Ухвала
від 28.03.2013 по справі 2а-15030/12/2670
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15030/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державного підприємства «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково-дослідного експертно-криміналістичного центру» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2013 року у справі за позовом державного підприємства «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково-дослідного експертно-криміналістичного центру» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково-дослідного експертно-криміналістичного центру» (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004352220 від 18 жовтня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2013 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити вимоги адміністративного позову повністю.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Державне підприємство «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково-дослідного експертно-криміналістичного центру» є одним із засновником Договору про СД ДП «КОБЛНДЕКЦ», який зареєстровано Подільською районною державною адміністрацією м. Києва 25 грудня 2008 року та з 03 лютого 2009 року взято на податковий облік до ДПІ у Подільському районі м. Києва, як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 10711020000023981 та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200054298.

Основними видами діяльності підприємства є діяльність агентств нерухомості (КВЕД70.31.0), оброблення даних (КВЕД 72.30.0) та надання інших комерційних послуг (КВЕД 74.87.0).

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Договору про СД ДП «КОБЛНДЕКЦ» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Ліга - Груп» за серпень 2011 року, результати якої відображено в акті № 417/22-205/578378412 від 05 жовтня 2012 року.

Вказаним актом контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, а також ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі в сумі 116 000 грн.

До таких висновків відповідач прийшов, вважаючи, що господарські операції, за результатами яких позивачем у періоді, що перевірявся, сформовано податковий кредит, здійснені позивачем на підставі безтоварного договору, укладеного позивачем з контрагентом ТОВ «Ліга - Груп».

На підставі акта перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 18 жовтня 2012 року № 0004352220, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 116 000 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 29 000 грн.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача стосовно нереальності укладеного позивачем правочину знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29 серпня 2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Ліга-Груп» (виконавець) укладено Договір №21. Згідно даного договору виконавець зобов'язується встановити комплекси програмного забезпечення по веденню бази даних комп'ютерної програми «Автоматизована інформаційно-пошукова система «Автоексперт», постійного оновлювати комплекси програмного забезпечення по веденню бази даних комп'ютерної програми «Автоматизована інформаційно-пошукова система «Автоексперт», а також надавати консультативні послуги по технології, технічним та програмним засобам взаємодії, у т.ч. по телефону, за першою вимогою Замовника в межах робочого часу, встановленого у виконавця. Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати зазначені послуги за цінами та в строки, встановлені в Договорі.

Податковий кредит в розмірі 29 000 грн. за серпень 2011 року СД ДП «КОБЛНДЕКЦ» було сформовано за рахунок вищезазначеного Договору з ТОВ «Ліга-Груп».

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та формування податкового кредиту в спірних правовідносинах, які виникли в березні 2011 року, регулюють норми Податкового кодексу України № 2755 - VI від 02 грудня 2010 року, який набув чинності з 01 січня 2011 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналізуючи вказані правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що необхідними умовами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, Податковий Кодекс України пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

В обґрунтування правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення апелянт посилається на ту обставину, що договір позивача з його контрагентом є формальним, оскільки укладений без мети настання реальних наслідків та спрямований на отримання податкової вигоди.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарської операції, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту підприємства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховим Судом України (постанова №239/11 від 14 листопада 2011 року № 21-339а11 у справі за позовом Приватного підприємства - фірми «Асоль» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення - рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС отримали від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС акт про результати перевірки ТОВ «Ліга-Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2011 року - січень 2012 року № 304/22--3011 від 31 серпня 2012 року, яким встановлено, що за адресою реєстрації підприємство не знаходиться (також підтверджується поясненнями власником приміщення, яка пояснила, що ніколи не укладала договорів оренди приміщення з TOB «Ліга Груп»).

Також гр. ОСОБА_2, що значиться директором ТОВ «Ліга Груп» зазначено, що документів фінансово-господарської діяльності, первинних документів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт жодного разу не підписував, звітності до органів ДПІ не підписував не складав та не подавав. Печатку на будь-яких звітних та первинних документах не ставив. Довіреності на представлення інтересів від свого імені та від імені TOB «Ліга-Груп» не видавав, коштів з рахунку у банку не знімав та нікому не передавав, фінансово-господарську діяльність не проводив. Відносно громадянина ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

В ході розгляду справи позивач надав суду акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг), які містять інформацію про те, що у відповідних періодах надавалися послуги по обслуговуванню програмного забезпечення. Проте колегія суддів зазначає, що останні не містять жодної конкретизації, які саме послуги надавалися. Тобто акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг) не містять суті та змісту наданих ТОВ «Ліга-Груп» апелянту послуг, а тому не можуть бути належним доказом на підтвердження реальності операцій.

Крім того, не надано жодних документів, які підтверджують взагалі будь-яке відношення ТОВ «Ліга-Груп» до комп'ютерної програми «Автоматизована інформаційно-пошукова система «Автоексперт», у т.ч. наявність вихідних даних, що б давало можливість надавати передбачені договором послуги.

Також, позивачем не підтверджено належними доказами здійснення оплати за послуги, надані відповідно до договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції апелянта з ТОВ «Ліга Груп» не мали реального характеру, та, виходячи з цього, приходить до висновку, що незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, у апелянта відсутні правові підстави для формування податкового кредиту за наведеним договором.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що первинні документи та податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано спірну суму податкового кредиту, складені TOB «Ліга Груп», виготовлені з метою надання вигляду легальності безтоварним фінансово-господарським операціям, а не у зв'язку з реальним виконанням робіт, а тому не можуть буди підставою для формування позивачем спірних сум податкового кредиту.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем сформовано податковий кредит за рахунок товариства, податкові зобов'язання якого не підтверджено. Аналіз податкової звітності останнього свідчить про відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції СД ДП «КОБЛНДЕКЦ» та ТОВ «Ліга Груп» не підтверджуються стосовно наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що СД ДП «КОБЛНДЕКЦ» неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, висновки акта перевірки про порушення Податкового кодексу України є правильними, а відтак і зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість правомірне.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково-дослідного експертно-криміналістичного центру» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України) та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді І.О. Грибан

О.А. Губська

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.03.2013
Оприлюднено02.04.2013
Номер документу30332231
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-15030/12/2670

Ухвала від 10.12.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кротюк О.В.

Ухвала від 05.11.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кротюк О.В.

Ухвала від 28.03.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Парінов А.Б.

Постанова від 31.01.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кротюк О.В.

Ухвала від 05.11.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кротюк О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні