Ухвала

від 11.11.2015 по справі 2а-16045/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року м. Київ К/800/28654/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Юрченко В.П.,

за участю секретаря Загороднього А.А.,

та представників сторін:

позивача - Колесник В.В.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014

у справі № 2а-16045/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРАТОРГ" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Інспекції, що полягала у невідновленні в особовому рахунку Товариства сум, заявлених до відшкодування у податковій декларації за лютий 2009 року в розмірі 408 366 грн., за квітень 2009 року в розмірі 633 659 грн., за серпень 2009 року в розмірі 133 593 грн.;

зобов'язати Інспекцію відновити зазначені суми по особовому рахунку Товариства станом на дати фактичного отримання відповідних податкових декларацій;

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.06.2012 № 0000591530, № 0000581530.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014, позов задоволено.

Судові рішення зі спору мотивовані тим, що правомірність відображення Товариством у податковому обліку від'ємного значення ПДВ у вказаних сумах установлена судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-18200/10/2670, а тому відповідні дані податкової звітності мають бути перенесені до даних картки особового рахунку платника. Також суди дійшли висновку, що в силу неприйняття Інспекцією поданих позивачем уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ зазначені документи не можуть слугувати предметом камеральної перевірки та підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати прийняті у справі судові акти та повністю відмовити у позові Товариства, посилаючись на недостовірність задекларованих платником даних податкової звітності.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, квітень, серпень 2009 року Товариством було задекларовано до відшкодування суми ПДВ у розмірах, відповідно, 408 366 грн., 633 659 грн. та 133 593 грн.

Правильність формування платником від'ємного значення ПДВ, включеного до розрахунку вказаних сум бюджетного відшкодування, встановлена судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-18200/10/2670, яким визнано протиправними дії Інспекції із зменшення зазначених сум ПДВ, заявлених до відшкодування, та визнано протиправними податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом за наслідками такого зменшення.

Втім зазначені суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню платникові з бюджету, не були відновленні в особовому рахунку Товариства.

У подальшому позивач подав до Інспекції уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Так, квітні 2012 року Товариством було уточнено показники податкової декларації за квітень 2009 року шляхом відображення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, в розмірі 633 659 грн.; також цю суму було включено платником до уточнюючого розрахунку, згідно з яким виправлялися показники податкової звітності Товариства за вересень 2011 року; уточнюючим розрахунком, поданим позивачем до Інспекції 17.05.2012, також було включено до рядка 23.1 декларації за вересень 2011 року «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» від'ємне значення ПДВ у розмірі 408 366 грн., заявлене до відшкодування у квітні 2009 року, а уточнюючим розрахунком від 16.05.2012 - до декларації за серпень 2009 року включено суму бюджетного відшкодування за цей період в розмірі 133 593 грн.

Втім вказані уточнюючі розрахунки не були визнані Інспекцією податковою звітністю з причин порушення платником порядку їх подання.

Інспекцією було проведено камеральну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства в установі банку за квітень 2012 року, оформлену актом від 12.06.2012 № 2905/1530/33296820. Перевіркою встановлено завищення платником суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за розглядуваний період, у сумі 633 659 грн.; наведений висновок слугував підставою для прийняття Інспекцією податкового повідомлення-рішення від 23.06.2012 № 0000581530, згідно з яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2012 року в розмірі 633 659 грн. із застосуванням 158 415 грн. штрафних санкцій.

В акті від 12.06.2012 № 2906/1530/33296820 камеральної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства в установі банку за вересень 2011 року відображено висновок Інспекції про завищення платником суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року у розмірі 408 366 грн.; у зв'язку з цим Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2012 № 0000591530 про визначення Товариству суми завищення бюджетного відшкодування за вересень 2011 року в розмірі 408 366 грн. із застосуванням 102 092 грн. штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276 (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

В силу пункту 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше) (пункт 3.6 Інструкції).

За правилами пункту 8.1 Інструкції у картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3 Інструкції податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.2001 за N 595/5786 (із змінами). Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

А тому суди з огляду на установлені судовим рішенням у справі № 2а-18200/10/2670 обставини щодо наявності у платника права на відшкодування з бюджету ПДВ за лютий 2009 року в розмірі 408 366 грн., за квітень 2009 року в розмірі 633 659 грн., за серпень 2009 року в розмірі 133 593 грн. правомірно задовольнили позовні вимоги про зобов'язання відповідача відобразити зазначені суми у картці особового рахунку платника.

В основу задоволення позовних вимог про скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень судами покладено висновок про відмову Інспекції визнати подані Товариством уточнюючі розрахунки податковою звітністю, що виключає можливість врахування даних таких уточнюючих розрахунків при визначенні податкових прав та обов'язків платника.

Втім такий висновок не відповідає матеріалам даної справи. Так, зі змісту акта камеральної перевірки від 12.06.2012 № 2905/1530/33296820 вбачається, що під час цієї перевірки Інспекцією досліджувалися дані саме податкової декларації за квітень 2012 року, в якій сума задекларованого бюджетного відшкодування не відповідає показникам рядка 22 цієї декларації (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду).

В акті камеральної перевірки від 12.06.2012 № 2906/1530/33296820 також аналізувалися показники декларації Товариства за вересень 2011 року та розбіжності між значеннями рядків 22 та 23.1 цієї декларації.

Втім вказана помилка не вплинула на прийняття судами правильного по суті спору рішення відносно цієї частини позовних вимог. Адже об'єктивна наявність у платника права на одержання бюджетного відшкодування у зазначених сумах підтверджена судовим рішенням у справі № 2а-18200/10/2670.

Згідно з пунктами 200.1 - 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, наведеними нормами Закону передбачено право платника на перенесення залишку від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів до податкового кредиту наступних звітних періодів до моменту його погашення з включенням відповідних сум до розрахунку бюджетного відшкодування.

Інспекцією не наведено доводів та не подано доказів щодо заявлення платником зазначених сум ПДВ до відшкодування поза межами строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України. Так само матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту погашення наявного у платника від'ємного значення ПДВ в оспорюваних сумах.

А відтак у відповідача не було підстав для зменшення платникові належних йому до повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування з ПДВ за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, що зумовлює незаконність останніх.

Оскільки помилковість окремих висновків судів не призвела до ухвалення ними неправильних по суту спору рішень, то процесуальні підстави для скасування оскаржуваних судових актів зі спору відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 у справі № 2а-16045/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько В.П. Юрченко