Постанова

від 28.03.2013 по справі 2а-16045/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2013 року 10:25 № 2а-16045/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А. при секретарі Руденко Н.В., за участю представників сторін:

від позивача: Колесник В.В. (директор, діє на підставі статуту)

від відповідача: Шульга Н.М. (довіреність від 25.02.2013 р. № 15), Кириленко М.Є. (довіреність від 30.05.2012 р. № 53)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТОРАТОРГ» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, а також про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2012 № 0000591530 та № 0000581530,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «ТОРАТОРГ» з позовом до ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС про:

- (1) визнання протиправною бездіяльності ДПІ з не відновлення на особовому рахунку сум, заявлених до відшкодування по податковим деклараціям з ПДВ:

- за лютий 2009 року в розмірі 408 366 грн.

- за квітень 2009 року в розмірі 633 659 грн.,

- за серпень 2009 року в розмірі 133 593 грн.,

- (2) зобов'язання відновити датою фактичного отримання декларацій з ПДВ на особовому рахунку суми, заявлені до відшкодування по податковим деклараціям з ПДВ:

- за лютий 2009 року в розмірі 408 366 грн.,

- за квітень 2009 року в розмірі 633 659 грн.,

- за серпень 2009 року в розмірі 133 593 грн.,

- (3) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2012 р.:

- № 0000591530, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 408 366 грн. (декларація за 9 міс. 2011 р. від 17.05.2012 р.) та визначено штрафні санкції у розмірі 102092 грн.;

- № 0000581530, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 633 659 грн. (декларація за 4 міс. 2012 р. від 17.05.2012 р.) та визначено штрафні санкції у розмірі 158 415 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2011 по справі № 2а-18200/10/2670, яка залишена без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2013 (№ К/9991/66181/11):

- (1) визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі м. Києва зі зменшення ТОВ "Тораторг" сум ПДВ, заявлених до відшкодування по податковим деклараціям:

- за лютий 2009 року в розмірі 408 366 грн.;

- за квітень 2009 року в розмірі 633 659 грн.,

- за серпень 2009 року в розмірі 133 593 грн.,

- (2) визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 10.09.2009 р. за № 0003002304/0/39837 та від 10.12.2009 р. № 0004192304/0.

У той же час, як зазначає позивач, оскільки у наведеній справі він не заявляв вимог щодо зобов'язання ДПІ вчинити дії по відновленню даних по особовому рахунку, наведене дозволило ДПІ ігнорувати зазначене рішення суду та ДПІ не було вжито заходів, пов'язаних з визнанням судом протиправними дій ДПІ зі зменшення сум ПДВ, заявлених до відшкодування по податковим деклараціям. Зазначені суми не були відновлені по особовому рахунку позивача, внаслідок чого така бездіяльність відповідача є протиправною, порушує права позивача.

В контексті наведеного позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю реакції з боку ДПІ, він звернувся до ДПІ з листом, в якому просив вжити передбачених законом заходів до належного і повного відновлення прав позивача на відповідні суми податкових вигод. На зазначене звернення, як зазначає позивач, відповідач не відреагував.

Як надалі зазначає позивач, з метою відновлення порушеного права позивач подав уточнюючі податкові декларації за вищенаведені періоди, заявивши до бюджетного відшкодування ПДВ на наведені вище суми.

Щодо (1) уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань від 17.05.2012 р. за травень 2012 р., де, як вважає позивач, уточнювався період - лютий 2009 року (сума 408366 грн. на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.12.2007р. по 31.12.2007 р., з 01.05.2008 р. по 31.05.2008 р.), як зазначає позивач, ДПІ надіслало лист про те, що не вважає подану звітність податковою звітністю.

У той же час, як надалі зазначає позивач, ДПІ проведено камеральну перевірку та складено акт від 12.06.2012 р., в якому у зв'язку з поданим розрахунком ДПІ приходить до висновку про завищення бюджетного відшкодування чомусь за вересень 2011 року. При цьому, як зазначає позивач, ДПІ не враховує наведені вище судові рішення.

В контексті наведеного позивач додає, що в уточнюючому розрахунку у стр. 03 дійсно вказаний звітний період, за який виправляється помилка - вересень 2011 року. Однак, зазначає, що такий період був вказаний згідно ухвали КААС від 20.09.2011 р. Іншої можливості надіслати електронною поштою уточнюючий розрахунок, як зазначає позивач, він не мав, так як при відправці звіту період, що уточнюється (лютий 2009 р.) не може бути меншим за 3 роки від періоду, за який подається звіт (травень 2012 р.).

За результатами перевірки прийнято перше оскаржуване у даній справі ППР від 25.06.2012 № 0000591530.

Окрім того, як зазначає позивач, 17.05.2012 р. ним подано (2) декларацію з ПДВ за 4 місяць 2012 р. та уточнюючий розрахунок за 4 місяць 2009 року (сума 633659 грн. на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р.), який, відповідно до листа ДПІ, не визнаний податковою звітністю.

12.06.2012 року, як зазначає позивач, ДПІ провело камеральну перевірку, під час якої ДПІ прийшла до висновку про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ чомусь за квітень 2012 р., ігноруючи вищенаведені рішення суду.

На підставі другого акту перевірки ДПІ також прийнято друге оскаржуване рішення від 25.06.2012 р.

Позивач також зазначає, що ним подавався уточнюючий розрахунок і за травень 2012 р. в якому уточнювався період за серпень 2012 р., щодо якого позивач не отримав жодної відповіді.

Наведені рішення, як зазначає позивач, є протиправними, оскільки по суті стали наслідком безпідставного зменшення податкових вигод позивача у минулому, протиправність чого, як зазначає позивач, встановлена у вищенаведеному рішенні суду.

Відповідач відносно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДПІ та зобов'язання ДПІ відновити на особовому рахунку суми, заявлені до бюджетного відшкодування, зазначає, що враховуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.02.2013 (№ К/9991/66181/11) зазначені суми, заявлені до бюджетного відшкодування, будуть відновлені на особовому рахунку позивача. При цьому, представник ДПІ зазначив, що зазначені суми не були відображені на особовому рахунку позивача та не надав доказів того, що ці суми відображені на особовому рахунку на день розгляду справи.

Відносно оскаржуваних рішень ДПІ, з підстав, викладених в актах перевірки, вважає їх законними та обґрунтованими.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.03.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи, заслухавши пояснення представника сторін та третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, спірні відносини виникли у зв'язку із нездійсненням ДПІ дій щодо відновлення прав позивача на сформовані позивачем податкові вигоди (суми бюджетного відшкодування), законність формування яких підтверджена судом в іншій справі, що, крім іншого, як вважає позивач, призвело і до прийняття оскаржуваних у даній справі рішень.

Так, як встановлено під час розгляду справи, згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2011 року по справі № 2а-18200/10/2670, яка залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, задоволено позов ТОВ «Тораторг» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Крім іншого, визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі м. Києва зі зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Тораторг" суми, заявленої до відшкодування по податковій декларації за лютий 2009 року в розмірі 408366 грн.; за квітень 2009 року в розмірі 633659 грн., за серпень 2009 року в розмірі 133593 грн. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.09.2009 № 0003002304/0/39837 та від 10.12.2009 № 0004192304/0.

Під час розгляду зазначеної справи судом встановлено наступне.

18.09.2009 позивач подав до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року, в якій до бюджетного відшкодування заявив суму в розмірі 133593 грн.

22.06.2009 позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року, в якій зазначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума в розмірі 633659 грн., а також за лютий 2009 року, в якій суму бюджетного відшкодування визначено в розмірі 738130 грн.

Відповідачем з 17.08.2009 по 21.08.2009 проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства в установі банку по деклараціях за лютий 2009 року та квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2007 по 31.12.2007, з 01.05.2008 по 31.05.2008, з 01.02.2009 по 30.04.2009. Перевірка була продовжена з 25.08.2009 по 26.08.2009.

За результатами перевірки складено Акт від 31.08.2009 № 4179/2304/33296820.

Під час перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на суму 408366 грн. та від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 115394грн., за квітень 2009 року на суму 633659 грн. та від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 115 394 грн.

У зв'язку з цим позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на 408366 грн., за квітень 2009 року - на 633659 грн., донараховано ПДВ по податковій декларації за квітень 2009 року в сумі 2962 грн., визначено суму, що підлягає до бюджетного відшкодування позивачу в розмірі 329764 грн.

З 19.11.2009 по 25.11.2009 відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства в установі банку по декларації за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 по 31.07.2009.

За результатами перевірки складено акт № 5970/2304/33296820, в якому зазначено про завищення бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 633659 грн. та від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 115 394 грн.

У зв'язку з цим позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 133593 грн., зменшено від'ємне значення ПДВ, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 21354 грн.

В обох випадках, як встановлено у вищезгаданій поставі суду, позивачем складалися та надавалися відповідачу заперечення до актів перевірки. Заперечення позивача були залишені відповідачем без розгляду.

10.09.2009 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0003012304/0/39838, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 2962грн., штрафних санкцій - 1481 грн., а всього - 4443 грн., а також №0003002304/0/39837, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 1042025 грн., в тому числі за лютий 2009 року - на 408366 грн., за квітень 2009 року - 633659 грн.

10.12.2009 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004192304/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування на суму 129320 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1709 грн. за відшкодовані позивачу 4273 грн. із заявлених до відшкодування 133593 грн.

У той же час, як встановлено судом у справі (№ 2а-18200/10/2670), позивачем правомірно було визначено суму податкового кредиту. Судом також встановлено, що позивачем вірно, з дотриманням встановленого порядку відображалася сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню та залишок, який відносився на наступний звітний період. Суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 10.09.2009 № 0003002304/0/39837 та від 10.12.2009 № 0004192304/0 прийняті відповідачем всупереч вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів ст. 255 КАС України постанова, яка набрала законної сили , є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі , для їхніх правонаступників, а також для всіх органів , підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України . Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін .

У взаємозв'язку з наведеним, слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, вищенаведена постанова суду, яка набрала законної сили та в якій встановлені обставини щодо законності формування позивачем вищенаведених сум бюджетного відшкодування, є обов'язковою для ДПІ та, відповідно, для суду у даній справі.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід зазначити також наступне.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.05 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.05 за №843/11123 (надалі - Інструкція), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктами 3.1, 3.6 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Зворотний бік картки особового рахунку відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування , й інше).

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Відповідно до підпунктів 4.2.1, 4.2.2 пункту 4.2 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум.

Таким чином, з урахуванням також положень пунктів 8.2., 8.3. Інструкції, будь-які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, розрахунки з бюджетом та облік сум бюджетного відшкодування здійснюється на особовому рахунку платника податків, а отже наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані особових рахунків (карток особових рахунків) правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відображали реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.

В даному випадку, враховуючи те, що судом було встановлено факт того, що дії ДПІ призвели до фактичного зменшення вищенаведених сум бюджетного відшкодування, у зв'язку із визнанням судом протиправними дій ДПІ у Дарницькому районі м. Києва зі зменшення ТОВ "Тораторг" сум, заявлених до відшкодування по податковим деклараціям, які не були відображені на особовому рахунку позивача, а саме: за лютий 2009 року в розмірі 408366 грн.; за квітень 2009 року в розмірі 633659 грн., за серпень 2009 року в розмірі 133593 грн. та в силу положень ст. 124 Конституції України, наведене судове рішення зумовлювало обов'язок вжиття ДПІ заходів по відновленню становища, що існувало до вчинення ДПІ вищевказаних протиправних дій.

У взаємозв'язку з наведеним, під час розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до ДПІ з листом від 10.11.2011 р. № 92, отримання якого ДПІ не заперечується, в якому, з посиланням на те, що рішення суду набрало законної сили у зв'язку з постановленням ухвали КААС від 20.09.2011 р.

У той же час, як встановлено під час розгляду справи, відповідач не вчинив жодних заходів по відновленню становища, що існувало до вчинення вищенаведених протиправних дій, у т.ч. станом на час розгляду справи.

Під час розгляду справи ДПІ не довела наявності законних підстав для не відновлення становища, що існувало до вчинення нею вищенаведених протиправних дій щодо зменшення сум бюджетного відшкодування, факт зменшення яких по особовому рахунку позивача встановлений у вищезгаданій постанові суду.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для: (1) визнання протиправною бездіяльності ДПІ з не відновлення на особовому рахунку позивача сум, заявлених до відшкодування по податковим деклараціям з ПДВ: за лютий 2009 року в розмірі 408 366 грн., за квітень 2009 року в розмірі 633 659 грн., за серпень 2009 року в розмірі 133 593 грн. та про наявність підстав для (2) зобов'язання ДПІ відобразити на особовому рахунку позивача станом на дати фактичного отримання декларацій з ПДВ суми, заявлені до відшкодування по податковим деклараціям, а саме: за лютий 2009 року в розмірі 408 366 грн., за квітень 2009 року в розмірі 633 659 грн., за серпень 2009 року в розмірі 133 593 грн. (станом на 18.09.2009 р.), законність заявлення яких, як вже зазначалося вище, встановлена судом.

Що стосується подання позивачем уточнюючих розрахунків та відносин, що виникли у зв'язку з цим та призвели до прийняття оскаржуваних рішень, під час розгляду справи встановлено наступне.

(1) Так, як вбачається з пояснень позивача, з метою відновлення його прав на вищезгадані суми бюджетного відшкодування, 17.05.2012 р. позивачем подано декларацію з ПДВ за № 9027358450 із статусом «звітна нова» за квітень 2012 р., де, крім іншого, звітним періодом, за який уточнюються помилки визначено квітень 2009 рік.

У декларації у рядку 23.1. визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку також визначена у розмірі 633 659 грн.

Одночасно з декларацією 17.05.2012 р. позивачем подано Уточнюючий розрахунок № 9027358267 із статусом «додаток до декларації» де звітним періодом визначено квітень 2012 р., а періодом, за який виправляються помилки - квітень 2009 р.

У рядку 23.1. уточнюючого розрахунку «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку», а також відомості «уточнений показник» та «різниця», визначені у розмірі 633 659 грн., та, при цьому, «показник, який уточнюється» - відображений прочерком.

Уточнюючий розрахунок поданий разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 633 659 грн., визначеній у податковій декларації з ПДВ за квітень 2009 року. Позивачем також подано довідку про залишок суми від'ємного значення.

У той же час, відповідно до рішення ДПІ, оформленого у формі повідомлення від 18.05.2012 р. за № 4445/10/18-216, Уточнюючий розрахунок з ПДВ за квітень 2009 року не визнаний податковою звітністю оскільки одночасно з уточнюючим розрахунком повинні подаватися всі необхідні додатки повним пакетом та однією датою.

Тобто, відповідно до зазначеного рішення ДПІ зазначена податкова звітність не прийнята ДПІ (відмовлено у прийнятті).

Зазначене рішення, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не оскаржувалось .

Окрім того, листом від 28.05.2012 р. № 4869/10/15-318 ДПІ від позивача витребувала пояснення та їх документальне підтвердження на підтвердження суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012 року, зокрема: реєстри податкових накладних за липень 2010 року та за періоди, в яких виникло від'ємне значення, копії первинних документів за квітень 2012 року.

(2) Окрім того, щодо згаданого вище періоду (відшкодування за квітень 2009 р.) позивачем також подано 31.05.2012 р. Уточнюючий розрахунок за № 9030490479 із статусом «самостійний документ», де звітним періодом визначено травень 2012 року, а період, за який виправляються помилки - вересень 2011 року.

У рядку 23.1. Уточнюючого розрахунку «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку», а також відомості «уточнений показник» та «різниця», визначені у розмірі 633659 грн., та, при цьому, «показник, який уточнюється» - відображений прочерком.

Уточнюючий розрахунок поданий разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 633659 грн., визначеній у податковій декларації з ПДВ за квітень 2009 року .

У той же час, відповідно до рішення ДПІ , оформленого у формі повідомлення від 05.06.2012 р. за № 5358/10/18-216, Уточнюючий розрахунок з ПДВ за вересень 2011 року не визнаний податковою звітністю оскільки одночасно з уточнюючим розрахунком повинні подаватися всі необхідні додатки повним пакетом та однією датою.

Тобто, відповідно до зазначеного рішення ДПІ зазначена податкова звітність не прийнята ДПІ (відмовлено у прийнятті).

Зазначене рішення, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не оскаржувався.

(3) 17.05.2012 р. позивачем подано Уточнюючий розрахунок за № 9027429215 із статусом «самостійний документ», де звітним періодом визначено травень 2012 р., а період, за який виправляються помилки - вересень 2011 року.

У рядку 23.1. Уточнюючого розрахунку «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку», а також відомості «уточнений показник» та «різниця», визначені у розмірі 408366 грн., та, при цьому, «показник, який уточнюється» - відображений прочерком.

Уточнюючий розрахунок поданий разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 408366 грн. де також зазначено про період, за який виправляються помилки - вересень 2011 року та зазначається прохання перерахувати бюджетне відшкодування у сумі 408366 грн., визначене у податковій декларації з ПДВ за лютий 2009 року.

У той же час, відповідно до рішення ДПІ, оформленого у формі повідомлення від 31.05.2012 р. за № 5125/10/18-216, Уточнюючий розрахунок з ПДВ за вересень 2009 року не визнаний податковою звітністю оскільки одночасно з уточнюючим розрахунком повинні подаватися всі необхідні додатки повним пакетом та однією датою.

Тобто, відповідно до зазначеного рішення ДПІ зазначена податкова звітність позивача не прийнята ДПІ (відмовлено у прийнятті).

З наведеного вбачається, що у всіх наведених випадках ДПІ не прийняла вищезгадану податкову звітність позивача , про що у кожному випадку прийнято рішення, які оформленні у формі відповідного повідомлення ДПІ, які у свою чергу позивачем не оскаржувались.

У той же час, відносно поданої позивачем 17.05.2012 р. податкової декларацію з ПДВ за № 9027358450 («звітна нова» за квітень 2012 р., де, крім іншого, звітним періодом, за який уточнюються помилки, визначено квітень 2009 рік) ДПІ проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акт від 12.06.2012 р. № 2905/1530/33296820. Перевіркою встановлено, що згідно даних декларації за квітень 2012 р. відсутнє від'ємне значення ПДВ, що може бути використано в розрахунку бюджетного відшкодування. У зв'язку з цим встановлено порушення п. 200.1., 200.3., 200.4. ПК України та завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012 р. в розмірі 633 659 грн.

Окрім того, відносно вищезгаданого уточнюючого розрахунку за вересень 2011 року (№9027429215 від 17.05.2012 р.) також проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 408 366 грн. за вересень 2011 року за результатами якої складено акт від 12.06.2012 р. № 2906/1530/33296820. Перевіркою встановлено, що згідно даних декларації за вересень 2011 року відсутнє від'ємне значення ПДВ, що може бути використано в розрахунку бюджетного відшкодування. У зв'язку з цим встановлено порушення п. 200.1., 200.3., 200.4. ПК України та завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012 р. в розмірі 408 366 грн.

На підставі зазначених висновків актів перевірок прийнято оскаржувані рішення.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 49.11. ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

При цьому, згідно з п. 49.12. ПК України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Окрім того, згідно з п. 49.13. ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відтак, повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності є формою рішення податкового органу, яке може бути оскаржено та, у разі встановлення неправомірності відмови у прийнятті податкової звітності, вона вважається прийнятою у день її фактичного подання.

В даному випадку, як вже зазначалося, у всіх наведених вище випадках подання позивачем податкової звітності, відносно подання якої ДПІ надалі проведено перевірки та прийнято оскаржувані рішення, ДПІ було прийнято рішення про неприйняття цієї звітності . Зазначені рішення позивачем не оскаржувались та, відповідно, податкова звітність не є прийнятою податковим органом. Оскільки ця звітність не є прийнятою, наведені в ній відомості не відображаються в базах даних ДПІ та по особовому рахунку, що, крім іншого, вбачається з положень п/п. 4.14.3. Методичних рекомендації, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 р. № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України».

Виходячи з наведеного, вищезгадана податкова звітність, яка не прийнята ДПІ, не створює правових наслідків у вигляді формування на підставі такої звітності додаткових податкових вигод позивача в базах даних ДПІ та по його особовому рахунку позивача, а отже, така звітність не може зумовлювати проведення камеральної перевірки, яка за змістом п/п. 75.1.1. ПК України проводиться відносно прийнятої звітності та задекларованих в ній показників та, відповідно, внаслідок не відображення даних такої звітності в базах даних ДПІ, висновки ДПІ відносно неправомірності формування позивачем даних такої звітності, є безпідставними, є такими, що прийняті без врахування наведених вище обставин.

З огляду на наведене, спірні рішення, які прийняті на підставі зазначених висновків актів перевірок, не можуть вважатися законними і обґрунтованими.

При цьому слід додати, що згідно із зазначеними вище заявами про повернення сум бюджетного відшкодування, що були залучені до уточнюючих розрахунків, позивачем по суті продубльовані за ті самі періоди ті самі суми бюджетного відшкодування, що були заявлені у попередні періоди, щодо формування яких судом прийнято рішення про законність та обґрунтованості заявлення зазначених сум до бюджетного відшкодування, що у свою чергу, навіть у випадку прийняття ДПІ цієї звітності, не призводило б до викривлення показників звітності та заявлення до бюджетного відшкодування додаткових сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності оскаржуваної позивачем бездіяльності відповідача, а також законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим та виходячи з положень ч.2 ст.11 та п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, як зазначено вище, а також про зобов'язання відповідача вчинити дії, як зазначено вище, та про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень. На поверненні судового збору представник позивача у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРАТОРГ» (код з ЄДР 33296820; адреса: 02088, м. Київ, Дарницький район, вул. Дяченка, 20 Б, офіс 8) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС з не відновлення по особовому рахунку ТОВ «ТОРАТОРГ» (код з ЄДР 33296820) сум, заявлених до бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з ПДВ: за лютий 2009 року у розмірі 408 366 грн., за квітень 2009 року у розмірі 633 659 грн., за серпень 2009 року у розмірі 133 593 грн.

Зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС відобразити по особовому рахунку ТОВ «ТОРАТОРГ» (код з ЄДР 33296820) станом на дати фактичного отримання податкових декларацій з ПДВ суми, заявлені до бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з ПДВ: за лютий 2009 року - у розмірі 408 366 грн., за квітень 2009 року - у розмірі 633 659 грн., за серпень 2009 року - у розмірі 133 593 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС від 25.06.2012 р. № 0000591530 та № 0000581530.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2013 р.