Постанова

від 12.12.2012 по справі 2а-12205/12/0170/29

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2012 р. (16:26) Справа №2а-12205/12/0170/29

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Атлантік-Крим» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: ПП «Атлантік-Крим» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003802204 від 12.09.2012 року на суму 1838 грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача за результатами проведеної перевірки, покладених в основу спірного податкового повідомлення-рішення про нікчемність правочину укладеного між позивачем та ПП «Інтерстрой 2011».

У судовому засіданні представник позивача Шиленко О.В. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача Калінчук К.В. проти позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що господарські операції позивача з ПП «Інтерстрой-2011» не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, за юридичною адресою контрагент не знаходиться, та встановити його місцезнаходження не можливо, тому позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по податковим накладним, виданим ПП "Інтерстрой-2011" за січень 2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Атлантік-Крим» 06 жовтня 2005 року зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 33848515), про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №633635 (а.с.33).

З 13 жовтня 2005 року ПП «Атлантік-Крим» перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Основними напрямками діяльності позивача відповідно до Статуту є оптова та роздрібна торгівля та інше (а.с.36-40).

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП «Інтерстрой-2011» за період січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 29 серпня 2012 року №5152/22-3/33848515 (а.с.8-13), згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем:

- ч.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України щодо недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим з ПП «Інтерстрой-2011» при придбанні та продажу товарів (послуг), які не були передані в порушення ст.ст.662,655,656 ЦК України;

- п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1838 грн., у результаті чого зменшено суму від'ємного значення ряд. 24 на суму 1838 грн.

За актом, ці порушення виникли у результаті того, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит по податковим накладним, отриманим від ПП "Інтерстрой-2011" на підставі нікчемного правочину на суму ПДВ в розмірі 1837,83 грн., що відображено у податковій декларації з ПДВ (вх.№9006382796 від 17.02.2012 року).

Актом встановлено, що позивач при здійсненні господарської діяльності за січень 2012 року мав взаємовідносини з ПП "Інтерстрой-2011" (код ЄДРПОУ 37626563), вчинив правочин, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, є нікчемним. Перевіркою встановлено, що ПП "Інтерстрой-2011" за юридичною адресою підприємство не знаходиться, не має необхідних умов для здійснення господарських операцій у відповідних обсягах, у нього відсутні трудові ресурси, складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, засоби транспортування, отже вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з метою податкової вигоди.

На підставі зазначеного акту відповідачем 12 вересня 2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003802204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1838 грн. (а.с.14).

Досліджуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача суд встановив таке.

Відповідно до п.п.14.1.181. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З наведених законодавчих норм слідує, що право покупця на податковий кредит обумовлено двома законодавчими вимогами: зв'язок витрат на придбання товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства та наявність належно оформленої податкової накладної (митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п.п.2.1. "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.п.201.8-201.9 ст. 201 ПК України).

Проаналізувавши наведені вище норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що достатньою підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Порядок, визначення суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню та строки проведення розрахунків з 01.01.2011 року встановлені ст. 200 ПК України, а саме:

п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2. ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст.200 ПК України).

Судом було перевірено наявність у позивача відповідних документів для формування складу податкового кредиту по правовідносинам з ПП "Інтерстрой-2011" у січні 2012 року та було встановлено наступне.

Між позивачем та ПП "Інтерстрой-2011" було вчинено правочин, за результатами якого ПП "Інтерстрой-2011" було виписано податкову накладну №15 від 10.01.2012 року на суму 10154.00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1692.33 грн. (а.с.21) та податкову накладну №48 від 17.01.2012 року на суму 873.00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 145.50 грн. (а.с.19).

Податкові накладні, виписані ПП "Інтерстрой-2011" містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам передбаченим ст.201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 21.12.2010 року №969.

Господарські операції з поставки товару (побутові та промислові товари) оформлені видатковими накладним №І-00015/01 від 10.01.2012 року на суму 10154.00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1692.33 грн.(а.с.20) та №І-00044/01 від 17.01.2012 року на суму 873.00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 145.50 грн.

Оплата позивачем за поставлений товар підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку ПП «Атлантік-Крим» (а.с.16,17).

В ході розгляду справи також підтверджено подальше використання позивачем у своїй господарській діяльності товару (побутових та промислових товарів), отриманого від ПП "Інтерстрой-2011", про що свідчать видаткові накладні, виписані ПП «Атлантік-Крим» (а.с.60, 62, 64).

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджується факт здійснення поставки товару по взаємовідносинам з ПП "Інтерстрой-2011", а також подальше використання цього товару у господарській діяльності позивача

Судом встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит з урахуванням сум податку на додану вартість, сплачених за податковими накладними, що виписані ПП "Інтерстрой-2011" в загальній сумі ПДВ 1837,83 грн.

Суд зауважує, що Податковим кодексом України передбачені певні обмеження щодо формування податкового кредиту. Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми, віднесені до складу податкового кредиту, мають бути обов'язково підтверджені відповідними документами, в тому числі податковими накладними. В разі недотримання цього правила платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, які були виписані ПП "Інтерстрой-2011", мають всі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством.

Суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Однак, відповідачем не було надано суду доказів, які б вказували на недійсність даних, відображених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи справу в межах доводів відповідача щодо нікчемності правочину, вчиненого з контрагентом ПП "Інтерстрой-2011" у зв'язку з тим, що останній за юридичною адресою не знаходиться, не має необхідних умов для здійснення господарських операцій у відповідних обсягах, у нього відсутні трудові ресурси, складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, засоби транспортування, отже вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з метою податкової вигоди суд вважає їх безпідставними, відповідачем не доведено яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочину, за яким позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ і яке відношення мають операції.

При цьому суд звертає увагу на помилкове тлумачення податковим органом норм Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на знищення, пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ним, вважається таким, що порушує публічний порядок (ч. 1), а отже, є нікчемним (ч. 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом постачальниками контрагента позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із пунктом 2 статті 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, враховуючи, що під час розгляду справи спростовано висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується факт сплати позивачем податку на додану вартість разом з ціною товару, суд вважає необґрунтованим зменшення позивачеві розміру від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 1838 грн., відтак, податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 року №0003802204 є таким, що прийняте відповідачем протиправно у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

У судовому засіданні 12 грудня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова складена у повному обсязі 17 грудня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0003802204 від 12 вересня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Атлантік-Крим» судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет