Ухвала

від 26.03.2013 по справі 2а-6447/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Справа № 29738/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Миколаївське АТП-24665» та Державної податкової інспекції у Миколаївському районі на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Миколаївське АТП-24665» до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2009 року позивач - Відкрите акціонерне товариство «Миколаївське АТП-24665» звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2009 року: № 0000452321/0 про донарахування податку на прибуток в розмірі 97 953,00 грн., в тому числі основний платіж - 68 871,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 29 082,00 грн.; № 0000462321/0 про донарахування плати за землю в розмірі 20 280,00 грн., в тому числі основний платіж - 13 520,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6760,00 грн.; № 0000472321/0, про донарахування плати за патент в розмірі 2400,00 грн.; № 0010801701/0 про донарахування по актах документальних перевірок за виконання трудових обов'язків в розмірі 3921,00 грн., в тому числі основний платіж - 1307,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 2614,00 грн.; № 0000322308 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 3 949,74 грн.

У судовому засіданні суду першої інстанції позивач в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0010801701/0 від 17.09.2009 року відмовився від позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на основі даних аудиторського звіту є всі підстави стверджувати про безпідставність висновків відповідача в акті документальної перевірки про заниження валового доходу за 2008 рік в розмірі 52 704,00 грн. Висновок про заниження валового доходу за 2008 рік на вищевказану суму ДПІ зроблено лише на підставі порівняння даних декларацій з податку на прибуток з даними декларацій з ПДВ, тоді як за даними аудиторської перевірки підприємство, навпаки, завищило валовий дохід від продажу товарів, робіт, послуг на 52 117 грн.

Відповідач під час проведення документальної перевірки не дослідив у повній мірі питання щодо кредиторської заборгованості і не взяв до уваги факт наявності договору про уступку права вимоги від 3 серпня 2008 року, укладеного між ПП «Галичпромбізнес» та ПП «Фірма «Експрес-Торг» (додається до позову), згідно з умовами якого право вимоги щодо боржника, яким виступає ВАТ «Миколаївське АТП-24665» в сумі 21 000 грн., що виникло на підставі договору №038543 від 25 червня 2007 року, надано новому кредитору - ПП «Фірма «Експрес-Торг». Повідомленням про відступлення права вимоги від 3 серпня 2008 року кредитор ПП «Галичпромбізнес» повідомив підприємство про те, що відступив право вимоги до боржника ВАТ «Миколаївське АТП-24665» новому кредитору ПП «Фірма «Експрес-Торг». Таким чином, на момент ліквідації ПП «Галичпромбізнес» ВАТ «Миколаївське АТП-24665» вже мало кредиторську заборгованість перед новим кредитором - ПП «Фірма «Експрес-Торг». Твердження відповідача про заниження валового доходу, в частині невідображення кредиторської заборгованості у складі валових витрат, є безпідставним.

Неправомірним позивач вважає також висновок відповідача про те, що ВАТ «Миколаївське АТП-24665» не включило до складу валового доходу декларації з податку на прибуток за IV квартал 2008 року кредиторську заборгованість, по якій минув термін позовної давності (1095 дні) в сумі 1779,20 грн. (в т.ч. ПДВ). Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідачем не наведено в акті перевірки жодного документа, який би свідчив про те, що права осіб, щодо яких, за висновком перевіряючих, у позивача існує прострочена кредиторська заборгованість, порушені.

Висновок відповідача про завищення валових витрат 3-му кварталі на 200 000 грн., зроблений лише на підставі даних про придбання паливно-мастильних матеріалів без врахування інших витрат на придбання товарів, робіт, послуг є безпідставним, оскільки, в першу чергу, суперечить пункту 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, в якому встановлено: «Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів». Відповідач не в повній мірі обчислив валові витрати, зробивши суб'єктивний висновок, який не відповідає фактичним даним бухгалтерського та податкового обліку.

Беручи за основу результати аудиторської перевірки про обчислення валових витрат, зокрема, за період з 1 квітня по 30 вересня 2008 року, у ВАТ «Миколаївське АТП-24665» є всі підстави стверджувати про необґрунтованість висновків відповідача щодо завищення нами валових витрат у цьому періоді, оскільки за наслідками аудиту, навпаки, скориговані валові витрати є заниженими на 530 652,00 грн.

Позивач вказує на те, що відповідач, не будучи суб'єктом оціночної діяльності, всупереч нормам Закону «Про оцінку земель», неправомірно здійснив грошову оцінку земельних ділянок ВАТ «Миколаївське АТП-24665», розрахунок якої зафіксував на стор. 22 акту перевірки.

Пп.6.3.5 п.6.3 ст.6 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» чітко визначено: «Працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту». Оскільки, всі заяви на застосування пільги у позивача є в наявності, то висновки відповідача про неправомірність надання такої пільги, є безпідставними.

Позивач зазначає, що послуги з технічного обслуговування та ремонту автотранспорту надаються їхнім підприємством лише за безготівковими розрахунками, а готівкові розрахунки відсутні. З огляду на це висновок відповідача про нарахування штрафних санкцій за відсутність патенту є неправомірним, оскільки діяльність за безготівкові кошти не підлягає патентуванню.

Висновок відповідача про переліміт готівки в касі є безпідставним, оскільки виплата заробітної плати здійснювалась 29.01.09 року, а працівники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулись з відрядження вже 30.01.2009 року, а відповідно до Положення кошти, що належать до фонду оплати праці, можуть протягом трьох-п'яти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси. Тому застосування штрафної санкції за переліміт каси, в даному випадку, є безпідставним.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 вересня 2009 року № 0001322308, в розмірі 3949,74 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2009 року № 0000452321/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 97 953,00 грн. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 89 410,00 грн., основний платіж - 63176,00 грн. і штрафна санкція - 26234,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем висновок про заниження позивачем валового доходу за 2008 рік на 52 704,00 грн. зроблено на підставі порівняння даних декларацій з податку на прибуток з даними декларацій з ПДВ: 9292566-9239862=52704 грн. З огляду на відсутність в акті перевірки порівняльних розрахунків щодо фактичних даних бухгалтерського обліку позивача та задекларованих в Деклараціях показників в акті перевірки, висновок відповідача про невключення до складу валового доходу операцій з продажу металобрухту в сумі 52704,00 грн. не ґрунтується на відповідних доказах, отриманих в ході перевірки, а тому не може бути підставою для оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов'язань перед бюджетом.

Твердження відповідача про завищення позивачем валових витрат за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 рік, в тому числі за третій квартал 2008 року на 200 000,00 грн., зроблений лише на підставі даних про придбання паливно-мастильних матеріалів без врахування інших витрат на придбання товарів, робіт, послуг та не базується на відповідних розрахунках валових витрат, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій звітності, а тому є безпідставними.

Висновок відповідача про те, що ВАТ «Миколаївське АТП-24665» не включено до складу валового доходу декларації з податку на прибуток за IV квартал 2008 року кредиторську заборгованість, по якій минув термін позовної давності (1095 дні) в сумі 1779,20 грн., є правомірним. Сума кредиторської заборгованості, на яку закінчився термін позовної давності, вважається доходом від інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку, відповідно до законодавства.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000462321/0 від 17.09.2009 року про донарахування плати за землю в розмірі 20 280,00 грн., в тому числі основний платіж - 13 520,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6760,00 грн., на думку суду першої інстанції позивачем було самостійно змінено цільове використання землі за функцією використання, тобто землі транспорту були змінені на землі комерційного використання, проте не було змінено коефіцієнту функціонального використання землі. У зв'язку з наведеним, ДПІ зроблено правильний висновок про донарахування плати за землю.

Згідно п. 3.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. передбачено, що патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові та безготівкові кошти. В порушення ст.3-1 вищезазначеного Закону ВАТ «Миколаївське АТП-24665» у періоді, що підлягав перевірці, без придбання торгового патенту надавало послуги по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів за індивідуальним замовленням.

Висновок відповідача про переліміт готівки в касі є безпідставним, оскільки виплата заробітної плати здійснювалася 29.01.2009 року, і готівка могла зберігатися в касі протягом наступних трьох-п'яти днів.

Відповідно до п. 7.22 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, під час перевірок з'ясовується те, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки. Крім того, має враховуватися те, що кошти, які одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть, відповідно до пункту 2.10 цього Положення протягом трьох-п'яти робочих днів, зберігатися в касі понад установлений ліміт каси.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відкрите акціонерне товариство «Миколаївське АТП-24665» та Державна податкова інспекція у Миколаївському районі оскаржили її, подавши апеляційні скарги.

Апелянт - Відкрите акціонерне товариство «Миколаївське АТП-24665» у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимогах та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначає, що п.п.4.1.6 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено включення до складу валового доходу кредиторської заборгованості перед юридичною особою, знятою з ліквідації.

Заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності і заборгованість перед юридичною особою, оголошеною банкрутом у порядку, встановленому законом, або при її ліквідації (знятті з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності), це дві різні заборгованості, але у визначення «безповоротної фінансової допомоги» віднесена лише одна - заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності. Заборгованість перед юридичною обою, оголошеною банкрутом у порядку, встановленому законом, або при її ліквідації (знятті з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності) в контексті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не важається безповоротною фінансовою допомогою.

Апелянт звертає вагу, що здійснював нарахування та сплату земельного податку виключно у відповідності до існуючого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що ґрунтується на основних видах діяльності підприємства, серед яких відсутня діяльність по здачі нерухомості в піднайм. Крім того, жоден нормативно-правовий документ не зобов'язує землекористувача щоразу подавати документи на зміну цільового призначення земельної ділянки у випадку надання власної нерухомості в оренду, в зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про заниження плати за землю в розмірі 13 520,00 грн. є безпідставним та неправомірним.

Апелянт вказує на те, що патентуванню підлягають лише побутові послуги (тобто ті, що використовуються в побуті), для задоволення особистих потреб замовника, однак ВАТ «Миколаївське АТП-24665» не надавало побутові послуги. У всіх випадках підприємство надавало послуги суб'єктам підприємницької діяльності з щоденного передрейсового медогляду водіїв, щоденної перевірки технічного стану вантажних автомобілів, ремонту вантажних автомобілів, які використовуються в підприємницькій діяльності замовників, а не для задоволення їхніх особистих потреб (копії договорів наявні в матеріалах справи). Крім того, послуги з технічного обслуговування та ремонту автотранспорту наддавались їхнім підприємством лише за безготівковими розрахунками, а готівкові розрахунки відсутні. З огляду на це висновок відповідача про нарахування штрафних санкцій за відсутність патенту є неправомірним, оскільки діяльність за безготівкові кошти не підлягає патентуванню.

У зв'язку з вищенаведеним, нарахування відповідачем штрафної санкції позивачу в сумі 2 400,00 грн. за діяльність без патенту є безпідставним та неправомірним.

Апелянт - Державна податкова інспекція у Миколаївському районі у свої апеляційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року в частині задоволення позовних вимогах та в цій частині прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ВАТ «Миколаївське АТП-24665», в порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено валовий дохід за 2008 на загальну суму 52 704,00 грн. Зазначає, що посадові особи товариства відмовилися від надання пояснень щодо даного порушення.

Підприємством в порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставно завищено загальну суму валових витрат на суму 200 000 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2008 року на суму 200000 грн. На вимогу від 03.09.2009 року про представлення первинних документів у процесі перевірки, посадовими особами ВАТ «Миколаївське АТП-24665» відповіді не надано.

ДПІ у Миколаївському районі зазначає, що ліміт залишку готівки в касі підприємства у 2009 році встановлений в розмірі 400,00 грн. (Наказ встановлення ліміту залишку готівки в касі від 30.12.2008 року). Таким чином, перевищення залишків готівки в касі підприємства понад встановлений ліміт за період, що перевірявся, становить 1974,87 грн.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що працівниками Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області на підставі направлень №31 від 27.07.2009 року та № 34 від 19.08.2009 року, на підставі ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану графіка проведення плановиї виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Миколаївське АТП- 24665» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено Акт від 10.09.2009 року № 497/230/03117760.

Під час проведення перевірки встановлено наступні порушення:

- п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями), а саме, заниження податку на прибуток за перевірений період в сумі 68 871,00 грн., в т.ч. II кв. 2008 р. - 15 780,00 грн., III кв. 2008 р. - 52 646,00 грн., IV кв. 2008 р. - 445,00 грн.;

- ч. 1,2 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2536- XII (із змінами і доповненнями), а саме - заниження плати за землю в розмірі 13 520,00 грн.;

- ст. 3-1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року № 98/96-ВР, так як ВАТ «Миколаївське АТП- 24665» за період, що перевірявся, надавались послуги по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів з індивідуальним замовленням без придбання торгового патенту;

- п. 2.8, п. 2.9, п. 3.4, п. 3.5, п. 3.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 року № 637 - перевищення залишків готівки в касі підприємства понад встановлений ліміт за період, що перевірявся, становить 1974,87 грн.

За результатами проведеної перевірки, на підставі його акту, ДПІ у Миколаївському районі Львівської області прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2009 року: № 0000452321/0 про донарахування податку на прибуток в розмірі 97 953,00 грн., в тому числі основний платіж - 68 871,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 29 082,00 грн.; № 0000462321/0 про донарахування плати за землю в розмірі 20 280,00 грн., в тому числі основний платіж - 13 520,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6760,00 грн.; № 0000472321/0, про донарахування плати за патент в розмірі 2400,00 грн.; № 0000322308 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 3 949,74 грн.

Під час проведення перевірки працівниками Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області були також виявлені порушення ВАТ «Миколаївське АТП- 24665» вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» 889-IV від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями), однак в зазначеній частині позивач відмовився від позовних вимог.

Що стосується податку на прибуток, ДПІ зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено валовий дохід за 2008 рік в розмірі 52 704,00 грн. Даний висновок зроблено на підставі порівння даних декларацій з податку на прибуток з даними декларацій з податку на додану вартість.

Як вбачається з акта перевірки, розділ 3.1. «Валовий дохід» ст.3.1 «Податок на прибуток» відповідачем зазначено, що в рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послг)» декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2008 року та дев'ять місяців 2008 року, ВАТ «Миколаївське АТП-24665» відобразило дохід від реалізації металобрухту в розмірі 0 тис. грн. Загальна сума валового доходу від продажу товарів, робіт, послуг (ряд. 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства) за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року становить 9 239 862,00 грн., загальна сума податкових зобов'язань (ряд. 9 декларації з податку на додану вартість) за період з 01.04.2008 по 31.12.2008 року становить - 9 292 566,00 грн.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що з огляду на відсутність в акті перевірки порівняльних розрахунків щодо фактичних даних бухгалтерського обліку позивача та задекларованих в деклараціях показників в акті перевірки, висновок відповідача про не включення до складу валового доходу операцій з продажу металобрухту в сумі 52704 грн. не ґрунтується на відповідних доказах, отриманих в ході перевірки, а тому не може бути підставою для оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов'язань перед бюджетом.

В розділі 3.1.2 акта перевірки ДПІ зазначає про завищення позивачем валових витрат за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, в т.ч. за III квартал на 200 000,00 грн.

Твердження відповідача ґрунтуються на тому, що позивач з третьому кварталі 2008 року за даними бухгалтерського обліку відобразив придбання паливо-мастильних матеріалів у розмірі 516 269,00 грн. Вказані господарські операції відображено за дебетом рахунку 203 «Паливо» в сумі 516 269,00 грн. та за кредитом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», що підтверджується даними головної книги за серпень 2008 року, журналом-ордером № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за серпень 2008 року.

Проте, згідно даних податкового обліку ВАТ «Миколаївське АТП-24665» вказані витрати з придбання палива знайшли своє відображення у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств за податковий період - 9 місяців 2008 року у розмірі 516 269,00 грн., у зв'язку з чим висновок ДПІ про завищення позивачем валових витрат у 3-му кварталі на 200 000 грн., який зроблений лише на підставі даних про придбання паливно-мастильних матеріалів без врахування інших витрат на придбання товарів, робіт, послуг, не базується на відповідних розрахунках валових витрат, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій звітності, а тому є безпідставним.

Так як позивачем не було надано до перевірки первинних документів, що підтверджують факт одержання позивачем товару на суму 200 000 грн. (без ПДВ) та його оприбуткування в бухгалтерському обліку у серпні 2008 року, відповідно відсутні підстави для відображення вартості ПМП на суму 200 000 грн. в податковому обліку платника у складі валових витрат у третьому кварталі 2008 року.

В пункті 4 розділу 3.1.1 акта перевірки встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 02.3 декларації «Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» на загальну суму 22 779,20 грн. В акті перевірки зазначено, що ВАТ «Миколаївське АТП-24665» мало взаємовідносини з ПП «Галичпромбізнес» (код ЄДРПОУ 33434620, Львівська обл., Мостиський район, м. Судова вишня, вул. Лісозаводська,5), яке ухвалою господарського суду Львівської області від 30.01.2008 р. визнане банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (оголошення в газеті «Голос України» № 26 від 09.02.2008 р.), 09.03.2008 р., введено мараторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.03.2008 року підприємство ліквідоване, провадження у справі про банкрутство припинено, а 11.04.2008 р. скасовано державну реєстрацію.

У ВАТ «Миколаївське АТП-24665» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом 01.04.2008 р. та станом на 31.03.2009 р. рахується кредиторська заборгованість перед ПП «Галичпромбізнес» в сумі 21 000,00 грн., що відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631.

Відповідно до угоди про уступку права вимоги від 03.08.2007 ПП «Галичпромбізнес» передало свої права ПП «Фірма «Експрес-Торг». Згідно витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дата державної реєстрації ПП «Фірма «Експрес-Торг» - 31.10.2008 року. Угода про уступку права вимоги підписана фірмами 03.08.2007 року, тобто угода підписана до моменту реєстрації фірми, що дає всі підстави вважати даний документ недостовірним.

Вищевикладене вказує на правомірність висновку ДПІ про заниження позивачем валового доходу у другому кварталі 2008 року на суму 21 000,00 грн., чим ВАТ «Миколаївське АТП-24665» було порушено п.4.1 ст.4, п.п 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), що призвело до заниження валового доходу у другому 2008 року на суму 21 000,00грн.

Що стосується невключення позивачем до складу валового доходу декларації з податку на прибуток за четвертий квартал 2008 року кредиторської заборгованості в сумі 1779,20 грн., по якій минув термін позовної давності (1095 дні), суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість із зобов'язань, за якою минув строк позовної давності.

Згідно п. 1.22 ст. 1 вищевказаного Закону України сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності - це безповоротна фінансова допомога.

Підпунктом 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України редакції від 22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами і доповненнями визначено, що валові доходи включають доходи з інших джерел, у тому числі сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку.

Таким чином, сума кредиторської заборгованості, на яку закінчився термін позовної давності вважається доходом від інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства, а висновок ДПІ про не включення позивачем до складу валового доходу кредиторської заборгованості в розмірі 1779,20 грн., є вірним.

Під час проведення перевірки ДПІ у Миколаївському районі встановлено, що ВАТ «Миколаївське АТП-24665» земельний податок нараховувався на підставі Державного акта на право постійного користування землею ЛВ № 13, виданого Миколаївською міською радою народних депутатів 13.06.1994 року за №13 на земельну ділянку площею 6,8748 га., яка призначена для будівництва та експлуатації виробничих приміщень.

Перевіркою повноти нарахування земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року встановлено заниження земельного податку в сумі в сумі 13 520,0 грн., в тому числі за квітень-грудень 2008 року в сумі 10 998,00 грн. та січень-березень 2009 року в сумі 2522,00 грн.

У періоді, що перевірявся, ВАТ «Миколаївське АТП-24665» надавало в оренду приміщення на території товариства згідно заключених договорів із субєктами господарської діяльності і на підставі зазначених договорів нараховувало орендну плату вказаним суб'єктам.

Згідно ст. 201 Земельного кодексу України та ст.5 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року № 1378-ІV, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комінальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель.

Проведеною перевіркою встановлено, що ВАТ «Миколаївське АТП-24665» при нарахуванні земельного податку на земельні ділянки, що були здані в оренду, застосовувався коефіцієнт 1,0.

Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджений Наказом державного Комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. № 18/15/21/11 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2006р. за № 388/12262. Порядок регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Відповідно до вищевказаного Порядку під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів враховуються різні фактори, в тому числі: коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Враховуючи вимоги додатка № 3 до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель форми № 6-зем (Класифікація видів економічної діяльності на землях комерційного та іншого використання), здавання в піднайм власної нерухомості класифікується як вид комерційної діяльності і при визначенні їх нормативної грошової оцінки використовується коефіцієнт Кф 2,5.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502 затверджено Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб.

Пунктом 2 даного Порядку встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту. До заяви (клопотання) додається, зокрема, обгрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розміру.

Згідно п.4 Порядку проект відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, складається державною або іншою землевпорядною організацією. Даний проект погоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно- епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради.

Виходячи з викладеного, ВАТ «Миколаївське АТП-24665» самостійно повинно було звернутися до міської ради із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки, що надавалася в оренду, чого зроблено не було, в зв'язку з чим ДПІ зроблено правильний висновок про заниження плати за землю в розмірі 13 520,00 грн.

У розділі 3.7.2 акта перевірки ДПІ зазначено про те, що у періоді, що підлягав перевірці, ВАТ «Миколаївське АТП-24665» надавало послуги фізичним і юридичним особам, згідно заключених договорів, щодо інструктажу з безпеки руху, технічного обслуговування транспортних засобів, щоденної перевірки технічного стану автомобіля, щоденного передрейсового медогляду водіїїв, які відображено в оборотно-сальдових відомостях в розрізі контрагентів по рах. 36.11 з технічного обслуговування та ремонту автомобілів за індивідуальним замовленням без патенту.

Відповідно до п. 1 ст.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності від 23.03.1996року №98/96-ВР введеного в дію з 01.07.1996року, (із внесеними змінами та доповненнями), об'єктом правового регулювання є торгівельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей, а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Відповідно до ст. 3-1 Закону патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними підрозділами, як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами. Під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.

Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. №576, в редакції постанови КМУ від 11.05.2006 року, затверджено перелік послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню. До такого переліку входять послуги по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів за індивідуальним замовленням.

Відповідно до ст.8 Закону за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання торгових патентів сплачується штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Виходячи з викладеного, за період з 1 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року, ДПІ правомірно нараховано штрафну санкцію в розмірі 2400,00 грн.

У розділі 3.7.3 акта перевірки ДПІ зазначено про перевищення залишків готівки в касі позивача понад встановлений ліміт за період, що перевірявся, в розмірі 1974,87 грн. Такий висновок зроблено позивачем на підставі того, що працівники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в день заробітної плати були у відрядженні, з якого повернулися 30.01.2009 р.

Відповідно до п. 7.22 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Національного банку України № 637 15.12.2004 року, «під час перевірок з'ясовується те, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки. Крім того, має враховуватися те, що кошти, які одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть відповідно до пункту 2.10 цього Положення, протягом трьох - п'яти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси».

На думку апеляційного суду, висновок відповідача про переліміт готівки в касі є безпідставним, оскільки виплата заробітної плати здійснювалася 29.01.2009 року і готівка в касі могла зберігатися протягом наступних трьох-п'яти днів.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно частково задоволено позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Миколаївське АТП-24665» до Державної податкової інспекції у Миколаївському про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, 196, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х ВА Л И В:

Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Миколаївське АТП-24665» та Державної податкової інспекції у Миколаївському районі залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року у справі №2а-6447/09/1370 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївське АТП-24665» до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

А.І. Рибачук