Рішення

від 26.03.2013 по справі 910/1773/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1773/13 26.03.13

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус»

товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кора»

про стягнення 2 025 534,50 грн.

Представники:

від позивача: Рощик Г.О. - представник за довіреністю б/н від 30.11.2011 року;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кора» про стягнення 2 025 534,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.06.2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» (далі - відповідач-1, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 11167654000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику, а позичальник прийняв кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 175 000,00 доларів США у порядку і на умовах визначених даним договором.

В порушення умов договору відповідач-1 не виконав взяті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим, станом на 08.01.2013 року, в останнього виникла перед банком заборгованість по кредиту в розмірі 149 810,56 дол. США та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 90 373,26 дол. США.

11.06.2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кора» (поручитель за договором) укладено договір поруки № 120154, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитом відповідати за невиконання товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» (боржник за договором) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11167654000 від 11.06.2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

08.12.2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого, до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» перейшло права вимоги до позичальників публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», зокрема, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» за кредитним договором № 11167654000 від 11.06.2007 року.

Відповідно до вищевикладеного, позивач звернувся до суду з вимогами про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кора» заборгованості по кредиту в розмірі 149 810,56 дол. США (1197 435,81 грн.), заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 90 373,26 дол. США (722 353,48 грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 4 488,25 дол. США (35 874,58 грн.) та пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 8 741,48 дол. США (69 870,63 грн.).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.01.2013 року порушено провадження у справі № 910/1773/13, розгляд справи призначено на 11.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.02.2013 року, в зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та невиконанням останніми вимог суду, розгляд справи відкладено на 25.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.02.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та невиконанням останніми вимог суду, розгляд справи відкладено на 11.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.03.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-2, невиконанням відповідачами вимог суду та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 26.03.2013 року.

В судове засідання 26.03.2013 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких і повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кора» заборгованості по кредиту в розмірі 149 810,56 дол. США (1197 435,81 грн.), заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 90 373,26 дол. США (722 353,48 грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 4 488,25 дол. США (35 874,58 грн.) та пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 8 741,48 дол. США (69 870,63 грн.), а також 40 510,70 грн. судового збору.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились вимоги суду не виконали, про поважні причини неявки повноважних представників відповідачів суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належний чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

11.06.2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - позивач, банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» (далі - відповідач-1, позичальник за договором) укладено кредитний договір (САП - кредитна лінія у валюті суб'єкту господарської діяльності - забезпечення відразу) № 11167654000.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 175 000,00 доларів США у порядку і на умовах, визначених даним договором. Вказана сума дорівнює еквіваленту 883 750,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладання договору.

Згідно п. 1.2.2. кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, а саме до 11.06.2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору.

У відповідності до положень п. 1.3.1 кредитного договору, за використання коштів за даним договором встановлюється процентна ставка в розмірі 13 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

Згідно п. 1.3.4 кредитного договору, позичальник зобов'язався сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, позичальник зобов'язаний використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені кредитним договором.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 175 000,00 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківською випискою за кредитним договором та меморіальним ордером № 0604211429 прим.1 від 12.06.2007 року. Проте, в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 149 810,56 доларів США та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 90 373,26 доларів США.

Пунктом 4.6 кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний повернути достроково в повному розмірі кредит та плату за кредит, зокрема, у випадку застосування банком будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього договору в порядку, визначеному розділом 11 договору.

Згідно п. 5.5. кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більше ніж на 5 календарних днів та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право зміни термін кредиту та/або плати за кредитом за цим договором в порядку, встановленому розділом 11 цього договору.

У відповідності до п. 11.1 кредитного договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 08.01.2013 року факт наявності заборгованість за кредитним договором № 11167654000 від 11.06.2007 року по кредиту в розмірі 149 810,56 дол. США та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 90 373,26 дол. США, позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору, у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 25 % річних від суми простроченої заборгованості, розраховану за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360», але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір встановлений чинним законодавством України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дії позичальника є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищенаведене, у позичальника виникли зобов'язання перед банком щодо сплати пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 4 488,25 дол. США та пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 8 741,48 дол. США, згідно розрахунку наведеного банком.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

11.06.2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кора» (поручитель за договором) укладено договір поруки № 120154, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» (боржник за договором) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11167654000 від 11.06.2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно п. 1.3. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п. 1.4. договору поруки).

У відповідності до положень п. 2.2. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'являти свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення такої вимог (рекомендованим листом).

Згідно зі статтею 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

08.12.2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк (продавець за договором) та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 3749.

Згідно п. 2.1 договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, з урахуванням положень цього договору та відповідно до них, продавець погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі.

У відповідності до додатку № 1 до договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» перейшло права вимоги до позичальників публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», зокрема, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» за кредитним договором № 11167654000 від 11.06.2007 року.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

18.10.2012 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кора» з претензіями № 02.1.-5814 та № 02.1-5815 про погашення заборгованості за кредитним договором № 11167654000 від 11.06.2007 року, а також повідомив відповідачів про відступлення публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» прав вимоги за кредитним договором № 11167654000 від 11.06.2007 року та договором поруки № 120154 від 11.06.2007 року. Направлення зазначених претензій підтверджується описами вкладення в цінні листи та списком згрупованих цінних відправлень та фіскальними чеками від 18.10.2012 року. Проте зазначені претензії залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» перед публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 11167654000 від 11.06.2007 року встановлений судом, тому позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кора» заборгованості по кредиту в розмірі 149 810,56 дол. США, що згідно з встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 08.01.2013 року еквівалентно 1 197 435,81 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 90 373,26 дол. США, що згідно з встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 08.01.2013 року еквівалентно 722 353,48 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 4 488,25 дол. США, що згідно з встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 08.01.2013 року еквівалентно35 874,58 грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 8 741,48 дол. США, що згідно з встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 08.01.2013 року еквівалентно 69 870,63 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Домус» (03194, м. Київ, вул. Зодчих, 30, кв. 296, ідентифікаційний код 30405246) та товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кора» (03194, м. Київ, вул. Зодчих, 30, кв. 296, ідентифікаційний код 23162225) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) заборгованість по кредиту в розмірі в розмірі 149 810 (сто сорок дев'ять тисяч вісімсот десять) дол. США 56 центів, що згідно з встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 08.01.2013 року еквівалентно 1 197 435 (один мільйон сто дев'яносто сім тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 81 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 90 373 (дев'яносто тисяч триста сімдесят три) дол. США 26 центів, що згідно з встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 08.01.2013 року еквівалентно 722 353 (сімсот двадцять дві тисячі триста п'ятдесят три) грн. 48 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 4 488 (чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) дол. США 25 центів, що згідно з встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 08.01.2013 року еквівалентно 35 874 (тридцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн.58 коп. та пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 8 741 (вісім тисяч сімсот сорок один) дол. США 48 центів, що згідно з встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 08.01.2013 року еквівалентно 69 870 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 63 коп., а також судовий збір в розмірі 40 510 (сорок тисяч п'ятсот десять) грн. 69 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 01.04.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий