Ухвала

від 21.03.2013 по справі 2а-11851/12/0170/12

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-11851/12/0170/12

21.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 13.12.12 у справі № 2а-11851/12/0170/12

за позовом Приватного підприємства "Капреч" (вул. Ентузіастів, 5,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95014)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.12р. №0006212204, №0006202204,

ВСТАНОВИВ:

Приватне Підприємство «Капреч» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби з вимогами про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі від 18.10.2012 № 0006212204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 628622,25 грн.; та від 18.10.2012 № 0006202204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 785777,75 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.12 позов Приватного підприємства "Капреч" - задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 18.10.2012 №0006212204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 628622,25 грн.; та від 18.10.2012 №0006202204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 785777,75 грн.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Капреч» є юридичною особою.

У період з 24.09.2012 по 28.09.2012 року посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова перевірка ПП «Капреч» з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ТОВ «ВТК «Окнополь» (ЄДРПОУ 32271261), ПП «Габарит груп» (ЄДРПОУ 35941644), ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ 3227161) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

Перевірку проведено відповідно до положень п.п. 78.1.1., п. 78.1. т. 78 Податкового Кодексу України на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 19.09.2012 року № 2169(т.1 а.с.208).

За результатами проведеної перевірки був складений Акт № 6875/22-1/33713669 від 05.10.2012 року (далі за текстом - Акт перевірки) (т.1 а.с. 23-39), за висновками якого були встановлені наступні порушення:

- П. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2.,п.п.5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97- ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток назальну суму 645989,00 грн. за період 1-й квартал 2010- 1-й квартал 2011;

- П.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97- ВР (з наступними змінами та доповненнями) та п.п.14.1.202,п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 516791,00 грн. в тому числі протягом лютого 2010-лютого 2011.

На підставі акту перевірки податковим органом були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 18.10.2012 року № 0006202204, яким було збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 645989 грн. за основним зобов'язанням та 139788,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 18.10.2012 року № 0006212204, яким було збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 516791,00 грн. за основним зобов'язанням та 111831,25грн. - за штрафними санкціями.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що формування позивачем податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно акту перевірки № 6875/22-1/33713669 від 05.10.2012 року, відповідачем було зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 в загальній сумі 2583955грн, та податкового кредиту з ПДВ в сумі 516791,00 грн., сформованих за рахунок господарських відносин позивача щодо придбання товарів (послуг) з ПП «Укторгпартнер», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Кримторг», ПП «Габарит груп».

До вказаного висновку відповідач дійшов з урахуванням того, що діяльність постачальників Позивача , а саме: ПП «Укторгпартнер», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Кримторг», ПП «Габарит груп», визнається Відповідачем такими, що має ознаки "фіктивності" з посиланням на наступну використану інформацію:

- акт від 06.04.12р. №19/22/36693415 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Укрторгпартнер», код за ЄДРПОУ 36693415, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акт від 06.04.12р. №22/22/32272161 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Кримторг», код за ЄДРПОУ 32272161, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акт від 06.04.12р. №9/22/35941644 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Габарит-Груп», код за ЄДРПОУ 35941644, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акт від 06.04.12р. №20/22/36070617 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ВТК «Окнополь», код за ЄДРПОУ 36070617, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

Так, відповідач посилається на те, що вказані підприємства є - «вигодо набувачами» у зв'язку з порушенням кримінальної справи № 69-0146, за обвинуваченням директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_3, за ч.3 ст.212 КК України та інших осіб, у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

При цьому в акті перевірки використані матеріали досудового слідства по вказаній кримінальній справі.

Правочини між позивачем та його контрагентами, відповідем визнано нікчемними відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 203, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, а також моральним засадам суспільства.

З такими доводами не погоджується колегія суддів, оскільки за приписами ч. 4 ст. 72 КАС України належним та допустимим доказом цієї обставини може бути лише вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили. Самі по собі окремі процесуальні документи в кримінальній справі не можуть бути доказами відсутності або наявності будь-яких обставин, які є предметом доказування в адміністративній справі, про що вірно зазначив суд першої інстанції у своїй постанові.

Перевіряючи висновок відповідача щодо завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, судовою колегією зазначається наступне.

У перевіряємий період правовідносини регулювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.4.1. ст. 4 цього Закону валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.11р.) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; складені під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення, та містять необхідні реквізити.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з зі здійснення господарських операцій.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення викладені в нормах Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Колегією суддів встановлено, та не заперечується відповідачем, що позивачем по вказаним контрагентам було сформовано валові витрати та податковий кредит за рахунок витрат на придбання товару (продуктів харчування):

- з ПП «Кримторг» - лютий 2010 - на суму 83640,88 грн.(69700,73 грн. та ПДВ -13940,15 грн.); березень 2010 - 227413,98 грн., квітень 2010 - 147686,93 грн., травень 2010 - 248016,51 грн.;

- з ПП «Габарит-Групп» - червень 2010 - на суму 138536,96, липень 2010 -99536,01 грн.;

- з ПП «Укторгпартнер» - серпень 2010- на суму236393,62 грн., вересень 2010 - 587306,10 грн., жовтень 2010 - 330215,59 грн., листопад 2010 - 279068,4 грн., січень 2011 - 51086,74 грн.

- ТОВ «ВТК «Окнополь» - грудень 2010 - на суму 306122,63 грн., січень 2011 - 138944,93 грн., лютий 2011 226785,95 грн.

Виконання господарських зобов'язань з контрагентами підтверджується витратними та податковими накладними:

- з ПП «Кримторг» - лютий 2010 (т.11а.с.66-62); березень 2010 (т.9 а.с.2-7), квітень 2010 (т.7 а.с.20-25), травень 2010 (т.2.а.с.91-200);

- з ПП «Габарит-Групп» - червень 2010 (т.6.а.с.38-44), липень 2010 (т.6.а.с.181-187);

- з ПП «Укторгпартнер» - серпень 2010(т.4.а.с.132-138), вересень 2010 (т.3.а.с.30- 43), жовтень 2010(т.5.а.с.79-88), листопад 2010 (т. 11 а.с.215-224), січень 2011 (т.8.а.с.151,154)

- ТОВ «ВТК «Окнополь» - грудень 2010 (т..10 а.с.1-11), січень 2011 (т.8а.с.150,152, 155), лютий 2011 (т.8 а.с.57-63).

Облік придбаних товарів позивачем здійснювався в книзі обліку придбаних товарів , копії яких додано до витратних документів.

Колегією суддів встановлено, що оплату отриманого товару здійснено за рахунок готівкових коштів, що підтверджується фіскальними чеками РРО та авансовими звітами витрачання коштів, виданих під звіт.

Копії регістрів бухгалтерського обліку долучено до матеріалів справи.

Наявність у користуванні у позивача транспортного засобу, на якому можливо здійснювати транспортування товару, підтверджується договором про співробітництво від 01.01.2010.

Судом першої інстанції та колегією суддів також перевірено факти використання в господарській діяльності позивача шляхом подальшої реалізації придбаних товарів та встановлено, що придбані товари було реалізовано за договорами купівлі -продажу, в межах договорів на закупівлю товарів за державні кошти з відділами закладів освіти м. Сімферополя для забезпечення діяльності дитячих садків (т.1 а.с.133- 163, т.2.а.с.33-89), видатковими та податковими накладними (т.2.а.с. 101-255,т. 3 а.с. 45-260, т.4.а.с.1-68, т.4.а.с.139-140, 137-260, т.5.а.с.1-76, т.5.а.с.88-260, т.6.а.с.45-164, 188-275, т.7 а.с.26-260, т.8 а.с.1-34,55-56, 66-123, 181-232, т.9 а.с.8-272, т.10 а.с.12-250, т.11 а.с. 63-103, т.11 а.с.117-212, т.11 а.с.224-260, т.12 а.с.33-58) та отримано економічний ефект у вигляді доходу.

Судова колегія враховує, що за умовами укладених договорів позивачем постачався товар до кінцевого споживача за державні кошти за наявності рахунку, накладної, та паспорту (сертифікату якості) товару (т.1.а.с.165- 194).

Крім того, зведені дані щодо придбання та реалізації придбаних товарів наведено в таблицях, доданих до матеріалів справи (т.12 а.с.59-71).

Рух товарів відображено в бухгалтерському обліку позивача по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.1.а.с.218-)

Відповідач фактично декларує, що відносини між Позивачем та його контрагентами мають ознаки фіктивності, посилаючись на абз. 4 ч.1 ст. 55-1 Господарського Кодексу України. Проте дана норма сама по собі не визначає, що у разі наявності таких ознак господарська діяльність є фіктивною, а лише надає підстави для звернення до суду з позовами про припинення діяльності таких осіб, тобто господарська діяльність може бути визнана фіктивною лише у судовому порядку.

Судовою колегією безперечно встановлено, що відповідачем під час перевірки не досліджувалось та не встановлювалось наявність намірів у позивача створювати для себе податкову вигоду.

Колегія суддів зазнчає, що з наявності взаємовідносин між контрагентами не випливає обов'язок будь-якої сторони щодо перевірки дотримання іншою стороною податкової дисципліни, невиконання податкової дисципліни тягне відповідальність, яка має індивідуальний характер.

Судовою колегією також встановлено, що в наслідок реалізації ПП «Укторгпартнер», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Кримторг», ПП «Габарит груп» позивачем отриманий дохід в межах своєї господарської діяльності, тобто господарські операції мали реальний характер, за їх наслідками відбулись зміни в активах позивача.

Колегією суддів установлено, що позивачем сформовано та внесено до податкової звітності валові витрати за рахунок господарських операцій ПП «Укторгпартнер», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Кримторг», ПП «Габарит груп» на підставі належних документів бухгалтерського обліку, в яких відображається зміст господарської операції, таким чином у позивача відсутнє завищення валових витрат у періоді, що перевірявся.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ судова колегія встановила наступне.

На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані податкові накладні, виписані контрагентами, платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів на рахунки контрагентів за укладеними договорами, а також надані видаткові накладні.

Спірні суми ПДВ включені за фактом отримання від постачальників - ПП «Укторгпартнер», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Кримторг», ПП «Габарит груп», податкових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи, які є належним чином оформленими, про що свідчать їх копії, які долучені до матеріалів справи.

Суми податкового кредиту включено до податкових декларацій відповідних періодів (т.1а.с.224-250, т.2 а.с.1-28).

Таким чином, висновки відповідача про заниження ПДВ не відповідають зазначеним Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р., так як норми цих актів визначають, що єдиною підставою, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.

Колегією суддів безперечно встановлено факт здійснення господарських операцій та встановлено, що товар від ПП «Укторгпартнер», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Кримторг», ПП «Габарит груп» позивач отримав, що підтверджується видатковими накладними, сплатив вартість товару, в тому числі ПДВ та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності.

Таким чином, позивачем, під час формування податкового кредиту, були дотримані положення Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування податкового кредиту за грудень 2010 року) та Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

У матеріалах справи наявні копії відповідних банківських виписок та інших первинних документів. Всі первинні документи, що підтверджують здійснення між позивачем та контрагентомами господарських операцій, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. В акті перевірки не надано належної оцінки первинним документам позивача, а акти про неможливість проведення зустрічних звірок по ПП «Укторгпартнер».

Судова колегія зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків, що відображено в бухгалтерському обліку позивача, та не спростовано відповідачем.

Враховуючи відсутність доказів порушень оформлення податкових накладних, товарність господарських операцій, судова колегія дійшла висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового Кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось позивачем правомірно.

Таким чином, судова колегія вважає, необґрунтованими, висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за період, що перевірявся.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції який обґрунтовано задовольнив адміністративний позов у повному обсязі, оскільки такого висновку суд першої інстанції дійшов вірно та повно з'ясувавши обставини справи та правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.12 у справі № 2а-11851/12/0170/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна