Рішення

від 27.03.2013 по справі 762/72/13- ц

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

провадження 2/762/675/13

справа № 762/72/13-ц

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

« 19 березня 2013 року м. Севастополь

Балаклавський районний суд міста Севастополя

у складі: головуючого, судді - Дибець О.М.

при секретарі - Постіковій О.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 1 жовтня 2012 року - ОСОБА_2, представника Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» на підставі довіреності № 20795/012-12 від 29 грудня 2012 року - Морозова В.Я. заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Балаклавського районного суду міста Севастополя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Кальфа-1», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської ради і Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго», - про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками, відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

11 січня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Балаклавського районного суду міста Севастополя із зазначеною позовною заявою в порядку цивільного судочинства і остаточно просить суд :

- Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування земельними ділянками НОМЕР_1 за Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯІ № 083925 і НОМЕР_2 за Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯІ № 018938, які їй належать на праві приватної власності і розташовані у межах землекористування Садівничого товариства «Кальфа-1», шляхом підключення до мереж енерго- і водопостачання;

- Стягнути з Садового товариства «Кальфа-1» на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 783 гривень, у відшкодування моральної шкоди 6000 гривень, а усього - 6783 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 за договорами купівлі-продажу, укладеними 10 травня 2012 року, є власницею вказаних земельних ділянок, проте у зв'язку з нездійсненням оплати вступного внеску їй відмовили у прийнятті в члени Садівничого товариства «Кальфа-1», унаслідок чого було припинено постачання на земельні ділянки електричної енергії та води, відтак, вона просить суд усунути перешкоди у здійсненні права користування своїм майном шляхом приєднання належних їх земельних ділянок до мережі електро- і водопостачання.

Крім того, через такі неправомірні дії відповідача, вважає позивачка, їй було завдано майнової шкоди, яка полягає у пошкодженні садивного матеріалу і зіпсутті продуктів харчування, а також моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 1 жовтня 2012 року ОСОБА_2 наполягала на задоволенні позовної заяви з викладених підстав.

Правовими підставами заявлених позовних вимог позивачкою та її представником обрані положення ст. ст. 391, 1166, 1167 Цивільного кодексу України.

Представник Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» на підставі довіреності від 29 грудня 2012 року Морозов В.Я., залученого до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, висловив думку про наявність підстав для задоволення позову, відзначивши, що відносини з постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу споживачеві регламентуються правилами публічного договору.

Представник Садівничого товариства «Кальфа-1» у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений за зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресою місцезнаходження, тобто відповідно до встановленого процесуальним законом порядку.

Ураховуючи, що представник позивача не заперечував проти вирішення справи на підставі наявних у справі доказів за відсутності представників відповідача, суд, керуючись приписами ст. ст. 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача і представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, усебічно і повно з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази заочно, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, виходячи з такого.

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки (реєстровий № 348), укладеного 10 травня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, остання набула право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0.0397 га (кадастровий № 8536300000:05:005:0499), розташовану у межах землекористування Садівничого товариства «Кальфа-1» у Балаклавському районі міста Севастополя.

Крім того, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки (реєстровий № 344), укладеного 10 травня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, остання також набула право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0.0458 га (кадастровий № 8536300000:05:005:0373), розташовану у межах землекористування Садівничого товариства «Кальфа-1» у Балаклавському районі міста Севастополя.

Як убачається з копій Витягів з Державного реєстру правочинів, у відповідністю з положеннями статті 210 Цивільного кодексу України, договори купівлі-продажу були зареєстровані, а на посвідчення виникнення права власності на зазначені земельні ділянки ОСОБА_1 було видано Державні акти на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 083925 та Серії ЯИ № 018938.

У судовому засіданні представник позивачки у порядку, передбаченому частиною 1 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, визнала, що її довіритель ОСОБА_1 не є членом Садівничого товариства «Кальфа-1» (ідентифікаційний код юридичної особи 23448588) і не внесла передбачених статутом вступних, членських та цільових внесків, у зв'язку з чим у червні 2012 року садівничим товариством було припинено постачання електричної енергії і води на земельні ділянки, власником яких вона є.

Стверджуючи, що відключення від мереж електро- і водопостачання порушує її право користування згаданими земельними ділянками, є незаконним і потягло заподіяння їй майнової та моральної шкоди, позивачка ОСОБА_1 пред'явила позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном шляхом підключення земельних ділянок до мереж електро- і водопостачання та відшкодування майнової та моральної шкоди.

За своєю організаційно-правовою природою Садівниче товариство «Кальфа-1» належить до товариств (стаття 83 Цивільного кодексу України) у формі обслуговуючого кооперативу, який у відповідністю зі статтею 2 Закону України «Про кооперацію» № 1087-IV від 10 липня 2003 року утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а за напрямом діяльності є садово-городнім (стаття 6 цього Закону).

Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 і 3 Закону України «Про кооперацію», нормами яких надано дефініцію таким поняттям як кооперація, кооператив і визначено мету та основні завдання кооперації, саме задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативів є конститутивним напрямком їх діяльності і головною передумовою утворення.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви; особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Частиною 1 статті 10 цього Закону встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через свої представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

За змістом чч. 1, 2 статті 19 цього Закону вступний і цільовий внесок члена кооперативу є джерелом формування майна кооперативу, при цьому, на відміну від вступного, цільовий внесок вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу і за сенсом положень статті 2 Закону України «Про кооперацію» є поворотним, тобто повертається члену кооперативу в разі припинення членства.

Приєднання кооперативу до мереж електро- і водопостачання і надання цих ресурсів з метою подальшого кінцевого їх споживання членами споживчого кооперативу здійснюється за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, визначення якого наведено у статті 714 Цивільного кодексу України, за рахунок коштів спеціального фонду кооперативу, що переважно формується за рахунок цільових внесків.

Отже, ураховуючи, що ОСОБА_1 не є членом Садівничого товариства «Кальфа-1», не внесла вступного і встановленого рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) цього кооперативу цільового внеску, який мав бути повернутий попереднім власникам придбаних нею земельних ділянок, ОСОБА_1 не вправі розраховувати на задоволення власних потреб за рахунок тих результатів діяльності кооперативу, що досягнуті виключно з метою задоволення потреб його членів та за їх рахунок і обґрунтовується особливою метою утворення і діяльності кооперативних організацій.

Дійшовши такого висновку, суд відзначає, що застосування до цих правовідносин положень цивільного законодавства про обов'язковість надання послуг постачання через приєднану мережу кінцевому споживачеві за його зверненням, тобто за змістом правової конструкції публічного договору, визначеного у статті 633 Цивільного кодексу України, є вочевидь хибним, адже така діяльність не є метою діяльності кооперативу і не узгоджується з інтересами його членів.

Таким чином, пред'явлений у зв'язку з відключенням належних позивачці земельних ділянок від мереж електро- і водопостачання позов не має своїм підґрунтям власне встановленого факту належності їй права на отримання цих ресурсів, а сам обраний спосіб поновлення порушеного права, з урахуванням положень статті 391 і статті 714 Цивільного кодексу України, а також конкретних положень Закону України «Про кооперацію», є неналежним та незастосовним до виниклих правовідносин, оскільки речово-правовий спосіб захисту, яким у даному випадку є вчинення негаторного позову, не може застосовуватись в організаційно-правових та зобов'язальних правовідносинах.

У цьому зв'язку належить враховувати, що постачання ресурсів через приєднану мережу, у тому числі електроенергії і води, не утворює предмету здійснення права користування земельною ділянкою, відтак, не може бути предметом захисту із застосуванням негаторного позову, адже у протилежному випадку ніяк не пояснити нічим необмежене здійснення невизначеним колом осіб своїх повноважень щодо тих об'єктів нерухомого майна, які не приєднані до таких мереж.

Щодо решти позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок припинення постачання електроенергії та води на земельні ділянки, то такі не підлягають задоволенню, ураховуючи, що в діях відповідача не встановлено протиправності, яка належить до складу деліктного правопорушення і є передумовою задоволення деліктного позову (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України).

Таким чином, заочно розглянувши справу в присутності представника позивачки і представника третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами заочно, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 15, 16, 391, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 3, 10, 11, 19, 20, 27 Закону України «Про кооперацію», ст. ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158, 174, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Кальфа-1», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської ради і Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго», - про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками, відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Роз'яснити, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо позивач не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя Дибець О.М.