Постанова

від 14.11.2006 по справі 6/355-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

14.11.2006                                                                                  

Справа № 6/355-06 

Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії        

суддів:

головуючого судді:     Ясир Л.О. -доповідач, 

суддів:                            Герасименко І.М.,

Прудніков В.В.    

при секретарі судового

засідання:     Нурулаєвої Г.Ю.   

за участю представників

сторін:      

від позивача:  Обелець Людмила Михайлівна заступник

керівника, довіреність №18-24  від

14.09.05;

           від відповідача:  ОСОБА_1підприємець, паспорт НОМЕР_1  від 05.03.96;

розглянувши у відкритому судовому

засіданні  апеляційну скаргу   фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду

Дніпропетровської області  від  05.09.06 у справі №6/355-06

за

позовом відкритого акціонерного товариства ”Запорізький завод

феросплавів” м.Запоріжжя       

до

фізичної особи -приватного підприємця ОСОБА_1м.Дніпропетровськ

          про стягнення

25682 грн.40 коп.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство

„Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя звернулося до господарського суду

Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 25 682 грн. 40 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

відповідач,  не належним чином виконував

умови договору НОМЕР_2., чим порушив зобов'язання сторони по договору.

Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 05.09.06 по справі № 6/355-06 (суддя Коваленко

О.О.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що

відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших

актів цивільного законодавства. За порушення умов зобов'язання щодо якості

(комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти

відсотків вартості неякісних (не комплектованих) товарів (робіт, послуг), що передбачено

ч.1 п.2 абз.2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду,

приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення

скасувати  та прийняти нове рішення, яким

відмовити ВАТ „Запорізький завод феросплавів” у повному обсязі. Скаржник

вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області є незаконним і

не обґрунтованим та підлягає скасуванню з причини неправильного застосування

норм процесуального та матеріального права.

Відкрите акціонерне товариство

”Запорізький завод феросплавів” вважає доводи заявника безпідставними, просить

рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши представників сторін,

обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова

колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних

підстав.

На підставі договору НОМЕР_2. та

додаткової угоди до ньогоНОМЕР_3приватний підприємець ОСОБА_1, м.

Дніпропетровськ поставив відкритому акціонерному товариству ”Запорізький завод феросплавів”,

м. Запоріжжя меблі на загальну суму 38 660,80 грн., в тому числі дивани

„малютка” -16 одиниць та крісла-ліжки -8 одиниць на суму 20880,00 грн.

Факт поставки та прийняття товару

підтверджується накладною НОМЕР_4рахунком НОМЕР_5 прибутковим ордером НОМЕР_6

(а/с 15-17). Вартість поставленого товару оплачена позивачем платіжним

дорученням НОМЕР_7від 18.04.06 р. (а/с 21).

Меблі були поставлені у розібраному

вигляді в упаковці виробника і при зборці їх на базі відпочинку, що належить

позивачу, було встановлено невідповідність розмірів диванів - „малютка” та

крісел-ліжок розмірам, узгодженим в специфікації НОМЕР_3.

Листом від 26.05.06 р. позивач

запросив відповідача направити для участі в прийомі меблів компетентного

представника, який прибув 31.05.06 р. з довіреністю від 31.05.06 р. (а/с 22,

23).

За участю представника відповідача

було складено акт прийому товару за якістю, яким встановлено невідповідність

розмірів поставленого товару розмірам, вказаним у додатковій угоді НОМЕР_3.

Уповноважений представник відповідача складений акт не підписав, будь-яких

письмових зауважень до нього не надав.

В зв'язку з цим 08.06.06 р. було

проведено експертизу товару Запорізькою торгово-промисловою палатою, за

висновками якої габаритні розміри наданої до експертизи м'якої меблі у

кількості 24 облікових одиниць, які складаються із:

- диван „малютка” у кількості 16

одиниць;

- крісел-ліжок у кількості 8

одиниць;

не відповідають умовам додаткової

угоди №3 від 03.04.2006 р. (специфікація п.п.8,9) до договору НОМЕР_2. Ці відхилення

значно перевищують граничні розміри, встановлені міждержавним стандартом ДОСТ

19917-93 „Меблі для сидіння та лежання. Загальні та технічні умови” п.2.2.12 та

республіканського стандарту РСТ-УРСР 1950-84 „Меблі побутові за індивідуальними

замовленнями. Загальні та технічні умови” (а/с 27-28).

         Листами від 01.06.06 р., від 09.06.06

р. позивач запропонував відповідачу протягом п'яти робочих днів розпорядитися

товаром та повернути його вартість в сумі 20880 грн. Докази відправки листів

знаходяться в матеріалах справи (а/с25-26, 29-30). Забракований товар прийнято

на відповідальне збереження.

Незадоволення вимог позивача

змусило його звернутися до суду з позовом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт поставки товару з порушенням

умов додаткової угоди НОМЕР_3 до договору НОМЕР_2 підтверджено матеріалами

справи. Прийом меблів проведено у відповідності з вимогами Інструкції

Державного арбітража СРСР, в строки встановлені п.9 цієї Інструкції.

У відповідності зі ст. 268

Господарського кодексу України у разі поставки товарів, якість яких не

відповідає стандартам, ТУ чи зразкам покупець має право відмовитися від їх

прийняття і оплати, а якщо товари уже оплачені -вимагати повернення сплаченої

суми. Отже, позовні вимоги щодо стягнення вартості меблів, від прийняття яких

позивач відмовився обґрунтовано задоволені господарським судом, а доводи

викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються вище викладеним.

Щодо штрафних санкцій, нарахованих

позивачем у відповідності з п.5.4. договору та ст. 269 Господарського кодексу

України, то судова колегія вважає, що вони задоволенню не підлягають, виходячи

з наступного.

П.5.4. договору НОМЕР_2

встановлено, що при виявлені прихованого заводського дефекту в меблях поставщик

здійснює заміну дефектного товару в термін 15 банківських днів від дати

складання акта.

Якщо заміна товару неможлива,

поставщик повинен повернути перераховані кошти протягом 15 банківських днів після

строку, встановленого для його заміни. У випадку затримки повернення

грошових коштів в обумовлений строк, з поставщика стягується пеня в розмірі

0,1% від суми не повернутих коштів за кожний день прострочки.

Отже, умовами відповідальності за

цим пунктом договору є неможливість заміни забракованого товару та  неповернення грошових коштів після спливу

строку, встановленого для заміни товару.

Як вбачається з матеріалів справи,

позивач заміни забракованого товару не вимагав та строк для цього не

встановлював.

Ст. 269 Господарського кодексу

України, на підставі якої стягнуто 20% штрафу, відсилає до ст. 231, якою

передбачено стягнення штрафу в такому розмірі у разі, якщо, порушено

господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом

господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення

пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання

фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного

кредиту.

Жодна із сторін даного спору не

належить до державного сектора економіки, а правовідносини сторін базуються на

звичайному господарському договорі, тому стягнення штрафу на підставі ст. 231,

269 Господарського кодексу України є помилковим. Рішення суду першої інстанції

в цій частині позову прийнято з порушенням норм матеріального права, що згідно

зі ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для

часткового скасування рішення.

При розгляді даної справи

апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно зі ст. 101

Господарського процесуального кодексу України він не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

Щодо розгляду справи за відсутністю

відповідача в судовому засіданні, то він двічі був належним чином повідомлений

про час та місце його проведення.

На час розгляду справи по суті

місцевий господарський суд не знав і не міг знати, що приватний підприємець

ОСОБА_1 хворіє, оскільки відповідач не повідомив суд про це. За таких обставин

судове рішення не може бути скасовано з вказаної підстави.

З урахуванням вище викладеним та

керуючись ст. ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

                                        П О С Т

А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м.Дніпропетровськ  - задовольнити частково.

Рішення господарського суду

Дніпропетровської  області від 05.09.06

року по справі №6/255-06 - частково скасувати, виклавши його резолютивну

частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_8) на користь

Відкритого акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів”, 69035,

м.Запоріжжя, вул. Діагональна,11, (р/р 26005130029045 в ЗАТ КБ „Приватбанк”

м.Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) 20 880  гривень 00 коп. основного боргу, 208 грн.

80 коп. державного мита, 95 грн. 94 коп. витрат на інформаційно технічне

забезпечення судового процесу.  В решті

позову відмовити.

В поворот виконання  рішення по даній справі частково припинити

стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_8) на користь Відкритого акціонерного товариства

„Запорізький завод феросплавів”, 69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна,11, (р/р

26005130029045 в ЗАТ КБ „Приватбанк” м.Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ

00186542) 4176 грн. 00 коп. штрафа,626 грн. 40 коп. пені,48 грн. 02 коп.

державного мита, 22 грн. 06 коп. витрат 

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за наказом господарського

суду Дніпропетровської області від 22.09.06р. у справі  №6/355-06.

Головуючий суддя                                                

Л.О.Ясир

Суддя                                                                               

І.М.Герасименко

Суддя                                                                               

В.В.Прудніков

З оригіналом згідно

           Помічник судді                                        

О.В.Водопоєнко