Постанова

від 28.03.2013 по справі 5024/1762/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

               ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "28" березня 2013 р. Справа № 5024/1762/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Михайлова М.В. суддів Ярош А.І., Журавльова О.О. (Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду від 27.03.2013 року № 226) При секретарі Мікулі К.В. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином; від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВДМ Азов - Дон” на рішення господарського суду Херсонської області від 31 січня 2013 року по справі № 5024/1762/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Північно – Східна Кримська Компанія”, м. Сімферополь, вул. Гоголя, 68 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВДМ Азов - Дон”, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Фрунзе, вул. Великі Берестяни, 50 про стягнення 415  970, 00 грн.,-                      ВСТАНОВИВ: У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна Кримська Компанія" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДМ Азов-Дон" про стягнення 415970,00 грн., у тому числі 228  980,00 грн. основного боргу за виконані на підставі укладених між сторонами договорів за №1 від 10.06.2012р. та 01.08.2012р. сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю 2012р., а також 186990,00 грн. штрафу за прострочку оплати виконаних робіт. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині проведення повної та своєчасної оплати вартості робіт. Письмовою заявою від 28.01.2013р. позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу на 25000,00 грн., зважаючи на перерахування відповідачем в рахунок оплати боргу 25000,00 грн. Не заперечуючи факту існування боргу, відповідач не погодився з позовом в частині нарахування штрафу за порушення договірних зобов'язань в частині проведення повної та своєчасної оплати послуг з огляду на відсутність вини, неможливість проведення своєчасного розрахунку внаслідок існування форс-мажорних обставин, підтверджених висновком Торгово-промислової палати України. З посиланням на приписи ст.617 ЦК України, ст.218 ГК України відповідач наголошував на тому, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, а відтак, вимога  в частині стягнення штрафу була безпідставною. Рішенням господарського суду Херсонської області від 31 січня 2013 року по справі № 5024/1762/2012 (суддя Задорожна Н.О.) зменшено розмір позовних вимог на 25000,00грн.; позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДМ Азов-Дон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна Кримська Компанія" 203980,00 грн. основного боргу, 74796,00 грн. штрафу, 7819,40 грн. витрат по оплаті судового збору; звільнено відповідача від відповідальності в частині стягнення 112  194,00 грн. штрафу; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна Кримська Компанія" МФО 320940, 500грн. судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення №155 від 12.12.2012р. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВДМ Азов - Дон” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 31 січня 2013 року по справі № 5024/1762/2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права. 12.03.2013 року до апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу просить залишити без задоволення. Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представників сторін, тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 25.02.2013 року про прийняття апеляційної скарги до провадження  було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Дослідивши  доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та перевірено в ході апеляційного перегляду, на підставі укладених між сторонами договорів №1 від 10.06.2012р. та №1 від 01.08.2012р. позивач (виконавець) зобов'язався виконати для відповідача (замовник) сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю 2012р., а відповідач - прийняти роботу та провести її оплату у порядку і строки, встановлені умовами цих договорів. (а.с.9-10, 12-13) У додатковій угоді №1 від 01.08.2012р. до договору №1 від 01.08.2012р. сторони встановили, що вартість виконаних робіт зі збирання врожаю 2012р. за 1 га становить 130грн. (а.с.15), згідно додаткової угоди №1 від 10.06.2012р. до договору №1 від 10.06.2012р. - 230грн. за 1га. У пунктах 3.1, 3.3. та 3.4 договорів сторони досягли домовленості, що розрахунки за роботи зі збирання врожаю визначаються від фактично зібраних обсягів площ зернових культур (у полі) згідно акту виконаних робіт; після закінчення збирання врожаю кожної культури не пізніше 3-ох днів складається акт виконаних робіт, в якому вказується загальна сума заборгованості замовника перед виконавцем за виконані роботи. Оплата робіт зі збирання врожаю здійснюється шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом п'яти банківських днів від дати підписання акту виконаних робіт. Згідно складеного між сторонами 03.07.2012р. акту виконаних робіт зі збирання ранніх зернових на площі 833га їх вартість становить 191590грн. (а.с.11) Згідно складеного між сторонами 15.10.2012р. акту виконаних робіт зі збирання соняшнику на площі 1403га їх вартість становить 182390грн. (а.с.14) Зазначені акти містять підписи представників замовника та виконавця і засвідчені печатками юридичних осіб - учасників договорів. Всього вартість виконаних робіт зі збирання врожаю становить 373980грн. Відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт у сумі 145000грн., після чого залишок несплаченої вартості робіт складає 228 980 грн. (373980-145000). У пункті 4.3 укладених договорів відповідач у випадку несвоєчасного здійснення ним зобов'язань по оплаті виконаних для нього робіт зобов'язався сплатити їх виконавцю (позивач) штраф у розмірі 50% від суми заборгованості. У зв'язку з порушенням строків виконання відповідачем зобов'язання по проведенню розрахунку за виконані роботи, позивач нарахував відповідачу 186990грн. штрафу, розрахунок якого проведено, виходячи з передбачених строків оплати: за договором від 10.06.2012р. - 09.07.2012р. відповідно 95795грн. штрафу (сума простроченого зобов'язання 191590грн.); за договором від 10.08.2012р. - 22.10.2012р. і відповідно 91195грн. штрафу ( сума простроченого зобов'язання 182390грн.). У зв'язку з частковою оплатою позивач зменшив розмір  позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 203 980 грн., решта позовних вимог залишена без змін. Доказів проведення кінцевого розрахунку по існуючій сумі основного боргу  відповідач ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанції не надав, не заперечуючи факту його існування. Неможливість своєчасного проведення розрахунку пояснює скрутним фінансовим становищем, у якому опинилось підприємство внаслідок несприятливих погодних умов та загибелі врожаю. Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що зважаючи на доведеність належними доказами факту існування основного боргу за одержані та неоплачені послуги зі збирання врожаю у сумі 203980грн., відсутність доказів його оплати, керуючись положеннями ст.ст.525, 527, ч.1 ст.530, ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Щодо стягнення штрафу в розмірі 50% від суми невиконаного зобов'язання по оплаті послуг ( з врахуванням строку оплати, встановленого у договорах), розмір якого становить 186990грн., то господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги в частині його стягнення у сумі 74796грн. (40% від заявленої суми) та обґрунтовано звільнив відповідача від відповідальності в частині стягнення решти заявленої суми штрафу, яка становить 112194грн. Однак вирішуючи питання щодо стягнення штрафу, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку. Форс-мажорні обставили слід  враховувати  якщо вони мали  місце під час  дії укладених договорів, на  що наполягає  позивач (  сталася пожежа  на полях,  де збирався  врожай, та  інше). Колегія  суддів  з  такою позицією позивача погоджується. Врожай  з площі, передбаченої договорами, зібраний повністю Вирішуючи питання щодо розміру підлягаючої до стягнення суми штрафу, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у неможливості проведення своєчасного розрахунку за одержані послуги. Так, господарський суд врахував, що від несприятливих погодних умов мала місце загибель лише частини врожаю на площі 357га, згідно актів виконаних робіт врожай відповідачем зібрано з площ відповідно 833га та 1403га, тобто із значно більшої площі ніж та, на якій мала місце часткова загибель врожаю, отже підстави для повного звільнення відповідача від сплати штрафу відсутні. За умовами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беріть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Таким чином господарський суд правильно врахував, що відповідач частково виконав договірні зобов'язання, перерахувавши позивачу на дату розгляду справи 190000грн. В той же час сума невиконаних зобов'язань по оплаті боргу залишається значною і становить 203980грн., які відповідач не має можливості в наступний час перерахувати, що завдає кредитору збитків внаслідок виключення значної суми із грошового обороту, неможливості використання цих коштів у господарській діяльності. Господарським судом також правильно враховано, поряд з іншими обставинами, що процентне відношення встановленого штрафу за невиконання грошових зобов'язань є значним. Відтак, з врахуванням викладеного, суд першої інстанції, частково дійшовши помилкового висновку щодо існування форс – мажорних обставин, в цілому правильно та обґрунтовано зменшив суму заявленого до стягнення штрафу на 60%, звільнивши відповідача від відповідальності в частині оплати зменшеної суми. Всі  інші  зауваження,  викладені  у  апеляційній  скарзі,  колегія  суддів  не  приймає  до  уваги  з  підстав  викладених  вище. З  урахуванням  наведеного  колегія  суддів  вважає, що  апеляційна  скарга  не підлягає  задоволенню, а  рішення господарського  суду  слід  залишити  без  змін. Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -                                               ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВДМ Азов - Дон”, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Фрунзе, на рішення господарського суду Херсонської області від 31 січня 2013 року по справі № 5024/1762/2012 залишити  без  задоволення,  рішення  господарського  суду  без  змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.      Повний текст постанови підписаний 01 квітня 2013 року.            Головуючий суддя:                                                                                М.В. Михайлов            Суддя:                                                                                     А.І. Ярош            Суддя:                                                                                      О.О. Журавльов