Рішення

від 01.04.2013 по справі 916/390/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р.Справа № 916/390/13-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Запорізький хлібокомбінат"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Трейд Україна"

про стягнення 163 695,01 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Гридчина О.С., довіреність від 02.01.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

В засіданні 01.04.2013 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Трейд Україна" на користь Публічного акціонерного товариства „Запорізький хлібокомбінат"

основний борг в сумі 162 651, 67 грн., пеню в сумі 869, 45 грн., 3% річних в сумі 173, 89 грн.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, надав суду заяву про збільшення позовних вимог від 04.03.2013р. за вх.№7222/2013, згідно якої збільшив позовні вимоги та виклав їх у вищенаведеній редакції, яка була прийнята судом до розгляду.

Первісні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 70 290,88 грн., пені в сумі 869,45 грн., 3% річних в сумі 173,89грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що 13.04.2010р. між ПАТ „Запорізький хлібокомбінат"та ТОВ „Альфа Трейд Україна" було укладено договір №13/04/10-1, згідно умов якого ТОВ „Альфа Трейд Україна" отримав передбачений умовами вказаного договору комплекс прав та обов'язків відносно представництва інтересів ПАТ „Запорізький хлібокомбінат" на території м. Одеси та Одеської області, у тому числі пошук клієнтів (покупців), продаж кондитерських виробів в узгодженому обсязі, маркетингову, рекламну та торгово-посередницьку діяльність в зазначеному регіоні з метою розширення ринку збуту продукції позивача. Відповідач зобов'язався купувати у ПАТ „Запорізький хлібокомбінат" продукцію окремими партіями та здійснювати продаж отриманої продукції в регіоні від свого імені, проводити розрахунок за отриману партію товару у відповідності до товарно-транспортної накладної на протязі 21 календарного дня з моменту прийому партії товару від позивача. Додатковою угодою сторін від 20.07.2012р. до договору, строк розрахунку за товар збільшено до 60 календарних днів. ТОВ „Альфа Трейд Україна" за товарно-транспортними накладними зазначеними в уточнених позовних вимогах отримав товар, проте не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 162 651, 67 грн., на яку позивачем було нараховано пеню в сумі 869, 45 грн. та 3% річних в сумі 173, 89грн.

18.03.2013р. за вх.№8911/2013 та 28.03.2013р. за вх.№10280/2013 на адресу господарського суду Одеської області надійшли клопотання позивача про залучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, які судом були задоволені.

28.03.2013р. за вх. №10279/2013 на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача про проведення розгляду справи, призначеного на 01.04.2013р., без участі представника позивача, яке судом було задоволено.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

13.04.2010р. між ПАТ „Запорізький хлібокомбінат"та ТОВ „Альфа Трейд Україна" було укладено договір №13/04/10-1, за умовами якого ТОВ „Альфа Трейд Україна" отримав передбачений умовами вказаного договору комплекс прав та обов'язків відносно представництва інтересів ПАТ „Запорізький хлібокомбінат" на території м. Одеси та Одеської області, у тому числі пошук клієнтів (покупців), продаж кондитерських виробів в узгодженому обсязі, маркетингову, рекламну та торгово-посередницьку діяльність в зазначеному регіоні з метою розширення ринку збуту продукції позивача.

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору від 13.04.2010р. дистриб'ютор (ТОВ „Альфа Трейд Україна" ) зобов'язаний купувати у постачальника (ПАТ „Запорізький хлібокомбінат") товари окремими партіями і здійснювати продаж товару в регіоні від свого імені. Дистриб'ютор зобов'язується купувати і здійснювати продаж товару в регіоні в узгодженому асортименті, який пропонується постачальником. Постачальник зобов'язаний на протязі 7 робочих днів надати дистриб'ютору інформацію про зміну штрих-коду, упаковки, та інших характеристик товару. Така інформація надається виключно в письмовій формі на ім'я уповноваженого представника дистриб'ютора по факсу чи особисто. Детальний асортимент (номенклатура) і кількість товару, який постачає постачальник дистриб'ютору, узгоджується сторонами і вказується в накладних та специфікації, яка являється невід'ємною частиною даного договору в якості додатку №1.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.11. договору від 13.04.2010р. поставка товару здійснюється відповідно до замовлення дистриб'ютора (додаток №2), в якому вказується порядковий номер, дата замовлення, дата поставки, адреса поставки, асортимент та кількість товару, а також інші положення, які оформляються за взаємною згодою сторін. Замовлення дистриб'ютора обов'язкове для постачальника. Копія замовлення підписується постачальником та направляється дистриб'ютору факсом чи вручається особисто відповідно до графіку поставки, який узгоджений сторонами в якості додатку №3. При наявності простроченого боргу дистриб'ютора перед постачальником, останній має право не виконувати подальші замовлення дистриб'ютора та припинити наступні поставки до моменту погашення боргу.

Як передбачено п.п. 4.5., 4.6., 4.7., 4.8., 4.10. договору від 13.04.2010р. розрахунок за поставлений товар здійснюється дистриб'ютором в національній валюті України шляхом 100% передоплати, якщо інше не встановлено додатковою письмовою згодою сторін. Товар відпускається по цінам, узгодженим сторонами, виключно на суму отриманої передоплати. Постачальник забезпечує поставку дистриб'ютору товарів з розстрочкою оплати за умови дотримання ним строків розрахунків за раніше поставлені партії товару. Розрахунки за товар проводяться шляхом перерахунку суми вартості товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок постачальника. Сторони щомісячно, на протязі 5 днів з моменту закінчення звітного місяця, проводять звірку взаєморозрахунків, про що підписують відповідний акт звірки.

За положеннями п.п. 8.2., 8.3., 8.4., 8.7., договору від 13.04.2010р. сторона, яка порушила умови договору відшкодовує в повному обсязі потерпілій стороні документально підтверджені збитки, понесені нею. При порушені строків оплати дистриб'ютор виплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки платежу, а також пеню в розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки. При затримці розрахунків більш ніж на п'ять календарних днів по кожній із поставлених раніше партій товару, постачальник вправі не здійснювати подальші поставки із розстрочкою платежів, застосовуючи поставку за умов 100% передоплати. Постачальник вправі припинити подальші поставки при систематичному чи грубому порушені дистриб'ютором зобов'язань, передбачених п.4.5 договору і достроково розірвати договір в односторонньому порядку.

Відповідно до п.10.1., 10.3. договору від 13.04.2010р. договір вступає в силу з моменту його підписання повноправними представниками сторін діє до 31 грудня 2010р. але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, то договір вважається пролонгований на той же строк та на тих же умовах.

Позивачем на виконання умов п. 2.3. договору від 13.04.2010р. був переданий відповідачеві товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними №00000009665 від 06.11.2012р., №00000009927 від 13.11.2012р., №00000010143 від 20.11.2012р., №00000010887 від 12.12.2012р., №00000000399 від 15.01.2013р.

Доставка товару здійснювалась найманим транспортом, за рахунок позивача, про що свідчать акти приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) №ХК000003660 від 07.11.2012р., №ХК000003680 від 22.11.2012р., №ХК000004010 від 14.12.2012р., №ХК000000088 від 18.01.2013р. та власним транспортом позивача згідно посвідчення про відрядження ХК №90 від 14.11.2012р. - 15.11.2012р.

Також на проведення поставок відповідачу за рахунок позивача свідчать договори перевезення вантажу від 01.04.2011р. №220, від 01.04.2011р. №358, від 03.09.2012р. №260, та договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 21.07.2011р. №329.

Крім того, на здійснені ПАТ „Запорізький хлібокомбінат" поставки ТОВ „Альфа Трейд Україна" було видано податкові накладні від 30.11.2012р. №322, від 31.12.2012р. №333, від 31.01.2013р. №341.

31.01.2013р. відповідачем було повернуто частину товару на суму 867,28 грн., за накладною від 30.01.2013р. №2.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем, докази та викладену ним правову позицію, суд, вважає заявлені Публічним акціонерним товариством „Запорізький хлібокомбінат" позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Трейд Україна" основного боргу в сумі 162 651, 67 грн., пені в сумі 869, 45 грн., 3% річних в сумі 173, 89 грн., правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Правовідносини, що виникли між сторонами із договору від 13.04.2010р. регулюються п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, яким визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи вищепроаналізовані первинні документи, що підтверджують надання ПАТ „Запорізький хлібокомбінат" продукції та доставки її відповідачу, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з ТОВ „Альфа Трейд Україна" основного боргу в сумі 162 651, 67 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 869 грн. 45 коп. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, розрахованих в період з 07.01.2013р. по 05.02.2013р.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України визначає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем за період з 07.01.2013р. по 05.02.2013р., суд встановив, що пеню обраховано вірно, а саме в розмірі 869 (вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 45 коп., у зв'язку з чим дана позовна вимога судом підлягає задоволенню.

Таких висновків суд дійшов ще й з врахуванням постанов Верховного суду України по справі №13/110-11 від 27.04.2012р., у справі №40/117 від 20.03.2012р.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 173,89 грн. три проценти річних, розрахованих за період з 07.01.2013р. по 05.02.2013р.

У відповідності до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що він зроблений позивачем вірно згідно до економічних формул, правила застосування яких, зокрема, визначені листом ВСУ №62-97 від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", у зв'язку з чим судом підлягає задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 173( сто сімдесят три) грн. 89 коп. три проценти річних.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд повністю задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 162 651 грн. 67коп. основного боргу, 869 грн. 45 коп. пені, 173 грн. 89 коп. 3% річних.

Неявка відповідача в судові засідання, в тому числі в судове засідання, призначене на 04.03.2013р., 18.03.2013р. та 01.04.2013р. не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал сторонам, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судові засідання, призначені на 04.03.2013р., 18.03.2013р. та 01.04.2013р., відповідно до чого судом прийнято рішення за відсутності представника позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 3003, 67грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства „Запорізький хлібокомбінат" повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Трейд Україна" (65078, м. Одеса, вул. Промислова, буд. 37/4, код 37009957) на користь Публічного акціонерного товариства „Запорізький хлібокомбінат" (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, 1, код 05486763) 162 651 (сто шістдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят одну) грн. 67 коп. основної заборгованісті, 869 (вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 45 коп. пені, 173 (сто сімдесят три) грн. 89 коп. три проценти річних, 3003 (три тисячі три) грн. 67 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складено 01.04.2013 р.

Суддя Малярчук І.А.