Рішення

від 28.03.2013 по справі 905/849/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.13 р. Справа № 905/849/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс - Донбуд» про стягнення 8300 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача - Клочков Д.В.

від відповідача - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» (далі - ТОВ «Нафтова компанія Технол») звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (далі - ТОВ «Донспецмонтаж») про стягнення заборгованості на загальну суму 8300 грн., до якої входить 4150 грн. сума основного боргу та 4150 грн. - неустойка.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається статті 512-519, 526, 530, 541 Цивільного кодексу України, ст. 20. 193 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Пояснив, що при передачі товару, покупець отримав усі документи, які передбачені пунктом 3.3 Договору. Будь-яких застережень при прийнятті товару, покупець позивачу не заявляв. Відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору визначена розділом 5 Договору, яким передбачено, що спірні питання вирішуються шляхом перемов. Оскільки покупець не звертався до ТОВ «Донспецмонтаж» із вимогами щодо передачі йому будь-яких документів, це свідчить про отримання покупцем усіх товаро-супровідних документів на поставлену продукцію. Представник позивача зазначив, що вимога про сплату 8300 грн. двічі направлялась відповідачу, проте була залишена без задоволення.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав письмові заперечення, якими зазначив, що не визнає позову з наступних підстав:

1) згідно до пункту 1.1 Договору №0102 МПДБ від 01.02.2012р. товар не може вважатися поставленим товариству «Мегаполіс - Донбуд» у зв'язку з ненаданням покупцю специфікацій;

2) згідно до пункту 4.2.2. Договору остаточний розрахунок за поставлену партію Продукції здійснюється по факту поставки та отримання рахунку на оплату, протягом 10 днів. У разі затримки з фінансуванням, покупець має право затримати здійснення розрахунків до 30.06.2012 року. Проте позивачем не надано доказів, що покупець отримав рахунки на оплату.

3) вважає, що ТОВ «Донспецмонтаж» не може бути відповідачем у цій справі, оскільки згідно пункту 3.4. Договору №20 від 24.09.2012 року, за невиконання ТОВ «Донспецмонтаж» товариство «Мегаполіс - Донбуд» несе солідарну відповідальність;

4) згідно до пункту 3.3 Договору №20 від 24.09.2012 року відповідальність за невиконання ТОВ «Донспецмонтаж» зобов'язань по поверненню основної суми боргу по договору №0102 МПДБ від 01.02.2012р. в сумі 4150 грн. несе товариство «Мегаполіс - Донбуд»;

5) пункт 3.3 договору №20 від 24.09.2012 року визначає, що ТОВ «Донспецмонтаж», або ТОВ «Мегаполіс - Донбуд» за невиконання товариством «Донспецмонтаж» зобов'язань по поверненню кредитору суми основного боргу по договору №0102 МПДБ у сумі 4150 грн., на користь кредитора сплачують неустойку у розмірі 100% від переданої суми боргу. Проте цим договором не встановлено строк по поверненню товариством «Донспецмонтаж» зобовязань по поверненню суми боргу, у зв'язку з чим строк по оплаті у відповідача не настав.

Ухвалою суду від 06.03.2013р. у справу третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс - Донбуд».

Третя особа або її представник в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 01.02.2012 року між ТОВ «Нафтова компанія Технол» (Постачальник) та ТОВ «Мегаполіс - Донбуд» (Покупець) укладено договір №0102 МПДБ (а.с.7-8). За умовами цього Договору Поставщик зобов'язується поставити у власність Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, в строки, по ціні та якісними характеристиками, узгодженими сторонами в Договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами до цього Договору.

Пунктом 3.3 в докази поставки Продукції Поставщик зобов'язаний надати Покупцю наступні товаро-супровідні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, накладну, сертифікат якості (у разі, якщо продукція підлягає сертифікації у відповідності до законодавства).

Згідно до пункту 3.4 Договору, зобов'язання поставщика вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в обумовленому пункті призначення поставки. Зобов'язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття й оплати поставленої продукції.

Відповідно до пункту 4.2.2. Договору остаточний розрахунок за поставлену партію Продукції здійснюється по факту поставки та отримання рахунку на оплату, протягом 10 днів. У разі затримки з фінансуванням, покупець має право затримати здійснення розрахунків до 30.06.2012 року.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих зобовязань по договору.

З матеріалів справи вбачається, що виконуючи умови договору, позивач здійснив поставку товару (мастильних матеріалів) відповідачу на загальну суму 31923 грн. за видатковими накладними:

- № РН-329 від 16.02.2012р. на суму 3740 грн. Отримання товару за цією накладною здійснювалось за довіреністю від 15.02.2012р. №М78. Особа, що приймала товар, своїм підписом на штампі видаткової накладної підтвердила отримання рахунку від 14.02.2012р. №367;

- № РН-1033 від 25.05.2012р. на суму 11240 грн. Отримання товару за цією накладною здійснювалось за довіреністю від 25.05..2012р. №М114. Особа, що приймала товар, своїм підписом на штампі видаткової накладної підтвердила отримання рахунку від 11.05.2012р. №1086;

- № РН- 1034 від 25.05.2012р. на суму 1084 грн. Отримання товару за цією накладною здійснювалось за довіреністю від 25.05.2012р. №М114. Особа, що приймала товар, своїм підписом на штампі видаткової накладної підтвердила отримання рахунку від 23.05.2012р. №1217;

- № РН- 1577 від 07.08.2012р. на суму420 грн. Отримання товару за цією накладною здійснювалось за довіреністю від 03.08.2012р. №М154. Особа, що приймала товар, своїм підписом на штампі видаткової накладної підтвердила отримання рахунку від 06.08.2012р. №1853;

- № РН- 1610 від 15.11.2012р. на суму 3730 грн. Отримання товару за цією накладною здійснювалось за довіреністю від 03.08.2012р. №М154. Особа, що приймала товар, своїм підписом на штампі видаткової накладної підтвердила отримання рахунку від 03.08.2012р. №1847.

Здійснені поставки ТОВ «Мегаполіс - Донбуд», в порушення умов Договору, оплатив частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 4150 грн.

Відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору визначена розділом 5 Договору, яким передбачено, що спірні питання вирішуються шляхом перемов. Оскільки ні відповідачем, ні третьою особою не надано доказів того, покупець не звертався до ТОВ «Донспецмонтаж» із вимогами щодо передачі йому будь-яких документів по договору №№0102 МПДБ, суд дійшов висновку, що покупець отримав зазначену у видаткових накладних кількість товару та отримав усі товаро-супровідні документи на поставлену продукцію у тому числі рахунки на оплату та специфікації на товар. Це спростовує доводи відповідача викладені у першому та другому пункті вищезазначених заперечень.

24 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» (по договору - Кредитор), Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (по договору - Підприємство) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс - Донбуд» (по договору - Товариство) уклали договір №20 про заміну боржника (переведення боргу в зобов'язанні) (а.с.23).

За умовами цього Договору Товариство передає (переводить борг) підприємству кредиторську заборгованість у розмірі 4150 грн. з ПДВ, що виникла за Договором №0102 МПДБ від 01.02.2012р., укладеного між Товариством та ТОВ Нафтова компанія Технол» (п.1.1)

Підприємство в силу умов цього Договору отримує усі права та обов'язки, що виникли у Товариства з договору (п. 1.2).

В силу умов статей 520-521 ЦК України до Підприємства переходить кредиторська заборгованість Товариства у розмірі 4150 грн. по Договору №0102 МПДБ від 01.02.2012р., право на вимогу якої належить Кредитору (п.1.3).

Підприємство стає єдиним володарем усіх зобовязань Товариства по Договору №0102 МПДБ від 01.02.2012р. з моменту підписання сторонами цього Договору (п.1.5).

Товариство зобов'язується передати підприємству усі необхідні документи, які засвідчують права та обов'язки Товариства по договору після підписання цього Договору. Передача Товариством Підприємству таких документів здійснюється без підписання сторонами акта приймання передачі (п.2.1.1).

Згідно до пункту 3.3. Договору, ТОВ «Донспецмонтаж», або ТОВ «Мегаполіс - Донбуд» за невиконання товариством «Донспецмонтаж» зобов'язань по поверненню кредитору суми основного боргу по договору №0102 МПДБ у сумі 4150 грн., на користь кредитора сплачують неустойку у розмірі 100% від переданої суми боргу.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що за невиконання ТОВ «Донспецмонтаж» переданих по договору №0102 МПДБ від 01.02.2012р. зобов'язань, товариство «Мегаполіс - Донбуд» перед Кредитором несе солідарну відповідальність.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до повного виконання його умов сторонами.

Невиконання відповідачем зобов'язань по Договору №20 стало підставою для звернення ТОВ «Нафтова компанія Технол» до суду із зазначеним позовом про стягнення з ТОВ «Донспецмонтаж» 4150грн.- суми основного боргу та 4150 грн. - неустойки.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

У відповідності до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 3 та 4 своїх заперечень до позову, відповідач зазначає що:

- ТОВ «Донспецмонтаж» не може бути відповідачем у цій справі, оскільки згідно пункту 3.4. Договору №20 від 24.09.2012 року, за невиконання ТОВ «Донспецмонтаж» товариство «Мегаполіс - Донбуд» несе солідарну відповідальність;

- згідно до пункту 3.3 Договору №20 від 24.09.2012 року відповідальність за невиконання ТОВ «Донспецмонтаж» зобов'язань по поверненню основної суми боргу по договору №0102 МПДБ від 01.02.2012р. в сумі 4150 грн. несе товариство «Мегаполіс - Донбуд».

Проте, суд не погоджується із зазначеними доводами відповідача з огляду на наступне. Пунктами 3.3 та 3.4 Договору №20, за невиконання зобов'язань по договору № №0102 МПДБ передбачена солідарна відповідальність ТОВ «Донспецмонтаж» та ТОВ «Мегаполіс - Донбуд».

Частиною 1 статті 543 ЦК України визначено, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Отже, позивач, звернувшись із позовом до одного із солідарних боржників, а саме до ТОВ «Донспецмонтаж» діяв в межах діючого законодавства та умов Договору №20 від 24.09.2012 року.

П'ятим пунктом заперечень відповідач зазначив, що пункт 3.3 договору №20 від 24.09.2012 року визначає, що ТОВ «Донспецмонтаж», або ТОВ «Мегаполіс - Донбуд» за невиконання товариством «Донспецмонтаж» зобов'язань по поверненню кредитору суми основного боргу по договору №0102 МПДБ у сумі 4150 грн., на користь кредитора сплачують неустойку у розмірі 100% від переданої суми боргу. Вважає, що цим договором не встановлено строк по поверненню товариством «Донспецмонтаж» зобов'язань по поверненню суми боргу, у зв'язку з чим строк по оплаті у відповідача не настав.

Суд не погоджується із вказаним доводом відповідача з огляду на наступне.

Згідно до частин 1,2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пояснень представника позивача, вимога від 16.01.2013р. про сплату 8300 грн. двічі у січні 2013р. та у березні 2013р. направлялась відповідачу. Проте, позивачем не надано суду належних доказів щодо направлення та отримання у січні 2013 року відповідачем вимоги від 16.01.2013р. про сплату 8300 грн., у тому числі : основного боргу - 4150 грн. та неустойки - 4150грн., але згідно довідки відповідача (а.с.51), ТОВ «Донспецмонтаж» отримало цю вимогу 12.03.2013 року. Станом на 28.03.2013 року ТОВ «Донспецмонтаж» кошти зазначені у вимозі позивачу не сплачені.

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 4150 грн. та неустойки у сумі 4150 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними та обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми неустойки, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

В обґрунтовання клопотання про зменшення неустойки відповідач не надав суду будь яких документів, які свідчать про ступінь виконання зобов'язання боржником, його майновий стан, що могли бути підставою для задоволення клопотання.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача та обґрунтовують його заперечення.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Нафтова компанія Технол» до ТОВ «Донспецмонтаж» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс - Донбуд» про стягнення 8300 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (код ЄДРПОУ 30871714, 83001, м. Донецьк, Челюскінців, 69А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, код ЄДРПОУ 37296451) заборгованість у сумі 8300 (вісім тисяч триста ) грн.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (код ЄДРПОУ 30871714, 83001, м. Донецьк, Челюскінців, 69А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, код ЄДРПОУ 37296451) судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 28 березня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 02 квітня 2013 року

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.