Ухвала

від 25.03.2013 по справі 2а-10852/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2013 р. м. Київ К/9991/77426/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Даниленка В.І., Чорнобривець О.О.,

відповідача - Жукової В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2012

у справі № 2-а-10852/12/2670

за позовом Приватного підприємства «Ніка-1»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ніка-1» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 25.07.2012 № 0000482205, № 0000492205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012, позов задоволено; визнані протиправними та скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності обчислення, повноти, своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток ПП «Ніка-1» при взаємовідносинах з ТОВ «Дормашавто» за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, складено акт № 390/22-507/23717551 від 09.07.2012, в якому зафіксовані порушення: п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 124 555 грн., у т.ч.: за І квартал 2008 року на суму 14 247 грн., ІІІ квартал 2008 року на суму 791 859,23 грн., ІІ квартал 2010 року в сумі 30 625 грн., за ІV квартал 2010 року в сумі 71 657,08 грн., за І квартал 2011 року в сумі 150 333,33 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 283 368,82 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 131 291,67 грн., за ІV квартал 2011 року в сумі 124 583,33 грн.; п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 185.1 ст. 185, п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 465 333,31 грн., у т.ч.: за червень 2010 року - 24 500 грн., жовтень 2010 року - 7 500 грн., лютий 2011 року - 60 000 грн., березень 2011 року - 76 166,67 грн., травень 2011 року - 65 833,33 грн., червень 2011 року - 75 833,33 грн., липень 2011 року - 54 999,99 грн. серпень 2011 року - 17 500 грн., вересень 2011 року - 41 666,66 грн., жовтень 2011 року - 3 833,33 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 25.07.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000482205 про нарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 817 430,75 грн., в т.ч.: 791 859,23 грн. основного платежу та 25 571,52 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000492205 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 511 459,31 грн., в т.ч.: 465 333,31 грн. основного платежу та 46 126 штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що 01.06.2010 між ПП «Ніка-1» (Замовник) та ТОВ «Дормашавто» (виконавець) укладено договір № 109 про надання автотранспортних і експедиційних послуг з навантаження та розвантаження, за умовами якого виконавець зобов'язувався перевозити автомобільним транспортом вантажі, які належать Замовнику, до пункту призначення, надавати експедиційні послуги, навантажувати, розвантажувати та видавати вантажі Вантажоодержувачу або особі, уповноваженій на її одержання, а Замовник зобов'язується сплачувати за перевезення, навантаження, розвантажування вантажів та надання експедиційних послуг, встановлену договором плату.

Факт виконання вказаного договору судами встановлено, з підтвердженням матеріалів справи.

Суми витрат за експедиційні послуги, навантажувально-розвантажувальні роботи, було віднесено позивачем до складу валових витрат, а суми податку на додану вартість згідно податкових накладних включені ним до складу податкового кредиту.

В акті перевірки зазначено, що згідно акту від 13.03.2012 № 30/3-22-80 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями, постачальниками за період з 01.01 по 31.03.2011, встановлено, що ТОВ «Дормашавто» має ознаки фіктивності, а саме: кількість працюючих - особа, наявність основних засобів - відсутні, місцезнаходження - не встановлено.

Відповідно до постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Братко Т.О. від 10.01.2012 про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення, зокрема, суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Дормашавто», та пояснень від 14.12.2011 громадянина Російської Федерації ОСОБА_7, який згідно реєстраційної документації значиться керівником та директором ТОВ «Дормашавто», вбачається, що засновником та директором цього підприємства він не являється, ким та коли здійснювалась реєстрація підприємства йому не відомо, майно та грошові кошти до статутного фонду ТОВ «Дормашавто» він не вносив, будь-які документи цього підприємства, включаючи статутні документи, він не складав та не підписував, розрахункові рахунки підприємства в будь-яких банківських установах він не відкривав.

На основі цього відповідачем зроблено висновок, що договірні відносини між ПП «Ніка-1» та ТОВ «Дормашавто» носять нікчемний характер, оскільки вони не відповідають ч. ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України, так як суперечать моральним засадам суспільства, волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, в результаті чого позивачем неправомірно віднесено витрати за такими господарськими операціями до валових та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно зі ст. 11 зазначеного Закону на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 зазначеного Закону).

Абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» кореспондується з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, згідно положень якого, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріалами справи встановлено, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Дормашавто» підтверджено первинними документами, а саме: податковими накладними, які включені до реєстру отриманих накладних, актами виконаних робіт, розрахунковими документами.

Таким чином, оскільки здійснені позивачем господарські операції та понесені ним валові витрати підтверджуються відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо неправомірності включення до складу валових витрат, витрат за господарськими операціями з контрагентом - ТОВ «Дормашавто».

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення встановлені нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2756-VІ.

Так, відповідно до п. 187.1.ст. 187 цього Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 зазначеного Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За встановлення в судовому порядку формування позивачем валових витрат та податкового кредиту в спірному періоді на підставі належним чином оформлених первинних документів, у тому числі податкових накладних, виданих ТОВ «Дормашавто», яке на момент їх видачі було зареєстроване платником податку на додану вартість, донарахування позивачу грошових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями є необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Звільнення від доказування в адміністративному судочинстві відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише на підставі вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, стосовно питань, чи мало місце діяння та чи вчинено воно особою, щодо якої ухвалено вирок або постанову суду.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, сам факт порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення, зокрема, суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Дормашавто», не можна вважати встановленою обставиною щодо неправомірного формування позивачем валових витрат та віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту за результатами правовідносин з ТОВ «Дормашавто».

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний