Постанова

від 20.03.2013 по справі 5011-10/14229-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2013 р. Справа№ 5011-10/14229-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача - не з'явились,

від відповідача -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрпромекспорт» від 31.01.13 б/н

на рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2013

у справі № 5011-10/14229-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКІМ», м. Дніпрпетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрпромекспорт», м. Київ

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2013 (суддя Котков О.В.) частково задоволено позов ТОВ "Акім" та стягнуто з ТОВ "ТД "Укрпромекспорт" 86445грн.50коп., як повернення попередньої оплати за непоставлений позивачем товар (металопрокат), 3829грн.81коп. неустойки, передбаченої п. 7.3. договору, та 409грн.19коп. - 3 % річних. Припинено провадження у справі в частині стягнення 40000грн. повернення попередньої оплати в зв'язку з поверненням вказаної суми відповідачем позивачу після звернення останнім до суду. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач в повному обсязі не поставив оплачений позивачем товар, що останнім не заперечується.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив його скасувати, в частині стягнення 3829грн.81коп. неустойки. Апелянт зазначає, що пунктом 7.3 договору передбачено відповідальність постачальника за порушення строків поставки, тоді як в даному випадку відповідачем частково поставлено товар вчасно і має місце недопоставка. Відповідач вважає, що відповідальність за недопоставку договором не передбачена, тому відсутні підстави для стягнення неустойки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначивши про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність поданої скарги.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належними чином. Зокрема, необхідно зазначити, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 про прийняття апеляційної скарги до провадження була надіслана апелянту на вказану ним в поданій апеляційній скарзі адресу для кореспонденції, проте була повернута до суду відділом органу зв'язку з приміткою "за закінченням терміну зберігання".

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

24.07.2012 року між ТОВ "Акім" (позивач-покупець) та ТОВ "ТД "Укрпромекспорт" (відповідач-постачальник) укладено договір поставки № УП12720, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти на умовах викладених в договорі, металопрокат, асортимент, кількість та ціна якого вказані у специфікаціях, оформлених як додатки до договору, які є його невід'ємними частинами.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у специфікаціях до договору поставки.

З матеріалів справи вбачається, що в липні 2012 року позивач перерахував на користь відповідача 193939грн. за товар по договору, що підтверджується платіжним дорученням № 917 від 26.07.2012.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що строк поставки товару - протягом 5 (п'яти) робочих днів після 100% передоплати, що узгоджується з умовами укладеної між сторонами специфікації № 1 від 24.07.2012 до договору.

Таким чином, строк поставки продавцем покупцю товару, в силу п. 4.2. договору, визначено до 02.08.2012 включно.

Судом встановлено, що після оплати позивачем вартості товару за договором в липні 2012 року відповідачем було поставлено позивачу металопрокат тільки на суму 57 493грн.50 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000471 від 31 липня 2012.

З метою повернення сплаченої на користь відповідача попередньої оплати позивач звертався до останнього з претензіями № 108 від 06.08.2012, № 119 від 20.08.2012 та №132 від 04.09.2012 в яких покупець вимагав продавця повернути кошти за недопоставлений товар.

Відповідач відповіді на претензії не надав, товар не поставив, попередню оплату не повернув. В той же час відповідач надіслав позивачу акт звірки взаєморозрахунків станом на 03.10.2012 в якому підтвердив свою заборгованість перед відповідачем в сумі 136445грн. Позивачем вказаний акт розглянуто та зроблено зауваження, а саме зазначено про заборгованість у розмірі 142129грн.50коп., з врахуванням необхідності повернення суми неякісно поставленого товару в розмірі 5684грн.

Також, судом встановлено, що 03.10.2012 року продавець перерахував на користь покупця 10000грн., як повернення попередньої оплати за недопоставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням № 2548.

Позивач звернувся до суду з позовом зазначаючи, що на виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача 193939грн., проте отримав товар лише на суму 57 493грн.50коп., а на суму 5684грн. постачальник поставив товар неналежної якості, отже відповідач має повернути покупцю перераховані ним кошти пропорційно розміру недопоставленого товару з урахуванням коштів за поставлений товар неналежної якості, а саме: в сумі 142129грн.50коп. (193939грн. - 57 493грн.50коп. + 5684грн.). Крім того позивач просив стягнути з відповідача 4205грн.47коп. неустойки, передбаченої п. 7.3 договору, та 841грн.09коп. - 3 % річних, відповідно до вимог ст. 625 КЦ України.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 2 статті 693 встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з вищевикладеного відповідач не заперечує отримання від позивача попередньої оплати, згідно умов договору, як і не заперечує недопоставку ним товару оплаченого позивачем.

Зокрема, як зазначалось вище, відповідач перерахував на користь покупця 10000грн., як повернення передплати за недопоставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням № 2548. Крім того, після звернення покупця до суду відповідач сплатив на його користь частину боргу за заявленим позовом в сумі 40000грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи оригіналами платіжних доручень № 2919 від 06.12.2012 та № 2949 від 12.12.2012.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 86445грн.50коп. повернення попередньої оплати за недопоставлений товар (193939грн. суми попередньої оплати - 57493грн.50коп. поставлено товару - 50000грн. повернення відповідачем порередньої оплати за недопоставлений товар =86445грн.50коп.).

При цьому вірними є висновки суду щодо припинення провадження у справі в частині стягнення 40000грн. попередньої оплати, в зв'язку з поверненням вказаної суми відповідачем позивачу після звернення останнім до суду.

Також необхідно зазначити про безпідставність тверджень позивача про неякісність частини одержаної ним продукції (5684грн.), оскільки документи про неякісність чи повернення неякісної продукції сторонами не складались.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у випадку порушення постачальником строків постачання товару, останній на вимогу покупця сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості товару, який не поставлено вчасно, за кожний день прострочення.

Відповідачем порушено вимоги договору щодо строків поставки товару, тому висновки суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 3829грн.81коп. за період з 03.08.2012 по 10.10.2012, за уточненим розрахунком суду, є вірними.

Вірним є й висновок суду про стягнення з відповідача 409грн.19коп. - 3% річних за період з 04.09.2012 по 10.10.2012, згідно вимог ст. 625 ЦК України, за уточненим розрахунком суду.

Заперечення відповідача викладені в поданій апеляційній скарзі зводяться до того, що пунктом 7.3 договору передбачено відповідальність постачальника за порушення строків поставки, тоді як в даному випадку відповідачем частково поставлено товар вчасно і має місце недопоставка, відповідальність за яку договором не передбачено, тому відсутні підстави для стягнення неустойки.

Проте, такі заперечення відповідача є безпідставними, оскільки вищевказаним пунктом 7.3 договору передбачено сплату неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості товару, який непоставлено вчасно. Отже, позивачем нараховано неустойку відповідно до п. 7.3 договору на суму непоставленого вчасно товару.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2013 у справі №5011-10/14229-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрпромекспорт» - без задоволення.

2. Справу №5011-10/14229-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.