазначено, що відповідно до аналізу податкової інформації встановлено вірогідне завищення позивачем податкового кредиту за відносинами із зазначеним підприємством.

Крім того, відповідно до запиту від 14.10.2011 р. № 29055/10/15-409 на підставі положень п. 20.1.6 ПК України та абз. 2 п. 14 постанови КМ України № 1245 від 27.12.2010 р. позивачу було запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Асторія Груп» (на час розгляду справи назву змінено на ТОВ «Бері.Мор») за період серпня 2011 року. Зокрема, запропоновано надати, договори, накладні, акти, розрахункові та інші перелічені у запиті документи. При цьому, у запиті міститься попередження про можливість проведення перевірки.

На зазначений запит листом від 03.11.2011 р. позивач відмовив у виконанні зазначеного запиту з огляду на те, що позивач у запиті не знайшов обставин , передбачених абз. 2 п. 14 порядку, затвердженого постановою ПК України № 1245 від 27.12.2010 р.

Відповідно до запиту ДПІ від 19.10.2011 р. за № 29381/10/23-206 на підставі п/п. 16.1.5., 20.1.4., 20.1.6., п/п. 62.1.2., 62.1.3., п/п. 72.1.1., п. 85.8. ПК України та абз. 2 п. 14 постанови КМ України № 1245 від 27.12.2010 р. позивачу запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Едветайзинг-Експерт».

Листом від 17.11.2011 р. за № 60 позивач відмовив у виконанні запиту, оскільки, як і у попередньому випадку, позивач у запиті ДПІ не знайшов обставин , передбачених абз. 2 п. 14 порядку, затвердженого постановою ПК України № 1245 від 27.12.2010 р.

Окрім того, відповідно до запиту ДПІ від 07.05.2012 р. за № 4695/10/22-520 з посиланням на приписи п/п. 20.1.6., п. 73.3., п/п. 16.1.5. та абз. 2 п. 14 постанови КМ України № 1245 від 27.12.2010 р. позивачу запропоновано надати інформацію та її документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Лойєр», ТОВ «Асторія Груп» (ТОВ «Бері.Мор»), ТОВ «Едветайзинг-Експерт» за період 2009 - 2011 року. У запиті визначено перелік документів, які необхідно надати.

Листом від 20.05.2012 р. за № 25 позивач відмовив у виконанні зазначеного запиту з посиланням на те, що запит складений з порушенням вимог чинного законодавства України у зв'язку з чим, на думку позивача, у нього відсутні правові підстави для виконання наведених у ньому вимог.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до п. 73.3. ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, визначених цим пунктом. Зокрема, згідно з абзацом 4 цього пункту, запит надсилається якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1245 у запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Пунктом 14 Порядку передбачено, що у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків, зокрема, податкового законодавства, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Тобто, податковий орган вправі надіслати запит платнику податків виходячи з наявної у нього податкової інформації щодо можливих порушень податкового законодавства.

У свою чергу, відповідно до положень п/п. 78.1.1. ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В даному випадку, з урахуванням наявної у ДПІ податкової інформації щодо формування позивачем податкового кредиту та його контрагентами податкових зобов'язань, з урахуванням відомостей щодо сторнування через кілька місяців сум податкового кредиту, вищезгадані запити ДПІ про отримання інформації та її документального підтвердження є пов'язаними з виконанням покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, як-то і передбачено п. 73.3. ПК України. При цьому, зазначені запити містять перелік документів, що витребовуються, правові підстави їх направлення та посилання на абз. 2 п. 14 постанови КМ України № 1245 від 27.12.2010 р., в якому викладено обставини за яких надсилається запит, а саме: за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства.

Виходячи з наведеного, в даному випадку у позивача не було підстав для відмови у задоволенні зазначених запитів.

Враховуючи наведене, ненадання позивачем витребуваних відомостей та документів щодо формування податкового кредиту за липень-серпень 2011 року, дає підстави для висновку про правомірність рішення податкового органу про призначення перевірки позивача відповідно до п/п. 78.1.1. ПК України.

(2) Відносно доводів позивача щодо невручення наказу про проведення перевірки, направлення на проведення перевірки та, в контексті наведеного, щодо перебування посадових осіб позивача у відрядженні, та, як вважає позивач, відсутності у зв'язку з цим ДПІ підстав для проведення перевірки, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 78.5. ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно п. 81.1. ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: (1) направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; (2) копії наказу про проведення перевірки; (3) службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови.

У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 81.2. ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

В даному випадку, як вбачається з Акту перевірки, вручити наказ та направлення не видалось можливим у зв'язку з відсутністю посадових осіб підприємства за адресою м. Київ, пр.-т Московський, 23. По вказаному факту складені акти про відсутність посадових осіб № 58 від 02.08.2012 р., № 60 від 03.08.2012 р., № 64 від 08.08.2012 р. В Акті зазначається, що у зв'язку з наведеним перевірку проведено у приміщенні ДПІ.

В контексті наведеного та щодо посилання позивача про відрядження посадових осіб у період кожного чергового прибуття представників ДПІ для проведення перевірки, позивачем надано наказ № 19 від 23.07.2012 р. про відрядження директора ОСОБА_6 з 24.07.2012 р. по 03.08.2012 р. у м. Саки на підприємство ПрАТ «Клінічний «Санаторій «Полтава-Крим» для вирішення виробничих питань. Окрім того, до матеріалів справи також надано наказ від 06.08.2012 р. про відрядження директора до м. Саки до того ж підприємства в період з 06.08.2012 по 09.08.2012 р. з підстав виробничої необхідності.

Під час розгляду справи позивачем не надано доказів вручення представникам ДПІ у наведені вище дати копій наказів про відрядження .

У той же час, під час розгляду справи позивачем надано у документальному виразі електронні квитки, які, однак, містять відомості щодо перельоту керівника позивача лише 06.08.2012 р. та 09.08.2012 р. по маршруту м. Київ - м Сімферополь - м. Київ, на що звертає свою увагу і позивач на стор. 2 позовної заяви.

В контексті доводів позивача щодо відрядження керівника слід також додати, що під час розгляду справи, однак, не надано : посвідчень про відрядження з відмітками про вибуття та прибуття керівника до певних підприємств, журналу про відрядження, запрошень, звітів про відрядження, або ж доказів проведення переговорів, укладання угод (у т.ч. про наміри) тощо, як і доказів проживання у готелі, тощо, які зазвичай у сукупності підтверджують перебування особи у відрядженні.

Відтак, наведеним у сукупності не підтверджується перебування керівника позивача у відрядженні у дати прибуття працівників ДПІ для проведення перевірки, а отже і неможливості отримання наказу та направлення про проведення перевірки.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що всупереч наведеним вище нормам ПК України позивачем по суті створювались штучні умови для уникнення проведення перевірки , недопуску працівників ДПІ для проведення перевірки та безпідставної відмови в отриманні наказу та направлення на перевірку.

Наведене, у свою чергу, відповідно до положень ст. 81. ПК України давало право податковому органу розпочати перевірку, що в даному випадку і було правомірно вчинено відповідачем.

Відтак, як приходить до висновку суд, відсутні підстави вважати, що перевірка позивача була розпочата з порушенням вимог ст. 81 ПК України.

(3) Щодо доводів позивача про втрату документів та неможливість їх надання у зв'язку з проведенням перевірки, а також відносно неможливості проведення у зв'язку з цим перевірки до відновлення втрачених документів, слід зазначити наступне.

На підтвердження факту викрадення документів позивач надає постанову від « 06.2011», затверджену 29.06.2012 р. про відмову у порушенні кримінальної справи в якій, на думку позивача, встановлено факт викрадення 27.06.2012 р. документів за взаємовідносинами із вищезгаданими контрагентами.

Однак, у зазначеній постанові не йдеться про викрадення документів по взаємовідносинам саме із зазначеними контрагентами позивача.

Більш того, у постанові зазначається про неможливість встановлення обставин зникнення документів, а отже наведені в ній відомості самі по собі не свідчать про викрадення первинних/звітних документів за взаємовідносинами із вищезгаданими контрагентами позивача.

У взаємозв'язку з наведеним слід також зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова , статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі статтею 8 цього Закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до пункту 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 за погодженням з Мінстатом та МВС України, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державною пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджує керівник підприємства. Копія акта в 10-денний строк надсилається, зокрема, до органу державної податкової служби.

У той же час, під час розгляду справи позивачем не надано доказів створення зазначеної комісії (наказу), акту про встановлення конкретного переліку документів, які, як вважає позивач, були викрадені, та, відповідно, не надано доказів надіслання зазначеного акту відповідачу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем обставин викрадення документів, а отже і поважності причин їх відсутності. Повідомлення позивачем відповідача щодо того, що, як вважає позивач, документи були викрадені, а також публікація у пресі від 17.09.2012 р. (після проведення перевірки) не є достатніми та допустимими доказами викрадення документів.

У зв'язку з цим та в силу положень п. 44.6. ПК України вважається, що документи по взаємовідносинам позивача із зазначеними контрагентами були відсутні на час складення звітності щодо формування спірних сум податкових вигод .

У взаємозв'язку з наведеним, слід додати, що відповідно до п. 44.1. ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 138.2. ПК України витрати , які враховуються для визначення об'єкта оподаткування , визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до приписів п/п. 139.1.9. ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту (з ПДВ) суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В даному випадку, первинні бухгалтерські документи за взаємовідносинами між позивачем та його контрагентами, були відсутні на час формування показників податкової звітності та, крім цього, не були надані на підтвердження взаємовідносин із контрагентами позивача під час проведення перевірки (були відсутні), а отже, за недоведеності обставин їх викрадення, вже лише виходячи з цього є безпідставним формування позивачем спірних сум витрат та податкового кредиту, що, у свою чергу, підтверджує обґрунтованість та правомірність висновків податкового органу, викладених в Акті перевірки.

(4) При цьому, аналізуючи зміст угод та первинних документів, наданих уже у зв'язку з вирішенням спору у суді, характер відносин позивача з його контрагентами, судом встановлено наступне.

Так, враховуючи сторнування позивач податкового кредиту за липень 2011 року (подання уточнюючого розрахунку) за відносинами із ТОВ «Лойєр» та декларування у зв'язку з цим податкового кредиту у тій самій сумі за відносинами з ТОВ «Едветайзинг-Експерт», слід зазначити, що 03.06.2011 р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Едветайзинг-Експерт» (виконавець) підписано договір № 28 , відповідно до якого виконавець прийняв зобов'язання по виробництву та розсилці путівника по Криму « 10 дней на полуострове сокровищ» (рос.) в період з 03.06.2011 р. по 20.07.2011 р.», що включає в себе: ( 1 ) розробку оригінал-макету матеріалів у строк до 10.06.2011 р.; ( 2 ) передполіграфічна підготовка та тиражування матеріалів замовника до 01.07.2011 р., ( 3 ) розповсюдження матеріалів замовника.

Згідно з договором визначена характеристика та кількість матеріалів: книга 92 стор., формат 120*120 мм, обкладинка 250 г/м, бум ага 150г/м2 (Словенія), друк 4*4, кількість - 6000 екз.

Вартість робіт всього 540 000 грн. з ПДВ, у т.ч. по видам робіт/послуг відповідно: (1) - 1000 грн. без ПДВ; (2) - 434000 грн. без ПДВ, (3) - 15000 грн. без ПДВ.

Виходячи з положень п. 3.2., 3.3. договору, роботи/послуги виконуються/надаються саме виконавцем.

20.07.2011 р. між сторонами підписано акт приймання-передачі робіт, в якому визначена наступна номенклатура поставки: виготовлення оригінал-макету друкованих матеріалів; друк тиражу друкованих матеріалів; розповсюдження друкованих матеріалів в кількості 6000 екз. по затвердженій адресній базі .

20.07.2011 р. позивачу видано податкову накладну № 72022 на зазначену вище суму із зазначеною вище номенклатурою поставки.

Оплата проведена 03.10.2011 р. у сумі 148200 грн. з ПДВ, 04.10.2011 р. у сумі 391800 грн. з ПДВ, всього на суму 540 000 грн. з ПДВ.

Окрім того , між зазначеними особами 03.06.2011 р. підписано також договір № 29 аналогічного характеру про виконання у той же строк робіт загальною вартістю 320 000 грн. з ПДВ. Згідно з додатком № 1 до договору обумовлено виконання робіт відносно виробництва та розповсюдження (рос.) «Брошюра страниц 4 сшивка, формат А4, бумага 170 г/м2, (Словенія) печать 4+4, защитный лак» в кількості 40000 екз.

Згідно з додатком № 2 передбачено розповсюдження матеріалів (брошур) у 85 установах (бізнес-центри, торгові центри, банки) в період з 01.07.2011 р. по 20.07.2011 р. Спосіб розповсюдження - стойки .

Між сторонами складено акт від 20.07.2011 р. із зазначеною номенклатурою послуг/робіт та вище визначеною вартістю. 20.07.2011 р. позивачу видано податкову накладну № 7201 на зазначену вище суму із зазначеною номенклатурою робіт/послуг. Оплата проведена 04.10.2011 р. у сумі 320 000 грн. з ПДВ.

Таким чином, станом на 20.07.2011 р. зазначений контрагент повинен був виконати роботи/надати послуги загальною вартістю 860 000 грн. з ПДВ, що, у свою чергу, вочевидь потребує наявності власних або орендованих виробничих приміщень, поліграфічного обладнання, наявності матеріалів, наявності власного або залученого на умовах підряду персоналу відповідно до характеру робіт, складських ресурсів для зберігання зазначеного обсягу рекламних матеріалів, власних або орендованих транспортних засобів для перевезення продукції до місць розміщення та, як правило, - погодження відповідних суб'єктів, де планується розповсюдження рекламно продукції на вчинення рекламної компанії.

Слід додати , що між позивачем (замовник) та ТОВ «Асторія груп» (на час розгляду справи назву змінено на ТОВ «Бері.Мор» ), 01.07.2011 р. укладено договір щодо виконання у період з 01.07.2011 р. по 31.08.2011 р. робіт/надання аналогічних послуг, що і за першим вищезгаданим договором вартістю 510 300 грн. з ПДВ. Між сторонами підписано акт від 31.08.2011 р. та позивачу видано податкову накладну № 83153 від 31.08.2011 р. Оплата проведена 27.09.2011 р.

Окрім того , між зазначеними особами 01.07.2011 р. підписано договір № 21 щодо виконання у період з 01.07.2011 р. по 31.08.2011 р. аналогічних послуг (робіт), що і за другим вищезгаданим договором вартістю 400 200 грн. з ПДВ. Кількість екземплярів продукції 50 000 екз. Між сторонами підписано акт приймання-передачі робіт від 31.08.2011 р. та позивачу видано податкову накладну № 83154 від 31.08.2011 р. на 400200 грн. з ПДВ 66700 грн. Оплата проведена 27.09.2011 р.

Виходячи з наведеного, загалом станом на 31.08.2011 р. договором обумовлено виконання контрагентом робі/надання послуг на загальну суму 910 500 грн.

Всього за обома договорами у зазначений вище період обумовлено виконання робіт з розробки макету, друку поліграфічної продукції та її розповсюдження на суму 1 770 500 грн. з ПДВ.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ) п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- а також (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку) та ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час , правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, з якими ПК України пов'язує можливість формування відповідних сум податкових вигод та які є передумовою для їх формування.

Зокрема , такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, складених за результатами реально вчинених операцій, які (документи) зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій); (3) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (4) придбання робіт/послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності; (5) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає встановленим вимогам, видана за фактично вчиненою операцією та підписана уповноваженою особою.

Недоведеність зазначених обставин та підстав, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків витрат та податкового кредиту, зокрема, недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій/ оформлення «безтоварних» операцій), вказує на юридичну дефектність складених за такими операціями первинних документів, позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку , що під час розгляду справи не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача, а складені за цими «безтоварними» операціями первинні документи та податкові накладні, як юридично дефектні, не мають юридичної значимості для цілей формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Так, як встановлено під час розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи, у штаті ТОВ «Едвентайзинг-Експерт» рахувалось 0 осіб та, при цьому, наявність працівників за період з 01.04.2011 р. по 30.11.2011 р. у звітах 1-ДФ взагалі не декларувалась (звітність не подавалась), а отже не підтверджувалась їх наявність. Під час розгляду справи не надано доказів (податкових декларацій з податку на прибуток) щодо декларування витрат на оплату праці у період, який призначався для виконання спірних операцій. Окрім того, щодо ТОВ «Асторія Груп» (ТОВ «Бері.Мор»), слід зазначити, що штатна чисельність працівників на зазначеному підприємстві складає 0 осіб , наявність працівників у звітах 1-ДФ за період призначений для виконання спірних операцій - не декларувалася (звітність не подавалася), а отже і не підтверджувалась їх наявність. Доказів декларування витрат на оплату праці у спірний період - не надано.

В контексті наведеного під час розгляду справи з боку третіх осіб також не надано доказів наявності у контрагентів власних (штатних) або залучених на умовах підряду фахівців, зокрема, у сфері дизайну, підготовки та виробництва зазначених вище рекламних матеріалів.

Враховуючи наведене, характер спірних операцій, обсяги продукції, що підлягали виробництву, обумовленість надання послуг по розсилці декілька десятків тисяч екземплярів друкованої продукції, вбачається явна недостатність трудових ресурсів у контрагентів позивача для виконання спірних операцій, навіть з урахуванням формально зареєстрованих на цих підприємствах керівників.

У взаємозв'язку з наведеним, слід додати, що під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагентів власного або орендованого поліграфічного обладнання, наявності у контрагентів власних або орендованих виробничих приміщень, необхідних для виробництва поліграфічної продукції, як і не надано доказів наявності у контрагентів пристосованих для зберігання поліграфічної продукції складських ресурсів, що є необхідним виходячи із специфіки спірних операцій.

Під час розгляду справи також не надано доказів здійснення контрагентами позивача, як-то передбачено договором, розсилки друкованих матеріалів поштовим зв'язком або в інший спосіб та понесення витрат у зв'язку з цим.

Під час розгляду справи також не надано доказів декларування контрагентами витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, доказів придбання матеріалів для виготовлення поліграфічної продукції.

Слід додати, що під час розгляду справи не надано доказів замовлення контрагентами послуг/робіт, обумовлених угодами з позивачем, у інших осіб (на умовах субпідряду).

В контексті наведеного, слід зазначити, що наведені вище матеріали щодо наявності у контрагентів трудових і матеріальних ресурсів витребовувались ухвалою суду про відкриття провадження у справі, а обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється звичайною діловою практикою.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у контрагентів необхідних трудових та адміністративно-виробничих ресурсів для виконання спірних операцій, про недоведеність з боку позивача та третіх осіб їх виконання саме контрагентами позивача (про їх нездійснення контрагентами позивача).

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок «безтоварності» спірних операцій, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Наявність на окремих копіях екземплярів рекламних матеріалів відміток щодо виконавців цих матеріалів - контрагентів позивача, як і інші надані позивачем матеріали та наведені доводи, у т.ч. акти про інспектування, які надані лише під час останнього судового засідання, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати на користь контрагентів сама по собі не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та самостійною підставою у спірних відносинах для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб оздоровчого туризму» (код з ЄДР 33057394; адреса з ЄДР: 69057, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул. Тамбовська, 1-а; поштова адреса: 04655, м. Київ, Московський проспект, 23) до ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2012 № 0000762260 та № 0000772260 - відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 29.03.2013 р.