Постанова

від 27.03.2013 по справі 5011-43/14305-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 5011-43/14305-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМирошниченка С.В., суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О. (доповідача), розглянувши касаційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 господарського суду міста Києва від 30.10.2012 у справі господарського суду№ 5011-43/14305-2012 міста Києва за заявоюДержавного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Никифор-Рода" провизнання банкрутом за участю представників скаржникаЄремов М.С., боржникане з'явилися,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 30.10.2012 у справі №5011-43/14305-2012 визнано розмір вимог ДПАТ "НАК "Украгролізинг", який подав заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Никифор-Рода" на суму 29 602 941,69 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ронського Романа Михайловича, призначено попереднє засідання на 20.12.2012.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 (головуючий суддя Пантелієнко В.О., судді Верховець А.А., Шипко В.В.) апеляційну скаргу ДПАТ "НАК "Украгролізинг" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2012 у справі № 5011-43/14305-2012 - без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями в частині призначення розпорядника майна, ДПАТ "НАК "Украгролізинг" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 та ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2012 у справі № 5011-43/14305-2012 в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ронського Р.М.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону. Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом (ч.ч. 1, 2 статті 3-1 Закону).

За приписами ч. 3 ст. 3-1 та ч. 5 ст. 13 Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб ( ч. 3 ст. 3-1 Закону).

Призначаючи розпорядником майна ТОВ "Никифор-Рода" арбітражного керуючого Ронського Р.М., місцевий господарський суд виходив, серед іншого, з дотримання принципу об'єктивності та незаінтересованості, встановивши, що дана кандидатура відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", має значний професійний дослід, а обмеження щодо здійснення Ронським Р.М. повноважень розпорядника майна відсутні. Відхилення запропонованої кредитором кандидатури арбітражного керуючого місцевий суд мотивував відсутністю інформації щодо наявності досвіду для здійснення повноважень розпорядника майна, відсутністю відомостей про підприємства, щодо яких ОСОБА_6 здійснював повноваження арбітражного керуючого, про завантаженість арбітражного керуючого на даний час.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 64 постанови від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Незважаючи на наявність права кредиторів запропонувати кандидатуру розпорядника майна, остаточно питання про обрання та призначення кандидатури розпорядника майна відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, оскільки пропозиція щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна є правом кредиторів у справі про банкрутство, якому (праву) відповідно до ст. 13 Закону не кореспондує обов'язок господарського суду приймати та призначати саме цю кандидатуру арбітражного керуючого.

Місцевий господарський суд, дотримуючись вимог абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглянув запропоновану ініціюючим кредитором кандидатуру розпорядника майна поряд з іншими та відхилив її, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про призначення розпорядником майна ТОВ "Никифор-Рода" арбітражного керуючого Ронського Р.М. є обґрунтованим та відповідає нормам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене підстав для зміни або скасування постановлених у справі ухвали місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 та ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2012 у справі № 5011-43/14305-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко Судді Т.Л. Барицька О.О. Хрипун