Ухвала

від 25.03.2013 по справі 2а-12220/12/0170/10

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12220/12/0170/10

25.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ГАЗ 2011"- Регушевський Руслан Євгенович, довіреність № б/н від 19.11.12

представник відповідача, Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

директор, Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ГАЗ 2011"- Носов Дмитро Вячеславович,

розглянувши апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 04.12.12 у справі № 2а-12220/12/0170/10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ГАЗ 2011" (вул. Крилова, 135, літера "К", місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95001)

до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим (вул. Імені газети "Кримська правда", 61, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ГАЗ 2011" задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим від 25.09.2012 № 264-р про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ГАЗ 2011" штрафу в розмірі 4250,00 грн., вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, Інспекція з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ГАЗ 2011"(далі-позивач) звернулось до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 25.09.2012 № 264-р про застосування штрафу в розмірі 4250,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства та є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач .

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 25.09.2012 відповідачем прийнято рішення № 264-р про накладення штрафу на позивача за порушення вимог частини першої статті 8, частини першої статті 24 Закону України "Про рекламу" у зв'язку із неможливістю встановлення вартості розповсюдженої реклами в порядку частини сьомої статті 27 Закону України "Про рекламу", в розмірі 4250,00 грн. на підставі протоколу №320 від 06.09.2012, в якому встановлено порушення директором позивача порушень частини другої статті 26, частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу", що виразилось у наданні недостовірної інформації.

Передумовою прийняття протоколу стало здійснення контролю відповідачем за дотриманням вимог законодавства про рекламу у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, в ході здійснення якого проведено перевірку позивача, під час якої було отримано необхідні документи та письмові пояснення директора позивача Носова Д.В., в яких зазначено, що рекламний макет виготовлявся самостійно у фірмі "Бизнес-стиль", яка розташована за адресою: місто Сімферополь вул. Ладигіна, 54. Директор позивача зазначив, що інформація щодо вартості розповсюдженої реклами буде надана пізніше.

Згідно із пунктом 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання інформації щодо вартості розповсюдженої позивачем реклами, 17.08.2012 відповідачем направлено запит до підприємства "Бизнес-стиль", у відповідь на який директор підприємства "Бизнес-стиль" Арефьев С.Є. надав пояснення, що реклама із наступним змістом: "БЕСТ ГАЗ 2011" Газ на авто Метан, пропан итальянское оборудование, кредит 0%, монтаж, ремонт, обслуживание т: НОМЕР_1, НОМЕР_2 АДРЕСА_1" на підприємстві "Бизнес-стиль" не друкувалась, внаслідок чого інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та договорів на виготовлення реклами надати неможливо.

На адресу позивача рекомендованим листом направлено вимогу № 02-01/1300 від 12.09.2012 про надання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами для здійснення належного контролю за додержанням законодавства про рекламу строком до 18.09.2012. Вимога була отримана позивачем по справі 17.09.2012, що підтверджується поштовим повідомленням.

На вимогу № 02-01/1300 від 12.09.2012 позивачем відповідачу надано відповідь, згідно з якою вказана в протоколі реклама позивачем не виготовлялась, не розповсюджувалась, а тому і надати інформацію стосовно її вартості неможливо.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що позивачем замовлено у фірми "Бизнес-стиль"банер 90*60 , про що відповідачу надані всі необхідні документи, у тому числі і про вартість реклами. Що ж стосується виготовлення маленьких рекламних буклетів, то останні для позивача не виготовлялись і їм невідомо про їх походження.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення від 25.09.2012 № 264-р про застосування штрафу в розмірі 4250,00 грн., оскільки відповідачем не доведено правомірності прийняття зазначеного рішення.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оцінюючи дії Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим щодо прийняття рішення від 25.09.2012 № 264-р про застосування штрафу в розмірі 4250,00 грн., суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 у справі № 2а-12220/12/0170/10 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко