Ухвала

від 10.10.2012 по справі 0417/11219/2012

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 0417/11219/2012

2 /0417/6340/2012

УХВАЛА

Іменем України

10 жовтня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Лапа О.О.,

за участю прокурора Шустової В.А., представника позивача РВ ФДМ України по Дніпропетровській області ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача ВАТ БМФ «Дніпроважбуд» - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Індустріального району м. Дніпропетровська пред’явлено через суд позов в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області до ВАТ БМФ «Дніпроважбуд», ОСОБА_2 про визнання права державної власності та витребування з володіння ОСОБА_2 - ІІ, ІІІ, ІV, V поверхів у будівлі гуртожитку №3 літ. А-5, по вул. Б. Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську, загальною площею 2666,5 кв.м., з одночасним зобов’язанням повернення вказаного майна на баланс ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд».

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про забезпечення даного позову шляхом заборони відчуження гуртожитку №3 по вул. Богдана Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську, з тих підстав, що на даний час спірне нерухоме майно відповідачем ОСОБА_2, як і в подальшому іншими особами, безперешкодно може бути відчужене, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Представник позивача РВ ФДМ України по Дніпропетровській області клопотання прокурора підтримав у повному обсязі, наполягаючи на його задоволенні з тих самих мотивів.

Представники відповідачів ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» - ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували тим, що доказів наміру ОСОБА_2 відчужити спірне майно прокурором не надано, однією з позовних вимог є зобов’язання передати спірне майно на баланс ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд», тому підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного майна немає.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Слідуючи роз’ясненням Пленум Верховного Суду України, наданим у п.4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясовує обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з позовної заяви предметом спору є витребування нерухомого майна - 2,3,4,5 поверхів гуртожитку №3 по вул. Богдана Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську із володіння відповідача ОСОБА_2 з підстав недобросовісного набуття цього майна у ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд». При цьому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 березня 2010 року, яка залишена в силі Вищим господарським судом України 15 червня 2010 року, визнано неправомірним включення до статутного фонду ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» ряду гуртожитків, серед яких і гуртожитку №3 по вул. Богдана Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську.

Реєстрація права власності на поверхи 2-5 гуртожитку №3 по вул. Б. Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську за ОСОБА_2 відбулася на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 14 липня 2008 року, копія якого долучена до матеріалів справи. За умовами цього договору вказане майно було передане в заставу ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» АКБ «Імексбанк» за договором іпотеки від 23 січня 2008 року в забезпечення виконання зобов’язань ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» за договором кредитної лінії від 23 січня 2008 року з банком. Одночасно, 23 січня 2008 року, між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір застави майнових прав предметом якого була передача ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» зобов’язань за вищевказаним договором кредитної лінії, майнових прав - права вимоги на одержання грошових коштів за договором банківського вкладу від 21 січня 2008 року між ОСОБА_2 та наведеним банком. У зв’язку з погашенням ОСОБА_2 частини боргу ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» за згаданою кредитною лінією відповідно до Акту приймання документів поручителем, що виконав зобов’язання від 06 червня 2008 року та на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 14 липня2008 року спірне майно гуртожитку перейшло у власність ОСОБА_2

З огляду на викладене, враховуючи вказану низку угод з приводу спірного нерухомого майна, часовий проміжок протягом якого відбувся перехід права власності на частину гуртожитку, неодноразову зміну власника майна, встановивши наявність дійсного спору між сторонами, а також юридичну можливість ОСОБА_2 розпорядитися спірним майном, право власності на яке у даний час за інформацією КП «ДМБТІ» зареєстроване за нею, суд, враховуючи докази зібрані у справі, приходить до висновку про наявність реальної загрози або ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а відтак, вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України - шляхом заборони відчуження спірного майна до розгляду справи по суті, що буде адекватним та співмірним засобом відносно заявлених вимог.

Разом з цим, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, оскільки предметом спору є лише поверхи 2-5 гуртожитку №3 по вул. Богдана Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську, тоді як з приводу поверху 1 цього гуртожитку вимоги не заявлялися і підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження цієї частини майна відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер2369404720) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з відчуження поверхів II, III, IV, V будівлі гуртожитку №3 літ. А-5 по вул. Богдана Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську, загальною площею 2666,5 кв.м., право власності на які зареєстроване в КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради 13 серпня 2008 року за ОСОБА_2.

Копію ухвали надіслати заявнику та ОСОБА_2 для відома негайно.

Копію ухвали для виконання направити Державній виконавчій службі в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради.

Ухвала набирає законної сили з дня постановлення 10 жовтня 2012 року.

Строк пред’явлення до виконання даного виконавчого документу один рік.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п’яти днів з дня оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Колесніченко