Постанова

від 11.09.2012 по справі 2а-8919/12/0170/29

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2012 р. (15:14) Справа №2а-8919/12/0170/29

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югінвестстройсервіс» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій.

Обставини справи: ТОВ «Югінвестстройсервіс» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №1183 від 25.06.2012 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Югінвестстройсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року з питань взаємовідносин з ТОВ «Акведук-Сіті», ТОВ «БК «Регіон-Буд», ТОВ «Логістік-Крим», ТОВ «Кримплектторг», визнання протиправними дії відповідача щодо оформлення акта перевірки №3835/2-1/33267280 від 07.07.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Югінвестстройсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року з питань взаємовідносин з ТОВ «Акведук-Сіті», ТОВ «БК «Регіон-Буд», ТОВ «Логістік-Крим», ТОВ «Кримплектторг».

Позов мотивовано тим, що оскаржуваний наказ відповідачем було прийнято на підставі постанови слідчого, однак відповідно до діючого законодавства у слідчого не має повноважень призначати перевірки, у тому числі і перевірки дотримання вимог податкового законодавства. Позивач вважає, що за таких обставин є підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу відповідача та визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки, за результатами якої було складено акт №3835/2-1/33267280 від 07.07.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Югінвестстройсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року з питань взаємовідносин з ТОВ «Акведук-Сіті», ТОВ «БК «Регіон-Буд», ТОВ «Логістік-Крим», ТОВ «Кримплектторг».

У судовому засіданні представник позивача Васькін І.А. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у позовній заяві.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Югінвестстройсервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 18.11.2004р. як юридична особа, та перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС з 23.11.2004р. за № 280-ГР.

Наказом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №1183 від 25.06.2012 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮІСС», у відповідності до постанови слідчого з ОВС СВ Прокуратури АР Крим від 23.05.2012 року «Про призначення позапланової перевірки» та на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд.І, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 гл 8, розд. ІІ Податкового кодексу України наказано забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮІСС» (ЄДРПОУ 33267280) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 року по 30.09.11 року з питань взаємовідносин з ТОВ «Аквелук-Сіті» (код ЄДРПОУ 37081876), ТОВ «БК Регіон-Буд» (код ЄДРПОУ (37081846), ТОВ «Логістік-Крим» (код ЄДРПОУ 37081546), ТОВ «Комплектторг» (код ЄДРПОУ 37081515), з 25.06.12 року тривалістю 5 робочих днів (а.с.68 зворотна сторона).

На виконання зазначеного наказу відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача за результатами якої складений акт перевірки №3853/22-01/33267280 від 07.07.2012р., яким встановлено, що «Югінвестстройсервіс» мало безтоварні взаємовідносини з ТОВ «БК «Регіон-Буд» (7-37).

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення ч.1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.п.5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внасліджок чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 628951 грн.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно наказу № 1183 від 25 червня 2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮІСС» відповідачем вирішено провести саме документальну позапланову виїзну перевірку.

Відповідно до п.78.1.11 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Отже п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Отже, законодавством чітко встановлений перелік повноважень слідчого, що не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, слідчий має право вимагати в процесі формування доказової бази логічним та практичним шляхом проведення ревізій.

Ревізія за своєю сутністю є лише методом документального контролю стану фінансово-господарської діяльності платника податків, зокрема, в частині надходження та витрачання коштів та матеріальних цінностей, та в переважній більшості випадків проводиться одночасно зі здійсненням контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів із відповідними органами державної податкової служби шляхом координації дій. Проведення ревізій стосується компетенції органів контрольно-ревізійної служби, що не входить до структури органів державної податкової служби України та здійснюється за правилами контрольно-ревізійного законодавства.

Згідно із ст. 130 Кримінально-процесуального кодексу України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

В порядку п. 6 ч. 1 ст. 5, ч.3 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" № 2135 від 18.02.1992 р. органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

При цьому зазначений порядок у порушених кримінальних справах регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством та стосується випадків проведення дослідчих та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до ч. 1 ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), не відносяться державні податкові інспекції. Останні в процесі своєї діяльності повинні дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами України, іншими нормативними актами згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу.

Таким чином, відповідна норма (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) не містить повноважень слідчого доручати проведення позапланових перевірок органам державної податкової служби.

Відповідно до п. 19 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Вказані випадки чинним законодавством не встановлені.

До набрання чинності Податковим кодексом України, саме для прийняття рішень про проведення позачергових перевірок були встановлені підстави, передбачені п. 1-1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509, а саме: органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мали право при отриманні органом податкової міліції інформації про ухилення платника податку або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі внаслідок неукладення такою особою трудових договорів з найманою особою згідно із Кодексом законів про працю України, провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації, а також пасивних доходів, керівник відповідного податкового органу має право прийняти рішення про проведення позачергової податкової перевірки такого платника без його попереднього попередження. Рішення податкового органу має бути оформлене у письмовому вигляді, скріплено підписом керівника, печаткою та вручене платнику податку перед початком проведення такої перевірки.

Дана норма не поширюється на спірні правовідносини. На час прийняття слідчим постанови від 23.05.2012 р. вона була виключена.

Відповідно до ч. 7, 13 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509, який був чинним до набрання сили Податковим кодексом України, позапланова перевірка могла здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширювались на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Зазначені норми на час винесення постанови слідчим, видачі оскаржуваного наказу № 1183 від 25.06.2012 р. та розгляду справи, не чинні.

Більш того, відповідно до Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1238 від 27.12.2010 р. така підстава для проведення позапланової виїзної перевірки платника ПДВ як постанова слідчого, винесена ним у кримінальній справі, відсутня.

Сама норма п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не визначає компетенцію слідчого під час здійснення повноважень у порушених кримінальних справах, зокрема, його право призначати в порядку п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальну виїзну позапланову перевірку, оскільки відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України сферою дії Податкового кодексу України є відносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів; не розповсюджується на відносини, що виникли при порушенні кримінальної справи.

Таким чином, спірні правовідносини є законодавчо неврегульованими зважаючи на некореспондування положень кримінально-процесуального законодавства вимогам податкового законодавства в частині проведення позапланових виїзних перевірок платника податків на виконання постанови слідчого.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень повинно переслідувати забезпечення інтересів держави виключно в межах законності та верховенства права, тобто будуватись на принципах обґрунтованості, тобто через вмотивовані дії; безсторонності, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісності, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливості, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційності та адекватності; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи. Тобто, іншими словами, суб'єкти владних повноважень повинні діяти лише в межах тих повноважень, що прямо передбачені законом та засновані на принципі імперативності.

Тому норма ч. 5 ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) стосовно того, що постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами, має застосовуватись із урахуванням вищевикладеного.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 від 04.12.1990 р. (у редакції, що діяла на час прийняття постанови слідчого від 15.05.2012р. про проведення позапланової документальної перевірки) при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.171 ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 25-1 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана Державною податковою службою для забезпечення її діяльності визначені ст. 72 ПК України.

Крім того, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Отже, на підставі отриманої податкової інформації органами державної податкової служби при реалізації владних повноважень та для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства платниками податків при забезпеченні інтересів держави шляхом виявлення відповідних правопорушень можуть проводитись позапланові перевірки платників податків у випадках, встановлених законом.

Оскільки законодавче регулювання процесуальних прав та обов'язків слідчого під час реалізації останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах здійснюється Кримінально-процесуальним законодавством України, то постанова слідчого від 23.05.2012р. про призначення позапланової перевірки в розумінні положень Податкового кодексу України не є податковою інформацією.

Відповідно до п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, прийняття відповідачем оскаржуваного наказу на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд.І, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, гл.8 розд. ІІ Податкового кодексу України не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства зважаючи на відсутність чіткого та однозначного їх одночасного врегулювання нормами податкового та кримінально-процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-10.

Оскільки відповідачем було проведено перевірку позивача на підставі протиправного наказу №1183 від 25.06.2012 року, що встановлено судом, то дії відповідача щодо проведення цієї перевірки та оформлення за її результатами акту №3835/2-1/33267280 від 07.07.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Югінвестстройсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року з питань взаємовідносин з ТОВ «Акведук-Сіті», ТОВ «БК «Регіон-Буд», ТОВ «Логістік-Крим», ТОВ «Кримплектторг» також є протиправними.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених правових норм, правомірності прийняття оскаржуваного наказу та вчинення дій не доведено.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору відповідно до порядку, встановленому статтею 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 11 вересня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 17 вересня 2012 року.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №1183 від 25.06.2012 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Югінвестстройсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року з питань взаємовідносин з ТОВ «Акведук-Сіті», ТОВ «БК «Регіон-Буд», ТОВ «Логістік-Крим», ТОВ «Кримплектторг».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо оформлення акта перевірки №3835/2-1/33267280 від 07.07.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Югінвестстройсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року з питань взаємовідносин з ТОВ «Акведук-Сіті», ТОВ «БК «Регіон-Буд», ТОВ «Логістік-Крим», ТОВ «Кримплектторг».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Югінвестстройсервіс» судовий збір у розмірі 68,34 грн., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет