Рішення

від 13.03.2013 по справі 910/1945/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1945/13 13.03.13

За позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т»

Про стягнення 15 852,68 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від Прокурора міста Луцька (Прокуратур прокуратури Шевченківського району міста Києва) Кобилянський О.М. - посвідчення №002735 від 05.09.2012р.

Від позивача: Мартинець М.Л. - за дов. №91рк від 20.02.2013р.

Від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Прокурор міста Луцька в інтересах держави в особі Відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 15 852,68 грн., за порушення умов договору на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при УМВС України в Волинській області №05/903-12 від 03.08.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при УМВС України в Волинській області №05/903-12 від 03.08.2012р. Прокурор м. Луцька також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2013 порушено провадження у справі №910/1945/13 та призначено розгляд справи на 20.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2013 розгляд справи було відкладався на 13.03.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Від Прокурора міста Луцька у судове засідання 13.03.2013 з'явився Прокуратур прокуратури Шевченківського району міста Києва, який підтримав позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2013 року надав пояснення по справі та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при УМВС України в Волинській області №05/903-12 від 03.08.2012р., яка станом на 13.03.2013 складає 10 399,75 грн.

Представники відповідача у судові засідання 20.02.2013 та 13.03.2013 не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 04.02.2013 про порушення провадження у справі №910/1945/13 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/1945/13.

В судовому засіданні 13.03.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2012 року між Відділом Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області (далі - Охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контур - Т» (далі - Замовник) було укладено договір на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при УМВС України в Волинській області №05/903-12 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) Замовник передає належне йому майно - посіви зернових культур (кукурудзи) на орендованих Замовником землях, площа, найменування стан та місцезнаходження яких визначається в Дислокації (додаток №1до Договору) об'єкта, що охороняється (далі - Об'єкт) під охорону постів фізичної охорони, а Охорона зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна Замовника на Об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього припинення несанкціонованого Замовником доступу сторонніх осіб о майна на Об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення Замовником всіх належних йому повноважень щодо майна.

Ціна послуг охорони за цим Договором є договірною і зазначається Сторонами у Розрахунку та Протоколу узгодження договірної ціни (додатки №№2,3 до Договору). Вартість охоронних послуг по Договору на окремий місяць розраховується Сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку (додатки №№1,2 до Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місці та їх вартості (п.п.3.1-3.2 Договору).

На виконання умов Договору позивачем у період з 06.08.2012 по 13.10.2012 надавалися послуги щодо схоронності цілісності майна на загальну суму 90 399,75 грн. Відповідача.

Згідно до п. 3.5 Договору, оплата за послуги Охорони здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Охорони у розмірі, визначеному згідно п. 3.2 Договору до моменту надання охоронних послуг платіжним дорученням, що здається в установу банку.

В кінці кожного місяця сторони підписують акт виконаних робіт, в якому відображені кількість годин наданих послуг, та їх вартість (п. 3.6 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що факт виконаних Позивачем та прийнятих Відповідачем робіт підтверджується підписаними повноважними представниками сторін актами прийому - здачі виконаних робіт /послуг за серпень №НВВ-001234 від 31.08.2012р. на суму 34 063,68 грн., за вересень №НВВ-001351 від 30.09.2012р. на суму 39 304,24 грн., за жовтень №НВВ-001503 від 14.10.2012р. на суму 17 031,83 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2012 Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 25/1-2143, до якої додані рахунки-фактури за №НВВ-001503 від 01.10.2012 та прийому-здачі виконаних робіт/послуг за жовтень 2012 року №НВВ-001503 з проханням оплатити надані послуги.

Після проведеної перевірки, відповідно до спірного Договору прокуратурою м. Луцька було встановлено, що Відповідач порушив умови Договору стосовно повної та своєчасної оплати за надані послуги, оплативши їх частково, а саме на суму 75 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 13.08.2012 на суму 10 000,00 грн., від 03.09.2012 на суму 10 000,00 грн., від 11.09.2012 на суму 10 000,00 грн., від 25.09.2012 на суму 5 000,00 грн., від 28.09.2012 на суму 5 000,00 грн., від 04.10.2012 на суму 10 000,00 грн., від 17.10.2012 на суму 10 000,00 грн., від 31.10.2012 на суму 10 000,00 грн., від 23.11.2012 на суму 5 000,00 грн. (копії якої міститься в матеріалах справи).

Після часткової проплати у Відповідача залишилися неоплачені послуги на суму 15 399,75 грн., у зв'язку з чим 12.12.2012 Позивач направив Відповідачу другу претензію за №25/1-2428. Проте, зазначена претензія була залишена Відповідачем без відповіді та належного реагування.

Так Позивач у судовому засіданні 20.02.2012 зазначив, що Відповідач, після порушення провадження у справі, частково заборгованість погасив, а саме на суму 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 31.10.2013 (копія якої міститься в матеріалах справи), а тому станом на 13.01.2013 Відповідач має заборгованість за Договором у розмірі 10 399,75 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем підтверджений.

У позовній заяві зазначено про те, що директор відповідача - Клименко В.Г. був опитаний у прокуратурі м. Луцька з приводу неоплати грошових коштів за надані послуги. Зі слів позивача в особі прокурора м. Луцька, Клименко В.Г. борг визнав та пояснив, що кошти для сплати передбачених договором послуги повинні надійти від іншої юридичної особа, а саме - ТзОВ «Контур-Т» .

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора м. Луцька підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, за невиконання договірних зобов'язань за Договором прокурор м. Луцька просить суд стягнути з відповідача 375,73 грн. пені, 77,20 - 3% річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 8.1 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по Договору, Замовник сплачує Охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, відповідно до постанови Національного банку України №377 від 09.08.2010р. облікова ставка з 10.08.2010 по 22.03.2013 складає 7,7500 %, а звідси подвійна облікова ставка НБУ - 15.5% річних, а подвійна ставки НБУ в день складає 0,042465%, що ? 0,04%.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру пені у сумі 375,73 грн. та 3% річних у сумі 77,20 грн., які підлягають стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначені суми пені та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 253,75 грн. та у розмірі 52,14 грн. відповідно, за вказаний період, за уточненим розрахунком суду.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Щодо стягнення судового збору потрібно зазначити наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (від 1 720,50 грн. до 68 820,00 грн.). Зважаючи, що заявлена сума позову складає 15 852,68 грн., звідси судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 1 720,50 грн.

Згідно діючого законодавства України, прокурор м. Луцька наділений правом звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а з урахуванням п. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді звільняться від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене то згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 169,94 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» (03057, м. Київ, вул. Желябова, 2-а, код ЄДРПОУ 32856050) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області (43016, м. Луцьк, вул. Драгоманова, 37, п/р 26000630155130 Львівська філія АТ «Брокбізнесбанк» м. Львів, МФО 325774, код ЄДРПОУ 08596848) заборгованості за договором на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при УМВС України в Волинській області №05/903-12 від 03.08.2012р. на суму 10 705,64 грн., з яких 10 399,75 грн. - основного боргу, 253,75 грн. - пені, 52,14 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» (03057, м. Київ, вул. Желябова, 2-а, код ЄДРПОУ 32856050) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення в доход Державного бюджету України 1 169,94 грн. - судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складення повного рішення 18.03.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна