Постанова

від 29.03.2013 по справі 826/2919/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/50

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

29 березня 2013 року 09:30 № 826/2919/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Інсан" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Інсан" (далі - позивач, ПП "Інсан") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва ДПС) про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень від 19.02.2013 № 0001002210, № 0000992210 (далі - ППР № 0001002210, ППР № 0000992210).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2919/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/2919/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 14.03.2013 прибув представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 14.03.2013 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 14.03.2013 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 16.01.2013 по 22.01.2013 ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва ДПС на підставі наказу № 90 від 16.01.2013, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "БВТФ Стандарт" (код ЄДРПОУ 36017312), ТОВ "Будівництво Монтаж Інтер'єри" (код ЄДРПОУ 33939811), ТОВ "АБГ "Моноліт" (код ЄДРПОУ 36273810), ТОВ "Каліопс" (код ЄДРПОУ 37496220), ТОВ "Танкор" (код ЄДРПОУ 37498735), ТОВ "КТФ "Партнер" (код ЄДРПОУ 37589887) за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 29.01.2013 № 71/22-10/31140160 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, пп. 2.4, пп. 2.15, пп. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 2 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123, п. 7 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0001002210, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 82 055,00 грн.

Крім цього, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, пп. 2.4, пп. 2.15, пп. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123, п. 7 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0000992210, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 86 907,00 грн. (за основним платежем - 71 352,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 555,00 грн.).

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України від 16.07.1999 № 966-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 966-XIV).

За твердженням відповідача, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 82 055,00 грн. було заниження позивачем суми податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 82 055,00 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 46 281,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 35 774,00 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 86 907,00 грн. було заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього у розмірі 71 352,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року - 15 050,00 грн., за травень 2011 року - 12 957,00 грн., за червень 2011 року - 12 237,00 грн., за липень 2011 року - 21 153,00 грн., за серпень 2011 року - 5 205,00 грн., за вересень 2011 року - 4 750,00 грн.

Перевіркою встановлено, що між позивачем (Покупець) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ "Каліопс" (Постачальник) від імені директора ОСОБА_2 було складено та підписано договір поставки товару № 25 від 01.04.2011 (далі - Договір № 25), згідно умов якого Постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах даного Договору постачати і передавати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Згідно п. 1.2 Договору № 25 предметом поставки був наступний товар: препарат для виконання дезінсекційних робіт - "МАКСФОРС", препарат для виконання дезінсекційних робіт - "ФЬЮРІ", препарат для виконання дезінсекційних робіт - "К-Отрін", препарат для виконання дезінсекційних робіт - "Циперметрин", препарат для виконання дератизаційних робіт - "Крысиная смерть", препарат для виконання дезінфекційних робіт - "СЕПТОДОР", світильники для знищення комах Мод-EL5000L, EL6000L, Fik-1500, MK-10621, електронні відлякувачі гризунів: Мод.-GRR-4380, PR-003, PR-3000, контейнер-пастка для мишей: КЛ-101.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 25 кількість, ціна та вартість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 3.2 Договору № 25 підтвердженням якості товару з боку Постачальника були документи, що підтверджують якість Товара.

Відповідно до п. 4.2 Договору № 25 поставка товару здійснювалась на підставі заявки Покупця.

Згідно п. 4.3 Договору № 25 поставка товару здійснювалась Постачальником за власний рахунок. Вартість поставки було включено до ціни товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору № 25 Покупець оплачував поставлений Постачальником товар за ціною, передбаченою у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 19.2 Договору № 25 приймання товару за кількістю та якістю здійснювалось Покупцем в момент отримання товару, за участю представника Постачальника, Покупець видавав Постачальнику Довіреність на отримання товару.

Відповідно до п. 10.1 Договору № 25 даний Договір набирав чинності з моменту підписання його сторонами на протязі одного року.

Особою, що підписала Договір № 25 зі сторони ТОВ "Каліопс" від імені директора, вказано ОСОБА_2, а особою, що підписала вказаний договір зі сторони ПП "Інсан", вказано директора - ОСОБА_1.

На виконання вищевказаного договору ТОВ "Каліопс" було виписано на адресу позивача наступні рахунки-фактури:

- № 0504.1 від 05.04.2011 на суму 42 326,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8 465,20 грн.;

- № 1804.1 від 18.04.2011 на суму 32 925,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6 585,00 грн.;

- № 1205.2 від 12.05.2011 на суму 39 083,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7 816,60 грн.;

- № 2005.3 від 20.05.2011 на суму 25 700,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 140,00 грн.;

- № 0106-1 від 01.06.2011 на суму 27 987,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 597,40 грн.;

- № 2006-2 від 20.06.2011 на суму 33 200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6 640,00 грн.;

- № 0107-1 від 01.07.2011 на суму 98 401,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19 680,20 грн.;

- № 2007-3 від 20.07.2011 на суму 7 364,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 472,80 грн.

На вищевказаних рахунках-фактурах міститься підпис від імені директора ТОВ "Каліопс" невстановленої особи.

Крім цього, на виконання вищевказаного договору ТОВ "Каліопс" було виписано на адресу позивача наступні видаткові накладні:

- № 3 від 05.04.2011 на суму 42 326,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8 465,20 грн.;

- № 11 від 18.04.2011 на суму 32 925,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6 585,00 грн.;

- № 10 від 12.05.2011 на суму 39 083,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7 816,60 грн.;

- № 18 від 20.05.2011 на суму 25 700,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 140,00 грн.;

- № 1 від 01.06.2011 на суму 27 987,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 597,40 грн.;

- № 42 від 20.06.2011 на суму 33 200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6 640,00 грн.;

- № 3 від 01.07.2011 на суму 98 401,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19 680,20 грн.;

- № 37 від 20.07.2011 на суму 7 364,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 472,80 грн.

На вищевказаних видаткових накладних міститься підпис від імені ТОВ "Каліопс" невстановленої особи.

Позивач за перевіряємий період перерахував на розрахункові рахунки ТОВ "Каліопс" кошти на суму 368 383,20 грн., підтвердженням чого є наступні платіжні доручення:

- № 50 від 26.04.2011 на суму 50 791,20 грн.;

- № 52 від 11.05.2011 на суму 38 800,00 грн.;

- № 53 від 12.05.2011 на суму 710,00 грн.;

- № 62 від 30.05.2011 на суму 46 899,60 грн.;

- № 63 від 02.06.2011 на суму 26 000,00 грн.;

- № 73 від 29.06.2011 на суму 4 840,00 грн.;

- № 76 від 29.06.2011 на суму 30 000,00 грн.;

- № 77 від 07.07.2011 на суму 3 584,40 грн.;

- № 78 від 07.07.2011 на суму 36 200,00 грн.;

- № 87 від 22.07.2011 на суму 3 640,00 грн.;

- № 88 від 22.07.2011 на суму 31 415,00 грн.;

- № 91 від 04.08.2011 на суму 47 000,00 грн.;

- № 90 від 04.08.2011 на суму 8 836,80 грн.;

- № 101 від 29.08.2011 на суму 14 666,20 грн.;

- № 123 від 14.10.2011 на суму 25 000,00 грн.

Крім цього, перевіркою встановлено, що між позивачем (Покупець) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ "ТКФ "Партнер" (Постачальник) від імені директора ОСОБА_2 було складено та підписано договір поставки товару № 27 від 01.08.2011 (далі - Договір № 27), згідно умов якого Постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах даного Договору постачати і передавати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Згідно п. 1.2 Договору № 27 предметом поставки був наступний товар: препарат для виконання дезінсекційних робіт - "МАКСФОРС", препарат для виконання дезінсекційних робіт - "ФЬЮРІ", препарат для виконання дезінсекційних робіт - "К-Отрін", препарат для виконання дезінсекційних робіт - "Циперметрин", препарат для виконання дератизаційних робіт - "Крисіная смерть", препарат для виконання дезінфекційних робіт - "СЕПТОДОР", світильники для знищення комах Мод-EL5000L, EL6000L, Fik-1500, MK-10621, електронні відлякувачі гризунів: Мод.-GRR-4380, PR-003, PR-3000, електронні відлякувачі гризунів: Мод.-СКК-4380, РК-003, РК-3000, контейнер-пастка для мишей: КЛ-101.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 27 кількість, ціна та вартість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 3.2 Договору № 27 підтвердженням якості товару з боку Постачальника були документи, що підтверджують якість Товара.

Відповідно до п. 4.2 Договору № 27 поставка товару здійснювалась на підставі заявки Покупця.

Згідно п. 4.3 Договору № 27 поставка товару здійснювалась Постачальником за власний рахунок. Вартість поставки було включено до ціни товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору № 27 Покупець оплачував поставлений Постачальником товар за ціною, передбаченою у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 19.2 Договору № 27 приймання товару за кількістю та якістю здійснювалось Покупцем в момент отримання товару, за участю представника Постачальника, Покупець видавав Постачальнику Довіреність на отримання товару.

Відповідно до п. 10.1 Договору № 27 даний Договір набирав чинності з моменту підписання його сторонами на протязі одного року.

Особою, що підписала Договір № 27 зі сторони ТОВ "ТКФ "Партнер" від імені директора, вказано ОСОБА_2, а особою, що підписала вказаний договір зі сторони ПП "Інсан", вказано директора - ОСОБА_1.

На виконання вищевказаного договору ТОВ "ТКФ "Партнер" було виписано на адресу позивача наступні рахунки-фактури:

- № 0108/2 від 01.08.2011 на суму 26 024,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 204,80 грн.;

- № 0109/3 від 01.09.2011 на суму 23 752,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4 750,40 грн.

На вищевказаних рахунках-фактурах міститься підпис від імені директора ТОВ "ТКФ "Партнер" невстановленої особи.

Крім цього, на виконання вищевказаного договору ТОВ "ТКФ "Партнер" було виписано на адресу позивача наступні видаткові накладні:

- № 4 від 01.08.2011 на суму 26 024,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 204,80 грн.;

- № 7 від 01.09.2011 на суму 23 752,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4 750,40 грн.

На вищевказаних видаткових накладних міститься підпис від імені директора ТОВ "ТКФ "Партнер" невстановленої особи.

Позивач за перевіряємий період перерахував на розрахункові рахунки ТОВ "ТКФ "Партнер" кошти на суму 59 731,20 грн., підтвердженням чого є наступні платіжні доручення:

- № 118 від 06.10.2011 на суму 28 502,40 грн.;

- № 102 від 07.09.2011 на суму 31 228,80 грн.

Разом з тим, перевіркою позивача було встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ "Каліопс" та ТОВ "ТКФ "Партнер" на адресу ПП "Інсан", а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Відповідач зазначив, що наявність у ПП "Інсан" документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування валових витрат - податкові накладні, видаткові накладні ТОВ "Каліопс" та ТОВ "ТКФ "Партнер" не є безумовною підставою для віднесення сум до валових витрат, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких документах, неможливо ідентифікувати як такі, що призначені для використання в межах господарської діяльності платника податку.

Крім цього, відповідач зазначив, що суми ПДВ по видатковим та податковим накладним, виписаним вищевказаними контрагентами, були безпідставно включені позивачем до складу податкового кредиту у розмірі 71 352,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року в сумі 15 050,00 грн., за травень 2011 року в сумі 12 957,00 грн., за червень 2011 року в сумі 12 237,00 грн., за липень 2011 року в сумі 21 153,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 5 205,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 4 750,00 грн., у зв'язку з чим позивачем було порушено вимоги чинного законодавства.

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що старшим слідчим з ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковником податкової міліції Бабієм О.В. 16.08.2012 було порушено кримінальну справу № 54-3414/1, з матеріалів якої вбачається, що ОСОБА_2 протягом 2008-2011 років, не маючи наміру займатися господарською діяльністю підприємств, пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, діючи з корисливих спонукань, погодився на пропозицію невстановлених слідством осіб за грошову винагороду створити ТОВ "БВТФ "Стандарт", ТОВ "Будівництво Монтаж Інтер'єри", ТОВ "АБГ Моноліт", ТОВ "Каліопс", ТОВ "Танкор", ТОВ "ТКФ "Партнер", усвідомлюючи при цьому, що вказані товариства створювались з метою прикриття незаконної діяльності.

Так, ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, направлених на прикриття незаконної діяльності, як майбутній засновник створюваних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ "БВТФ "Стандарт", ТОВ "Будівництво Монтаж Інтер'єри", ТОВ "АБГ Моноліт", ТОВ "Каліопс", ТОВ "Танкор", ТОВ "ТКФ "Партнер" для прикриття незаконної діяльності вступив у попередню злочинну змову з невстановленими слідством особами, які у невстановленому слідством місці та при невстановлених слідством обставинах виготовили статути вказаних підприємств, а також інші документи, необхідні для державної реєстрації вказаних суб'єктів підприємницької діяльності.

ОСОБА_2, діючи відповідно до вказівок невстановлених слідством осіб та з корисливих спонукань, усвідомлюючи, що створювані на його прізвище суб'єкти підприємницької діяльності будуть використовуватись невстановленими слідством особами для прикриття незаконної діяльності та бажаючи досягнення цієї мети, підписав попередньо виготовлені та надані йому невстановленими слідством особами статути вказаних підприємств.

Підписання ОСОБА_2 статутних документів вказаних підприємств надало юридичні підстави здійснити державну реєстрацію вказаних підприємств, як суб'єктів підприємницької діяльності.

Реєстрація ТОВ "БВТФ "Стандарт", ТОВ "Будівництво Монтаж Інтер'єри", ТОВ "АБГ Моноліт", ТОВ "Каліопс", ТОВ "Танкор", ТОВ "ТКФ "Партнер" в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів юридичної особи - назви, юридичної адреси, даних службової особи товариства та інших, надала можливість невстановленим слідством особам під виглядом зовні законної діяльності, без відома засновника та директора вказаного фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності, здійснювати незаконні фінансові операції, маскуючи їх під реальну господарську діяльність з документальним оформленням мнимих угод.

Тобто, досудовим слідством встановлено, що ТОВ "БВТФ "Стандарт", ТОВ "Будівництво Монтаж Інтер'єри", ТОВ "АБГ Моноліт", ТОВ "Каліопс", ТОВ "Танкор", ТОВ "ТКФ "Партнер" створено ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами з метою зайняття фіктивним підприємництвом, для прикриття незаконної діяльності.

Вищевикладені обставини підтверджено, зокрема, копією наявного в матеріалах справи протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 09.08.2012. Доказів того, що ОСОБА_2 підписував від імені ТОВ "Каліопс" та ТОВ "КТФ "Партнер" договори, податкові накладні та інші первинні документи, суду не надано.

Відтак, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що вказана особа не приймала реальної участі у фінансово-господарській діяльності ТОВ "Каліопс" та ТОВ "ТКФ "Партнер".

Разом з тим, пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно приписів пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відсутність доказів поставок відповідних товарів позивачу, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договору у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Наведені обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарська операція з надання контрагентами послуг та отримання їх позивачем фактично не мала товарного характеру, угоди з надання відповідних послуг не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими угодами.

Відтак, наявність податкових накладних без проведення реальної операції не може спричиняти будь-які пов'язані з цим податкові наслідки, в тому числі щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Вказана позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України , зокрема в Постанові Верховного Суду України від 17.02.2009 у справі № 21-1828во08.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вищезазначеного Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлено частиною 2 ст. 9 цього Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В наданих суду копіях первинних документів та договорів поставки товару, укладених між позивачем та ТОВ "Каліопс", ТОВ "ТКФ "Партнер" наявний підпис особи, яка не приймала реальної участі у фінансово-господарській діяльності даних підприємств, підтвердженням чого є вищевикладені обставини.

Відтак, враховуючи, що контрагенти позивача зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цих підприємств, суд звертає увагу, що виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 № 21-421а11 р., постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 у справі № 2-а-11805/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Ісаєнко Ю.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.), ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а-16248/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Бабенка К.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Мельничука В.П.).

Враховуючи, що поставка товару ТОВ "Каліопс", ТОВ "ТКФ "Партнер" на адресу позивача фактично не здійснювалась, суд дійшов висновку, що позивач не мав підстав для віднесення суми 46 281,00 грн. до валових витрат за 2 квартал 2011 року та суми 35 774,00 грн. до валових витрат за 3 квартал 2011 року та неправомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за цими господарськими операціями.

З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість доводів податкового органу про заниження позивачем суми податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 82 055,00 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 46 281,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 35 774,00 грн., та заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у розмірі 71 352,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року - 15 050,00 грн., за травень 2011 року - 12 957,00 грн., за червень 2011 року - 12 237,00 грн., за липень 2011 року - 21 153,00 грн., за серпень 2011 року - 5 205,00 грн., за вересень 2011 року - 4 750,00 грн., у зв'язку з чим ППР № 0001002210 та ППР № 0000992210 суд вважає правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП "Інсан" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов приватного підприємства "Інсан" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова