Постанова

від 28.03.2013 по справі 826/1045/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2013 року № 826/1045/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке індустріальне представництво" до Державної податкової інспекції Печерському районі міста Києва Державної податкової служби прочасткове скасування податкових повідомлень - рішень № 0010382203 від 15.10.2012 та № 0010372203 від 15.10.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке індустріальне представництво" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0010382203 від 15.10.2012 частково на суму 843 904,00 грн. та № 0010372203 від 15.10.2012 частково на суму 177 343,00 грн., з яких 168 780,00 грн. за основним платежем та 8 563,00 грн. штраф.

У судовому засіданні 04.02.2013 були допитані свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які в порядку статті 141 Кодексу адміністративного судочинства України були приведені до присяги, зі змістом статей 384, 385 Кримінального кодексу України були ознайомлені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2011. Підставою для нарахування сум податку на додану вартість та зменшення сум від'ємного значення з податку на прибуток став висновок податкового органу про відсутність реальної можливості поставки ПІІ ТОВ "Німецьке індустріальне представництво" товарів (робіт, послуг) контрагентами ТОВ "Індастріал Технік Сервіс", ПП "Енерго - Комплекс", ТОВ "Адея Капітал", ТОВ "Компанія Алексус ЛТД".

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що суми податку на додану вартість, за рахунок яких було сформовано податковий кредит у розмірі 168 780,00 грн. та витрати у розмірі 843 904,00 грн., які були віднесені до валових були сформовані по правовідносинам з ТОВ "Індастріал Технік Сервіс" за договорами № 03/11 від 21.03.2011 та № 05/11 від 08.04.2011, ПП "Енерго - Комплекс" за договорами постачання № 013005 від 30.05.2011, № 012809 від 28.09.2011, №011606 від 16.07.2011, ТОВ "Компанія Алексус ЛТД" за договором № 04-12 від 01.02.2012, які мали реальний характер, та за якими було поставлено товар використаний позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 06.03.2013 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 13.02.2013 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені під час судових засідань аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 777/22-3/20010868 від 28.09.2012.

У судовому засіданні 13.02.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 10.08.2011 по 21.09.2011 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке індустріальне представництво" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2011.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 852938 грн. та порушення статті 185, 188, 189, пунктів 198.2, 198.3,198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 169780 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Відповідно до наданих документів встановлено, що ПІІ ТОВ "Німецьке індустріальне представництво" мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Індастріал Технік Сервіс" за договорами № 03/11 від 21.03.2011 та № 05/11 від 08.04.2011 предметом яких є здійснення поставки товару: тягові кислотні акумуляторні батареї та зарядні пристрої.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Індастріал Технік Сервіс" анульоване 07.11.2011.

Відповідно до довідки № 91/2302/37017910 від 24.11.2011 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Індастріал Технік Сервіс" (код ЄДРПОУ 37017910) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків - контрагентами за червень 2011р." вбачається проведення ТОВ "Індастріал Технік Сервіс" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадку, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру.

ПІІ ТОВ "Німецьке індустріальне представництво" в перевіряємому періоді мало фінансово - господарські відносини з ПП "Енерго - Комплекс" за договором постачання № 013005 від 30.05.2011, предметом якого є здійснення поставки товару - пильник, ремкомплект рульового циліндра управління, кульовий шарнір.

Згідно з довідкою № 1384/232/31033654 від 30.09.2011 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Енерго - Комплекс" (код за ЄДРПОУ 31033654) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_3) за період серпень 2010р., квітень, червень, липень 2011р., та з ФОП ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_4) за період серпень 2010р., квітень, червень, липень 2011р." встановлено відсутність у ПП "Енерго - Комплекс" об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям в серпні 2010 року, квітні, червні та липні 2011 року та порушення частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 665, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених по ланцюгу придбання ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та постачання підприємствам ймовірним покупцям в серпні 2010 року, квітні, червні та липні 2011 року.

Відповідно до довідки № 21/222/31033654 від 05.04.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Енерго - Комплекс" (код за ЄДРПОУ 31033654) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_3) за період лютий, жовтень 2011р. та ФОП ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_4) за жовтень 2011р." встановлено відсутність у ПП "Енерго - Комплекс" об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям в лютому, жовтні 2011 року, також порушення частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 665, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених по ланцюгу придбання ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та постачання підприємствам ймовірним покупцям в лютому, жовтні 2011 року.

Відповідно до наданих документів встановлено, що ПІІ ТОВ "Німецьке індустріальне представництво" мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Адея Капітал" за договором № 10/08-1 від 10.08.2011 предметом якого є здійснення поставки товару - папір офісний.

Відповідно до акта № 912/22-2/37317539 від 19.04.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Адея Капітал", код за ЄДРПОУ 37317539 щодо підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Полігаз Глобал" (код ЄДРПОУ 35632880) за травень, вересень 2011 року, операції ТОВ "Адея Капітал" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, з огляду на що ТОВ "Адея Капітал" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

ПІІ ТОВ "Німецьке індустріальне представництво" мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Компанія Алексус ЛТД" за договором № 04-12 від 01.02.2012 предметом якого є здійснення поставки товару - тягова акумуляторна батарея.

Згідно з довідкою № 2201/22-4/37567248 від 04.07.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Алексус ЛТД" (код ЄДРПОУ 37567248) щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "ТЕТО" (код ЄДРПОУ 36678664) за лютий - березень 2012 року" звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Компанія Алексус ЛТД" за лютий - березень 2012 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22,185 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про відсутність реальної можливості поставки ПІІ ТОВ "Німецьке індустріальне представництво" товарів (робіт, послуг) контрагентами ТОВ "Індастріал Технік Сервіс", ПП "Енерго - Комплекс", ТОВ "Адея Капітал", ТОВ "Компанія Алексус ЛТД".

За результатами перевірки складено акт № 777/22-3/20010868 від 28.09.2012.

03.10.2012 Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке індустріальне представництво" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби були подані заперечення на акт № 777/22-3/20010868 від 28.09.2012 за результатами розгляду яких листом № 8283/10/22-310 від 10.10.2012 "Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки" повідомлено про те, що висновки акту перевірки залишаються без змін.

15.10.2012 на підставі акту перевірки № 777/22-3/20010868 від 28.09.2012 були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0010382203 від 15.10.2012, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 852 938 грн. та № 0010372203 від 15.10.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 178 340 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 8563 грн.

24.10.2012 Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке індустріальне представництво" до Державної податкової служби у місті Києві була подана скарга на податкові повідомлення - рішення № 0010372203 від 15.10.2012 та № 0010382203 від 15.10.2012, яка рішенням № 8642/10/2-114 від 17.14.2012 про результати розгляду первинної скарги залишена без задоволення, податкові повідомлення - рішення без змін.

26.12.2012 Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке індустріальне представництво" до Державної податкової служби України була подана скарга на податкові повідомлення - рішення № 0010372203 від 15.10.2012 та № 0010382203 від 15.10.2012, яка рішенням №606/6/10-2115 від 15.01.2012 про результати розгляду скарги залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке індустріальне представництво" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішення № 0010382203 від 15.10.2012 в частині зменшення суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 843 904,00 грн. та № 0010372203 від 15.10.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 177 343,00 грн. та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню в зазначеній частині звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та здійснених витрат до складу валових є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валових витрат для цілей визначення об'єктом оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що, відповідач необґрунтовано дійшов висновку про відсутність реальної можливості поставки товару по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Індастріал Технік Сервіс" за договорами № 03/11 від 21.03.2011 та № 05/11 від 08.04.2011, ПП "Енерго - Комплекс" за договорами постачання № 013005 від 30.05.2011, № 012809 від 28.09.2011, №011606 від 16.07.2011, ТОВ "Компанія Алексус ЛТД" за договором № 04-12 від 01.02.2012, оскільки вони мали реальний характер та за ними було сплачено та отримано товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинними документами.

На підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ТОВ "Індастріал Технік Сервіс" позивачем надано суду копії договорів № 03/11 від 21.03.2011 та № 05/11 від 08.04.2011, з доданими до них специфікаціями, видаткових накладних № 6 від 10.06.2011 та № 5 від 10.06.2011, додаткової угоди до договору № 03/11 від 21.03.2011 з додатком.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В наданих позивачем видаткових накладних в графі "Відвантажив(ла)" міститься підпис та печатка ТОВ "Індастріал Технік Сервіс", водночас не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила підпис.

Таким чином, з видаткових накладних є неможливим встановити, хто саме їх підписав, а отже встановити особу, яка відвантажила товар.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що видаткові накладні, копії яких надані позивачем на підтвердження здійснення поставки товару не можуть бути прийняті судом у якості первинних документів, а отже підтверджувати факт здійснення ТОВ "Індастріал Технік Сервіс" поставки позивачу товару.

На підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ПП "Енерго - Комплекс" позивачем надано суду копії договорів поставки № 013005 від 30.05.2011, № 012809 від 28.09.2011, №011606 від 16.07.2011, специфікацій до них, видаткових накладних № 53005 від 22.07.2011, №92804 від 07.10.2011, № 062204 від 22.06.2011.

Відповідно до пункту 2.3 договорів поставки № 013005 від 30.05.2011, № 012809 від 28.09.2011, №011606 від 16.07.2011 оплата за товар здійснюється на підставі рахунків - фактур.

Таким чином, документом, який має підтверджувати факт здійснення поставки товару, зокрема, є рахунок - фактура.

Позивачем рахунків - фактур суду надано не було, як не було зазначено про причини неможливості надання таких документів.

На підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ТОВ "Компанія Алексус ЛТД" позивачем надано суду копії договору № 04-12 від 01.02.2012, специфікації до нього та видаткової накладної № РН-0000130 від 08.02.2012.

В наданій позивачем податковій накладній № РН-0000130 від 08.02.2012 в графі "Від постачальника*" міститься підпис та печатка ТОВ "Компанія Алексус ЛТД" та графі "Отримав(ла)" міститься лише підпис", водночас не зазначено посаду та дані осіб, які вчинили зазначені підписи.

Таким чином, з видаткової накладної є неможливим встановити, хто саме їх підписав, а отже встановити особу, яка відвантажила товар та його прийняли.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що видаткова накладна, копія якої надана позивачем на підтвердження здійснення поставки товару не може бути прийнята судом у якості первинного документа, а отже підтверджувати факт здійснення ТОВ "Компанія Алексус ЛТД" поставки позивачу товару.

Документів на підтвердження факт транспортування товару, зокрема товарно - транспортних накладних чи дорожних листів, та доказів на підтвердження факту перерахування грошових коштів на користь ТОВ "Індастріал Технік Сервіс", ПП "Енерго - Комплекс", ТОВ "Компанія Алексус ЛТД" позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про неможливість надання таких документів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не надано суду вичерпного переліку первинних документів, які мали складатися відповідно до умов договорів укладених з ТОВ "Індастріал Технік Сервіс", ПП "Енерго - Комплекс" , ТОВ "Компанія Алексус ЛТД", а надані позивачем первинні документи на підтвердження факту здійснення поставки товару та оплати за нього по взаємовідносинам з контрагентами з ТОВ "Індастріал Технік Сервіс" за договорами № 03/11 від 21.03.2011 та № 05/11 від 08.04.2011, ПП "Енерго - Комплекс" за договорами постачання № 013005 від 30.05.2011, № 012809 від 28.09.2011, №011606 від 16.07.2011, ТОВ "Компанія Алексус ЛТД" за договором № 04-12 від 01.02.2012 складні з порушенням вимог чинного законодавства та не можуть належним чином засвідчувати факт здійснення поставки товару, а також те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження здійснення транспортування товару та перерахування коштів зазначеним контрагентам, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності договорів укладених з контрагентами ТОВ "Індастріал Технік Сервіс", ПП "Енерго - Комплекс" , ТОВ "Компанія Алексус ЛТД", а отже не доведено факт здійснення поставки товару.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин з контрагентами ТОВ "Індастріал Технік Сервіс" за договорами № 03/11 від 21.03.2011 та № 05/11 від 08.04.2011, ПП "Енерго - Комплекс" за договорами постачання № 013005 від 30.05.2011, № 012809 від 28.09.2011, №011606 від 16.07.2011, ТОВ "Компанія Алексус ЛТД" за договором № 04-12 від 01.02.2012, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке індустріальне представництво" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0010382203 від 15.10.2012 частково на суму 843 904,00 грн. та № 0010372203 від 15.10.2012 частково на суму 177 343,00 грн., з яких 168 780,00 грн. за основним платежем та 8 563,00 грн. штраф - відмовити повністю .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов