Постанова

від 09.07.2013 по справі 916/390/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 916/390/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,

Суддів Мацюри П.Ф., Лисенко В.А..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Гридчина О.С. по дов. б/н від 02.01.13р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Трейд Україна"

на рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013р.

по справі № 916/390/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства „Запорізький хлібокомбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Трейд Україна"

про стягнення 163695,01грн.,

Встановив:

В лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство „Запорізький хлібокомбінат" (Далі - Запорізький хлібокомбінат) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Трейд Україна" (Далі - Товариство) про стягнення 163695,01грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Запорізький хлібокомбінат посилається на укладений між сторонами договір №13/04/10-1, згідно умов якого Товариство отримало комплекс прав та обов'язків відносно представництва інтересів Запорізького хлібокомбінату на території м. Одеси та Одеської області, у тому числі пошук клієнтів (покупців), продаж кондитерських виробів в узгодженому обсязі, маркетингову, рекламну та торгово-посередницьку діяльність в зазначеному регіоні з метою розширення ринку збуту продукції позивача. Товариство зобов'язалось купувати у Запорізького хлібокомбінату продукцію окремими партіями та здійснювати продаж отриманої продукції в регіоні від свого імені, проводити розрахунок за отриману партію товару у відповідності до товарно-транспортної накладної на протязі 21 календарного дня з моменту прийому партії товару від позивача. Додатковою угодою від 20.07.2012р. до договору, строк розрахунку за товар збільшено до 60 календарних днів. Товариство за товарно-транспортними накладними отримало товар, проте не розрахувалось в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 162 651, 67 грн., на яку позивачем було нараховано пеню в сумі 869, 45 грн. та 3% річних в сумі 173, 89грн.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01 квітня 2013 року, винесеним суддею Малярчук І.А., позовні вимоги Запорізького хлібокомбінату задоволено в повному обсязі. Суд стягнув з Товариства 162651, 67 грн. - основної заборгованості; 869,45 грн. - пені; 173, 89 грн. - три проценти річних та 3003,67 грн. судового збору.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд посилаючись на положення статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, зазначив, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням , відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач вказує на порушення норм процесуального права, оскільки рішення по справі було прийнято без участі відповідача, можливості на надання відзиву передбаченого ст. 59 ГПК України на позовну заяву, бути присутнім в судових засіданнях та висловити думку, щодо заявлених позивачем вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу Запорізький хлібокомбінат просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судові засідання апеляційної інстанції не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, своїм правом на захист своїх інтересів в суді апеляційної інстанції не скористався, а тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

До того, розгляд апеляційної скарги відкладався згідно ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. з підстав надання Товариством клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із зайнятістю їхнього представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 13.04.2010р. між Запорізьким хлібокомбінатом та Товариством був укладений договір №13/04/10-1, за умовами якого відповідач отримав передбачений умовами вказаного договору комплекс прав та обов'язків відносно представництва інтересів Запорізького хлібокомбінату на території м. Одеси та Одеської області, у тому числі пошук клієнтів (покупців), продаж кондитерських виробів в узгодженому обсязі, маркетингову, рекламну та торгово-посередницьку діяльність в зазначеному регіоні з метою розширення ринку збуту продукції позивача. (т.1 а.с.11-14)

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору від 13.04.2010р. дистриб'ютор (Товариство) зобов'язано купувати у постачальника (Запорізький хлібокомбінат) товари окремими партіями і здійснювати продаж товару в регіоні від свого імені. Дистриб'ютор зобов'язується купувати і здійснювати продаж товару в регіоні в узгодженому асортименті, який пропонується постачальником. Постачальник зобов'язаний на протязі 7 робочих днів надати дистриб'ютору інформацію про зміну штрих-коду, упаковки, та інших характеристик товару. Така інформація надається виключно в письмовій формі на ім'я уповноваженого представника дистриб'ютора по факсу чи особисто. Детальний асортимент (номенклатура) і кількість товару, який постачає постачальник дистриб'ютору, узгоджується сторонами і вказується в накладних та специфікації, яка являється невід'ємною частиною даного договору в якості додатку №1.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.11. договору від 13.04.2010р. поставка товару здійснюється відповідно до замовлення дистриб'ютора (додаток №2), в якому вказується порядковий номер, дата замовлення, дата поставки, адреса поставки, асортимент та кількість товару, а також інші положення, які оформляються за взаємною згодою сторін. Замовлення дистриб'ютора обов'язкове для постачальника. Копія замовлення підписується постачальником та направляється дистриб'ютору факсом чи вручається особисто відповідно до графіку поставки, який узгоджений сторонами в якості додатку №3. При наявності простроченого боргу дистриб'ютора перед постачальником, останній має право не виконувати подальші замовлення дистриб'ютора та припинити наступні поставки до моменту погашення боргу.

Як передбачено п.п. 4.5., 4.6., 4.7., 4.8., 4.10. договору від 13.04.2010р. розрахунок за поставлений товар здійснюється дистриб'ютором в національній валюті України шляхом 100% передоплати, якщо інше не встановлено додатковою письмовою згодою сторін. Товар відпускається по цінам, узгодженим сторонами, виключно на суму отриманої передоплати. Постачальник забезпечує поставку дистриб'ютору товарів з розстрочкою оплати за умови дотримання ним строків розрахунків за раніше поставлені партії товару. Розрахунки за товар проводяться шляхом перерахунку суми вартості товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок постачальника. Сторони щомісячно, на протязі 5 днів з моменту закінчення звітного місяця, проводять звірку взаєморозрахунків, про що підписують відповідний акт звірки.

За положеннями п.п. 8.2., 8.3., 8.4., 8.7., договору від 13.04.2010р. сторона, яка порушила умови договору відшкодовує в повному обсязі потерпілій стороні документально підтверджені збитки, понесені нею. При порушенні строків оплати дистриб'ютор виплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки платежу, а також пеню в розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки. При затримці розрахунків більш ніж на п'ять календарних днів по кожній із поставлених раніше партій товару, постачальник вправі не здійснювати подальші поставки із розстрочкою платежів, застосовуючи поставку за умов 100% передоплати. Постачальник вправі припинити подальші поставки при систематичному чи грубому порушенні дистриб'ютором зобов'язань, передбачених п.4.5 договору і достроково розірвати договір в односторонньому порядку.

Відповідно до п.10.1., 10.3. договору від 13.04.2010р. договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін діє до 31 грудня 2010р. але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, то договір вважається пролонгований на той же строк та на тих же умовах.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних №00000009665 від 06.11.2012р., №00000009927 від 13.11.2012р., №00000010143 від 20.11.2012р., №00000010887 від 12.12.2012р., №00000000399 від 15.01.2013р., №00000003473 від 12.12.2012р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 182007,2 грн.. (т.1 а.с.23-26; 67)

Доставка товару здійснювалась найманим транспортом, за рахунок позивача, про що свідчать акти приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) №ХК000003660 від 07.11.2012р., №ХК000003680 від 22.11.2012р., №ХК000004010 від 14.12.2012р., №ХК000000088 від 18.01.2013р. та власним транспортом позивача згідно посвідчення про відрядження ХК №90 від 14.11.2012р. - 15.11.2012р. (т.1 а.с.72-77)

Також на проведення поставок відповідачу за рахунок позивача свідчать договори перевезення вантажу від 01.04.2011р. №220, від 01.04.2011р. №358, від 03.09.2012р. №260, та договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 21.07.2011р. №329.

Крім того, про здійснення Запорізьким хлібокомбінатом поставки товару свідчать і податкові накладні від 30.11.2012р. №322, від 31.12.2012р. №333, від 31.01.2013р. №341. (т.1 а.с.78-81)

Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар, а тому заборгованість складає 162651,67 грн..

Як зазначено в ч.1 ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Стаття 629 Цивільного Кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із приписами ст.193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 статті 903 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") місцевий господарський суд перевірив розрахунок пені (за період, визначений позивачем) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, в результаті чого вона складає 869,45 грн..

Відповідач ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення.

Керуючись ст.ст. 99; 101-105 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Трейд Україна" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013р. по справі № 916/390/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 15.07.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя В.А. Лисенко