Ухвала

від 02.04.2013 по справі 825/91/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/91/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський виробничо-експериментальний завод» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Поліський виробничо-експериментальний завод» до ДПІ у м. Чернігові ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач 01 лютого 2005 року зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, взятий на податковий облік, як платник податків - 17 лютого 2005 року та з 10 березня 2005 року є платником ПДВ.

Згідно довідки АА № 334695 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД є: 15.89.0 виробництво харчових продуктів, не віднесених до інших групувань; 15.71.0 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 51.21.0 оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 51.33.0 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; 15.72.0 виробництво готових кормів для домашніх тварин; 15.41.0 виробництво нерафінованих олії та жирів; 01.24.0 розведення птиці; 51.23.0 оптова торгівля живими тваринами.

На підставі вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 27 липня 2012 року № 1951 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні у деклараціях з ПДВ за вересень 2011 року у складі податкового кредиту та у деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідний період операцій з ТОВ «Каргопромтранс», за результатами якої складено акт від 10 серпня 2012 року № 1503/22/33336034.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2, п.198.6 статті 198, п. 200.1, п. 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2011 року на загальну суму 22 006, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року № 0002992320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 27 508, 00 грн. (за основним платежем 22 006, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5 502, 00 грн.).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 19 серпня 2011 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Каргопромтранс» (Продавець) укладено договір № 19/08/11-3 купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує висівки (далі - товар), в кількості, за ціною та в строки, узгодженні з Покупцем по кожній партії товару на умовах франко-склад Продавця.

З акту перевірки вбачається, що за вересень 2011 року позивачем задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Каргопромтранс» в сумі 22 006, 00 грн.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 статті 14 ПК України - постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаним пунктом наданий виключний перелік підстав коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну території України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

У відповідності до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 статті 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Частинами 2 та 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому постачальником.

Крім того, виконання даного договору підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактури, реєстром отриманих податкових накладних, а оплата підтверджується банківськими виписками.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності податкової накладної, що належним чином оформлена.

Також, як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору між позивачем та ТОВ «Каргопромтранс», останнє було зареєстроване у встановленому законом порядку.

ТОВ «Каргопромтранс» включено суми ПДВ в податкові зобов'язання, що підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), яка прийнята податковою інспекцією, що підтверджується квитанцією № 2.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних вказаного контрагента та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що 15 грудня 2011 року ДПІ у м. Чернігові ДПС вже проводилась документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Каргопромтранс», за результатами якої порушень не встановлено та складено довідку № 3639/23/33336034.

Крім того, реальність господарської операції між позивачем та контрагентом ТОВ «Каргопромтранс» підтверджується рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22 грудня 2012 року, в якому встановлено, що 19 серпня 2011 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Каргопромтранс» (Продавець) укладено договір № 19/08/11-3 купівлі-продажу. За умовами договору Продавець продає, а Покупець купує висівки (далі - товар) в кількостях, по ціні та в строки, узгоджені з Покупцем по кожній партії товару на умовах франко-склад Продавця. На виконання умов договору ТОВ «Каргопромтранс» передав позивачу товар, що підтверджується наданими копіями накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків та довіреностей на отримання товару. Вартість отриманого товару позивачем оплачена.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставними висновки податкового органу, викладені ним в зазначеному акті перевірки, про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Каргопромтранс», а тому, відповідно, протиправним є податкове повідомлення-рішення, що ґрунтується на такому акті перевірки.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.