Постанова

від 14.03.2013 по справі 2а-8784/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8784/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: : Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Томко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне сучасне постачання» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ТОВ «Комплексне сучасне постачання» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 13 лютого 2012 року № 0000542307.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, складених ТОВ «ТПК «Техмашпостач».

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС - задовольнити частково, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2011 року - змінити виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції в разі правильного вирішення по суті справи чи питання, проте із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Комплексне сучасне постачання» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «ТПК «Техмашпостач» за період з 01 травня 2010 року по 30 червня 2011 року, про що сколено акт від 27 січня 2012 року № 34/1-23-70-34602106.

Зазначена перевірка була призначена на підставі постанови начальника СВ ПМ Бориспільської ОДПІ в рамках кримінальної справи № 05-8685.

На підставі акту перевірки від 27 січня 2012 року № 34/1-23-70-34602106 відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2012 року № 0000542307, яким позивачу нараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 325546 грн. 50 коп., з яких 288863 грн. 00 коп. - за основним платежем та 36683 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ТОВ «Комплексне сучасне постачання» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Комплексне сучасне постачання» суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган, згідно п. 86.9 ст. 86 ПК України, не мав права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не ґрунтуються на вимогах закону.

Судом встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Комплексне сучасне постачання» була призначена на підставі постанови начальника СВ ПМ Бориспільської ОДПІ в рамках кримінальної справи № 05-8685, порушеної за фактом скоєння фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Росаріо» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

У відповідності до п. 86.9 ст. 86 ПК України (тут та надалі норми Податкового кодексу України зазначені у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

На думку суду першої інстанції вказана норма права забороняє податковому органу приймати податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 27 січня 2012 року № 34/1-23-70-34602106 до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі № 05-8685.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправомірно застосовано до даних правовідносин положення п. 86.9 ст. 86 ПК України.

На думку колегії суддів з метою вірного розуміння та застосування вказаної норми правова необхідно враховувати також інші положення Податкового кодексу України, що регулюють правовідносини між податковим органом та платниками податків у разі порушення кримінальної справи у зв'язку з вчиненням кримінального злочину.

Згідно п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Зазначена норма права вказує на те, що податковий орган складає податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань юридичній особі, щодо керівника якої було порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), виключно після набрання законної сили обвинувальним вироком або постановою про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Обмежень щодо винесення податкового повідомлення-рішення відносно контрагентів юридичної особи, щодо керівника якої порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України, навіть якщо про порушення вимог податкового законодавства таким контрагентом стало відомо під час розслідування відповідної кримінальної справи, положення п. 58.4 ст. 58 ПК України - не містять.

Так само у вказаній нормі права не міститься заборони приймати податкові повідомлення-рішення щодо контрагентів юридичної особи, за фактом створення чи відносно керівника якої порушено кримінальну справу за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 102.2.2. п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті, якщо посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Згідно вказаних норм права податкове зобов'язання може бути визначене податковим органом без обмеження строком давності лише тому платнику податків, відносно керівника якого набрав законної сили вирок суду у кримінальній справі про визнання винним в ухиленні від сплати податків або постанова про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав.

Можливість нарахування податкових зобов'язань контрагентам платника податків, відносно керівника якого кримінальну справу про ухилення від сплати податків було завершено після спливу 1095 днів, положеннями ст. 102 ПК України - не передбачено.

Таким чином, позбавлення податкового органу права на винесення податкових повідомлень-рішень відносно ТОВ «Комплексне сучасне постачання» на підставі акту від 27 січня 2012 року № 34/1-23-70-34602106 до прийняття відповідного рішення у кримінальній справі № 05-8685 може призвести до неможливості визначення позивачу податкових зобов'язань з підстав закінчення строку давності.

Проаналізувавши п. 86.9 ст. 86 ПК України в сукупності з п. 58.4 ст. 58 та п. 102.1, п. 102.2 ст. 102 ПК України колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду лише щодо того платника податку, стосовно посадової особи якого було порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України.

Натомість по відношенню до контрагентів суб'єкта господарювання, відносно керівника якого розпочато оперативно-розшукову діяльність або досудове слідство, постанова про призначення перевірки є податковою інформацією у розумінні пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України, що була отримана у відповідності до пп. 72. 1. 5 ПК України, яка свідчить про можливе порушення вимог податкового законодавства та, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, може бути підставою для призначення позапланової перевірки.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що акт перевірки від 20 червня 2011 року № 448/40-40/25394566 може бути одночасно використаний як доказ у кримінальній справі № 05-8685, так і в якості підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2012 року № 0000542307.

Правильність зазначених висновків колегії суддів підтверджується також змінами, що були в подальшому внесені до п. 86.9 ст. 86 ПК України.

Таким чином, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про відсутність у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС права на винесення податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 27 січня 2012 року № 34/1-23-70-34602106.

Перевіряючи викладені у вказаному акті обставини, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ «Комплексне сучасне постачання» та ТОВ «ТПК «Техмашпостач» був укладений договір поставки № 040108 від 15 квітня 2010 року.

На підставі документів, складених ТОВ «ТПК «Техмашпостач», позивачем був сформований податковий кредит на суму 288863 грн. 00 коп.

Відповідач вважає такі дії ТОВ «Комплексне сучасне постачання» неправомірними з огляду на те, що операції із вказаними суб'єктам господарювання є безтоварними. Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що згідно актів Бориспільської ОДПІ Київської області від 07 квітня 2011 року № 280/7/23-1/36803875 та від 11 липня 2011 року № 487/7/23-1/36803875 ТОВ «ТПК «Техмашпостач» відсутнє за зареєстрованим місцем знаходження, на підприємстві відсутні основні засоби та трудові ресурси.

Разом з тим, доказів на підтвердження висновків, закріплених у зазначених актах перевірки ТОВ «ТПК «Техмашпостач», відповідач, в порушенням ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав.

Натомість самі по собі наведені відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «Комплексне сучасне постачання» та ТОВ «ТПК «Техмашпостач».

Проте, з огляду на наявність інформації, яка свідчить про можливе порушення позивач вимог податкового законодавства, колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «ТПК «Техмашпостач», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору поставки № 040108 від 15 квітня 2010 року, та які могли б спростувати доводи податкового органу про неможливість здійснення відповідних поставок контрагентом позивача.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

На підтвердження фактичного укладення та виконання договору поставки № 040108 від 15 квітня 2010 року позивач надав суду копії податкових та видаткових накладних, які складені з дотриманням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо асортименту, кількості та ціни товару, які узгоджуються між собою.

Згідно умов договору поставки № 040108 від 15 квітня 2010 року обов'язок доставки товару на адресу ТОВ «Комплексне сучасне постачання» покладався ТОВ «ТПК «Техмашпостач», у зв'язку з чим у позивача відсутні документи, які підтверджують перевезення товару.

З метою підтвердження подальшого використання придбаного у ТОВ «ТПК «Техмашпостач» товару в межах власної господарської діяльності, позивач надав суду докази реалізації такого товару третім особам.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив фактичне здійснення поставки за договором № 040108 від 15 квітня 2010 року та правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ТОВ «ТПК «Техмашпостач».

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що адміністративний позов ТОВ «Комплексне сучасне постачання» є обґрунтованим та підлягає задоволенню, однак з інших підстав, ніж зазначені в мотивувальній частині постанови суду від 23 жовтня 2011 року.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС - задовольнити частково, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2011 року - змінити шляхом зазначення, що підставою для задоволення адміністративного позову ТОВ «Комплексне сучасне постачання» є обставини, викладені в мотивувальній частині даної постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2011 року - змінити та зазначити, що підставою для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне сучасне постачання» є обставини, викладені в мотивувальній частині даної постанови.

В іншій частині постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 19 березня 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.